17 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/3236/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 :
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому грошового забезпечення з 04.01.2024 по 01.09.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити його грошове забезпечення з врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 04.01.2024 по 01.01.2024;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.01.2025 № 11 в частині незараховування ОСОБА_1 до загального стажу військової служби вислуги років за період з 04.01.2024 по 01.09.2024;
- зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.01.2025 № 11 щодо вислуги років ОСОБА_1 у Збройних Силах України із зарахуванням ОСОБА_1 до загального стажу військової служби періоду з 04.01.2024 по 01.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 пояснює, що 03.01.2024 після тривалого лікування у другій половині дня виписаний з медичного закладу та після телефонного дзвінка у Військову частину дізнався, що відносно нього до ДБР відправлені усі документи за фактом самовільного залишення Військової частини та його знято з усіх видів забезпечення. У зв'язку із отриманою інформацією його стан здоров'я знову погіршився та у період з 01.02.2024 по 09.02.2024 знов проходив лікування. За фактом самовільного залишення Військової частини Третім слідчим відділом ДБР у АДРЕСА_1 08.04.2024 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024100130000780 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України. У подальшому за направленням прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону пройшов медичний огляд стану здоров'я ВЛК за місцем проживання та відповідно до Свідоцтва про хворобу № 3351 від 07.05.2024 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, яке надане слідчому ДБР. За наслідками здійснення досудового розслідування слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст.284 КК України. Втім, не отримавши на поданий рапорт від 12.07.2024 про звільнення від Військової частини НОМЕР_1 відповіді, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де отримав відповідь на свій рапорт, у якій повідомлено про необхідність особистої явки до Військової частини з метою вирішення питання про звільнення з військової служби. Після прибуття до Військової частини з 02.09.2024 йому відновлено грошове забезпечення.
Позивач вважає, що йому безпідставно не зараховано до загального стажу військової служби вислугу років за період з 04.01.2024 по 01.09.2024 та не нараховане грошове забезпечення, що спонукало його звернення до суду із даним позовом за захистом порушених прав.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачам строк для подання до суду відзиву на позов.
17.03.2025 до суду від представника Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, Військова частина) надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Наголошує, що відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, до загального строку військової служби не зараховується строк самовільного залишення ним військової частини чи місця служби та за такий період не сплачується грошове забезпечення. Крім того, вважає, що закриття кримінального провадження за фактом самовільного залишення Військової частини з підстав п.2 ч.1 ст.284 КК України, на яку посилається позивач не означає автоматичного поновлення всіх прав та пільг військовослужбовця, оскільки факт самовільного залишення Військової частини встановлений наказом командира Військової частини № 6 від 06.01.2024 та виключає право на грошове забезпечення за цей період.
15.04.2025 від позивача надійшла відповідь на позов, в якій просить не враховувати доводи представника відповідача, оскільки такі є необґрунтованими та не підтверджені необхідними доказами. Позивач посилається на положення п.п.10 ч.2 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992, згідно з якими для військовослужбовців, стосовно яких судом ухвалено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч.1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством України для військовослужбовців. Звертає увагу, що за весь час безпідставного призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюється недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України з 26.04.2023.
У період з 01.06.2023 по 11.01.2025 під час проходження військової служби перебував у складі Військової частини НОМЕР_1 .
Під час військової служби у період з 02.06.2023 по 23.08.2023 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Донецької області, що підтверджується довідкою № 1/96/168 від 10.01.2025 та посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 02.01.2024.
23.08.2023 під час перебування в районі ведення бойових дій у позивача стався нервовий зрив, у зв'язку із чим його госпіталізовано до медичного закладу.
Позивач проходив лікування у медичних закладах у період з 23.08.2023 по 04.10.2023, з 18.10.2023 по 02.11.2023, з 18.12.2023 по 25.12.2023, з 25.12.2023 по 03.01.2023 та у період з 05.10.2023 по 19.10.2025, з 03.11.2023 по 02.12.2023 перебував у відпустці за станом здоров'я.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 6 від 06.01.2024 позивача з 04.01.2024 виключено із усіх видів забезпечення, на підставі довідки № 7268 від 06.01.2024 у зв'язку із неповерненням з лікувального закладу до Військової частини в пункті постійної дислокації в АДРЕСА_1 .
За вказаним фактом Третім слідчим відділом ДБР у м. Києві 08.04.2024 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ; 62024100130000780 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У подальшому за розпорядженням прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 548 від 16.04.2024 позивач пройшов медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатом якого, його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що свідчить копія свідоцтва про хворобу № 3351 від 07.05.2024, копія якого міститься в матеріалах справи.
За наслідками здійснення досудового розслідування слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, що підтверджується листом ТУ ДБР у м. Києві №27894-24/к/11.04-13070/24 від 02.08.2024, копія якого наявна в матеріалах справи.
Позивач вважає, що йому безпідставно не зараховано до загального стажу військової служби вислугу років за період з 04.01.2024 по 01.09.2024 та ненараховано грошове забезпечення за цей період.
Не погодившись із такою бездіяльністю відповідачів, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до абз.1-5 ч. 2 ст. 24 Закону № 2232-XII військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.
Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, поданих відповідно до частини п'ятої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та/або заяви, повідомлення начальника відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про вчинене кримінальне правопорушення. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення), яким визначено порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Відповідно до п. 144-1 Положення для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Згідно п. 144-2 Положення військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України.
Відповідно до п. 144-3 Положення звільнення з посад військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.
Звільнення з посад військовослужбовців, призначених на посади Президентом України, військову службу яким призупинено, здійснюється Президентом України.
У разі відсутності повноважень щодо звільнення з посади військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини подає витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань безпосередньо посадовій особі, яка має таке право, для видання наказу по особовому складу.
Наказ по особовому складу доводиться до військової частини та інших посадових осіб у порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Командир (начальник) військової частини на підставі наказу по особовому складу про звільнення військовослужбовця, військову службу якого призупинено, з посади:
видає наказ по стройовій частині про призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення військовослужбовця та виключення його із списків особового складу військової частини;
організовує внесення запису до примірника контракту, що зберігається в особовій справі військовослужбовця, про призупинення дії контракту;
надсилає витяг із наказу та облікові документи військовослужбовця до органу військового управління, визначеного Міністерством оборони України.
Облік військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється в порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" № 551-XIV від 24.03.1999 (далі - Дисциплінарний статут), визначено сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до ч. 1 ст. 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Згідно ч. 4 ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
У ході судового розгляду справи встановлено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 6 від 06.01.2024 позивача з 04.01.2024 виключено із усіх видів забезпечення, на підставі довідки № 7268 від 06.01.2024 у зв'язку із неповерненням з лікувального закладу до Військової частини в пункті постійної дислокації в АДРЕСА_1 .
У подальшому, за фактом самовільного залишення позивачем Військової частини Третім слідчим відділом ДБР у АДРЕСА_1 08.04.2024 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024100130000780 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
За наслідками здійснення досудового розслідування слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, що підтверджується листом ТУ ДБР у м. Києві №27894-24/к/11.04-13070/24 від 02.08.2024, копія якого наявна в матеріалах справи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджує, що у зв'язку із закриттям кримінального провадження № 62024100130000780 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України має право на зарахування до загального стажу військової служби вислугу років за період з 04.01.2024 по 01.09.2024 та отримання за такий період грошового забезпечення.
Відтак, відповідно до абз.8-9 ч.2 ст.24 Закону № 2232-XII для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Аналогічні норми містить п.144-6 Положення № 1153, згідно з якими для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримані продовольче, речове та інші види забезпечення.
Продовження військової служби та дії контракту з військовослужбовцями, зазначеними у цьому пункті, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.
З наведених правових положень вбачається обов'язок командира військової частини щодо відновлення прав військовослужбовців у разі закриття щодо них кримінального провадження відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК України шляхом видання відповідного наказу та продовження військової служби, зарахування строку призупинення військової служби до вислуги років, до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, поновлення пільг і соціальних гарантій, виплати недоотриманого грошового та здійснення недоотриманого продовольчого, речового та інших видів забезпечення.
У даному випадку підставою для виключення із усіх видів забезпечення позивача, в тому числі призупинення нарахування і виплати йому основного грошового забезпечення з 04.01.2024 став той факт, що з 04.01.2024 ОСОБА_2 у Військовій частині НОМЕР_1 вважався таким, що не повернувся з лікувального закладу до Військової частини в пункті постійної дислокації в АДРЕСА_1 .
Водночас, як встановлено судом, кримінальне провадження № 62024100130000780 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024.
Таким чином, саме в силу вимог ст. 24 Закону № 2232-XII саме день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про військовослужбовця обумовлено як можливість початку призупинення військової служби особи, що самовільно залишила військову частину.
Втім такі дії Військовою частиною вчинено значно раніше - 04.01.2024, за відсутністю у Військової частини і законодавчо визначених підстав для припинення виплати позивачеві грошового забезпечення, оскільки таке рішення Військовою частиною прийнято за відсутності підтвердженого факту самовільного залишення військовослужбовцем військової частини чи місця проходження служби.
Зважаючи на встановлені обставини справи, враховуючи наведені приписи п.144-1 та п.144-2 Положення № 1153/2008 суд вважає, що відповідач мав право призупинити виплату грошового забезпечення позивачу через порушення стосовного останнього вищевказаного кримінального провадження № 62024100130000780 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, лише з 08.04.2024 (з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань), тому дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплати сум основного грошового забезпечення за період з 04.01.2024 по 07.04.2024, включно, є протиправними через призупинення таких виплат з порушенням вимог п.144-1 Положення №1153/2008, тобто раніше, ніж з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, як вже зазначалося, для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Як свідчить зміст листа від 02.08.2024 Територіального управління Державного бюро розслідування розташованого у місті Києві, за наслідками здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 62024100130000780 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, слідчим відповідно до ч.6 ст.284 КПК України таке закрите, відповідна копія постанови слідчого надіслана заявнику, потерпілому та прокурору.
Тобто, наявна інформація стосовно закриття кримінального провадження у справі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, мала слугувати наслідком вчинення Військовою частиною відповідних дій щодо продовження військової служби та дії контракту військовослужбовцю, а також щодо зарахування строку призупинення військової служби до вислуги років на момент звільнення з військової служби, поновлення пільг та соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців.
Частиною 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.01.2025 № 11 в частині незарахування ОСОБА_1 до загального стажу військової служби вислуги років за період з 04.01.2024 по 01.09.2024.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 04.01.2024 по 01.09.2024.
Зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.01.2025 № 11 щодо вислуги років ОСОБА_1 у Збройних Силах України із зарахуванням йому до загального стажу військової служби періоду з 04.01.2024 по 01.09.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 04.01.2024 по 01.01.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 17 листопада 2025 р.
17.11.25