12 листопада 2025 рокуСправа №160/25728/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
за участі секретаря судового засідання Красовської А.А.
за участі:
позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Паращенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №160/25728/23 за позовом ОСОБА_1 до Третього апеляційного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2 - Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява позивача, в якій вона просить суд змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі №160/25728/23, в частині заміни зобов'язання Третього апеляційного адміністративного суду щодо виплати ОСОБА_1 належної суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 22 травня 2023 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн., у 2022 році - 2481,00 грн., у 2023 році - 2684,00 грн на стягнення з Третього апеляційного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди в сумі 1 064 219,92 грн в порядку, визначеному Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначила, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 року у даній справі на цей час не виконано в частині зобов'язання Державної судової адміністрації здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_2 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 22 травня 2023 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачені законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: 2021 році - 2270,00 грн., у 2022 році - 2481,00 грн., у 2023 році - 2684,00 грн. Здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника органами Державної казначейської служби України. Вважає зазначені обставини такими, за яких суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. На підставі викладеного, заявник просить суд задовольнити вимоги викладені у заяві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.11.2025 року о 13:30 год.
28.10.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника третьої особи - Державної казначейської служби України надійшли письмові пояснення щодо поданої позивачем заяви, в яких зазначено наступне. Заявник посилається на те, що рішення суду можливо виконати лише шляхом стягнення з Третього апеляційного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди в сумі 1 064 219,92 грн в порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». На думку Казначейства, в контексті спірних правовідносин у справі № 160/25728/23, обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не є підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Запропонований спосіб виконання рішення, який зазначений в заяві, а саме шляхом стягнення з Третього апеляційного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди в сумі 1 064 219,92 грн в порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», фактично змінює по суті рішення суду. Крім того, відповідно до рішення суду боржником є Третій апеляційний адміністративний суд, а у разі зміни способу виконання боржником стає ДСА України. Таким чином, запропонований заявником спосіб виконання рішення суду, є помилковим та не призведе до перерахування коштів позивачеві, а тому, на думку Казначейства, підстави для задоволення заяви державного виконавця щодо зміни способу виконання рішення суду відсутні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 року заяву ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та вирішено забезпечити участь ОСОБА_1 (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 ) в судових засіданнях у справі 160/25728/23 в режимі відеоконференції за допомогою Електронного кабінету та власних технічних засобів.
12.11.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли письмові заперечення на пояснення третьої особи, в яких вона не погоджується із доводами третьої особи та зазначає, зокрема, про таке. 19.12.2024 року набрав чинності Закон України 4094-IX, яким до частини третьої статті 378 КАС України внесено абзац другий, відповідно до якого невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат. Звертає увагу, що в цій справі саме ця норма не застосовується, але слід врахувати, що таким чином, законодавець визначив зміст такої процесуальної дії, як зміна способу і порядку виконання рішення, та встановив, що невиконання рішення зобов'язального характеру є підставою для зміни способу виконання та застосування стягнення відповідних виплат. Також, третя особа стверджує, що відповідно до рішення суду боржником є Третій апеляційний адміністративний суд, а у разі зміни способу виконання боржником стає ДСА України; таким чином, запропонований заявником спосіб виконання рішення суду є помилковим та не призведе до перерахування коштів позивачеві, а тому підстави для задоволення заяви державного виконавця щодо зміни способу виконання рішення суду відсутні. Позивач не погоджується з таким доводом, адже вона просить стягнути кошти з Третього апеляційного адміністративного суду, а його подальша заміна на ДСА України прямо передбачається Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
12.11.2025 року на електронну адресу суду від Третього апеляційного адміністративного суду надійшли письмові пояснення щодо вимог, викладених у заяві, в яких зазначено наступне. Статтею 2 Закону України «Про Держаний бюджет на 2024 рік» та статтею 2 Закону України «Про Держаний бюджет на 2025 рік» затверджено бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2024 рік та відповідно на 2025 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, розподіл видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя. Згідно з додатком № 3 Закону України «Про Держаний бюджет на 2024 рік» та додатком № 3 Закону України «Про Держаний бюджет на 2025 рік» Державній судовій адміністрації України встановлені такі бюджетні програми 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» та 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя». Головною функцією програми 0501020, відповідно до Паспорту бюджетної програми є забезпечення виконання функцій та завдань, покладених на місцеві, апеляційні суди та функціонування органів і установ системи правосуддя. Функцією програми 0501150 є оплата рішень судів, винесених на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя. Виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон) і Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі - Порядок). Відповідно до статті 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими с державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності в зазначеному державному органі відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Абзацом десятим пункту 25 Порядку № 845 визначено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми. У Третього апеляційного адміністративного суду відкрита бюджетна програма 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органі в і установ системи правосуддя» а тому виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, може бути здійснене лише за рахунок коштів вказаної бюджетної програми та у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. Таким чином, просить суд врахувати наведені доводи.
Від Державної судової адміністрації України письмові пояснення щодо заяви на адресу суду не надходили.
У судове засідання в режимі відеоконференції прибула позивач та представник третьої особи. Представники відповідачів не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи особливості розгляду справи, передбачені ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану заяву без участі представників відповідачів та третьої особи.
Позивач у судовому засіданні підтримала вимоги, викладені у заяві та просила суд їх задовольнити. Представник третьої особи заперечував проти задоволення вимог, викладених у заяві, з підстав їх необгрунтованості.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та зміст заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року по справі №160/25728/23 адміністративний позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Третього апеляційного адміністративного суду щодо розрахунку і виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 року по 22.05.2023 року грошової винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги при звільненні у відставку 22.05.2023 року, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.;
- зобов'язано Третій апеляційний адміністративний суд (вул. Лук'яненка Левка, буд. 23, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 42268164) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) належної суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 22 травня 2023 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн., у 2022 році - 2481,00 грн., у 2023 році - 2684,00 грн.;
- визнано протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не фінансування в належному обсязі видатків на виплату суддівської винагороди судді Третього апеляційного адміністративного суду Панченко Ольги Михайлівни;
- зобов'язано Державну судову адміністрацію України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 37988155) здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 22 травня 2023 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачені законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: 2021 році - 2270,00 грн., у 2022 році - 2481,00 грн., у 2023 році - 2684,00 грн.;
- визнано протиправною відмову Третього апеляційного адміністративного суду у видачі оновленої довідки про розмір суддівської винагороди станом на 22.05.2023 року за заявою судді у відставці ОСОБА_1 від 29.09.2023 року;
- зобов'язано Третій апеляційний адміністративний суд (вул. Лук'яненка Левка, буд. 23, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 42268164) видати судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) оновлену довідку станом на 22.05.2023 року про розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 року (2684,00 грн.);
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення суду сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили 16 січня 2024 року.
19.01.2024 року на виконання рішення суду від 15 грудня 2023 року по справі №160/25728/23, позивачці видано виконавчі листи по даній справі, що підтверджується розписками про отримання, які містяться в матеріалах даної справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 року заяву Третього апеляційного адміністративного суду про роз'яснення судового рішення у справі №160/25728/23 задоволено. Роз'яснено, що при здійсненні Третім апеляційним адміністративним судом перерахунку та виплати судді у відставці ОСОБА_1 належної суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 22 травня 2023 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн., у 2022 році - 2481,00 грн., у 2023 році - 2684,00 грн., виплачені суми суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 22 травня 2023 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги підлягають врахуванню.
25.03.2024 року позивачка звернулася до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 року по справі №160/25728/23.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича відкрито виконавче провадження №74648330 щодо примусового виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 року по справі №160/25728/23.
Постановою державного виконавця від 04.07.2024 року в межах виконавчого провадження № 74648264 було накладено штраф на Державну судову адміністрацію України за невиконання без поважних причин рішення суду в сумі 5100 грн.
Постановою державного виконавця від 16.09.2024 року в межах виконавчого провадження № 74648264 було повторно накладено штраф на Державну судову адміністрацію України за невиконання без поважних причин рішення суду в сумі 10200 грн.
Постановою державного виконавця від 30.09.2025 року закінчено виконавче провадження № 74648264 на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення суду не може бути виконано без участі боржника та державним виконавцем вжито всіх заходів, передбачених статтями 63, 75 вказаного Закону.
При цьому, за аналогічних підстав виконавче провадження також було закінчено відносно другого боржника - Третього апеляційного адміністративного суду, про що державним виконавцем винесено постанову від 20.09.2024 року у виконавчому провадженні ВП № 74648330.
Третій апеляційний адміністративний суд на виконання рішення суду видав довідку від 16.02.2024 року № 01/10/24, згідно з якою здійснено перерахунок недоплаченої суддівської винагороди, сума якої складає 1064219,92 грн.
Однак, позивач зазначає, що рішення суду в даній справі залишається невиконаним жодним з боржників.
Вважаючи, що є обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду від 15.12.2023 року у даній справі, виникла необхідність у зміні способу та порядку виконання судового рішення, заявник звернулася до суду із цією заявою.
Дослідивши подані письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1, 3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Суд зазначає, що заявник у своїй заяві просить суд змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа в даній справі шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.
Суд зазначає, що за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, суд в порядку ст.378 КАС може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, але не змінюючи при цьому змісту резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 року.
Згідно із частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову як про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 4), так і про стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).
Отже, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Суд зазначає, що позивач у позовній заяві заявляв вимогу про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити суддівську винагороду за спірний період та судом 15.12.2023 року прийнято рішення відновити порушені права позивача саме шляхом зобов'язання відповідачів - Третій апеляційний адміністративний суд та Державну судову адміністрацію України вчинити певні дії.
Відтак недопустимим є зміна способу і порядку виконання рішення суду в частині заміни зобов'язання Третього апеляційного адміністративного суду щодо виплати ОСОБА_1 належної суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 22 травня 2023 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн., у 2022 році - 2481,00 грн., у 2023 році - 2684,00 грн на стягнення з Третього апеляційного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди в сумі 1 064 219,92 грн в порядку, визначеному Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
У даному спірному випадку, задоволення вимоги заявника фактично призведе до зміни змісту та суті раніше ухваленого по справі судового рішення.
Отже, заява заявника фактично містить вимогу про зміну рішення суду по суті.
Окремо слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» № 4094-IX від 21.11.2024 року частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим, згідно якого визначено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Фактично вказаним абзацом процесуальний закон не надає суду розсуду щодо задоволення/відмови у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду відносно обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, невиконання суб'єктом владних повноважень такого рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Поряд з цим, суд наголошує, що рішенням суду у цій справі визначено зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу саме суддівської винагороди, а не пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг.
Враховуючи викладене, а також з урахуванням того, що змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, суд вважає, що заява позивача про зміну способу порядку виконання судового рішення у цій справі є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №160/25728/23 за позовом ОСОБА_1 до Третього апеляційного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2 - Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали суду виготовлено 17.11.2025 року.
Суддя О.В. Серьогіна