Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 листопада 2025 року Справа№200/7878/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаївській областi (місцезнаходження: Україна, 54008, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Морехідна,1, код ЄДРПОУ 13844159) про
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївськй областi / Код ЄДРПОУ 21782461/ №104650023599 від 17.09.2025 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , IПН НОМЕР_1 відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській областi зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , IПН НОМЕР_1 , перiоди роботи з 23.08.1984 р. по 09.03.2010 р., згідно з даними трудової книжки НОМЕР_2 від 25.07.1983 р., з врахуванням частково зарахованого періоду стажу догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею трирічного віку;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській областi повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , IПН НОМЕР_1 від 08.09.2025 р. про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", -
Позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач знаходиться на облiку в Головному управлiннi Пенсiйного фонду України у Донецькiй областi та не працює.
Позивач вказує, що 06.12.2024 року позивачу виповнилося 60 рокiв i вона має достатньо страхового/пенсiйного/ стажу, який становить 31 рiк 9 мiсяцiв. Вiдповiдно ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач набула право на призначення пенсії за віком“ як маю достатнього страхового стажу передбаченого Законодавством.
Зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській областi від 17.09.2025 № 104650023599 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік.
За данними рiшення страховий стаж позивача становить 20 років 05 місяців 23 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви вiдповiдачем до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 23.08.1984 по 09.03.2010, оскільки назва підприємства в записі про прийняття не відповідає назві підприємства на печатці, якою засвідчено запис про звільнення а також Інформація про перейменування/реорганізацію підприємства відсутня. До страхового стажу вищевказаний період частково зараховано періодами догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею трирічного віку та за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, починаючи з 01.01.1999.
Позивач вважає прийняте відповідачем рішення протиправним.
Просила задовольнити позов.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого, відповідач не погоджується з доводами, викладеними в позовній заяві.
Вказали, що 08.09.2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 17.09.2025 прийнято рішення №104650023599 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058 у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. На день звернення із заявою про призначення пенсії за віком пенсійний вік позивача становить 60 років 09 місяців. За наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії до загального страхового стажу не враховано період роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 з 23.08.1984 по 09.03.2010, оскільки назва підприємства в записі про прийняття не відповідає назві підприємства на печатці, якою засвідчено запис про звільнення (інформація про перейменування або реорганізацію підприємства відсутня). До страхового стажу вищезазначений період частково зараховано періодами догляду за дитиною 30.04.1984 року народження до досягнення нею трирічного віку та заданими, наявними в реєстрі застрахований осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, починаючи з 01.01.1999. Страховий стаж позивача склав 20 років 05 місяців 23 дні, що, на думку позивача, є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058.
Відповідач вважає прийняте рішення правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства.
Просили відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 січня 2025 № 4220-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 квітня 2025 № 4356-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 липня 2025 № 4524-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом НОМЕР_3 .
21.07.1997 між позивачем та ОСОБА_2 укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 21 липня 1997 зроблено запис №260, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_4 від 22 червня 2000.
Згідно свідоцтва про народження позивач є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження НОМЕР_5 ).
Згідно свідоцтва серії про зміну імені НОМЕР_6 ОСОБА_4 змінила ім'я на ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації зміни імені 07 лютого 2012 зроблено відповідний актовий запис за №14.
08.09.2025 позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії.
Рішенням відповідача від 17.09.2025 № 104650023599 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за відсутністю права на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік.
В рішенні вказано, що вік заявниці 60 років 09 місяців. Необхідний страховий стаж відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 31 рік. Страховий стаж особи становить 20 років 05 місяців 23 дні. До страхового стажу не зараховано період роботи з 23.08.1984 по 09.03.2010, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 25.07.1983, оскільки назва підприємства в записі про прийняття не відповідає назві підприємства на печатці, якою засвідчено запис про звільнення. Інформація про перейменування/реорганізацію підприємства відсутня. До страхового стажу вищевказаний період частково зараховано періодами догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею трирічного віку та за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, починаючи з 01.01.1999 року.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 25 липня 1983 позивач:
23.08.1984 зарахована в цех експлуатації на металургічний завод Ілліча (наказ №170 від 21.08.1984);
09.03.2010 звільнена за власним бажанням (роспор. №254 від 09.03.2010).
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за позивача сплачено суми заробітку для нарахування пенсії за звітні 1999 - 2010 (січень, березень) роки страхувальником "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА", ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (код ЄДРПОУ 00191129).
Робота позивача підтверджується випискою з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно форми РС-право позивачу період роботи з 25.06.1984 по 29.04.1987 зараховано "Догляд за дитин. до 3 років", відомості про зарахування періоду роботи з 01.01.1999 по 16.03.2010 відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частинами першою - третьою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною четвертою вказаної статті періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Слід зазначити, що до набрання чинності Законом № 1058-IV стаж роботи для призначення пенсії регламентувався Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII).
Види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені статтею 56 Закону № 1788-XII.
Так, частиною 1 статті 56 Закону № 1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також, зокрема будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункти 2.2., 2.3. Інструкції).
Згідно з пунктом 2.11. Інструкції № 162 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник власним підписом засвідчує правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка.
Відповідно до пункту 18 Постанови Міністрів СРСР від 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників та службовців" відповідальність за організацію робіт щодо ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, закладу, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, закладу, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну відповідальність, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162, не застосовується із прийняттям Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року № 58, яким затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція № 58).
Згідно з пунктом 1.2. Інструкції № 58 трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.
За приписами пунктів 2.11. 2.13. Інструкції № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" встановлено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що страховий стаж підтверджується записами в трудовій книжці, і лише у випадку їх відсутності - встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи та архівними установами, зокрема довідками, які містять відомості про періоди роботи.
За загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Водночас працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а саме відомості про підприємство, дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.
У свою чергу згідно з вимогами статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до підприємств, у яких працював позивач, або архівних установ для отримання відомостей щодо спірних періодів роботи позивача.
Також відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об"єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
В силу вимог пункту ж) частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача не ґрунтується на вимогах законодавства, прийняте без урахування усіх істотних обставин, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо зарахування періоду з 23.08.1984 по 29.04.1987 то суд зазначає, що згідно форми РС-право позивачу період роботи з 25.06.1984 по 29.04.1987 зараховано "Догляд за дитин. до 3 років", а тому в цій частині позову слід відмовити.
Як наслідок, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.09.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з зарахуванням до страхового стажу з 30.04.1987 по 09.03.2010, згідно з даними трудової книжки НОМЕР_2 від 25.07.1983 року.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн. згідно квитанції №TY13-2KF2-FSDE від 11.10.2025.
Таким чином, в зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаївській областi (місцезнаходження: Україна, 54008, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Морехідна,1, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївськй областi / Код ЄДРПОУ 21782461/ №104650023599 від 17.09.2025 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , IПН НОМЕР_1 відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській областi зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , IПН НОМЕР_1 , перiоди роботи з 23.08.1984 р. по 09.03.2010 р., згідно з даними трудової книжки НОМЕР_2 від 25.07.1983 р., з врахуванням частково зарахованого періоду стажу догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею трирічного віку; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській областi повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , IПН НОМЕР_1 від 08.09.2025 р. про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаївській областi (місцезнаходження: Україна, 54008, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Морехідна,1, код ЄДРПОУ 13844159) про відмову у призначенні пенсії від 17.09.2025 №104650023599 ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаївській областi (місцезнаходження: Україна, 54008, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Морехідна,1, код ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 08.09.2025 року про призначення пенсії за віком за нормами ч. 1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з зарахуванням до страхового стажу періоду з 30.04.1987 по 09.03.2010 року.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаївській областi (місцезнаходження: Україна, 54008, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Морехідна,1, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 484,48 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя О.О. Аканов