Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 листопада 2025 року Справа№200/7094/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 21 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ, «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 21 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ, «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (далі відповідач) у період з 21 липня 2016 року по 18 листопада 2024 року. За час проходження служби у відповідача йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 21 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Позивач зауважив, що звертався до відповідача із заявою, в якій просив: надати інформацію щодо виплати (або не виплати) йому індексації грошового забезпечення у період з 21 липня 2016 року по 18 листопада 2024 року включно; надати довідку (інформацію) щодо його грошового забезпечення з урахуванням усіх складових такого грошового забезпечення помісячно (в т.ч. виплачених сум індексації) за період з 21 липня 2016 року по день виключення зі списків особового складу військової частини; провести перерахунок та виплатити йому невиплачену суму індексації грошового забезпечення шляхом перерахування на його банківський рахунок. Позивач зауважив, що здійснення перерахунку та виплату йому невиплаченої суми індексації грошового забезпечення шляхом перерахування на його банківський рахунок відповідачем проведено не було. Позивач вважає, що відповідач своєю бездіяльністю порушує його права щодо своєчасного отримання однієї із складових його грошового забезпечення.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне, що позивач про можливе порушення своїх прав дізнався після звільнення його з військової служби, а саме 18.11.2024, але запит стосовно виплати у військову частину НОМЕР_1 спрямував лише 03.09.2025 в день подання позовної заяви не дочекавшись відповіді. Відповідач вважає, що позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого процесуальним законом шестимісячного строку. Окрім цього, як вбачається з позовних вимог предметом цього позову є зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (індексація грошового забезпечення) з 21 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, позов у цій справі не стосується стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Тому відповідач вважає, що позивачеві слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір». Відповідач зауважив, що індексація грошового забезпечення позивача за період з липня 2016 року - лютий 2018 року проведена згідно норм Закону про індексацію, шляхом підняття доходів випереджаючим шляхом самим Урядом, і відповідно, сума індексації грошового забезпечення позивача обчислена згідно норм, правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів, визначених Порядком проведення індексації. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2025 відкрито провадження по даній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Звільнено позивача від сплати судового збору. Щодо строку звернення, зазначено оскільки позовними вимогами позивача є нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 року строк звернення позивачем не пропущено. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у відповідача наступні докази: відомості про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 21.07.2016 по 18.11.2024 (включно) в розрізі місяців; довідку про нараховану та виплачену позивачу за період з 21.07.2016 по 18.11.2024 (включно) індексацію грошового забезпечення, із зазначенням застосованих місяців підвищення доходу; розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 (включно), обчислений із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; копію наказу про зарахування позивача до списків особового складу частини; копію наказу про виключення позивача зі списків особового складу частини.
Відповідач про відкриття провадження по справі був повідомлений належним чином, про що свідчить наявність у нього відповідної відмітки про реєстрацію кабінету електронного суду та відповідної відмітки «доставлено» де зазначено, що ухвалу про відкриття ним було отримано 23.09.2025 року.
Позивач був повідомлений про відкриття провадження по справі шляхом надсилання на зазначену ним у його позовній заяві електронну скриньку копії процесуального документу, що підтверджується карткою обліку вихідних документів Донецького окружного адміністративного суду №200/7094/25 від 29.09.2025 року.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_3 орган що видав 1443, виданим від 15.07.2024 року.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) є юридичною особою та є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом та підтверджується відповідними копіями витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.07.2016 №210 та від 18.11.2024 року №331, що також не заперечується учасниками справи, позивач у спірний період з 21.07.2016 року по 28.02.2018 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Як зазначив позивач у своїй позовній заяві: - «Я, ОСОБА_1 , звертався до Військової частини НОМЕР_5 із заявою в якій просив: надати інформацію щодо виплати (або не виплати) мені, ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення у період з 21 липня 2016 року по 18 листопада 2024 року включно; надати довідку (інформацію) щодо мого грошового забезпечення з урахуванням усіх складових такого грошового забезпечення помісячно (в т.ч. виплачених сум індексації) за період з 21 липня 2016 року по день виключення мене зі списків особового складу військової частини; провести перерахунок та виплатити мені невиплачену суму індексації грошового забезпечення шляхом перерахування на мій банківський рахунок (довідка з реквізитами знаходиться в додатках). Однак, на надіслані мною запити ці документи Військовою частиною НОМЕР_6 не були надані, у зв'язку з чим одночасно із позовною заявою я подаю клопотання про витребування доказів. Здійснення перерахунку та виплата мені, ОСОБА_1 , невиплаченої суми індексації грошового забезпечення шляхом перерахування на мій банківський рахунок, Військовою частиною НОМЕР_1 проведені не були.».
На виконання вимог ухвали суду відповідачем було надано довідку про виплачене грошове забезпечення позивача за період з 01.01.2020 по 31.05.2023 року, в свою чергу довідки щодо виплаченого грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 року відповідачем надано не було.
В свою чергу, відповідач щодо спірних правовідносин у своєму відзиві зазначив наступне: - «Таким чином, відповідно до викладеного та згідно норм частини п'ятої статті 4 Закону про індексацію…, Постанови про особливості проведення індексації… і Порядку проведення індексації… грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції, та, відповідно, для проведення подальшої індексації доходів обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078. Відповідно до вимог абзацу дев'ятого пункту 5 Порядку проведення індексації…, Додатку 5 до Порядку проведення індексації… та абзацу другого пункту 3 Постанови про особливості проведення індексації… з метою проведення подальшої індексації позивачу починаючи з січня 2016 року здійснювалось обчислення індексу споживчих цін. Обчислення здійснювалося до перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення доходу (грошового забезпечення) у грудні 2015 року. Таким чином, індексація грошового забезпечення позивача за період з липня 2016 року - лютий 2018 року проведена згідно норм Закону про індексацію… шляхом підняття доходів випереджаючим шляхом самим Урядом, і відповідно, сума індексації грошового забезпечення позивача обчислена згідно норм, правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів, визначених Порядком проведення індексації…».
Варто зазначити, що у відповідності до приписів ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
З урахуванням наведеного, а також відсутності доказів протилежного в частині надання відповідачем довідки про виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення у спірний період із застосуванням базового місяцю - січень 2008 року, у суду не виникає сумніву, що за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 року позивачу взагалі не було виплачено індексації грошового забезпечення.
Отже враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що спірним питанням у даній справі є нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період несення позивачем військової служби з 21.07.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяцю - січень 2008 року.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
У частині 5 ст. 2 «Про індексацію грошових доходів населення» вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі ст. 4 цього Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 5 вказаного Закону, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2003 № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно з п. 11 вказаного Порядку, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку).
Відповідно до п. 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 6 до Постанови № 1294, затверджена схема посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, з якої випливає, що з січня 2008 року не відбувалася зміна посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Отже, з 21 липня 2016 року позивач має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця січня 2008 року.
Додатково суд зазначає, що відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 року по справі №400/3826/21, в якій зазначено, що на основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об'єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пунктами 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, Суд дійшов висновку про те, що повноваження військової частини стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу ОСОБА_1, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року, не є дискреційними. Цей висновок пояснюється тим, що місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Відповідно зростання інших постійних складових грошового забезпечення, без підвищення таких ставок (окладів), не має наслідком зміну місяця підвищення доходу позивача. Відтак відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. У випадку ОСОБА_1 законодавець установив один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки військової частини з 1 грудня 2015 року - здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації наростаючим підсумком із місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), та провести індексацію грошового забезпечення, коли величина цього індексу перевищить поріг індексації у розмірі 101 відсоток (до 1 січня 2016 року) чи 103 відсотки (після 1 січня 2016 року). Цей висновок відповідає правовій позиції Суду, викладеній у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20 та ін., стосовно трактування дискреційних повноважень державного органу у випадку визначення місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Під ефективним засобом (способом) судового захисту слід розуміти такий, що призводить до бажаних наслідків, дає найбільший ефект для відновлення юридичного становища особи, яке існувало до порушення її прав чи законних інтересів. Тому ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) засіб захисту повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9).
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що вирішення питання щодо визначення базового місяця, який належить застосувати при обчисленні індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, сприятиме досягненню мети правосуддя та цілей ефективного захисту судом порушеного права позивача.
Указаний висновок відповідає правовій позиції і підходу, які застосував Верховний Суд у постанові від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21 з подібними правовідносинами (пункти 26-34).
У цьому контексті суд зазначає, що з аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Стосовно справ з подібними правовідносинами, то Верховний Суд у своїй практиці указував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Зазначені висновки Суд виклав у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.
Так, розтлумачивши пункти 2, 5 Порядку № 1078, у згаданих справах № 400/1118/21 і № 420/3593/20 Верховний Суд указав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Одночасно з цим, Суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Зрештою на основі аналізу наведених норм Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Правовідносини у наведених справах і у цій справі є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.
В цьому контексті суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Указана постанова була чинна з 01.01.2008 до 01.03.2018.
Судом встановлено, що відповідач не проводив нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період: з 21 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року, що підтверджується відзивом на позовну заяву.
З січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 21.07.2016 по 28.02.2018.
З огляду на вищезазначене та з метою ефективного захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 21.07.2016 по 28.02.2018, суд дійшов висновку про необхідність визначення січня 2008 року місяцем для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за вказаний період.
Щодо зазначеного відповідачем у його відзиві на позовну заяву з приводу пропущеного позивачем строку звернення, суд зауважує, що це питання належним чином було вирішено та зазначено в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та не виплаті позивачу за період з 21 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та як похідна вимога, зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу за період з 21 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ухвали про відкриття провадження по справі від 19.09.2025 року, позивача було звільнено від сплати судового збору.
Отже враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що підстави для розподілу судового збору в даному адміністративному позові відсутні.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ), яка виразилась у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період з 21 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період з 21 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Повний текст рішення складено та підписано 18 листопада 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець