18 листопада 2025 року Справа № 280/8102/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я Енергоресурс»
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Запорізька міська рада,
про визнання протиправними дій та скасування витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок,-
15.09.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я Енергоресурс» (далі по тексту - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Запорізька міська рада (далі - третя особа) в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області щодо застосування невірних коефіцієнтів впливу локальних факторів КмЗ у Витягах №594/33-23 від 19.03.2023 р. № НВ-2300085452024 від 25.06.2024р. із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:02:006:0017;
- скасувати Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №594/33-23 від 19.03.2023 р. № НВ-2300085452024 від 25.06.2024р. по земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:02:006:0017, як такі що містить недостовірну інформацію та суперечить законодавству України.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідачем були допущенні порушення при формуванні витягів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які виявились у незастосування необхідних «локальних коефіцієнтів», що в результаті призвело до невірної (занадто високої) нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При формуванні зазначених витягів не було враховано, що земельна ділянка не була забезпечена централізованим водопостачанням, водовідведенням, теплопостачанням та газопостачанням, а тому безпідставно не застосував понижуючі коефіціенти (0,95 за кожний). Також вважає безпідставним застосування локального коефіціенту з підвищувальним значенням, а саме розташування земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,10, оскільки земельна ділянка не підпадає до зони впливу магістралі загальноміського значення регульованого руху - вул.Мирослава Симчича (колишня вул..Лізи Чайкіної). Позивач вважає оскаржувані дії відповідача протиправними та наслідком яких стало формування протиправного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що безпосередньо впливає на права позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.
19.09.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/8102/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву 06.10.2025 за вх. №50154. в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та, зокрема, вказав на те, що рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 7 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, затверджена базова вартість 1 м. кв. земель м. Запоріжжя з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн., затверджено економіко-планувальне зонування, затверджені коефіцієнти місця розташування (Км2) згідно з додатком 1 та коефіцієнти впливу локальних факторів (Км3) згідно з додатком 2. Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя введена в дію з 01.01.2016 та на сьогоднішній день є чинною.
Розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів здійснювався відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від від 03.11.2021 № 1147 , пунктом 4 якої встановлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Таким чином, станом на теперішній час, формування витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно даних, які зазначені у технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, яка була затверджена рішенням відповідного органу місцевого самоврядування до набрання чинності Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Водночас вказано, що відповідач не проводить нормативно грошову оцінку земельних ділянок, а лише при оформленні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок користується даними, що надаються розробником технічної документації, яка затверджується органом місцевого самоврядування.
Вважає недопустимими долучені позивачем докази щодо застосування коефіцієнтів впливу локальних факторів. Вказані документи не підтверджують факт не забезпечення спірної земельної ділянки водопостачанням, водовідведенням, газо- та теплопостачанням, а свідчать лише про: не підключення об'єктів товариства до центральної магістралі теплопостачання; не підключення об'єктів товариства до газорозподільних мереж; укладення договору з водопостачання та водовідведення з певної дати. Також, вважає підставним застосування підвищувального локального коефіціенту 1,10 «розташування земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення, оскільки згідно схеми прояву локальних факторів «Історико-культурні фактори. Природно-ландшафтні фактори», земельна ділянка знаходиться в межах зони магістралей підвищеного містоформувального значення.
Крім того, за заявою керівника ТОВ «Приазов'я Енергоресурс» Гілевич С.В. від 04.02.2009 формувався витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель від 19.02.2009 № 493-4, який брався до уваги під час розрахунку орендної плати за договором оренди землі за № 040926100642 від 14.05.2009. Так, в названій заяві заявником вказувалась інформація про інженерно-інфраструктурні фактори земельної ділянки, такі як: забезпечена централізованим водопостачанням; забезпечена каналізацією, та застосовувався коефіцієнт локального фактору «Розташування земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення». Достовірність наведених даних підтверджено керівником Гілевич С.В., підпис.
Отже, позивач на спростування обставин щодо забезпечення централізованим теплопостачанням, газопостачанням, водопостачанням, водовідведнням, знаходження земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення не надав жодного належного та допустимого доказу.
Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Позиція третьої особи відображена у письмових поясненнях щодо позову або відзиву (вх.№50181 від 06.10.2025), де зазначено, що рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №7 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», зокрема, затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, затверджено базову вартість 1 кв.м земель м. Запоріжжя, з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік в розмірі 299,14 грн; затверджено економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя; затверджено коефіцієнти місцерозташування (Км2) згідно з додатком 1, коефіцієнти впливу локальних факторів (Км3) згідно з додатком 2 та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016. Водночас зазначено, що встановлення переліку локальних факторів та обґрунтування їх значень здійснюється на базі містобудівної документації та результатів спеціальних досліджень. Значення коефіцієнтів та наявність прояву кожного локального фактору для земельної ділянки встановлюється відповідно до Схем прояву локальних факторів оцінки (Інженерно-геологічних, санітарно-гігієничних, історико-культурних, природно-ландшафтних, функціонально-планувальних та інженерно-інфраструктурних факторів) та обчислюються за допомогою програмного продукту, розробленого на підставі Технічної документації. Таким чином, витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок є документом, сформованим на підставі даних Державного земельного кадастру України та технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, станом на дату його формування. Додатково відзначено, що дії, пов'язані із наданням витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, є адміністративною послугою, а тому отримати витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки можливо лише в установленому чинним законодавством порядку. Під час розгляду справи представник третьої особи заперечував проти заявлених позовних вимог з наведених вище підстав та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
29.10.2025 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, уточнена позовна заява, оскільки в прохальній частині позову було допущено описку, а тому позовні вимоги викладені у наступній редакції:
- визнати протиправним дії Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області щодо застосування невірних коефіцієнтів впливу локальних факторів КмЗ у Витягах №594/33-23 від 19.03.2023 р. № НВ-2300085452024 від 24.06.2024р. із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:02:006:0017;
- скасувати Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №594/33-23 від 19.03.2023 р. № НВ-2300085452024 від 24.06.2024р. по земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:02:006:0017, як такі що містить недостовірну інформацію та суперечить законодавству України;
- стягнути з Відповідача суми понесених судових витрат в розмірі сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу.
05.11.2025 від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд залучити до справи в якості співвідповідача Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 3; код ЄДРПОУ 21616582), а також здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення співвідповідача та розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2008 № 62/48 «Про передачу в оренду ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» земельної ділянки по вул. Перспективній, буд. 8а для розташування торговельно-розважального комплексу, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3683 га по вул. Перспективній, буд. 8а, ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» для розташування торговельно-розважального комплексу, розробленим КП «Градпроект» та передана у користування на підставі договору оренди земельної ділянки ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс».
10.04.2009 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приазов'я Енергоресурс» (Орендар) було укладено договір оренди землі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 14.05.2009 №040926100642 (далі за текстом - Договір).
Згідно п. 1 Договору орендодавець, відповідно до рішення двадцять восьмої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради №62/48 від 24 грудня 2008р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торгівельно-розважального комплексу, яка знаходиться за адресом: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а.
Предметом оренди є земельна ділянка загальною площею 0,3683 га, кадастровий номер 2310100000:02:006:0017 за адресом: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а (далі - земельна ділянка) яка сформована та зареєстрована 14.05.2009 на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
При укладенні договору Управлінням Держкомзему України у місті Запоріжжя Запорізької області була розроблена Технічна документація щодо нормативної грошової оцінки земель, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2176653,00 грн станом на 01.01.2009.
Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 7 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст “Діпромісто», затверджено базову вартість 1 м.кв. земель м. Запоріжжя, з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік, в розмірі 299,14 грн., затверджено економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя, затверджено коефіцієнти місцерозташування (Км2) згідно з додатком 1, коефіцієнти впливу локальних факторів (Км3) згідно з додатком 2 та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016.
Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області сформований витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок №594/33-23 від 19.03.2023, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8 812 571,91 грн. із застосуванням таких значень:
Базова вартість 1 м.кв. земель - 299.14 грн.;
Зональний коефіцієнт Км2 - 1.79;
Сукупний локальний коефіцієнт Км3 - 0.93:
- місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів - 1.12,
- у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1.10,
- у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'ятників природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1.05,
- місцезнаходження земельної ділянки в межах території, що має схил поверхні понад 20% - 0.85,
- на грунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см. при потужності понад два метри - 0,85.
Коефіцієнт цільового призначення (Кцп) - 2.50.
Коефіцієнт індексації Кі - 1.922. Площа земельної ділянки - 3683 кв. м.
В подальшому Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області сформований витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок № НВ-2300085452024 від 24.06.2024 , згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 261 934,74 грн. із застосуванням таких значень:
Базова вартість 1 м.кв. земель -299.14 грн.;
Зональний коефіцієнт Км2 - 1.79;
Сукупний локальний коефіцієнт Км3 - 0.93:
- місце знаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів - 1.12,
- у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1.10,
- у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'ятників природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1.05,
- місцезнаходження земельної ділянки в межах території, що має схил поверхні понад 20% - 0.85,
- на грунтах з несучою спроможністю меньше 1,0 кг/кв.см. при потужності понад два метри - 0,85.
Коефіцієнт цільового призначення (Кцп) - 2.50.
Коефіцієнт індексації Кі - 2.020.
Площа земельної ділянки - 3683 кв. м.
Вважаючи, що відповідачем протиправно при формуванні оскаржуваних Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок невірно визначено сукупний локальний коефіцієнт Км3 на рівні 0,93 внаслідок незастосування локальних факторів, які мають вплив на земельну ділянку та мають локальні коефіцієнти зі знижуючим значенням, а отже знижують розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та застосування локального фактору з локальним коефіцієнтом, який підвищує відповідне значення, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України “Про оренду землі» №161-XIV від 06.10.1998 (далі - Закон №161-XIV) визначено, що відносини, пов'язані з орендною землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 21 Закону №161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Положеннями частини п'ятої статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно з частинами 3, 5 статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Закон України “Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378-IV) визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
За приписами частини 1 статті 1 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.
Відповідно до статті 2 Закону №1378-IV правове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Статтею 5 Закону №1378-IV передбачено, зокрема, залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види:
бонітування ґрунтів;
грошова оцінка земельних ділянок.
Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Частиною першою статті 13 Закону № 1378-IV передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до статті 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено приписами статті 18 Закону № 1378-IV.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
За результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частини перша та друга статті 20 Закону України “Про оцінку землі»).
Відповідно до статті 15 цього ж Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно з положеннями частини третьої та четвертої статті 23 Закону № 1378-IV, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов'язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №804/7823/14, від 30.10.2018 у справі №804/2111/14.
Методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України “Про оцінку земель» встановлює Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 (далі - Методика №1147).
Відповідно до пункту 3 Методики №1147 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:
Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де:
Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;
Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1;
Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст;
Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;
Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;
Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;
Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;
Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;
Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.
Пунктом 19 Методики №1147, зокрема, передбачено, що за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Датою нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, зазначена в технічній документації.
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок включає:
рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
завдання на виконання робіт;
пояснювальну записку, що містить відомості про місце розташування території територіальної громади, чисельність населення територіальної громади, її адміністративного центру та інших населених пунктів, обґрунтування оціночного зонування території територіальної громади та визначення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
відомості про величину нормативів капіталізованого рентного доходу;
схему оціночних районів;
таблицю із зазначенням для кожного оціночного району коефіцієнта, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), коефіцієнта, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), коефіцієнта, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
схему природно-сільськогосподарських районів на територію територіальної громади;
картограму агровиробничих груп ґрунтів на територію територіальної громади;
таблицю із зазначенням переліку агровиробничих груп ґрунтів та їх балів бонітету за сільськогосподарськими угіддями;
таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп);
таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц);
розрахунок добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки (Кні).
Так, у межах даної справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що керуючись Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України “Про оцінку земель», Податковим кодексом України, Законом України “Про державну експертизу землевпорядної документації», Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 “Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (із змінами та доповненнями) та розглянувши технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель міста Запоріжжя, розроблену Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, Запорізька міська рада рішенням від 30.06.2015 №7 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», зокрема, постановила:
- затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя;
- затвердити схему основних агровиробничих груп грунтів згідно матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя;
- затвердити базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року в розмірі 239,50 гривень (двісті тридцять дев'ять грн. 50 коп.), та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 гривень (двісті дев'яносто дев'ять грн. 14 коп.);
- затвердити економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя. В місті Запоріжжі 371 економіко-планувальна зона;
- затвердити значення коефіцієнтів місце розташування Км2 згідно з додатком 1;
- затвердити значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 згідно з додатком 2;
- ввести в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року;
- нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства;
- Головне управління Держземагентства у Запорізькій області забезпечує оформлення та видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок міста Запоріжжя.
В рішенні Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» вся територія міста Запоріжжя розділена на економіко-планувальні зони із зазначенням відповідних коефіцієнтів Км2 (додаток 1 рішення).
У Додатку 2 до рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» затверджені значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3:
1. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів 1,12.
2. Розташування земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення 1,10.
3. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,08.
4. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1,05.
5. Розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під'їзну залізничну колію) 1,05.
6. Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття 0,95.
7. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим водопостачанням 0,95.
8. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим водовідведенням 0,95.
9. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим теплопостачанням 0,95.
10. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим газопостачанням 0,95.
11. Земельна ділянка розташована в межах території, що має схил більш 20% 0,85.
12. Земельна ділянка розташована в зоні залягання ґрунтових вод менше 3 метрів 0,90.
13. Земельна ділянка розташована в зоні затоплення паводком понад 4% забезпеченості (шар затоплення понад 2 м) 0,90.
14. Земельна ділянка розташована на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв см при потужності понад 2 м 0,85.
15. Земельна ділянка розташована в зоні значної заболоченості з грунтовим живленням, що важко осушується 0,90.
16. Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія - яри понад 10м, штучні підземні виробки - катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75.
17. Земельна ділянка розташована на намивних територіях 1,02.
18. Земельна ділянка розташована в межах заповідної території 1,15.
19. Земельна ділянка розташована в зоні регулювання забудови 1,10.
20. Земельна ділянка розташована в зоні історичного ландшафту, що охороняється 1,10.
21. Земельна ділянка розташована в зоні охорони поодиноких пам'яток 1,08.
22. Земельна ділянка розташована у межах території природоохоронного призначення (національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи) 1,10.
23. Земельна ділянка розташована у межах території рекреаційного призначення (земель туризму та відпочинку, парків та зелених зон) 1,07.
24. Земельна ділянка розташована в водоохоронній зоні* 1,02.
25. Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80.
26. Земельна ділянка розташована в зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля 0,90.
27. Земельна ділянка розташована в зоні перевищення припустимого рівня шуму 0,90.
28. Земельна ділянка розташована на території забруднення ґрунтів важкими металами 0,90.
Суд звертає увагу, що затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, на теперішній час є чинною.
Водночас, суд зауважує, що пунктом 4 Методики №1147, установлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Згідно із пунктом 20 Методики №1147, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.
Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов'язків якого належить надання зазначених витягів.
У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.
Судом під час розгляду справи встановлено та не заперечувалося сторонами, що у зв'язку з відсутністю в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, оскаржувані Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на запит Запорізької міської ради відповідачем було оформлено протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви, із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично не згоден з розрахунком нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки вважає, що відповідачем неправильно використані коефіцієнти, внаслідок чого завищено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що, у свою чергу, прямо впливає на розмір орендної плати за орендовану земельну ділянку.
Позивач не погоджується з діями відповідача при формуванні витягу, оскільки не врахований зменшувальний локальний коефіцієнт: 0,95 - земельна ділянка яка не забезпечена централізованим водопостачанням; 0,95 - земельна ділянка яка не забезпечена централізованим водовідведенням; 0,95 - земельна ділянка яка не забезпечена централізованим теплопостачанням; 0,95 - земельна ділянка, не забезпечена централізованим газопостачанням. Також, позивач не згоден із застосуванням збільшувального локального коефіціенту, а саме: 1,10 розташування земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення.
У відзиві на позовну заяву відповідач пояснює, що схема прояву локальних факторів надана до відзиву, дає змогу встановити перебування вказаної земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, в економіко-планувальній зоні 323, забезпеченій ценралізованим водопостачанням, водовідведенням, теплопостачанням та газопостачанням.
Однак, позивач не погоджується з таким твердженням, оскільки доказів забезпеченості спірної земельної ділянки станом на дату формування оскаржуваного Витягу та станом на момент розгляду справи відповідач не надав.
В ході вирішення спору, судом досліджені надані до матеріалів справи титульні сторінки з Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, фрагмент зі схеми прояву локальних факторів оцінки (інженерно-інфраструктурні фактори, магістральні мережі та головні споруди водопостачання, водовідведення, теплопостачання та газопостачання) в збільшеному розмірі, план земельної ділянки (затверджений у 2008 році), доповідну від 06.10.2025.
З наданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що в економіко-планувальній зоні (323), на якій перебуває земельна ділянка, наявні об'єкти інженерної інфраструктури:
- мережа водопроводу (позначено лінією синього кольору з чорною літерою «В») та самопливні напірні каналізаційні мережі (позначено лінією зеленого кольору з чорними літерами «кн»);
- мережа газопроводу (позначено лінією синьо-зеленого кольору з чорними літерами «Гв»).
Однак, схема прояву локальних факторів оцінки (інженерно-інфраструктурні фактори магістральні мережі та головні споруди теплопостачання та газопостачання) не містить відомостей, що в межах економіко-планувальної зони (323) наявна мережа централізованого теплопостачання.
При цьому, з аналізу вищевикладених положень рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7, суд зазначає, що визначальною обставиною для застосування локальних коефіцієнтів є незабезпеченість саме земельної ділянки, а не зони розташування земельної ділянки централізованим водопостачанням, водовідведенням, теплопостачанням та газопостачанням.
У відповідності до п. 10 Методики №1147 коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), диференціюється за оціночними районами, які встановлюються на основі економічної оцінки території, з урахуванням таких груп факторів, зокрема, як рівень інженерного забезпечення та благоустрою території (наявність і можливість підключення об'єктів нерухомості до мереж водо-, електро-, газо-, теплопостачання та водовідведення).
Доказів, що станом на формування спірних Витягів саме земельна ділянка забезпечена централізованим водопостачанням, водовідведенням, теплопостачанням та газопостачанням, а об'єкти нерухомості розташовані на ній мають можливість підключення до мереж газопостачання, відповідачем до справи не надано.
Зазначені обставини також підтверджуються наданими представником позивача копій листів-відповідей:
- від Концерну Міські теплові мережі, відповідь (лист №00485/42/6724 від 19.08.2025) згідно якої об'єкти ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Перспективна 8а не підключені до центральної магістралі теплопостачання Концерну «МТМ.
- від АТ «Запоріжгаз», відповідь (лист №69051-лв-11572-0825) згідно якої об'єкти ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Перспективна 8а не підключені до газорозподільних мереж АТ «Запоріжгаз».
На підтвердження відсутнього на земельній ділянці централізованого водовідведення та водопостачання станом на формування спірних Витягів представником позивача надано договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №12618 від 25.04.2024, укладений ним з КП «Водоканал», відповідно якого на земельній ділянці було здійснено будівництво мереж водопостачання та відведення та підключення їх до центральних мереж.
Таким чином, відповідач під час формування спірних Висновків безпідставно не врахував зменшувальні локальні коефіцієнти, а саме: 0,95 - земельна ділянка яка не забезпечена централізованим водопостачанням; 0,95 - земельна ділянка яка не забезпечена централізованим водовідведенням; 0,95 - земельна ділянка яка не забезпечена централізованим теплопостачанням; 0,95 - земельна ділянка, не забезпечена централізованим газопостачанням, що вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Щодо застосування відповідачем під час формування спірних Витягів збільшувального локального коефіцієнту, а саме: 1,10 - розташування земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення, суд зазначає наступне.
Згідно до Додатку 7 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (пункт 10 розділу II), затвердженого наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок), що діяв на час формування Технічної документацію з нормативно-грошової оцінки земель міста Запоріжжя, розробленої Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя в 2013 році, до групи локальних факторів віднесено, зокрема, місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів, у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення, у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту, у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів. Застосування при здійсненні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки у межах граничних розмірів.
Відповідно до Розділу 5 (сторінка 31) Технічної документації з Нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, розроблених ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст “Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя в 2013 році (Розділ 5 сторінка 31) до магістралей підвищеного місто формуючого значення відносяться: проспекти Леніна, Ювілейний та Радянський; шосе Північне, Південне, Дніпропетровське, Хортицьке та Харків-Сімферополь; вулиці Перемоги, Горького, Героїв Сталінграду, Космічна, Дзержинського, 8-го Березня, Бородинська, Талалихіна, Істоміна та Набережна магістраль.
Зі схеми прояву локальних факторів оцінки (функціонально-планувальні фактори) вбачається, що земельна ділянка знаходиться у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення.
З наданих представнику позивача роз'яснень листом-відповіддю №5-762 вд 10.09.2025 Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, земельна ділянка потрапляє до зони впливу магістралі загальноміського значення регульованого руху - вул. Мирослава Симчича (колишня вул. Лізи Чайкіної). Параметри зони впливу від магістралі загальноміського значення регульованого руху складає 300 м. (по 150 м. в обидві сторони).
В свою чергу судом встановлено, що земельна ділянка не має перетину з визначеними проспектами, вулицями, шосе та магістралями, що визначені Розділом 5 Технічної документації з Нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, розроблених ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст “Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя в 2013 році, які вважаються магістралей підвищеного місто формуючого значення, та знаходиться у значній віддаленості від них. В тому числі, зазначена у листі №5-762 вд 10.09.2025 вул. Мирослава Симчича (колишня вул. Лізи Чайкіної) не віднесена до магістралей підвищеного місто формуючого значення.
Таким чином, судом встановлено правову невизначеність в частині встановлення зони впливу магістралей підвищеного місто формуючого значення на земельну ділянку.
В контексті спірних правовідносин, суд зазначає, що принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.
Принцип правової визначеності (певності) загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Так, Конституційний Суд України сформулював у Рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками, в якому зазначається, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абзац другий підпункту 5.4 п. 5 мотивувальної частини) [14]. Цим Конституційний Суд України наголосив, що невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування.
Згідно статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у пункті 102 рішення у справі “Зеленчук і Цицюра проти України» (заяви №846/16 та №1075/16) при оцінці дотримання статті 1 Першого протоколу до Конвенції Суд повинен здійснити загальний розгляд різних інтересів, які є предметом спору, пам'ятаючи, що метою Конвенції є гарантування прав, які є “практичними та ефективними». Суд поза межами очевидного повинен дослідити реалії оскаржуваної ситуації. Така оцінка може стосуватись не лише відповідних умов компенсації, якщо ситуація схожа з тією, коли позбавляють майна, але також і поведінки сторін, у тому числі вжитих державою заходів та їх реалізації. У цьому контексті слід наголосити, що невизначеність - законодавча, адміністративна або така, що виникає із застосовної органами влади практики, - є фактором, який слід враховувати при оцінці поведінки держави (рішення у справі “Броньовський проти Польщі» (“Broniowski v. Poland»), заява №31443/96, пункт 115).
При цьому, ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
В ході розгляду даної відповідачем не було належним чином доведено, що земельна ділянка потрапляє у визначену зону магістралей підвищеного містоформувального значення, а діючі у місті Запоріжжя норми грошової оцінки земельних ділянок не дозволяють однозначно встановити межі зон впливу магістралей підвищеного містоформувального значення.
За таких обставин, на переконання суду, відповідачем під час формування спірних Витягів безпідставно застосовано збільшувальний локальний коефіцієнт, а саме: 1,10 - розташування земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення, що призвело до збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що має безпосередній вплив на розмір орендної плати для позивача.
Суд відхиляє аргументи відповідача щодо неможливості впливати на показники коефіцієнтів Км3 у зв'язку з наданням витягу із застосуванням програмного забезпечення в автоматизованому режимі, з огляду на таке.
Наданий позивачу витяг про нормативну грошову оцінку земель сформовано посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Згідно із п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі - Порядок № 1051), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.
Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.
Згідно з пп.1 п. 6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).
Відповідно до п. 10 розділу ІІ Порядку № 489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.
Отже, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи відповідача про неможливість внесення до бази даних певних змін щодо території розташування земельної ділянки, які стосуються саме цієї земельної ділянки.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03 червня 2022 року у справі № 160/12709/19.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17, в якій Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду досліджувалось питання повноважень органів влади при оформленні даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Так, Верховний Суд відступив від висновків, викладених у зазначених постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17, від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі № 817/1809/17, від 15.06.2021 у справі №817/1802/17, від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17, та дійшов висновку що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути об'єктом судового оскарження.
Водночас в постановах від 19.04.2019 у справі № 820/3839/15, від 07.12.2020 у справі № 817/1795/17, від 01.02.2021 у справі № 804/5304/16, від 26.05.2021 у справі № 803/30/17, де предметом позову було оскарження витягів з технічної документації про грошову оцінку землі, сформованих відповідним органом Держгеокадастру, Верховний Суд надавав їм оцінку по суті, зокрема, щодо застосування тих чи інших локальних факторів. У цих рішеннях суд вважав, що позивачем обраний належний та ефективний спосіб захисту порушеного права.
З приводу належного відповідача у справі суд керується позицією Великої Палати Верховного Суду яка у справі № 823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов'язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.
За наведеного, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із формування Витягів №594/33-23 від 19.03.2023, № НВ-2300085452024 від 24.06.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 без застосування локальних коефіцієнтів: «не забезпечена централізованим водопостачанням - 0,95», «не забезпечена централізованим водовідведенням - 0,95», «не забезпечена централізованим теплопостачання - 0,95», «не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95», та застосування локального коефіціенту: «розташування земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,10». Відтак при при формуванні зазначених Витягів відповідач діяв неправомірно у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення… Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року.)
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Щодо розподілу заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу судом враховано наступне.
Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Обов'язок подання до закінчення судових дебатів (до закінчення розгляду справи, у випадку її розгляду в порядку спрощеного або письмового провадження) доказів на підтвердження розміру понесених стороною судових витрат, або заяви про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п'яти днів після закінчення розгляду справи, прямо визначений у ч.7 ст.139, ч.3 ст.143 КАС України.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеним Верховним Судом у постанові від 16.06.2022 у справі №380/3999/21, який підлягає врахуванню судом.
За таких обставин, для вирішення даного питання позивач в праві подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення у даній справі.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4844,80 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я Енергоресурс» (69009, м. Запоріжжя, вул. Перспективна, буд. 8А, прим. 8; код ЄДРПОУ 32930226) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50; код ЄДРПОУ 39820689) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206; код ЄДРПОУ 04053915) про визнання протиправними дій та скасування витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із формування Витягів №594/33-23 від 19.03.2023, № НВ-2300085452024 від 24.06.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 без застосування локальних коефіцієнтів: «не забезпечена централізованим водопостачанням - 0,95»; «не забезпечена централізованим водовідведенням - 0,95»; «не забезпечена централізованим теплопостачання - 0,95»; «не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95», та застосування локального коефіцієнту: «розташування земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,10».
Визнати протиправними та скасувати Витяги №594/33-23 від 19.03.2023, № НВ-2300085452024 від 24.06.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017, сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я Енергоресурс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 18.11.2025.
Суддя М.С. Лазаренко