про повернення позовної заяви
17 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/23455/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Наталія Миколаївна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в Житомирський окружний адміністративний суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті позивачу індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.07.2025 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.07.2025 року із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації 3914,33 грн. як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року із застосуванням для обчислення індексації коефіцієнтів підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позивач, звертаючись з позовом, пропустив тримісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо перерахунку та доплати індексації грошового забезпечення, заявлених за період з 19.07.2022 по 07.07.2025 року. Заяву про його поновлення із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку, а також надання доказів, які такі причини підтверджують, позивачем до позовної заяви не додано.
В зв'язку з цим, ухвалою суду від 13.10.2025 року позовну заяву було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з вимогами щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 07.07.2025 року, а також документально підтверджених причин пропуску цього строку.
20.10.2025 року судом отримано заяву позивача, подану його представником, про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначає, що позивач був звільнений 11.07.2025 року, а позов подано 06.10.2025 року, тому строк звернення до суду не пропущено. Стверджує, що позивач не був зобов'язаний раніше отримати інформацію про нарахування йому сум грошового забезпечення, оскільки він не мав причин та підстав, тим більше обов'язку сумніватися у добросовісності дій відповідача.
Представник позивача також наголошує на тому, що грошовий атестат не містить інформації саме про застосування відповідачем механізму обчислення грошового забезпечення та застосований прожитковий мімінум (базис) для нарахування.
Також звертає увагу на те, що навіть отримавши грошовий атестат, фізично неможливо дізнатися про порушене право, що є предметом оскарження у поданому ним адміністративному позові, оскільки у грошовому атестаті не передбачено зазначення інформації щодо тарифного розряду та тарифного коефіцієнта.
Відтак, на думку представника позивача, знаючи гривневий розмір індексації неможливо дізнатися про розмір прожиткового мінімуму, з якого обчислено таку індексацію, та/або місяць підвищення посадового окладу (базовий місяць), застосований для визначення коефіцієнта індексу споживчих цін.
За твердженням представника позивача, інформацію про виплачені суми позивачу та його представнику було надано відповідачем лише в жовтні 2025 року, після надсилання адвокатського запиту.
Крім того, представник позивача зазначає, що позивач був переведений до Військової частини НОМЕР_2 і досі проходить військову службу, що також вказує на об'єктивні перешкоди щодо звернення позивача до суду за захистом своїх прав, враховуючи безперервне виконання позивачем завдань, пов'язаних із захистом суверенітету та територіальної цілісності України.
Оцінюючи доводи поданої представником позивача заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що процесуальним законом зобов'язано учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки згідно із частиною 2 статті КАС України і що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними (постанови Верховного Суду 10 лютого 2023 року по справі № 640/20580/20, від 9 листопада 2023 року у справі № 520/12478/22, від 26 квітня 2024 року у справі №160/6427/23 та інші).
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27.04.2023 у справі №300/4201/22 та від 25.04.2023 у справі №380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Так, спеціальним законодавством, яке регламентує порядок здійснення виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак, такі питання регулює Кодекс законів про працю України.
Законом України від 01.07.2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин", який набув чинності 19.07.2022 року (далі - Закон № 2352-ІХ), внесено зміни, зокрема, до статті 233 Кодексу законів про працю України.
Приписами частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону № 2352-ІХ передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Предметом спору у цій справі є вимога про перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 11.07.2025 року.
Отже, спір в частині вимог щодо перерахунку індексації грошового забезпечення є трудовим спором, пов'язаним із виплатами під час проходження військової служби, тому в цій частині при вирішенні питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду слід керуватися частиною 1 статті 233 КЗпП України.
Спірний період з 01.01.2016 по 11.07.2025 року умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (19.07.2022 року) та після цього.
В частині вимог про перерахунок основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 19.07.2022 року спірні правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду у разі порушення законодавства про оплату праці з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Проте, в частині вимог про перерахунок основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 11.07.2025 року спірні правовідносини регулюються вже нині чинною редакцією частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як зазначалося вище, представник позивача вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено із зазначених у заяві про поновлення строку підстав.
Позов було подано 06.10.2025 року, зареєстровано судом 08.10.2025 року.
На спростування доводів представника позивача, викладених у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд вважає необхідним зазначити про таке.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам регулюються, зокрема, Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постановою КМУ від 16.03.2016 р. № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно", "Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, Законом України від 15.11.1996 року № 504/96-ВР "Про відпустки" тощо.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
В пункті 8 розділу І "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом МО України від 07.06.2018 року № 260, зазначено:
"Грошове забезпечення виплачується:
щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;
одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України)."
Виходячи з наведеного вище, індексація є складовою грошового забезпечення, яка нараховується щомісячно для компенсації знецінення доходів у зв'язку з інфляцією.
За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Статтею 30 Розділу IV "Права працівника на оплату праці та її захист" Закону України "Про оплату праці" встановлений обов'язок роботодавця при кожній виплаті заробітної плати повідомити працівника про такі дані (загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати), що належать до періоду, за який провадиться оплата праці, і, відповідно, право працівника знати такі дані.
Отже, військовослужбовець, отримуючи грошове забезпечення щомісячно, може (має право) знати його розмір і дані про це забезпечення (загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати), що належать до періоду, за який провадиться виплата грошового забезпечення, і, відповідно, зробити висновок, чи виплачено йому грошове забезпечення в належному розмірі, порушуються чи ні його права відповідачем при нарахуванні та виплаті такого забезпечення і звернутися до суду з відповідним позовом у встановлений тримісячний строк.
З огляду на імперативність норми закону про регулярність виплати заробітної плати (грошового забезпечення) право заявника на звернення до суду у разі незгоди із повнотою платежів з оплати праці у межах кожного окремого календарного місяця виникає не у момент настання події припинення публічної служби (у тому числі і у спосіб звільнення з військової служби), а у момент настання календарної дати, коли суб'єктом владних повноважень повинен бути проведений платіж за кожен окремий календарний місяць.
Поряд з цим, суд зауважує, що недотримання суб'єктом владних повноважень вимоги закону щодо повідомлення про розмір нарахувань у межах кожного окремого календарного місяця є підставою для вчинення заявником - найманим публічним службовцем (у тому числі і військовослужбовцем) відповідних дій, спрямованих на з'ясування дійсного стану власних прав (інтересів) у сфері оплати часу військової служби.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що позов подано 06.10.2025, тому тримісячний строк звернення з вимогами щодо перерахунку щомісячного грошового забезпечення охоплює період лише з 06.07.2025 року. Вимоги щодо перерахунку виплат, здійснених до цієї дати, зокрема, з 19.07.2022 по 05.07.2025 року (в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд помилково зазначив 07.07.2025) подані за межами установленого ч.1 ст.233 КЗпП України строку.
Об'єктивних поважних причин, непереборних обставин, які б не дозволяли позивачу вчасно звернутися до відповідача протягом спірного періоду та поцікавитись розміром нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, а також порядку його розрахунку, зменшення або виплати індексації грошового забезпечення або підстав для її нарахування, представником позивача не зазначено.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Посилання представника позивача на те, що статус позивача як діючого військовослужбовця унеможливлює своєчасний контроль за розміром щомісячного грошового забезпечення та звернення до суду у разі виплати грошового забезпечення у неналежному розмірі, є необґрунтованими, оскільки такий статус позивача не створює правових перешкод для реалізації ним права для перевірки нарахувань належного йому грошового забезпечення, звернення за правовою допомогою тощо.
Слід також зауважити, що визначення моменту направлення адвокатського запиту та організація процесу збирання доказів належать до сфери процесуальної обачності самої сторони. Тому, несвоєчасне направлення такого запиту є наслідком її власної поведінки, а не об'єктивною чи непереборною перешкодою для своєчасного звернення до суду.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду в частині вимог, заявлених за період з 19.07.2022 по 05.07.2025 року, тобто таких, які заявлені з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Як зазначено в пункті 1 частини 4 статті 169, а також частині 2 статті 123 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений судом строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.
З врахуванням приписів частини другої статті 123, пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повертає позовну заяву в частині позовних вимог щодо проведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 05.07.2025 року.
Ця ухвала винесена з урахуванням перебування судді у відпустці.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу в частині вимог про перерахунок та доплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 07.07.2025 року.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Майстренко