17 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/29814/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати йому відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 17.07.2018 по 25.07.2023 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії, нарахованої на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 у справі №240/5366/20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести йому відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" нарахування та виплату за період з 17.07.2018 по 25.07.2023 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії, нарахованої на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 у справі №240/5366/20.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 у справі №240/5366/18 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснило йому перерахунок щомісячного підвищення до пенсії з 17.07.2018 та нарахувало йому доплату в розмірі 354976,96 гривень. Вказані кошти були виплачені йому 25 липня 2023 року. Однак сума донарахованої пенсії була виплачена без врахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії. У зв'язку з цим, він звертався до відповідача із заявою, в якій просив виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на вказаного рішення суду. Водночас, у відповідь отримав лист, в якому відповідач повідомив, що підстави для виплати компенсації за втрату частини доходів відсутні. Вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у нарахуванні та виплаті йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії протиправною, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження у даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначив, що під доходами у Законі України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Водночас, заборгованість в розмірі 354976,96 гривень, яка нарахована позивачу за період з 17.07.2018 по 31.01.2022 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 у справі №240/5366/18, була виплачена йому у липні 2023 року однією сумою. Таким чином, виплата мала разовий характер, а тому не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом №2050-ІІІ, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Також відповідач вказав, що коли певні суми нараховуються за рішенням суду, то підстави для виплати компенсації втрати частини доходів виникають у зв'язку із несвоєчасним виконанням рішення суду. Крім того, основною умовою для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів є вина органу, що призначає та виплачує пенсію. Водночас, нараховані позивачу на виконання рішення суду кошти були виплачені відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, а саме в порядку черговості. Вказане є свідченням того, що управлінням жодним чином не порушені строки виплати сум перерахованої позивачу пенсії, оскільки така виплата проводилась на умовах, визначених чинним законодавством. З огляду на зазначене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 у справі №240/5366/18, яке набрало законної сили 07.08.2020, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
На виконання вказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувало ОСОБА_1 доплату до пенсії за період з 17.07.2018 по 31.01.2022 в розмірі 354976,96 гривень. Разом з тим, вказана сума донарахованої на виконання рішення суду пенсії була виплачена позивачу лише 25.07.2023.
Оскільки вищезазначена сума донарахованої за період з 17.07.2018 по 31.01.2022 пенсії в розмірі 354976,96 гривень була виплачена з порушенням строків її виплати, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Розглянувши вказану заяву, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 14.09.2023 №0600-0202-8/96449 повідомило позивача, що підстави для виплати компенсації втрати частини доходу відсутні, оскільки виплата коштів на виконання рішення суду має разовий характер. Кошти були нараховані та виплачені в терміни та у Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме в порядку черговості. Вина органів Пенсійного фонду щодо термінів виплати коштів відсутня, тому компенсація за втрату частини доходів не нараховується.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті йому компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів, у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок №159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходів, у тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаційний характер.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 21.06.2018 (справа №523/1124/17), від 03.07.2018 (справа №521/940/17) від 15 квітня 2019 року (справа №727/7818/16-а).
Судом встановлено, що виплата позивачу пенсії в розмірі 354976,96 гривень донарахованої за період з 17.07.2018 по 31.01.2022, була здійснена на виконання судового рішення лише 25.07.2023.
Несвоєчасна виплата позивачу пенсії відбулась з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. Відтак суд вважає, що відповідачем допущено порушення встановленого строку виплати пенсії, а тому у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу.
Доводи відповідача, що нараховані та виплачені позивачу за рішенням суду кошти не є доходом в розумінні ст. 2 Закону №2050-ІІІ, та мають характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених відповідачем при виплаті пенсії у меншому розмірі. Тобто, вказані кошти є доходом в розумінні ст. 2 Закону №2050-ІІІ.
Пенсія є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду. Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться, в даному випадку, за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме коштів Пенсійного фонду.
Та обставина, що бюджетом ПФУ не передбачено виплату компенсації втрати частини доходів громадян, не є підставою для порушення права позивача на компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, встановлену законодавством.
Матеріалами справи підтверджується, що виплата позивачу пенсії в розмірі 354976,96 гривень, нарахованої на виконання рішення суду за період з 17.07.2018 по 31.01.2022, була здійснена відповідачем лише 25 липня 2023 року.
Відтак, в період з 17.07.2018 по 25.07.2023 мала місце затримка виплати присудженої ОСОБА_1 рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 у справі №240/5366/18 суми пенсії в розмірі 354976,96 гривень.
Таким чином, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що встановлено судовим рішенням у справі №240/5366/18, тобто з вини органу, який призначає і виплачує пенсію. Тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Крім того, суд враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 24.07.2024 у справі №600/1941/22-а, де суд зазначив, що оскільки пенсія особи перерахована, тому компенсації підлягає саме втрата частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з моменту неправомірної виплати (за рішенням суду) по день з якої розпочалась виплата перерахованої пенсії.
Згідно правових позицій висловлених Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі №21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі №522/5664/17 та №336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17 та від 03 липня 2018 р. у справі №521/940/17, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Отже, враховуючи вимоги Закону №2050-ІІІ та Порядку, суд вважає, що відповідач, порушивши строки виплати позивачу перерахованої пенсії, зобов'язаний був розрахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням таких строків за період з 17.07.2018 по день фактичної виплатити донарахованої частини пенсії (25.07.2023), проте цього не зробив, що свідчить про протиправну бездіяльність.
При цьому, доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, що нараховані позивачу, на виконання рішення суду, кошти були виплачені своєчасно, є безпідставними, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не порушення строків виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі №521/21718/16-а та від 21 вересня 2022 року по справі №816/1627/18.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та в матеріалах справі відсутні докази на підтвердження понесення ним інших судових витрат по даній справі, підстави для вирішення питання про розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої за період з 17.07.2018 по 31.01.2022 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 у справі №240/5366/18.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 17.07.2018 по 25.07.2023, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої за період з 17.07.2018 по 31.01.2022 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 у справі №240/5366/18.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович
17.11.25