17 листопада 2025 р.Справа №160/32712/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про взяття ОСОБА_1 на військовий облік;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .
Разом із позовною заявою, ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:
- заборонити посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також іншим особам, вчиняти будь-які дії, що пов'язані з мобілізаційними заходами, в т.ч. щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відносно ОСОБА_1 в т.ч. числі видавати відносно нього мобілізаційній розпорядження, вручати повістки для проходження військової служби, окрім перевірки підстав щодо виключення останнього з військового обліку, як раніше засудженого за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, до набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Зазначена заява про забезпечення позову надійшла до суду 14.11.2025 року, отже другий днем для вирішення питання про забезпечення позову за вказаною заявою є 15.11.2025р., що припадає на вихідний день (субота), у зв'язку з чим, дана ухвала прийнята першим робочим днем - 17.11.2025р.
За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що позивач був виключений з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" як раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину. Проте відповідач без належних на то правових підстав, без відома та участі позивача, 16.09.2025 року поновив останнього на військовому обліку, після чого одразу оголосив позивача у розшук за порушення правил військового обліку, направивши до органів Національної поліції повідомлення про адміністративне затримання та доставлення позивача до ТЦК та СП. На момент розгляду судом даної справи, протиправні дії відповідача є активними. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії та заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, за очевидної наявності негативних наслідків і незворотних наслідків для нього, унеможливить ефективний захист прав та інтересів позивача.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховуватися предмет позову, підстави звернення до суду, співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також забезпечення дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Водночас, забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Предметом спору у даній справі є визнання протиправними дій відповідача, що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про взяття ОСОБА_1 на військовий облік та у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
У той же час у вказаній заяві позивач просить суд заборонити відповідачу вчиняти дії що пов'язані з мобілізаційними заходами, в т.ч. щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, видавати мобілізаційній розпорядження, вручати повістки для проходження військової служби, окрім перевірки підстав щодо виключення останнього з військового обліку, як раніше засудженого за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, до набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки позивачем не наведено підстав наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не вказано також підстави, які б свідчили про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Відтак, оцінка правомірності взяття ОСОБА_1 на військовий облік та у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Заборона вчиняти дії пов'язані з призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, про яке просить позивач, на думку суду, не є співмірним (в межах поданої позовної заяви) з питанням взяття на військовий облік та внесення відомостей про порушення правил військового обліку.
Відповідно до частини 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 1, 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова