Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 листопада 2025 року Справа№200/8452/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), поданий 31 жовтня 2025 року, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 15 серпня 2025 року доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова КМУ № 713);
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити з 15 серпня 2025 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн відповідно до Постанови КМУ № 713, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 200/8057/24, з урахуванням раніше виплачених сум.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
31 жовтня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у відповідача докази.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
31 жовтня 2025 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі.
Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк та у спосіб, що визначені судом.
14 листопада 2025 року суд постановив ухвалу про продовження розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).
Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».
Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21 жовтня 2025 року № 4643-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
Позивач стверджував, що в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова КМУ № 713) пенсійний орган припинив нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 грн.
Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Просив задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.
Зазначив, що Постановою КМУ № 713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Відповідач вказував на те, що з 01 липня 2021 року позивачу була встановлена доплата до пенсії в розмірі 2 000,00 грн.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 200/8057/24 з 01 грудня 2019 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у розмірі 56% від грошового забезпечення 15 863,59 грн, яке зазначено в довідці від 14 червня 2024 року № 33/29/30-47, що надана Регіональним сервісним центром ГСЦ Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Відповідач зазначив, що оскільки після перерахунку пенсії її розмір збільшився більше ніж на 2 000,00 грн, підстави для встановлення щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови КМУ № 713 відсутні.
Як наслідок, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області припинило нарахування та виплату позивачеві щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 грн.
Доводи позивача про те, що перерахунок його пенсії, проведений на підставі рішення суду, був спрямований на відновлення його прав та не є тим перерахунком (переглядом) пенсії, який мав відбутись після 01 березня 2018 року відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, відповідач вважав таким, що не заслуговує на увагу, оскільки перерахунок (перегляд) пенсії у розумінні Постанови КМУ № 713 полягає у будь якому перерахунку пенсії, в тому числі у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення, чи перегляді загального розміру пенсії у зв'язку із встановленням тих чи інших доплат, передбачених чинним законодавством.
На переконання відповідача, у цьому контексті ключовим питанням, яке обумовлює можливість стверджувати про наявність або відсутність перерахунку пенсії у розумінні Постанови КМУ № 713 після 01 березня 2018 року є момент набуття права на відповідний перерахунок. Тобто, якщо право на отримання пенсії у певному розмірі було набуте особою з 01 березня 2018 року, проте внаслідок протиправних дій пенсійного органу (пов'язаних, наприклад, із зменшенням відсотку грошового забезпечення тощо) пенсія не виплачувалась в повному обсязі, то перерахунок є відновленням порушеного права позивача та не є перерахунком у розумінні Постанови КМУ № 713. Водночас, якщо право на отримання пенсії у певному розмірі було набуте особою після перерахунку з 01 березня 2018 року, і пов'язане із зміною складових грошового забезпечення, такий перерахунок може вважатися перерахунком пенсії у розумінні Постанови КМУ № 713.
Крім того, абз. 3 п. 1 Постанови КМУ № 713 не передбачено будь-яких обмежень щодо підстав перегляду пенсії після 01 березня 2018 року.
Таким чином, такий перегляд може відбуватися, як на підставі заяви особи, так і на виконання рішення суду, та в будь-якому випадку розмір пенсійних виплат є переглянутим, що унеможливлює встановлення доплати відповідно до Постанови КМУ № 713.
Просив відмовити в позові.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 13 грудня 2002 року місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
Позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджено довідкою від 17 серпня 2018 року № 0000599203.
Його фактичне місце проживання після переміщення: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427) зареєстроване як юридична особа; є суб'єктом владних повноважень та адміністративним органом.
ОСОБА_1 перебував (перебуває) на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області, а в подальшому - в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
З 12 червня 2015 року позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону № 2262, що підтверджено матеріалами пенсійної справи № 0503014408 (МВС) - за час перебування на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області, та № 0403020171 (МВС) - за час перебування на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Як свідчить протокол за пенсійною справою № 0503014408 (МВС) від 25 серпня 2015 року, при призначенні пенсії ГУ ПФУ в Донецькій області виходило з такого:
вид пенсії - за вислугу років;
дата звернення - 18 серпня 2015 року;
умови призначення - вислуга років - 22 (календарна 22), у розмірі 56% грошового забезпечення;
військове звання - прапорщик;
посада - інспектор дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ УДАІ ГУМВС України;
дата і причина звільнення - 11 червня 2015 року, ст. 63 Ж - 1 п., запас;
грошове забезпечення для обчислення пенсії:
- посадовий оклад - 580,00 грн;
- оклад за військове звання - 60,00 грн;
- процентна надбавка за вислугу років 35% - 224,00 грн;
- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливо важливі завдання, премія - 1 800,90 грн;
в тому числі сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 2 664,90 грн;
основний розмір пенсії: 56% грошового забезпечення (вислуга років 22) у розмірі - 1 492,34 грн;
всього призначено - 1 492,34 грн;
призначено згідно з Законом № 2262 загальний розмір пенсії за справою щомісячно в сумі 1 492,34 грн;
з 12 червня 2016 року довічно.
В подальшому згідно з розпорядженням про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 0403020171-МВС пенсія за вислугу років ОСОБА_1 перерахована ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 01 травня 2018 року із сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 2 470,00 грн;
- оклад за військове звання - 1 000,00 грн;
- процентна надбавка за вислугу років 45% - 1 561,50 грн;
- премія 1,35% - 67,93 грн;
всього - 5 099,43 грн;
в тому числі сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 5 099,43 грн;
основний розмір пенсії: 56% грошового забезпечення (вислуга років 22) у розмірі - 2 855,68 грн;
підсумок пенсії (з надбавками) - 2 855,68 грн;
підстава перерахунку: грошове забезпечення згідно з Постановою КМУ № 988, Постанова КМУ № 103, п. 3, перерахунок з 01 січня 2016 року;
з 01 травня 2018 року - 2 855,68 грн.
Внаслідок перерахунку пенсії на виконання Постанови КМУ № 713 з 01 липня 2021 року ОСОБА_1 встановлена щомісячна доплата до пенсії в розмірі 2 000,00 грн, що визнається сторонами.
Зокрема, згідно з розрахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі № 0403020171, проведеного 17 червня 2024 року, пенсія позивача була розрахована із сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 2 470,00 грн;
- оклад за військове звання - 1 000,00 грн;
- процентна надбавка за вислугу років 45% - 1 561,50 грн;
- премія 1,35% - 67,93 грн;
всього - 5 099,43 грн;
в тому числі сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 5 099,43 грн;
основний розмір пенсії: 56% грошового забезпечення (вислуга років 22) у розмірі - 2 855,68 грн;
з урахуванням індексації - 4 207,00 грн;
з урахуванням доплати - 6 207,00 грн;
індексація базового ОСНП 2022 (2 855,68*0,1400) - 399,80 грн;
індексація базового ОСНП 2023 (3 255,48*0,1970) - 641,33 грн;
індексація базового ОСНП 2024 (3 896,81*0,0796) - 310,19 грн;
щомісячна доплата до 2000 відповідно до Постанови КМУ № 713 (від суми ОСНП 2 855,68 грн на 01 березня 2018 року) - 2 000,00 грн;
вид підвищення або надбавка до пенсії:
щомісячна доплата до 100 грн індексації 01 березня 2024 року - 0,00 грн;
підсумок пенсії (з надбавками) - 6 207,00 грн.
В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
29 січня 2025 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/8057/24, яким позов задовольнив частково, а саме:
- визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях № 33/29/30-47 від 14 червня 2024 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону № 2262 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова КМУ № 988);
- зобов'язав ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 01 грудня 2019 року перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях № 33/29/30-47 від 14 червня 2024 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону № 2262 та положень Постанови КМУ № 988, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 грудня 2019 року по день проведення перерахунку.
В решті заявлених вимог суд відмовив.
Під час розгляду справи № 200/8057/24 суд встановив такі фактичні обставини, що найшло відображення в рішенні від 29 січня 2025 року:
«[…]
Суд зазначає, що 14 червня 2024 року Головним сервісним центром МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях виготовлено та направлено оновлену довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача № 33/29/30-47 від 14 червня 2024 року.
Відповідно до вказаної довідки № 33/29/30-47 від 14 червня 2024 року грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії становить:
посадовий оклад - 2 470,00 грн;
оклад за спеціальним званням - 1 000,00 грн;
надбавка за стаж служби в поліції (45 %) - 1 561,50 грн;
надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (39,99 %) - 2 012,10 грн;
премія (125,22 %) - 8 819,99 грн;
всього: 15 863,59 грн.
Вказана довідка була надіслана на адресу відповідача.
Позивач, за допомогою своєї представниці, звернувся до відповідача із заявою від 01.08.2024 про проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.
Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було проведено перерахунок пенсії позивача на підставі вищевказаної довідки, про що свідчить лист відповідача від 05 вересня 2024 року, оскільки для перерахунку пенсії відсутні законодавчі підстави.
[…]».
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року набрало законної сили на підставі ст. 255 КАС.
На виконання рішення суду у справі № 200/8057/24 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провело перерахунок пенсії позивача.
Після цього перерахунку пенсійний орган припинив нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою КМУ № 713.
Так, згідно з розпорядженням про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 0403020171-МВС пенсія за вислугу років ОСОБА_1 перерахована з 01 серпня 2025 року із сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 2 470,00 грн;
- оклад за військове звання - 1 000,00 грн;
- процентна надбавка за вислугу років 45% - 1 561,50 грн;
- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за специфічні умови проходження служби, премія 125,22% - 10 832,09 грн;
всього - 15 863,59 грн;
в тому числі сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 15 863,59 грн;
основний розмір пенсії: 56% грошового забезпечення (вислуга років 22) у розмірі - 8 883,61 грн;
з урахуванням індексації - 13 996,43 грн;
базовий розмір пенсії (15 863,59*56%) - 8 883,61 грн;
індексація базового ОСНП 2022 (8 883,61*0,1400) - 1 243,71 грн;
індексація базового ОСНП 2023 (10 127,32*0,1970) - 1 500,00 грн;
індексація базового ОСНП 2024 (11 627,32*0,0796) - 925,53 грн;
індексація базового ОСНП 2025 (12 552,85*0,1150) - 1 443,58 грн;
вид підвищення або надбавка до пенсії:
щомісячна доплата до 100 грн індексації 01 березня 2024 року - 0,00 грн;
підсумок пенсії (з надбавками) - 13 996,43 грн;
підстава перерахунку: рішення суду;
з 01 серпня 2025 року - 13 996,43 грн.
15 серпня 2025 року позивач, від імені якого діяла його представник - адвокат Єрьоміна В.А., звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив нарахувати та виплачувати з 01 липня 2021 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену Постановою КМУ № 713, у розмірі 2 000,00 грн, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду у справі № 200/8057/24, з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження пенсії заявника максимальним розміром.
У відповідь цю заяву, яка зареєстрована 19 серпня 2025 року за № 33413/Л-0400-25, листом від 17 вересня 2025 року № 44328-33413/Л-01/8-0400/25 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило, що з 01 липня 2021 року відповідно до Постанови КМУ № 713 позивачу встановлена щомісячна доплата до пенсії.
На виконання рішення суду у справі № 200/8057/24 проведений перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2019 року у розмірі 56% від грошового забезпечення 15 863,59 грн, яке зазначено в довідці від 14 червня 2024 року за № 33/29/30-47, що надана Регіональним сервісним центром ГСЦ Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Враховуючи, що розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено на виконання рішення суду з грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року, а не на 01 березня 2018 року, як визначено Постановою КМУ № 713, для встановлення з 01 липня 2021 року до розміру щомісячної доплати в сумі 2 000,00 грн підстави відсутні.
Докази, які б свідчили, що на час розгляду цієї справи по суті позивач отримує доплату, передбачену Постановою КМУ № 713, суду не надані.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії.
П. п. 1, 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч. 3 ст. 43 та ст. 63 Закону № 2262.
Так, ч. 3 ст. 63 Закону № 2262 визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом № 2262 пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій, що передбачено ч. 4 ст. 63 Закону № 2262.
11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова КМУ № 988), яка набрала чинності 02 грудня 2015 року, та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.
При цьому п. 7 Постанови КМУ № 988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.
Відповідно до ст. 94 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580), Постанови КМУ № 988 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260), та який набрав чинності 27 травня 2016 року.
Тобто, у встановлений Постановою КМУ № 988 двотижневий строк уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України не було затверджено порядку і умов грошового забезпечення поліцейських.
Таким чином, у січня 2016 року поліцейські фактично не отримували доплат, додаткових видів грошового забезпечення через неприйняття уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України відповідного нормативно-правового акта.
В подальшому, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року.
Абз. 1 п. 3 Постанови КМУ № 103 Уряд постановив, перерахувати з 01 січня 2016 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови КМУ № 988. Розмір премії мав визначатися у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Зміст наведеної норми п. 3 Постанови КМУ № 103 свідчить про те, що нормотворець пов'язав перерахунок пенсій відповідній категорії осіб, які отримують пенсію за Законом № 2262 з 01 січня 2016 року із складовими грошового забезпечення поліцейського, у тому числі щомісячними додатковими видами грошового забезпечення (надбавками, доплатами, підвищеннями), які фактично виплачувались поліцейським у січні 2016 року, оскільки пов'язав їх із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування саме за січень 2016 року.
Проте, такі обставини не можуть ставитись у залежність з правом на належаний розмір пенсійного забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначених у ст. 43 Закону № 2262.
При цьому п. 2 вказаного вище наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» визначено, що він застосовується з дня набрання чинності Законом № 580, тобто з 07 листопада 2015 року.
Так, п. 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Зокрема, розділом ІІ Порядку № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за учене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).
У свою чергу рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, в адміністративній справі № 826/12704/18, визнано протиправним та скасовано п. 3 Постанови КМУ № 103.
Суд зазначає, що перерахунок пенсії позивача був зумовлений набранням законної сили рішенням суду у справі № 200/8057/24, яким ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зобов'язано з 01 грудня 2019 року перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях № 33/29/30-47 від 14 червня 2024 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону № 2262 та положень Постанови КМУ № 988, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 грудня 2019 року по день проведення перерахунку.
Разом з цим, законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені ст. 43 Закону № 2262.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Ч. 3 ст. 1-1 Закону № 2262 містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказане свідчить про суперечність положень п. 3 Постанови КМУ № 103 нормам Закону № 2262, про що також, було зазначено й у висновках судів, які розглядали справу № 826/12704/18, наслідком чого було ухвалення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, про визнання протиправним та скасування п. 3 Постанови КМУ № 103.
Водночас, відповідно до ст. 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в ч. 3 ст. 7 КАС правила, в період чинності п. 3 Постанови КМУ № 103 у правовідносинах щодо перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, належало застосовувати Закон № 2262 (безвідносно до того, чи скасована ця норма постанови Уряду судом), хоч ця норма й не була скасована на момент перерахунку пенсій відповідній категорії осіб у 2018 році на підставі Постанови КМУ № 988.
З урахуванням наведеного, оскільки зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2016 року, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови КМУ № 988, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначеного у ст. 43 Закону № 2262 та в повному розмірі.
У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова КМУ № 713).
П. 1 Постанови КМУ № 713 встановлена з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262 (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячна доплата в сумі 2 000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абз. абз. 1 і 2 цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абз. абз. 1 і 2 цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абз. 1 цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення визначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття Постанови № 713 зумовлено тим, що в червні 2021 року у осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2 000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70%. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема, складають близько 2 000,00 грн - 2 700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262 до 01 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2 000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абз. абз. 1 і 2 цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсі, проведення якого згідно з абз. 3 п. 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону № 2262 має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262 на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Саме таких висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22, від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а, від 18 квітня 2023 року у справі № 560/6528/22, від 26 квітня 2023 року у справах № 380/14122/22, № 380/4510/22, № 140/10795/21, № 160/14146/22, від 17 травня 2023 року у справі № 620/5518/22, від 24 травня 2023 року у справі № 400/2732/22, від 29 червня 2023 року у справі № 420/343/22, від 11 липня 2023 року у справі № 420/342/22, від 11 липня 2023 року у справі № 420/4078/22, від 08 серпня 2023 року у справі № 580/245/22, від 22 серпня 2023 року у справі № 580/4853/22, від 22 серпня 2023 року у справі № 560/9947/22, від 22 серпня 2023 року у справі № 460/16973/22, від 17 жовтня 2023 року у справах № 280/3420/22, № 280/6072/22, № 580/1149/23, № 160/14149/22, № 580/5126/22 та інших.
Суд зауважує, що проведений на виконання судового рішення у справі № 200/8057/24 перерахунок призначеної позивачу пенсії відбувся з метою відновлення його порушеного права на належне пенсійне забезпечення, а не внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду у справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
Виходячи з того, що перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на виконання судового рішення у справі № 200/8057/24 з метою відновлення його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, суд дійшов висновку, що позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 грн відповідно до Постанови КМУ № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття цієї постанови, а саме поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, суду належить перевірити додержання пенсійним органом вимог Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073), а прийняте ним рішення (вчинені дії) - на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.
Закон № 2073 регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів (ч. 1 ст. 1 цього Закону).
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 2 Закону № 2073:
1) адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;
2) адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов'язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;
3) адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб);
4) адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта;
5) адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;
[…].
У спірних правовідносинах відповідач є адміністративним органом, а прийняте ним рішення (вчинені ним юридично значущі дії індивідуального характеру) - адміністративним актом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2073 адміністративна процедура має проводитись з додержанням таких принципів: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.
Норми ст. 6 Закону № 2073 розкривають сутність принципу законності в адміністративній процедурі.
Так, згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 2073 адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2073 адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.
При цьому ч. 4 ст. 6 Закону № 2073 установлено, що висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Припинення нарахування та виплати позивачеві щомісячної доплати до пенсії з 01 серпня 2025 року свідчить про те, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області допустило порушення принципу законності адміністративної процедури.
Порушення принципу законності полягало у тому, що пенсійний орган всупереч приписам ч. 4 ст. 6 Закону № 2073 проігнорував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема про те, що перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, та, як наслідок, не є підставою для припинення щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою КМУ № 713.
При цьому відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом ще в 2022 році, ці висновки послідовно застосовуються судами, в тому числі при розгляді справ, відповідачем у яких є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, і судова практика у подібних справах є однозначною та передбачуваною.
Норми ст. 8 Закону № 2073 розкривають сутність принципу обґрунтованості в адміністративній процедурі.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 2073 адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
Вимоги до форми і змісту адміністративного акта визначені нормами ст. ст. 69-72 Закону № 2073.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону № 2073 за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.
Ч. 1 ст. 70 Закону № 2073 установлено, що адміністративний акт, як правило, приймається у письмовій (електронній або паперовій) формі. […]
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону № 2073 письмовий адміністративний акт […] складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин.
Адміністративний акт містить підпис та/або печатку (у тому числі електронні), якщо інше не передбачено законом, та повне ім'я відповідальної посадової особи адміністративного органу.
У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані.
Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону.
У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею.
У заключній частині зазначаються строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку. В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов'язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб'єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). У разі якщо подання скарги чи пред'явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку.
Згідно з ч. 1 ст. 72 Закону № 2073 адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, […] повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених ч. 6 цієї статті).
Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону № 2073 у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Ч. 5 ст. 72 Закону № 2073 установлено, що відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 72 Закону № 2073 мотивування (обґрунтування) адміністративного акта не вимагається, якщо адміністративний орган задовольнив заяву, при цьому адміністративний акт не стосується прав, свобод чи законних інтересів інших осіб.
Розпорядження ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 серпня 2025 року не відповідає вимогам до змісту адміністративного акта, визначеним ст. 72 Закону № 2073, зокрема, не містить мотивування (обґрунтування), строку і порядку їх оскарження тощо, і є таким, що не відповідає принципу обґрунтованості.
У згаданому розпорядженні відсутнє правове обґрунтування припинення нарахування та виплати позивачеві щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою КМУ № 713.
Всупереч вимогам ч. 1 ст. 72 Закону № 2073 мотивування (обґрунтування) цього розпорядження не забезпечує позивачеві можливість правильно його зрозуміти та ефективно реалізувати своє право на його оскарження.
Умови правомірності адміністративного акта визначені ст. 87 Закону № 2073.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону № 2073 адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта.
Згідно з ч. 2 ст. 87 Закону № 2073 протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним ч. 1 цієї статті, зокрема:
1) прийнятий адміністративним органом, що:
а) не мав на це повноважень;
б) використав дискреційні повноваження незаконно;
2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта;
3) порушує норми матеріального права;
4) не відповідає принципам адміністративної процедури.
Ч. 3 ст. 87 Закону № 2073 передбачено, що порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.
Отже, невідповідність адміністративного акта (як у формі рішення, так і у формі юридично значущої дії індивідуального характеру) одному чи кільком принципам адміністративної процедури, є самостійною і достатньою підставою для визнання його протиправним.
Суд встановив, що щомісячна доплата до пенсії була встановлена позивачеві в розмірі 2 000,00 грн, а її нарахування та виплата припинені з 01 серпня 2025 року.
З огляду на встановлені фактичні обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, які полягали в припиненні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії за вислугу років в розмірі 2 000,00 грн, встановленої на підставі Постанови КМУ № 713, з 01 серпня 2025 року, підлягають визнанню протиправними.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії за вислугу років в розмірі 2 000,00 грн, встановленої на підставі Постанови КМУ № 713, з 01 серпня 2025 року.
Покладання на ГУ ПФУ в Дніпропетровській області обов'язку виплатити позивачеві щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 грн, встановлену на підставі Постанови КМУ № 713, з 01 серпня 2025 року також включає обов'язок пенсійного органу виплатити позивачеві заборгованість, яка виникла з моменту припинення згаданої доплати, (тобто з 01 серпня 2025 року), до місяця відновлення її виплати.
Водночас не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити з 15 серпня 2025 року щомісячну доплату відповідно до Постанови КМУ № 713, «виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 200/8057/24».
Виходячи з конституційних засад судочинства, до яких, з-поміж іншого, належить обов'язковість судового рішення, відсутня необхідність повторно покладати на пенсійний орган обов'язок вчинити певні дії, який вже визначений іншим рішенням суду, яке набрало законної сили, в даному випадку йдеться про рішення суду у справі № 200/8057/24.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві з 01 серпня 2025 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 грн відповідно до Постанови КМУ № 713 «з урахуванням фактично виплачених сум».
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що з 01 серпня 2025 року відповідна доплата позивачеві не нараховувалась і не виплачувалась.
Відтак, з 01 серпня 2025 року відсутні «раніше виплачені суми» такої доплати, що мають враховуватись пенсійним органом при відновленні нарахування і виплати цієї доплати з 01 серпня 2025 року на виконання рішення суду у цій справі.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 969,00 грн (квитанція від 05 листопада 2025 року).
Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн, що відповідає розміру судового збору, який має сплатити фізична особа за подання до адміністративного суду в електронній формі позову, що містить одну немайнову вимогу.
Сплачена в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сума судового збору, а саме 0,04 грн (969,00 грн - 968,96 грн = 0,04 грн) може бути повернена особі, яка його сплатила, за ухвалою суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягали в припиненні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії за вислугу років в розмірі 2 000,00 грн, встановленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 01 серпня 2025 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії за вислугу років в розмірі 2 000,00 грн, встановленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 01 серпня 2025 року.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
8. Повне судове рішення складено 14 листопада 2025 року.
Суддя Т.О. Кравченко