18 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/15475/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 01.01.2025 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.
В обґрунтування позову зазначає, що згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 у справі № 240/27844/21 отримувала підвищення до пенсії, однак згідно рішення пенсійного органу з 01.01.2025 підвищення до пенсії позивачу у вказаному розмірі безпідставно не нараховується, а виплачується 23461,00 грн.
Ухвалою від 24.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про відмови в задоволенні позову з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується учасниками справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, яке, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку у відповідача; рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 у справі № 240/27844/21 адміністративний позов задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 14.03.2021 року здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам; з 01.01.2025 відповідач припинив нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат у зв'язку із набранням чинності Закону України № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та виплачує доплату доплату до пенсії у розмірі 2361 грн.
Предметом спору є дії відповідача, які полягають у припиненні нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та виплаті замість цього доплати до пенсії у розмірі 2361 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, крім іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Приписами статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть бути обмежені права і свободи із зазначенням строку дії цих обмежень, передбачені статтею 46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В статті 45 Закону України № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» зазначено:
"Установити, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею."
Припинення виплати з 01.01.2025 відповідачем при виконанні рішення суду розміру підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, передбаченого статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі двох мінімальних заробітних плат та виплати доплати в умі 2361 грн зумовлене прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Відповідно до пункту 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами не передбачено повноважень відповідача не керуватися у своїй діяльності чинними Законами України та актами Кабінету Міністрів України і вчиняти дії, які їм суперечать, або перевіряти у своїй діяльності відповідність чинних Законів України та актів Кабінету Міністрів України Конституції України.
При цьому суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносини відсутні висновки щодо застосування (незастосування) норм права, встановлених статтею 45 Закон № 4059-IX, викладені у постановах Верховного Суду, які, згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Таким чином, перевіривши в межах доводів позовної заяви спірні дії відповідача (припиненні нарахування та виплати з 01.01.2025 позивачу підвищення до пенсії у розмірі двох пмінімальних заробітних плат на відповідність приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає, що вони вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відмовляє в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенню позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк