17 листопада 2025 року Справа № 280/8032/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМ МАРКЕТ" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ПРОСПЕКТ МАЯКОВСЬКОГО, будинок 11, ЄДРПОУ 39432854) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69036, м. Запоріжжя, б. Примаченко Марії, 20А ЄДРПОУ 40311343) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМ МАРКЕТ" (далі - позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача в частині винесення Рішення №52 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 17 липня 2025 року на ТОВ «ФАРМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 39432854);
- зобов'язати відповідача скасувати Рішення № 52 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 17 липня 2025 року, винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 39432854).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у липні 2025 року позивачем отримано від ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області лист за вих.№5.4-08.1-10/2344 від 17 липня 2025 року та Рішення №52 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 17 липня 2025 року. Однак, у зв'язку із відсутністю відомостей щодо зазначеного рішення № 52 від 17 липня 2025 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а також будь-яких інших документів, на підставі яких встановлено порушення позивачем законодавства про рекламу, позивач звернувся до суду з даним позовом. Також, вказує, що фактично у позивача не має ніякої реклами, ані внутрішньої, ані зовнішнішньої, також вказує, що ніколи не виготовляв рекламу та не виступав замовником реклами, а відтак позивач не є рекламодавцем. Аптечний пункт позивача розташований у орендованому вбудованому приміщенні, та поряд з ним знаходяться різноманітні орендарі, кількість яких значно зменшилась після початку війни. Кому саме належить штентер, на який посилається перевіряючий, позивачу не відомо, на ньому не має ніякої інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМ МАРКЕТ", його місця знаходження та його діяльності. Товариство створено у 2014 році та вся діяльність, всі документи, вся інформація про нього та про його діяльність ведеться та надається виключно державною українською мовою. Ніколи під час діяльності позивач не використовував іншої мови. Вважає, що рішення відповідача за №52 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 17 липня 2025 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. З огляду на вказане, позов просить задовольнити.
Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано у відповідача докази по справі.
30 вересня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв'язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області - головним спеціалістом сектору контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Данилейком Дмитром Дмитровичем в ході поточного контролю виявлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМ МАРКЕТ», рекламодавцем зовнішньої реклами «Аптека, здоровья Вам! широкий ассортимент, доступные цены, консультация специалистов», яка розміщена на тимчасовому рекламному засобі у вигляді штендеру, біля входу до приміщення аптеки, за адресою: місто Запоріжжя, вулиця В'ячеслава Зайцева, будинок 20, чим порушено вимоги частини 1 статті 6 Закону України «Про рекламу»: «Мовою реклами є державна мова», про що складено складено протокол про наявні ознаки порушення №52 від 30 червня 2025 року.
02 липня 2025 року позивачу направлена вимога №52 про надання інформації, передбаченої частиною 2 статті 26 ЗУ «Про рекламу», у вигляді завірених належним чином копій документів: свідоцтво про державну реєстрацію; дозвіл на розміщення зовнішньої реклами; договір з замовником (виробником, розповсюджувачем) реклами; (за наявності) погоджений оригінал-макет реклами; (за наявності) документи, що підтверджують вартість розповсюдженої (виготовлення, розповсюдження) реклами; (за наявності); письмове пояснення щодо порушення законодавства про рекламу. Вказану інформацію зобов'язано надати до Головного управління у строк до 09 липня 2025 року".
Також, 02 липня 2025 року позивачу направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, яке відбудеться 17 липня 2025 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Головного управління, місто Запоріжжя, бульвар Марії Примаченко, буд. 20-А, кабінет № 703.
17 липня 2025 року у приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області відбувся розгляд справи про порушення законодавства про рекламу позивачем.
На підставі матеріалів справи та протоколу засідання/слухання від 17 липня 2025 року за № 52, встановлено недотримання позивачем вимоги частини 1 статі 6 Закону України «Про рекламу», а саме зазначення інформації в рекламі недержавною мовою, Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМ МАРКЕТ», рекламодавцем реклами: «Аптека, здоровья Вам! широкий ассортимент, доступные цены, консультация специалистов», яка розміщена на тимчасовому рекламному засобі у вигляді штендеру. біля входу до приміщення аптеки, за адресою: місто Запоріжжя, вулиця В'ячеслава Зайцева, будинок 20 відповідно до вимог пункту 1 частини 2 та частини 7 статті 27 Закону України «Про рекламу». Головним управлінням прийняте рішення про накладання штрафу за №52 у сумі 5083, 00 грн.
Вважаючи вищезазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 (надалі - Положення, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Згідно частини першої статті 6 Закону № 270/96-ВР мовою реклами є державна мова.
Згідно статті 17 Закону № 270/96-ВР розміщення внутрішньої реклами погоджується лише з власником місця її розташування або з уповноваженою ним особою. При погодженні розміщення внутрішньої реклами втручання у форму та зміст реклами забороняється.
Приписами частини 1 статті 3 Закону № 270/96-ВР встановлено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За вимогами підпункту 1 пункту 1 статті 26 Закону № 270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку) та щодо змісту реклами про вакансії (прийом на роботу), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.
Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.
У пункті 7 Положення № 667 зазначено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до пункту 9 частини 4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 08 вересня 2025 року №958, Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області відповідно до покладених до нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, у тому числі у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу споживачів здійснює контроль за дотриманням вимог Законів України «Про рекламу» в межах наданих повноважень.
Відповідно до пункту 3 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території Запорізької області.
Згідно з вимогами статті 26 Закону № 270/96-ВР, пунктом 9 частини 4 вищевказаного Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу.
Частиною 1 статті 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Згідно частини 7 статті 27 Закону № 270/96-ВР, у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10 вересня 2014 року та №1092 від 16 грудня 2015 року реалізацію повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів покладено на Держпродспоживслужбу та її територіальні органи в областях, як правонаступника Держспоживінспекції.
Питання щодо накладення штрафів на осіб, винних у порушенні законодавства про рекламу врегульовані Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693 (далі - Порядок № 693 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що цей Порядок визначає механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами (далі - суб'єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, Державного агентства ПлейСіті, Національного банку).
Пунктами 2 - 13 Порядку № 693 передбачено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, передбачені статтею 27 Закону України “Про рекламу», приймають Голова Держпродспоживслужби, його заступники, керівники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники (далі - уповноважені особи).
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, передбачені статтею 27 Закону України “Про рекламу», приймають Голова Держпродспоживслужби, його заступники, керівники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники (далі - уповноважені особи).
Уповноважена особа розпочинає розгляд справи не пізніше трьох робочих днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку.
Уповноважена особа з урахуванням положень статті 32 Закону України “Про адміністративну процедуру» повідомляє суб'єкту реклами про дату, час та місце розгляду справи поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб'єкту реклами або його представнику, якщо суб'єкт реклами сповістив уповноважену особу про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
У повідомленні зазначаються права та обов'язки суб'єкта реклами, зокрема інформація про право бути присутнім під час розгляду та вирішення справи, порядок ознайомлення з матеріалами, а також способи подання пояснень і зауважень та строк, протягом якого суб'єкт реклами має право їх подати.
Справа розглядається уповноваженою особою не пізніше 30 календарних днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку.
У разі надходження від суб'єкта реклами або його представника клопотання про відкладення розгляду справи уповноважена особа переносить дату та час розгляду справи у межах загального строку розгляду такої справи.
Справа розглядається за участю суб'єкта реклами або його представника.
Справа розглядається без участі суб'єкта реклами або його представника у разі його неявки за умови його поінформування відповідно до пункту 5 цього Порядку та ненадходження від нього клопотання про перенесення дати та часу розгляду справи, зазначеного в пункті 7 цього Порядку.
Уповноважена особа за клопотанням суб'єкта реклами або з власної ініціативи, а також у випадках, передбачених законом, залучає до участі у справі особу, яка сприяє розгляду справи, - свідка, експерта, спеціаліста, перекладача.
До початку розгляду справи уповноважена особа, яка її розглядає, роз'яснює суб'єкту реклами або його представнику та у разі присутності особам, які сприяють розгляду справи (далі - учасники), їх права та обов'язки.
Під час розгляду справи заслуховуються пояснення та зауваження учасників (у разі наявності таких пояснень та зауважень), досліджуються матеріали та обставини справи і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
Учасники мають право ознайомлюватися з матеріалами справи (крім відомостей, що відповідно до закону належать до інформації з обмеженим доступом), робити з них витяги, копії тощо, зокрема з використанням технічних засобів, під час здійснення та після завершення розгляду справи про накладення штрафу, отримувати інформацію про процедурні дії та процедурні рішення, вчинені (прийняті) під час розгляду справи.
Згідно пункту 17 Порядку № 693 рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий - вручається суб'єкту реклами або його представникові, про що на першому примірнику такого рішення робиться відповідна позначка, засвідчена підписом суб'єкта реклами або його представника. У разі розгляду справи без участі суб'єкта реклами або його представника рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надсилається суб'єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Пунктами 19-22 Порядку № 693 передбачено, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу набирає чинності з дня вручення його суб'єкту реклами або його представнику.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом України “Про адміністративну процедуру», або у судовому порядку.
Сплата штрафу не звільняє суб'єкта реклами від усунення виявлених порушень вимог законодавства про рекламу.
Не сплачений у добровільному порядку штраф стягується в установленому законодавством порядку.
Так, як вбачається з відеозапису, доданого представником відповідача до відзиву на позов та з фотокопій, використаних відповідачем під час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, не можливо встановити суб'єкта підприємницької діяльності у відношенні якого уповноваженою особою відповідача здійснено перевірку.
З наданого відповідачем до суду відеозапису не вбачається за можливе встановити, що аптечний пункт, перевірку якого проведено уповноваженою особою відповідача, належить саме ТОВ «ФАРМ МАРКЕТ». Фотокопій реєстраційних документів в аптечному пункті, розміщених на стенді, де знаходиться куток споживача та фотокопії яких на відеозаписі робить уповноважена особа відповідача, представником відповідача до суду не надано.
У протоколі засідання № 52 від 30 червня 2025 року, на підставі якого відповідачем прийняте оскаржуване рішення, вказано, що саме ТОВ «ФАРМ МАРКЕТ» є рекломодавцем реклами, посилаючись лише знаходження штендеру, на якому розміщена реклама, біля загального входу в приміщення. При цьому, належних та допустимих доказів щодо належності штендеру безпосередньо позивачу відоезапис та матеріали справи не містять.
З урахуванням пункту 19 частини 1 статті 1 Закону № 270/96-ВР рекламодавець - це особа, яка є замовником виробництва та/або розповсюдження реклами.
Тобто, для того, щоб з урахуванням положень Закону № 270/96-ВР особа вважалась рекламодавцем, вказана особа має замовити рекламу або бути її розповсюджувачем.
Суд враховує, що на вищезазначеному штендері відсутні будь-які дані, які могли б ідентифікувати позивача по справі як рекламодавця (назва, адреса, ЄДРПОУ і т.д.).
Документи, які свідчили б, що повивач є замовником реклами, розміщеної на вищезазначеному штендері, в матеріалах справи відсутні.
Відтак, у суду відсутні правові підстави вважати, що позивач є рекламодавцем у розумінні пункту 19 частини 1 статті 1 Закону № 270/96-ВР.
Оскільки належних доказів стосовно розміщення саме ТОВ «ФАРМ МАРКЕТ» рекламної конструкції за адресою: м. Запоріжжя, вул. В'ячеслава Зайцева, буд. 20 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області до суду не надано, порушення частини 1 статі 6 Закону України «Про рекламу» ТОВ «ФАРМ МАРКЕТ» не доведено.
З приводу доводів представника позивача щодо не направлення відповідачем позивачу вимоги про необхідність надання документів від 02 липня 2025 року до 09 липня 2025 року, а також запрошення від 02 липня 2025 року на розгляд справи (розгляд якої призначено на 17 липня 2025 року на 10 год. 00 хв.), то судом встановлено, що згідно даних з офіційного сайту АТ «Укрпошта» вимога та запрошення направлені завчасно, але отримані уповноваженою особою позивача 19 липня 205 року.
Вищезазначене свідчить, що позивач не був позбавлений можливості надати відповідачу необхідні документи у строк, встановлений вимогою від 02 липня 2025 року, а також прибути на розгляд справи про порушення ним частини 1 статі 6 Закону України «Про рекламу».
З огляду на вказане, у порушення вимог Закону № 270/96-ВР та Порядку №693, посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області при розгляді справи не перевірили порядок виготовлення і розповсюдження реклами. Висновок, викладений у оскаржуваному рішенні про порушення законодавства про рекламу, складений на підставі матерів справи, відеоматеріалів та фотоматеріалів, які не підтверджують причетність до виготовлення і розміщення цієї реклами позивача по справі.
За таких обставин суд вважає, що Головним управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області не доведено факту вчинення порушення саме позивачем.
Отже, враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області № 52 від 17 липня 2025 року.
Згідно положень статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням наведеного, враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 3020,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 75-78, 90, 139, 241, 242-246 КАС України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМ МАРКЕТ" - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМ МАРКЕТ» від 17 липня 2025 року №52.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМ МАРКЕТ" судові витрати у розмірі 3020,00 грн. (три тисячі двадцять грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 17 листопада 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов