17 листопада 2025 рокуСправа №160/24355/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор" до Волинська митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
25.08.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альбакор" звернулося через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000045/1 від 25.02.2025 року Волинської митниці;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000141 від 25.02.2025 року Волинської митниці.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог ст.ст. 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення та картки відмови. При цьому позивач звертає увагу на те, що в прийнятому відповідачем рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено висновок відповідача, що основний метод визначення митної вартості товарів не може бути застосовано тому, що подані документи містять розбіжності та неточності. Однак митним органом не зазначено які ж саме відомості про митну вартість товарів залишилися неповними чи недостовірними, адже на кожний пункт запиту додаткових документів відповідні документи були надані. Позивач вважає, що ним надано усі документи, які дозволяють чітко визначити митну вартість за основним (першим) методом без жодних суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції. Посадові особи митниці не обґрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Ненадання декларантом запитуваних додаткових документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 29.09.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
12.09.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Волинської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він не визнає позовні вимоги з наступних підстав. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності. У зв'язку з чим, 25 лютого 2025 року Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA205050/2025/000045/1 та у гр. 33 зазначено причини, через які митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту). Згідно ст.53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи. Декларантом на вимогу було надано додаткові документи. Однак декларантом не було усунуто чи спростовано неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості. Неподання позивачем усіх витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, митницею відповідно до положень ст.55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. У зв'язку з неможливістю застосування методу 2а (ст. 59 Кодексу) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, які відповідають вимогам ст. 59 Кодексу (що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього) - митну вартість товарів №1 та №2 визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно зі статтею 60 Кодексу, з урахуванням застережень, визначених п.2 статті 61 Кодексу, на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (МД від 18.02.2025 року № 25UA100190553446U4 - товар №1, МД від 14.02.2025 року №25UA204130002574U0 - товар №2). Надалі декларантом оцінюваний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №25UA205050007393U1 від 25.05.2025 року з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України. З огляду на наведене вище, вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA205050/2025/000045/1 від 25.02.2025 року є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 року у задоволенні клопотання представника Волинської митниці - Зозулі Катерини Сергіївни про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 17.11.2025 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що
1. З'явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:
1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;
2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;
3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;
4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;
5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;
6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
5. Декларація митної вартості подається у разі:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;
3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що
1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Судом встановлено, що 24.02.2025 року позивачем до відділу митного оформлення Волинської митниці шляхом подання електронної митної декларації №25UA205050007112U1 задекларовано товар, а саме:
- товар №1: варено-морожене м'ясо мідій, глазуроване 10%, 100-200шт/кг (Mytilus Chilensis)вагою нетто без глазурі - 17190кг, вагою нетто з глазурю - 19100кг. Без харчових добавок та приправ. Дата виробництва (заморожування) 04-08.2024 року, термін зберігання 24 місяці при температурі -18 С;
- товар №2: варено-морожене м'ясо мідій, глазуроване 10%, 200-300 шт/кг (Mytilus Chilensis) вагою нетто без глазурі - 360 кг, вагою нетто з глазурю - 400 кг. Без харчових добавок та приправ. Дата виробництва (заморожування) 04-08.2024 року, термін зберігання 24 місяці при температурі -18 С.
Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту № 148А/2017К від 29.08.2017 року на поставку замороженої чи охолодженої риби різних видів та морепродуктів, укладеного між компанією KLION GEORGIA LLC (продавець) та ТОВ «АЛЬБАКОР» (покупець), на умовах FСА, Клайпеда.
Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи на підтвердження митної вартості товару: контракт № 148А/2017К від 29.08.2017 року; інвойс від 17.02.2025 року № G150241004/1402/1501; CMR 1075 від 21.02.2025 року; сертифікат про походження товару № LT62529456 від 20.02.2025 року; сертифікат якості №150241004/1402/1501 від 17.02.2025 року; рахунок за перевезення № 8 від 21.02.2025 року; довідка про транспортні витрати №1 від 21.02.2025 року; заявка на перевезення від 18.02.2025 року; договір міжнародного експедирування № 10326S/2024Ф від 19.09.2024 року; лист від 09.11.2023 року про пов'язаних осіб.
Декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів надано договір міжнародного транспортного експедирування від 19.09.2024 року №10326S/2024Ф, рахунок на оплату від 21.02.2025 року №8, довідку про транспортні витрати від 21.02.2025 року №1, заявку на перевезення від 18.02.2025 року б/н.
Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Позивач надав відповідачу наявні додаткові документи, а саме: лист з поясненнями №362 від 25.02.2025 року; лист про відсутність страхування № 666 від 26.06.2024 року; додаткову угоду від 16.12.2024 року до контракту № 148А/2017К від 29.08.2017 року; лист UAB «VPA Logistics» від 27.01.2022 року; договір перевезення № 0123 від 03.01.2023 року. копія експортної декларації країни відправлення від 21.02.2025 року.
25.02.2025 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000045/1 від 25.02.2025 року, у зв'язку з тим, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару.
На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку 3,323 доларів США за 1 кг товару1 та 3,398 доларів США за 1 кг товару2.
На підставі даного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000141 від 25.02.2025 року.
Позивач з метою випуску у вільний обіг товарів скористався правом наданим ч. 3 ст. 52 МКУ та оформив 25.02.2025 року нову МД 25UA205050007393U1.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).
Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.
Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.
Щодо твердження відповідача про те, що декларантом у графі 9(а) декларації митної вартості заявлено інформацію про пов'язаність KLION GEORGIA LLC та ТОВ «АЛЬБАКОР», суд зазначає наступне.
Листом від 09.11.2023 року (був доданий до МД) надано пояснення щодо пов'язаності між ТОВ «Альбакор» та ТОВ «Кліон Джорджиа», що даний статус не впливає на подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, із посиланням на статті Митного кодексу України та лист Міністерства доходів і зборів України від 31.03.2014 року № 7420/7/99-99-24-02-04-17. Ціни по господарським операціям пов'язаних осіб контролюються державою. Щороку позивач подає до ДПС України звіт про контрольовані операції, в яких відображаються всі господарські операції між ТОВ «Альбакор» та ТОВ «Кліон Джорджиа». Ціни по даним операціям відповідають цінам визначеним за принципом витягнутої руки, отже є звичайними для даних операцій, не є заниженими, і не можуть бути підставою для невизнання заявленої митної вартості поставлених товарів.
Також митниця зазначила, що декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів надано договір міжнародного транспортного експедирування від 19.09.2024 року № 10326S/2024Ф, рахунок на оплату від 21.02.2025 року №8, довідку про транспортні витрати від 21.02.2025 року №1, заявку на перевезення від 18.02.2025 року б/н. Вказані документи надані від ФОП ОСОБА_1 , тоді як перевізник товарів відповідно до графи 16 CMR- PE Khudych Mykola. При цьому, перевізником товарів в заявці від 18.02.2025 року б/н вказано ФОП ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що позивачем був наданий договір міжнародного транспортного експедирування, згідно якого експедитор ФОП ОСОБА_1 зобов'язується підібрати перевізника для ТОВ «Альбакор» та укласти з ним договір самостійно. ТОВ «Альбакор не є стороною договору перевезення, вартість перевезення для ТОВ «Альбакор» включає і вартість послуг експедитора, саме тому документи в підтвердження вартості перевезення надані від експедитора ФОП ОСОБА_1 . Однак, додатково позивач запросив у експедитора та надав Договір перевезення між експедитором та перевізником (ФОП ОСОБА_2 ) № 0123 від 03.01.2023 року.
Щодо доводів відповідача, що до митної вартості не включено всі її невід'ємні складові слід звернути увагу на таке. Позивач додатково надав додаткову угоду від 16.12.2024 року до контракта № 148А/2017К від 29.08.2017 року, в якій зазначено, що при поставках продукції на умовах FCA, з будь-якого складу відповідальність за відвантаження несе продавець. Всі витрати, пов'язані з цим, також несе продавець, якщо інше не зазначено в інвойсі на поставку. Іншого в інвойсі не зазначено. Отже, твердження відповідача, що до митної вартості не включено всі її невід'ємні складові, а саме - відсутня інформація щодо вартості навантаження товару є необґрунтованим та таким що не відповідає дійсності, оскільки позивач поніс витрати лише на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було.
З урахуванням наведеного, позивачем надано відповідачу всі необхідні документи, які надавали можливість встановити дійсну митну вартість оцінюваних товарів, відтак, законодавчо обґрунтовані підстави для невизнання заявленої позивачем митної вартості товару, як такі, відсутні.
Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.
Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовної заяви, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмово провадження є дана складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000045/1 від 25.02.2025 року Волинської митниці.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000141 від 25.02.2025 року Волинської митниці.
Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вул. Призалізнична, буд. 1, код ЄДРПОУ 43958385) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор" (49087, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 53, код ЄДРПОУ 37129163) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна