18 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/5039/25
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову їй в перерахунку пенсії за віком ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.12.2024 перерахунок та виплату їй пенсії за віком відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що після призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" продовжувала працювати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 22.04.2024 звернулася до Пенсійного фонду за призначенням їй пенсії за віком, обчислюючи таку враховуючи показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки. Втім, за результатами поданої заяви, їй за принципом екстериторіальності рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач 1, Пенсійний фонд) відмовлено у здійсненні перерахунку, з підстав недоцільності, так як середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії (7 465,95 грн) є меншою ніж та з якої вже обчислено пенсію (7 515,71 грн). Про прийняте рішення листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 2, Управління) повідомлено позивачку.
Позивачка не погоджується з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та вважає, що при призначенні їй пенсії за віком підлягають врахуванню показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду позивачки за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 прийнято до провадження справу та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ухвали суду від 08.10.2025 залучено до участі у даній справі другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
31.10.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Наголошує, що при розрахунку пенсії позивачці враховано заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року здійснення перерахунку (22.04.2024), а саме 2021-2023 роки, що становить 13 559,41 грн. Крім того враховано заробітну плату за період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 по 31.12.2023 за даними персоніфікованого обліку. На виконання п. б Постанови № 209 позивачці проведено перерахунок пенсії, розмір пенсії до 01.03.2025 становив 2980 грн, з 01.03.2025 - 3323 грн. При цьому показник середньої заробітної плати 13 559,41 грн, який було враховано при перерахунку пенсії, з 01.03.2025 на виконання Постанови № 209 склав 13 871,28 грн (13559,41 х 1.023).
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не скористалося своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд вказує наступне.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні з 12.12.2018, пенсія їй призначена по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
З 28.04.2024 позивачку переведено на пенсію за віком на підставі норм Закону № 1058-IV.
За змістом оскаржуваного рішення для розрахунку пенсії обрано найбільш вигідний варіант заробітної плати період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 31.12.2023 і обчислений згідно з ст. 40 Закону № 1058-IV та становить 7465,95 грн (13559,41 грн х 0,55061, з яких 13 559,41 грн - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2021, 2022 та 2023 роки; 0,55061 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати. На думку Пенсійного органу перерахунок пенсії позивачці робити недоцільно, так як, середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії є меншою, ніж та, з якої обчислено пенсії (7405,05 грн
Позивачка, не погоджуючись із здійсненим розрахунком своєї пенсії звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, на умовах і в порядку, передбаченому ч.2 ст. 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Головним управлінням Пенсійного фонду у Кіровоградській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення №0633500001003 від 18.12.2024, яким відмовлено у перерахунку пенсії позивачці на підставі її заяви від 12.12.2024 поданої відповідно до Закону № 1058-IV з підстав недоцільності
Про прийняте рішення Головне управління Пенсійного фонду у Житомирській області повідомило позивачку листом № 0600-0219-8/158839 від 24.12.2024.
Позивачка не погоджується із наведеними аргументами та вважає, що такі не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому відмова у задоволенні її заяви є протиправною і такою, що порушує її соціальні права на отримання належного розміру пенсійного забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом №1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно з статтею 8 Закону №1058-IV громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями частини 2 статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону № 1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У даних спірних правовідносинах мало місце призначення іншої пенсії (пенсії за віком), а тому, суд вважає, що має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Таким чином, у ході судового розгляду встановлено, що позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, тобто вид пенсії, який передбачає інші підстави та порядок призначення.
Пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV позивачці призначено у 2024 році, тобто звернувшись до відповідача про призначення такої пенсії, позивачка використала право на призначення такої пенсії в солідарній системі відповідно до Закону № 1058-ІV вперше, шляхом переходу з одного виду пенсії на інший.
Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV та у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-IV, такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, пенсії за вислугою років за іншим Законом.
Таким чином, при призначенні позивачці пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно з частиною 2 статті 40 цього Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 (провадження № К/9901/19962/18).
У свою чергу, як свідчить розрахунок заробітку для обчислення позивачці пенсії взято середній заробіток за три попередні роки 2021-2023 (13 559/,41 грн, останній місяць враховано заробітної плати 31.12.2023, середньомісячний заробіток для обчислення - 7515,70 грн), які передували року призначення пенсії за віком.
Крім того, як свідчать матеріали справи листом № 30913-28288/П-02/8-0600/24 від 23.12.2024 Головне управління Пенсійного фонду у Житомирській області на заяву позивачки від 19.11.2024 повідомило про застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 рок, а саме 13 559,41 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при призначенні позивачці пенсії за віком на підставі Закону №1058-ІV застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, що свідчить про відсутність порушеного право позивачки. Доводи позивачки, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовані представником відповідача та наявними у матеріалами справи доказами, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не було покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат, судом вирішується відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10003. ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7 А, 25009, ЄДРПОУ: 20632802) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 18 листопада 2025 р.
18.11.25