17 листопада 2025 рокуСправа №160/23245/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
12.08.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати дії т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 протиправними;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 поновити запис про виключення ОСОБА_1 з військового обліку від 15 березня 2022 року на сторінках 17 та 26 військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 у зв'язку з непридатністю до військової служби.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив наступне. 15 березня 2022 року позивач у справі пройшов медичний огляд у відповідності до наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 та був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 14а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, який є додатком до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Відповідно до даного висновку ВЛК у військовий квиток позивача серії НОМЕР_1 було внесено відповідні записи на сторінці 17 та 26, які здійснені начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, 13 травня 2025 року, під час проведення перевірки ФГ «Джерела», де працює позивач, з питань дотримання порядку ведення військового обліку посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 без будь-яких на те законних підстав та правових обґрунтувань перекреслено записи на сторінках 17 та 26 військового квитка позивача серії НОМЕР_1 та на сторінці 23 зроблено новий запис про те, що попередні записи зроблені помилково. В подальшому, позивачу було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для повторного проходження ВЛК.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
03.11.2025 р. від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. В книзі протоколів засідань ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 24.02.2022 по 30.12.2022 відсутні записи про проходження ВЛК позивачем. Також, у справах ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні картка обстеження та медичного огляду та довідка ВЛК щодо позивача.
ОСОБА_1 було знято з військового обліку на підставі наказу МОУ №684 та поновлено на військовому обліку 12.09.2024 р. після скасування наказу МОУ №684. За результатами проходження ВЛК позивача визнано придатним для проходження військової служби.
11.11.2025 р. від позивача надійшло заперечення проти долучення відзиву на позов, в якому зазначено про те, що відповідачем пропущено встановлений судом строк для надання відзиву. В зв'язку з наведеним позивач просив розглянути справу без врахування відзиву та долучених до нього доказів.
З метою об'єктивного, повного та всебічного розгляду справи суд вважає за можливе продовжити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для надання відзиву до 03.11.2025 р.
Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до сторінки 26 військового квитка Серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 15.03.2022 р. виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На сторінці 16 військового квитка зазначено, що 03 квітня 1991 р. комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач призваний непридатним до військової служби в мирний час, придатним до нестройової служби у військовий час по гр. І ст. 1в розкладу хвороб (наказ МО СРСР 1989 р. №317).
На сторінці 17 військового квитка п. 30 міститься запис про те, що 15.03.2022 р. комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по гр. А ст. 14а розкладу хвороб Наказу МОУ №402.
В подальшому, відмітки на сторінках 17, 26 були закреслені та посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 на сторінці 23 військового квитка зроблено запис про те, що відмітки про проходження ВЛК та про виключення з військового обліку проставлені помилково.
Відповідно до довідки від 31.10.2025 р. №2/КР/4744 ІНФОРМАЦІЯ_2 в книзі протоколів засідань військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 24.02.2022 по 30.12.2022 відсутні записи про проходження військово-лікарської комісії військовозобов'язаним ОСОБА_1 .
Згідно довідки ВЛК №2025-0725-1019-1830-0 від 25.07.2025 р. ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Діагноз: F70.1 легка розумова відсталість, значні відхилення у поведінці пацієнта, які потребують догляду і лікування.
На підставі ст. 19б графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ
Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України визначено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом на теперішній час.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ)
В ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (ч.1). Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5). Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (ч.9).
Згідно ч. 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення № 154).
Відповідно до п. 1 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п. 3 Порядку №1487).
В абз. 3 п. 79 Порядку № 1487, зазначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону №2232 військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід, тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.
В ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16 березня 2017 року (далі Закон № 1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Приписами ст. 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч.8). Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч.9).
Відповідно до ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів (ч.1). У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність (ч. 4).
Положеннями ст. 8 Закону № 1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать зокрема і: 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); (п.2 ч.1).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до п. 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі Порядок № 559) у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відповідно до Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов'язаних, затвердженого наказом Міністерства оборони України №684 від 20.12.2017 р., Зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, які:
були засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості та відбували покарання в установах відбування покарань;
за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров'я непридатними в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов'язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки.
Вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони № 509 від 25.07.2024 р.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог Порядку №1487 до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття, зняття або виключення військовозобов'язаних з військового обліку.
У відзиві відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 було взято на військовий облік 02.08.1991 р., знято з військового обліку з 20.12.2017 р. на підставі наказу МОУ №684 та поновлено на військовому обліку 12.09.2024 р. після скасування наказу МОУ №684.
Відповідно до Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов'язаних, затвердженого наказом Міністерства оборони України №684 від 20.12.2017 р., зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, які, зокрема: за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров'я непридатними в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов'язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки.
Вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони № 509 від 25.07.2024 р.
На сторінці 16 військового квитка зазначено, що 03 квітня 1991 р. комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач призваний непридатним до військової служби в мирний час, придатним до нестройової служби у військовий час по гр. І ст. 1в розкладу хвороб (наказ МО СРСР 1989 р. №317).
Відповідно до сторінки 26 військового квитка Серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 15.03.2022 р. виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На сторінці 17 військового квитка п. 30 міститься запис про те, що 15.03.2022 р. комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по гр. А ст. 14а розкладу хвороб Наказу МОУ №402.
Відповідно до довідки від 31.10.2025 р. №2/КР/4744 ІНФОРМАЦІЯ_2 в книзі протоколів засідань військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 24.02.2022 по 30.12.2022 відсутні записи про проходження військово-лікарської комісії військовозобов'язаним ОСОБА_1 .
Позивачем до матеріалів справи не надано доказів проходження 15.03.2022 р. ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та постанови ВЛК про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по гр. А ст. 14а розкладу хвороб Наказу МОУ №402.
Згідно довідки ВЛК №2025-0725-1019-1830-0 від 25.07.2025 р. ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Діагноз: F70.1 легка розумова відсталість, значні відхилення у поведінці пацієнта, які потребують догляду і лікування.
На підставі ст. 19б графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ
Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень.
Керуючись статтями 2,72-77,139,243-246,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене встроки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук