Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 листопада 2025 року Справа №200/8221/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд зазначає, що позивач просить суд визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні з військової служби ОСОБА_1 протиправною та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби відповідно до рапорту від 05.08.2025, зареєстрованого за № 28/60234/25-Вн, щодо звільнення в запас Збройних Сил України за абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у період дії воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків.
Разом з тим, відповідачем до суду подано клопотання про залишення позову без розгляду. Так, представниця військової частини зауважує, що 05.08.2025 на адресу військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт від ОСОБА_1 , який зареєстрований за реєстраційним номером № 28/60234/25-Вн. У даному рапорті позивач просить звільнити його з військової служби на підставі п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю І групи. 23.08.2025 посадовими особами військової частини НОМЕР_1 позивачу було надано відповідь на рапорт, у якій зазначено, що рапорт розглянутий, підстави для звільнення з військової служби за доданими до рапорту №28/60234/25-Вн від 05.08.2025 документами відсутні. На переконання відповідача, звернувшись до суду у жовтні 2025 року, позивач пропустив місячний строк звернення до суду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Відповідно до положень частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з частиною шостою статті 161 цього Кодексу у разі пропуску строку звернення до суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зауважує, що відповідно до позиції Великої палати Верховного Суду військова служба є різновидом публічної.
Так, 23.08.2025 посадовими особами військової частини НОМЕР_1 позивачу було надано відповідь на рапорт, у якій зазначено, що рапорт розглянутий, підстави для звільнення з військової служби за доданими до рапорту № 28/60234/25-Вн від 05.08.2025 документами відсутні. Отже, саме з моменту отримання відповіді на рапорт, позивач вважається таким, що дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Втім, до суду позивач звернувся 24 жовтня 2025 року, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18 та інших.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Отже, позивачу необхідно надати належним чином обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами та виходячи з приписів частини 13 статті 171 КАС України позовна заява підлягає залишенню без руху.
В свою чергу розгляд клопотання представниці відповідача про залишення позову без розгляду наразі є передчасним, адже залишенню без розгляду передує залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб