16 вересня 2025 рокуСправа №160/19971/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
09.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро. 49094, код ЄДРПОУ 21910427) в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії за віком від 13.06.2025 року ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 та зарахувати до страхового стажу період:
1) з 26.10.1984 року по 05.11.1985 рік (навчання в морехідній школі);
2) з 06.11.1985 року по 24.10.1986 рік (робота на судноремонтному заводі);
3) з 30.10.1986 року по 17.11.1995 рік (робота в морському пароплавстві), як такі, що підтверджені трудовою книжкою та іншими доказами.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком. Однак отримав рішення про відмову у призначенні пенсії №045750029078 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Ухвала про відкриття провадження була доставлена до електронного кабінету відповідача.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 05.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії, в якій просив призначити пенсію за віком.
За результатом розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 13.06.2025р. за №045750029078 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Додатково зазначено, що до страхового стажу відповідно наданої трудової книжки від 11.02.1982 серія НОМЕР_2 не зараховані періоди роботи в Естонській Республіці оскільки відсутні відповідний формуляри за період роботи в Естонській Республіці: з 26.10.1984 по 05.11.1985 навчання в мореходній школі; з 06.11.1985 по 24.10.1986 робота на судноремонтному заводі; з 30.10.1986 по 17.11.1995 робота в морському пароплавстві. Не зараховано період роботи з 02.10.1996 по 27.04.1998 в ТОВ “Діадема», оскільки відсутня назва підприємства та дата наказу про звільнення з роботи, окремі довідки не надавалися. Страховий стаж особи становить: 06 років 08 місяців 08 днів, стаж для визначення права становить 08 років 08 місяців 23 дні.
Позивач з рішенням пенсійного органу не погоджується, вважає його протиправним, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до ч.1 статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Як підтверджено матеріалами справи, пенсійним органом не було враховано період роботи позивача в Естонській Республіці, оскільки відсутні відповідний формуляри за період роботи в Естонській Республіці: з 26.10.1984 по 05.11.1985 навчання в мореходній школі; з 06.11.1985 по 24.10.1986 робота на судноремонтному заводі; з 30.10.1986 по 17.11.1995 робота в морському пароплавстві. А також не зараховано період роботи з 02.10.1996 по 27.04.1998 в ТОВ “Діадема», оскільки відсутня назва підприємства та дата наказу про звільнення з роботи.
Вирішуючи питання щодо неврахування періоду роботи позивача в Естонській Республіці, оскільки відсутні відповідний формуляри за період роботи в Естонській Республіці: з 26.10.1984 по 05.11.1985 навчання в мореходній школі; з 06.11.1985 по 24.10.1986 робота на судноремонтному заводі; з 30.10.1986 по 17.11.1995 робота в морському пароплавстві, суд зазначає наступне.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач з 26.10.1984 по 05.11.1985 навчався в мореходній школі, з 06.11.1985 по 24.10.1986 працював на судноремонтному заводі; з 30.10.1986 по 17.11.1995 працював в морському пароплавстві.
При визначені права на пенсійне забезпечення суд відповідно до частин першої, другоїстатті 4 Закону №1058-IV, вправі застосовувати міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД.
Так, відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Судом враховано, що Естонська Республіка не є учасником аналізованої Угоди.
Разом з тим, оскільки Естонська РСР в той час, входила в склад СРСР, а відповідно до ч. 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, Україна взяла на себе зобов'язання зараховувати в страховий стаж, що дає право на пенсію, трудовий стаж набутий на території колишнього СРСР.
Суд враховує, що Естонія проголосила свою незалежність та вийшла з СРСР з 20.08.1991 року. За таких обставин, враховуючи вимоги ч.2 ст.6 Угоди, Україна визнає стаж набутий громадянам на території Естонії саме до цієї дати - до 20.08.1991 року.
Крім того, слід зазначити, що Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 року (набула чинності 01.02.2012 року) не стосуються питання визнання чи не визнання стажу, набутого за часів СРСР, а стосуються питання визнання чи не визнання стажу вже набутого на території України та Естонської Республіки після набуття незалежності обома країнами.
У свою чергу, питання врахування у страховий стаж часу роботи на підприємствах, установах та організаціях за часів СРСР врегульоване Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, частиною другою статті 6 якої передбачено, що для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам-учасникам
Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цієї Угоди.
З вказаного слідує, що Україна та інші держави-учасники Угоди зазначеним документом взяли на себе зобов'язання враховувати трудовий стаж, набутий їх громадянами на території колишнього СРСР.
При цьому, в Угоді йде мова про території колишнього СРСР взагалі, та не пов'язується визнання стажу, виключно набутого на територіях союзних радянських республік, правонаступниками яких є держави-учасники Угоди.
Оскільки, Естонська РСР входила до складу СРСР, то суд дійшов висновку, що трудовий стаж позивача набутий на території колишнього СРСР, повинен бути зарахований до його загального страхового стажу.
При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
З огляду на викладене, суд вважає доцільним та необхідним зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи з 26.10.1984 року по 05.11.1985 рік (навчання в морехідній школі); з 06.11.1985 року по 24.10.1986 рік (робота на судноремонтному заводі); з 30.10.1986 року по 17.11.1995 рік (робота в морському пароплавстві).
Щодо неврахування відповідачем періоду роботи з 02.10.1996 по 27.04.1998 в ТОВ "Діадема", оскільки відсутня назва підприємства та дата наказу про звільнення з роботи, суд зазначає, що трудова книжка серії НОМЕР_2 не містить запису про роботу позивача в даний період. В той час, позивач не заявляв позовних вимог про зарахування періоду роботи з 02.10.1996 по 27.04.1998 в ТОВ "Діадема". З огляду на наведене, в суду відсутні підстави для зарахування вищенаведеного періоду до страхового стажу позивача.
Враховуючи вищенаведене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.06.2025р. за №045750029078 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи з 26.10.1984 року по 05.11.1985 рік (навчання в морехідній школі), з 06.11.1985 року по 24.10.1986 рік (робота на судноремонтному заводі), з 30.10.1986 року по 17.11.1995 рік (робота в морському пароплавстві).
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 , суд зазначає, що відповідач, виконуючи зазначене рішення суду, повинен буде здійснити розрахунок страхового стажу позивача.
Суд звертає увагу, що у рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо здійснення розрахунку стажу позивача віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов'язувати його призначати пенсію, у зв'язку з чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені судові витрати в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 13.06.2025 року за №045750029078 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 26.10.1984 року по 05.11.1985 рік (навчання в морехідній школі), з 06.11.1985 року по 24.10.1986 рік (робота на судноремонтному заводі), з 30.10.1986 року по 17.11.1995 рік (робота в морському пароплавстві).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.06.2025 року, з урахуванням висновків наведених в даному рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна