18 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/6906/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП, НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
29 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо не проведення перерахунку пенсії відповідно до поданих даних незалежного аудиту перевірки правильності обчислення пенсії проведених адвокатським бюро Івана Хомича та індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 11.5%, відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та її індексацію із врахуванням та застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 11.5%, та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
03 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зобов'язано Головне управління ПФУ в Закарпатській області надати суду до 19 вересня 2025 року пенсійну справу ОСОБА_1 .
15 вересня 2025 року на виконання вимог суду, відповідачем надано копію електронної пенсійної справи ОСОБА_1 .
16 жовтня 2025 року ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- позовну заяву у новій редакції у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, яка відповідає вимогам щодо чіткого формулювання змісту позовних вимог.
20 жовтня 2025 року позивачем подано до суду позовну заяву, в якій просить суд: 1) визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із 13.04.2024 р. у результаті виявлених розбіжностей при нарахуванні пенсійної виплати Пенсійним фондом та даними проведеного незалежного аудиту перевірки правильності обчислення пенсії адвокатського бюро Івана Хомича; 2) визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо не проведення із 01.03.2025р. індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, із якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, (на коефіцієнт збільшення) у розмірі 1,115%, відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із урахуванням різниці між нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії із 13.04.2024 року по день проведення перерахунку; 4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 із урахуванням індексації відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» на відповідно встановлений коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115%, із 01.03.2025р. по день проведення перерахунку з урахуванням виплачених сум.
21 жовтня 2025 року ухвалою суду продовжено розгляд справи (без виклику сторін).
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у лютому місяці 2025 року звернулася до адвокатського бюро Івана Хомича для проведення аудиту - перевірки правильності проведення обчислення пенсії. Електронні дані розрахунку пенсії, які знаходяться у електронній пенсійній справі особистого кабінету електронного порталу пенсійного фонду, нею було надіслано на електронну адресу адвокатського бюро для проведення ними незалежного аудиту-перевірки правильності обчислення пенсії. За наслідками проведеного аудиту спеціалістами адвокатського бюро Івана Хомича було складено 14.02.2025 р. два протоколи розрахунку пенсії ОСОБА_1 (протоколи додаються). Як наслідок, за їхніми даними встановлено, що спеціалістами ПФ під час розрахунку пенсії було неправильно визначено індивідуальний коефіцієнт заробітку (за даними ПФ він складає - 0.82274, а за незалежним аудитом він складає - 0.84201) та середньомісячного заробітку для обчислення пенсії (за даними ПФ він складає - 11 155.87, а за незалежним аудитом він складає - 11 417.16), що у загальному результаті вплинуло на розмір нарахованої пенсії. Усі дані для проведення аудиту, а це - протокол призначення пенсії, довідки по зарплаті, що враховані при призначенні пенсії наявні та взяті із електронної пенсійної справи позивача. Таким чином, аудит-перевіркою нарахування пенсійної виплати було встановлено, що відповідно до довідки про заробітну плату №56 від 27.03.2024 року, у період лютий 1993 - січень 1998 рр. є найвигідніший індивідуальний коефіцієнт для прорахунку та обчислення пенсії у результаті якого сума пенсії могла б збільшитися на + 108.87 грн.. Отже, загальний розмір пенсії на час її розрахунку у квітні 2024 року мав би складати - 5 016.90 грн за даними аудит-перевірки правильності нарахування пенсійної виплати адвокатського бюро Івана Хомича, а за розрахунком ГУ ПФУ у Закарпатській області було нараховано та у подальшому й виплачувалася пенсія у сумі - 4 908.03грн.
18 вересня 2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. Зазначають, що з 01.03.2025 року основний розмір пенсії позивача не підлягав індексації на коефіцієнт, визначений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», оскільки показник середньої заробітної плати, з якого обчислено пенсію (13559.41) перевищує показник, який застосовується для перерахунку пенсії з 01.03.2025 року (8913,83). Розрахунок пенсії станом на 01.03.2025: 13559,41 (середній заробіток за три попередні роки 2021-2023) х 1,023 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати) х 0,82274 (індивідуальний коефіцієнт) х 0.41667 (коефіцієнт стажу) = 4755,23 + 259,71 (доплата за понаднормовий стаж) = 5014,94 грн. Отже, основний розмір пенсії позивача з 01.03.2025 року підвищено на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі - 1,023 відповідно до Постанови №209. Відтак, пенсія позивача проіндексована у відповідності до норм чинного законодавства. З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області внаслідок перерахунку пенсії позивача не допустило протиправної поведінки та не порушило право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 13 квітня 2024 року.
27 серпня 2025 року Головне управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області листом № 3624-3662/Т-02/8-0700/25 повідомило позивачку, що основний розмір пенсії з 01.03.2025 року підвищено на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,023 - відповідно до Постанови № 209. Розмір пенсі становить 5014,94 грн, (а.с. 37).
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.
Частиною другою статті 40 визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ від 15.02.2022 було визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 01.01.2004 вступив у дію Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким було врегульовано питання індексації пенсій у зв'язку із зростанням індексу споживчих цін та рівня розміру середніх заробітних плат.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли, зокрема, по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 124 під час перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.
Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209) установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до Постанови № 209 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію якості закону.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягає відповідна постанова Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 № 209.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2025 у справі № 200/5836/24 та від 28 квітня 2025 року у справі №620/9532/24.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115 та з метою належного захисту прав позивача зобов'язати відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії з 01 березня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 13.04.2024 року, а також вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату різниці між нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії за період з 13.04.2024 року по день проведення перерахунку не підлягають задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої вимоги виявленими розбіжностями між розміром пенсії, визначеним Пенсійним фондом, та результатами незалежного аудиту правильності її обчислення, проведеного адвокатським бюро Івана Хомича. Водночас суд установив, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність у Івана Хомича або відповідного адвокатського бюро повноважень на проведення незалежного аудиту правильності обчислення пенсії, зокрема підтвердження спеціальної компетенції, акредитації чи нормативно визначених повноважень щодо виконання такого виду перевірки.
За відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували правову значимість висновків зазначеного «незалежного аудиту» як документа, що може впливати на визначення розміру пенсійної виплати, суд приходить до висновку про необґрунтованість відповідної частини позовних вимог. Надані позивачем матеріали не спростовують розрахунків, здійснених відповідачем у межах його визначених законом повноважень.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в оскаржуваній частині такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини третьоїстатті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач при поданні адміністративного позову сплатила судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29 серпня 2025 року № 1.283214379.1, (а.с. 11).
Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги щодо стягнення судових витрат у сумі 3000,00 грн, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також доказів проведення розрахунку (аудиту) пенсії уповноваженою на це особою.
Як убачається з матеріалів справи, позивачка стверджує, що розрахунок (аудит) пенсії здійснювалося адвокатським бюро Хомича Івана Однак, суд виходить із того, що ОСОБА_2 , який хоча й має статус адвоката, проте не наділений законом повноваженнями здійснювати офіційний аудит або перевірку правильності обчислення пенсії. При цьому, інших доказів суду не надано. Подана квитанція від 07.02.2025 року, свідчить про здійснення ОСОБА_3 оплати за розрахунок пенсії ОСОБА_1 , яка зроблена ФОП ОСОБА_4 , (а.с.22). Таким чином, така оплата та результати розрахунку не можуть вважатися належним доказом для вирішення спору та не підтверджують понесення витрат, що підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії з 01 березня 2025 року.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП, НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у вигляду сплаченого судового збору в розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 листопада 2025 року.
СуддяТ.В.Скраль