18 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/19481/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про відмову ОСОБА_1 у переведенні/призначенні пенсії відповідно ст.37 Закону України від 16.12.1993 року N 3723-ХІІ «Про державну службу»;
- скасувати як протиправне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.07.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні/призначенні пенсії відповідно ст.37 Закону України від 16.12.1993 року N 3723-ХІІ «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити щодо ОСОБА_1 з 24.07.2025 переведення та перерахунок пенсії згідно з положеннями ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року N 3723-ХІІ «Про державну службу» та п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII та здійснити відповідну виплату пенсії на підставі Довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №7.19-1/22/10/6004 і №«7.19-1/22/10/6005 від 22.07.2025 з урахуванням раніше здійснених виплат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що має стаж більше 20 років на різних посадах державної служби України, а тому набув право на перехід на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон від 16.12.1993 №3723-ХІІ) та п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII). Звернувшись до відповідача із заявою щодо такого переходу, отримав відмову, яку вважає протиправною, тому звернувся до суду за захистом порушеного права на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що зарахувати до стажу позивача періоди роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону N 3723-ХІІ відсутні законні підстави. Станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не займає посади державної служби та не має стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Особи, які станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом № 889-VIII ) не мають необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ, права на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, з урахуванням вимог, визначених у пунктах 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII не мають.
До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що відповідно до пунктів 10 і 12 Розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016р.) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України або які станом на 01.05.2016 року мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України. Статтею 25 Закону №3723-ХІІ визначенi категорiї посад державних службовцiв. Основним критерiєм, який визначає пiдстави для зарахування того чи iншого перiоду роботи особи на посадi державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсiй вiдповiдно до Закону №889-VIII є встановлення за займаною посадою вiдповiдного рангу. Згідно статті 3 Закону №889-VIII його дія не поширюється, зокрема, на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом. Зазначає, що посади працівників митної служби не відносяться до категорій посад державних службовців. Тому ОСОБА_1 не зараховано до стажу державного службовця періоди роботи в митних органах. Для врахування довідок про заробітну плату від 22.07.2025 № 7.19-1/22/10/6004 та № 7.19-1/22/10/6005, виданих Державною митною службою України Житомирською митницею, відсутні правові підстави, так як позивач не має права на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно із частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 24.07.2025 №3258 про перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 31.07.2025 про відмову у перерахунку пенсії, через відсутність стажу роботи на державній службі станом на 01.05.2016 року.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що статтею 3 Закону №889-VIII визначено коло осіб, на яких поширюється дія даного Закону. Працівники Державної митної служби не передбачені. Під час розгляду наданих заявником документів встановлено, що займана посада не підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Отже станом на 01.05.2016 заявник не займає посади державної служби та не має стажу на посадах , віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Вважаючи таке рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-ХІІ.
01.05.2016 набрав чинності Закон №889-VIII, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до пункту 2 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так згідно з пунктом 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 822/524/18 та постановах Верховного Суду від 15.12.2020 по справі № 560/2398/19, від 01.12.2020 по справі № 466/6057/17.
Із рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 21.07.2025 слідує, що підставою відмови ОСОБА_1 у переході на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII слугувала відсутність стажу 20 років станом на 01.05.2016 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Як встановлено судом із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач працював, зокрема:
- з 14.10.1993 в.о. інспектора в Державному митному комітеті України Коростенська митниця (03.06.1994 переведено інспектором), 31.08.1994 звільнений в порядку переведення;
- з 01.09.1994 старшим інспектором в Овруцькій митниці, 09.06.1995 прийняв присягу державного службовця , 10.12.1996 звільнено з посади у зв'язку з переведенням;
- з 11.12.1996 начальником сектору Центрального територіального митного управління Держмиткому України, 31.03.1997 звільнений;
- з 01.04.1997 в.о. начальником сектору охорони та супроводження підрозділу в Державній митній службі України Житомирській митниці;
- з 16.05.1997 переведений головним інспектором, 30.09.1997 присвоєне персональне звання «Інспектор митної служби 1 рангу», 23.09.1999 присвоєне персональне звання «Радник митної служби 3 рангу»,
- з 22.06.1998 головним інспектором відділу митного поста;
- з 17.01.2003 головним інспектором відділу митного поста; 31.01.2003 присвоєне персональне звання «Радник митної служби 2 рангу», 01.04.2004 присвоєне спеціальне звання «Інспектор митної служби 1 рангу», 25.06.2005 присвоєне спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу», 28.11.2006 присвоєне спеціальне звання «Радник митної служби 2 рангу», 29.06.2011 припинено перебування на державній службі в митних органах;
- з 06.03.2013 на виконання постанови суду поновлено на посаді головного інспектора з 30.06.2011 в Державній митній службі України Житомирській митниці, 07.03.2013 звільнений.
Крім того, як слідує з листа Житомирської митниці №7.19-1/12/10/5852 від 17.07.2025 за період роботи в митних органах України стаж державної служби позивача складає 19 років 01 місяць 01 день, загальний стаж державної служби станом на 07.03.2013 складає 20 років 11 місяців 25 днів.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок № 283), що діяв до 01.05.2016 року, тобто в період проходження позивачем служби в митних органах.
Пунктом 1 Порядку № 283 визначено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до частини першої статті 569 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час роботи позивача в митних органах) працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.
Частиною першою статті 588 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час роботи позивача в митних органах) пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 та від 12.12.1991.
Крім того, частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, згідно з законодавства, яке діяло станом на 01.05.2016 року, посадові особи митних органів, у тому числі ті, яким присвоєні спеціальні звання, є державними службовцями, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2016 року "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Постанова № 306), яка набрала чинності з 01.05.2016 року, затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців.
Додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 року № 306 визначено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників посадових осіб органів доходів і зборів.
Постанову Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 року № 306 доповнено додатком 13 згідно з Постановою КМУ № 709 від 12.08.2020, яким визначено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями посадових осіб митних органів.
Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку митного органу, віднесені до державних службовців з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, визначено, що посадові особи державної митної служби, в тому числі ті, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається також: час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Відтак, період роботи позивача в органах митної служби становить більше ніж 19 років, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача та довідкою Житомирської митниці, а тому з урахуванням проходження військової служби з 13.06.1981 по 06.05.1983 загальний стаж державної служби складає більше ніж 20 років.
Оскільки на час набрання чинності Закону №889-VII, а саме станом на 01.05.2016 в силу перерахованих вище норм законодавства позивач працював на посадах державної служби понад 20 років, а станом на день звернення до відповідача із заявою від 24.07.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" мав стаж державної служби понад 20 років та має відповідний страховий стаж, відтак, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії державного службовця згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. №3723-ХІІ.
Отже, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області необґрунтовано відмовлено у призначенні пенсії позивачу на підставі Закону України «Про державну службу».
Судом встановлено, що позивач, звертаючись з заявою від 24.07.2025 про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", додав до неї довідки про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця, а саме:
довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №7.19-1/22/10/6004 від 22.07.2025;
довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби №7.19-1/22/10/6005 від 22.07.2025.
Щодо врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії, суд зазначає таке.
12.07.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» (чинна з 20.07.2024 року), якою внесено зміни до Постанови №622, доповнивши її, зокрема п. п. 4-1 та 4-2 (Порядок №622).
Так, відповідно до п. 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Згідно з п. 4-1 Порядку №622 для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:
посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);
розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому п'ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.
Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.
Для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27.11.2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1; розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2; середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п'ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 5 Порядку №622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Таким чином форми довідок №7.19-1/22/10/6004 та №7.19-1/22/10/6005 від 22.07.2025 відповідають вимогам Порядку №622, а тому наявні підстави для врахування вказаних довідок.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.07.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу", не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а тому є протиправним, оскільки відповідач при його прийнятті не врахував наведені вище норми матеріального права та не зарахував спірний період роботи позивача до стажу державної служби, що дає право на пенсію державного службовця.
Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі 826/4418/14).
Слід зазначити, що згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Отже переведення позивача з одного виду пенсії на інший необхідно здійснити з дати звернення, тобто 25.06.2025.
Положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005№ 22-1 (далі - Порядок № 22-1, у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та від 16.12.2020 № 25-1) передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
Так, згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що заява позивача про призначення / перерахунок пенсії від 24.07.2025 була розглянута за екстериторіальним принципом Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області і рішення від 31.07.2025 про відмову у переведенні на пенсію держслужбовця було прийнято саме вказаним пенсійним органом. Тому вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перехід позивача на інший вид пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 18.09.2024 у справі №240/6201/23.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в статті 245 КАС України, та протиправність відмови позивачу у переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця за віком, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд у цій справі вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести з 24.07.2025 позивача на пенсію за віком відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» та статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи на різних посадах в органах митної служби, з урахуванням довідок Житомирської митниці № 7.19-1/22/10/6004 від 22.07.2025 про складові заробітної плати та № 7.19-1/22/10/6005 від 22.05.2025 про інші складові заробітної плати, з урахуванням виплачених сум.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовує повноваження передбачені частиною другою статті 9 КАС України, та самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, то сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область. Код ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.07.2025 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 24.07.2025 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» та статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи на різних посадах в органах митної служби, з урахуванням довідок Житомирської митниці № 7.19-1/22/10/6004 від 22.07.2025 про складові заробітної плати та № 7.19-1/22/10/6005 від 22.05.2025 про інші складові заробітної плати та здійснити виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа
18.11.25