18 листопада 2025 рокуСправа №160/31105/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши клопотання представника Київської митниці про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи №160/31105/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОІМПОРТ" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
28 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОІМПОРТ" (вул. 3-ї Штурмової Бригади, 9, оф.1,м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005; ІК в ЄДРПОУ 39274508) в особі представника Артамонової Софії Олегівни звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Київської митниці (бульвар Вацлава Гавела, 8А, Київ, 03124; ІК в ЄДРПОУ 43997555), з вимогами:
- визнати противоправним та скасувати Рішення Державної митної служби України Київська митниця щодо відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні транспортного засобу №UА100160/2025/000356;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної митної служби України Київська митниця про коригування митної вартості товарів ХаІТАІ00160/2025/000012/2 від 15.09.2025 року.
Ухвалою суду від 29.10.2025 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог частини 6 статті 12, частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
17.11.2025 до суду через систему "Електронний Суд" представником Київської митниці подано до суду клопотання про розгляд справи №160/31105/25 з повідомленням (викликом) сторін. В обґрунтування клопотання зазначає, що оскільки процесуальна рівність забезпечує гарантії доступності до правосуддя та реалізації права на судовий захист, та, з огляду на закріплений статтею 10 КАС України принцип гласності судового процесу, тим більше, що Київська митниця планує залучити до участі у судовому засіданні інспектора посту для з'ясування всіх обставин справи та захисту інтересів держави, необхідністю дослідити значний обсяг документів, які мають значення для прийняття рішення у справі, з метою повного, всебічного з'ясування усіх обставин.
Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, проаналізувавши норми Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до таких висновків.
Приписами статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до положень частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.
Згідно вимог пункту 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодексу адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексу адміністративного судочинства України обмежень.
Суд зауважує, що пунктом 2, 4 частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Проте, спірними у даному випадку є рішення Київської митниці про коригування митної вартості товару, за якими позивачу митним органом вже розрахована митна вартість товару, а тому в разі відмови в задоволенні позову позивачем буде сплачено розраховану митну вартість товару.
Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування, а саме: визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, є незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, в даному випадку, за спірним рішенням позивачем не заявлено вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, а відповідачем не заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи №160/31105/25 з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника Київської митниці про розгляд про розгляд справи №160/31105/25 з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков