18 листопада 2025 року Справа №160/33116/24
Дніпропетровський окружний адміністративного суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді по справі №160/33116/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 , в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30.04.2025 року просять:
- визнати протиправною бездіяльність (дії) Військової частини НОМЕР_1 щодо безпідставного не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць за період з 22.11.2022 по 08.04.2024 у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконанні бойових (спеціальних) завдань (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням фактично виплачених сум.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн на місяць за період з 22.11.2022 по 08.04.2024 у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконанні бойових (спеціальних) завдань (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року № 168, як обрахункової величини при обрахунку розміру грошового забезпечення для виплати всіх належних коштів при звільненні ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток; грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій; одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 : грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток; одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, з урахуванням до розміру грошового забезпечення додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року № 168, як обрахункової величини.
Ухвалою суду від 09 квітня 2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) у письмовому провадженні.
24.04.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від військової частини НОМЕР_1 .
26.05.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від військової частини НОМЕР_2 .
17 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Тулянцевої І.В.
В обгрунтування заяви зазначено, що позивач сумнівається в неупередженості судді Тулянцевої І.В. при розгляді справи №160/33116/25, оскільки суддя, на його погляд, не може брати участь у справі і підлягає відводу, оскільки вона повністю ігнорує строки розгляду справи, що ставить під сумнів неупередженість та об'єктивність.
Дослідивши аргументи, викладені у заяві про відвід судді, суд дійшов висновку про те, що підстав для задоволення цієї заяви немає з огляду на таке.
Частини перша, друга, третя статті 39 КАС України передбачають, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з положеннями частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї самої статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
При цьому, ч. 4 ст. 36 КАС України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Тулянцевої І.В. у цій справі, суд бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу apriori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).
Наведені заявником аргументи стосовно того факту, що справа знаходиться на розгляді тривалий час - є незгодою позивача з процесуальними рішеннями, що у значенні вказаних вище імперативних приписів частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
При цьому суд зазначає, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Жодного аргументу на підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, або зацікавленості в результатах розгляду заяви, при цьому, позивачем наведено не було.
Тобто, твердження заявника про упередженість та безпосередню зацікавленість судді у результатах розгляду даної справи, є надуманим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що аргументи, якими позивач мотивує заяву про відвід не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності судді, оскільки немає доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього складу суду, як з погляду «суб'єктивного критерію», так і з погляду «об'єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що перебування справи на розгляді у строк, що перевищує термін, встановлений ч. 1 ст. 258 КАС України, обумовлено об'єктивними обставинами, а саме, здійснення правосуддя в період воєнного стану, надмірне завантаження судді, здійснення роботи тривалий час без помічника судді.
За таких обставин заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тулянцевої І.В. у розгляді справи №160/33116/25 за позовом позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - слід визнати необґрунтованою.
За правилом частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тулянцевої І.В. у розгляді справи №160/33116/25 за позовом позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - необгрунтованою.
Передати матеріали адміністративної справи №160/33116/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до вимог статті 294 КАС України в самостійному порядку не оскаржується.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.В. Тулянцева