17 листопада 2025 року Справа № 280/7377/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
22.08.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд (згідно уточненої позовної заяви від 04.09.2025):
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправними з урахуванням 82 % відповідних сум грошового забезпечення та раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити, з урахуванням 82 % відповідних сум грошового забезпечення та раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром з 01.02.2020, враховуючи розміри грошового забезпечення вказані в довідках, які були предметом розгляду у справі №280/7144/24.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при перерахунку пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/5320/24 відповідач протиправно визначив її розмір із розрахунку 70% грошового забезпечення.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв'язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою суду від 27.08.2025 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 16.09.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія призначена у розмірі 82% від грошового забезпечення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2024 року по справі № 280/7144/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсію ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2020 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/821 від 03.04.2024, з 01.02.2021 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/822 від 03.04.2024, з 01.02.2022 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/823 від 03.04.2024 та з 01.02.2023 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/824 від 03.04.2024.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/7144/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснило перерахунок пенсії позивачу, однак зменшено розмір основного розміру пенсії з 82% до 70%.
Відповідач листом від 22.05.2025 на заяву позивача повідомив, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі у справі № 280/7144/24, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з урахуванням чинного законодавства. Перерахунок пенсії проведено за умовами статті 13 Закону №2262, яким максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70 % відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби.
Крім того, судом встановлено, що при проведенні перерахунку розмір пенсії обмежено 10 прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Розміри пенсій за вислугу років визначені в статті 13 Закону № 2262-ХІІ, та обраховуються у відсотках залежно від вислуги років.
При цьому, цією ж нормою визначено граничну межу відсоткового значення основного розміру пенсії залежно від вислуги років, яка змінювалась в різні роки.
Так, з 01.01.1992 (у редакції, чинній на дату прийняття Закону № 2262-ХІІ) така межа становила 75 відсотків відповідних сум грошового забезпечення;
з 01.01.1996 (у редакції Закону від 25.03.1996 № 103/96-ВР) - 85 відсотків відповідних сум грошового забезпечення;
з 01.01.2003 (із змінами, внесеними згідно із Законом від 04.07.2002 № 51-IV) - 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення;
з 29.04.2006 (у редакції Закону від 04.04.2006 № 3591-IV) - 90 відсотків відповідних, сум грошового забезпечення (стаття 43);
з 01.10.2011 (із змінами, внесеними згідно із Законом від 08.07.2011 № 3668-VI) - 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43 Закону);
з 01.05.2014 (із змінами, внесеними згідно із Законом від 27.03.2014 № 1166-VII) - 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
З матеріалів справи з'ясовано, що пенсія за вислугу років призначена позивачу у розмірі 82%, від сум грошового забезпечення останнього.
На час призначення позивачу пенсії редакція статті 13 передбачала, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Як було наведено вище, вказаний відсоток в подальшому змінювався, в зв'язку з внесенням змін до ст.13 Закону № 2262-ХІІ.
В той же час, у статті 22 Конституції України закріплено, що право на пенсійне забезпечення особи є складовою права на соціальний захист, передбаченого Конституцією України. Механізм реалізації цього права військовослужбовців та деяких інших категорій осіб, встановлений Законом N 2262-XII, визначає умови, норми і порядок такого пенсійного забезпечення.
Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого Рішення від 11.10.2005 N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) констатував: "Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики" (абзаци п'ятий, шостий пункту 4 Рішення від 11.10.2005 N 8-рп/2005).
Так, перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок № 45, згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Пункту 4 цього Порядку № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 704) встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
В подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103, пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, оскільки він стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених.
Суд наголошує на тому, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення (його складових), тому повинен застосовуватися розмір грошового забезпечення у відсотках, встановлений на момент призначення пенсії або той який набув пенсіонер у зв'язку із змінами у законодавстві, згідно із яких сам законодавець визначив здійснити перерахунок основного відсоткового розміру раніше призначених пенсій у бік збільшення.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців врегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов № 704 та № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла станом на момент призначення пенсії, а внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів грошового забезпечення, не стосуються та не можуть стосуватись перерахунку вже призначених пенсій і мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій, адже, процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Тож, при розрахунку розміру підвищення до пенсії максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці про грошове забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у процентах, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких (процентів) не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Отже, зважаючи на те, що відповідачем під час перерахунку пенсії на виконання судового рішення у справі 280/7144/24 безпідставно, всупереч чинному законодавству, на власний розсуд здійснено перерахунок пенсії позивача зі зміною з 82 % суми грошового забезпечення на 70%, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 21 квітня 2021 року (справа №140/3368/19), від 24 червня 2021 року (справа №522/6666/17), від 10 лютого 2021 року (справа № 0940/2217/18) та від 27 вересня 2021 року (справа №640/13217/19).
Щодо обмеження пенсії 10 прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
У ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII визначається максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Положеннями Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, доповнено згідно із Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI.
Водночас, зазначені положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року.
Так, згідно з п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, всі подальші зміни, внесені до вказаної норми є нереалізованими.
У зв'язку із чим, протягом 2019 року ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про обмеження пенсії максимальним розміром.
Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI (у тому числі із змінами і доповненнями) до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17.
Помилковими є і посилання відповідача на чинність положень Закону України від 08.07.2011 року №3668-VI, враховуючи те, що вказаний нормативний акт визначає загальні правила щодо заходів реформування пенсійної системи, а отже їх чинність не спростовує неконституційність норм Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII з 20.12.2016 року на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016.
Отже, оскільки обмеження пенсії позивача максимальним розміром не ґрунтується на законі, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно посилання відповідача на пропуск встановленого ч.2 ст. 121 КАС України шестимісячного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд вважає доводи відповідача помилковими.
Відповідно до ч.2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тобто, у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Таким чином, посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права є необґрунтованими.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)- задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 82 % до 70 % суми грошового забезпечення та обмеження її максимальним розміром при проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2020 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2024 року по справі № 280/7144/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 з врахуванням 82 % відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром з урахуванням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2024 року по справі № 280/7144/24, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.11.2025.
Суддя О.В. Конишева