17 листопада 2025 рокуСправа №160/18663/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою керівника Павлоградської окружної прокуратури до Богданівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Павлоградської окружної прокуратури до Богданівської сільської ради, в якій прокурор просить:
-визнати протиправною бездіяльність Богданівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04338865, адреса: вул. Українська, 35-А, с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області) щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме: греблю земляну, гравітаційну, відкосного профілю (матеріал - суглинок, глина, ширина греблі по гребеню - 4,4…7,8 м, довжина - 388 м, максимальна висота - 7,4 м, Наявність проїзду -проїжджа, польова дорога, ширина - 3,5 м); водоскидну споруду трубчастого типу (матеріал - сталь, земляний, вхідний оголовок - відсутній, водопровідна частинка - труба сталева ДУ = 1000 мм, довжиною 15 м. Спосіб регулювання - нерегульований (автоматичний скид води через водоскид в нижній б'єф ставка при перевищенні ФПР), пропускна здатність водоскидної споруди - 1,3 м3/с); відвідний канал трапецієвидного типу (матеріал - ґрунтовий, довжина - 259 м, ширина по дну - 19…24 м. Кріплення - задернований. Пропускна здатність - 32,5 м3/с), які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер, 1223585500:01:001:0659, площею 39,8715 га, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області;
-зобов'язати Богданівську сільську раду (код ЄДРПОУ 04338865, адреса: вул. Українська, 35-А, с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області) вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме: греблю земляну, гравітаційну, відкосного профілю (матеріал - суглинок, глина, ширина греблі по гребеню - 4,4…7,8 м, довжина - 388 м, максимальна висота - 7,4 м, Наявність проїзду -проїжджа, польова дорога, ширина - 3,5 м); водоскидну споруду трубчастого типу (матеріал - сталь, земляний, вхідний оголовок - відсутній, водопровідна частинка - труба сталева ДУ = 1000 мм, довжиною 15 м. Спосіб регулювання - нерегульований (автоматичний скид води через водоскид в нижній б'єф ставка при перевищенні ФПР), пропускна здатність водоскидної споруди - 1,3 м3/с); відвідний канал трапецієвидного типу (матеріал - ґрунтовий, довжина - 259 м, ширина по дну - 19…24 м. Кріплення - задернований. Пропускна здатність - 32,5 м3/с), які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер, 1223585500:01:001:0659, площею \39,8715 га, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач, будучи уповноваженим органом у спірних правовідносинах, не вчинив дії, спрямовані на визнання греблі («гребля земляна, гравітаційна, відкосного профілю»), водоскидної споруди («водоскидна споруда трубчастого типу»), відвідного каналу («відвідний канал трапецієвидного типу»), які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер 1223585500:01:001:0659, площею 39,8715 га, що знаходиться на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, безхазяйним майном, а саме: не подав до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, заяви про взяття на облік греблі, водоскидної споруди та відвідного каналу, як безхазяйної нерухомої речі, не опубліковав у друкованих засобах масової інформації оголошення про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі та після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі не подав до суду заяву про передання безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Прокурор зауважує, що гідротехнічні споруди відіграють надзвичайно важливу роль у забезпеченні стабільного функціонування водогосподарських систем, охороні довкілля та розвитку інфраструктури. Виявлена бездіяльність Богданівської сільської ради сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об'єктів та комунальної власності та виражається у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на безхазяйне майно - гідроспоруд, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останніх з власності територіальної громади, інтереси якої представляє сільська рада, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади та, тим самим, порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності і, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади, що, у свою чергу, є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва інтересів держави в суді та зумовило звернення до суді із цим позовом.
Ухвалою суду від 01.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18663/25; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Учасники справи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Павлоградською окружною прокуратурою встановлено, що на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер 1223585500:01:001:0659, площею 39,8715 га, яка розташована на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, наявні гідротехнічні споруди.
Відповідно до Паспорту водного об'єкта на ставок площею 25,8187 га, розташований за межами с. Кохівка на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, погодженого 27.11.2023 Державним агентством водних ресурсів України, вказані гідротехнічні споруди складаються з наступних об'єктів:
-гребля земляна, гравітаційна, відкосного профілю, матеріал - суглинок;
-глина, ширина греблі по гребеню - 4,4…7,8 м, довжина - 388 м, максимальна висота - 7,4 м, Наявність проїзду - проїжджа, польова дорога, ширина - 3,5 м;
-водоскидна споруда трубчастого типу, матеріал - сталь, земляний, вхідний оголовок - відсутній, водопровідна частинка - труба сталева ДУ = 1000 мм, довжиною 15 м. Спосіб регулювання - нерегульований (автоматичний скид води через водоскид в нижній б'єф ставка при перевищенні ФПР), пропускна здатність водоскидної споруди - 1,3 м3/с;
-відвідний канал трапецієвидного типу, матеріал - ґрунтовий, довжина - 259м, ширина по дну - 19…24 м. Кріплення - задернований. Пропускна здатність - 32,5м3/с.
Рішенням Богданівської сільської ради від 21.12.2023 №1295-45/VIII затверджено паспорт водного об'єкту на ставок площею 25,8187 га, розташований за межами с. Кохівка на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, погодженого 27.11.2023 Державним агентством водних ресурсів України, кадастровий номер земельної ділянки 1223585500:01:001:0659, категорія земель - землі водного фонду, цільове призначення - для рибогосподарських потреб (код КВЦПЗ - 10.07).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.06.2025 №432519133, земельна ділянка, кадастровий номер 1223585500:01:001:0659, площею 39,8715 га, що розташована: Дніпропетровська область, Павлоградський район, Богданівська сільська рада, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, власник: Територіальна громада Богданівської сільської ради, 17.04.2024 передана у користування на підставі договору оренди від 17.04.2024 в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Листом від 06.11.2024 №63-5849ВИХ-24 Павлоградська окружна прокуратура звернулась до голови Богданівської сільської ради із запитом щодо надання інформації про власників та балансоутримувачів наявних на вказаній земельній ділянці гідротехнічних споруд, яка згідно з договором оренди від 17.04.2024 передану в оренду фізичній особі ОСОБА_1 .
Відповідач листом №2-14/1888 від 18.11.2024 повідомив, що інформація про власників та розпорядників гідротехнічних споруд, які розташовані на земельній ділянці водного фонду, кадастровий номер 1223585500:01:001:0659, площею 39,8715 га, в сільській раді відсутня. Для уточнення запитуваної інформації виконавчий комітет 07.11.2024 звернувся на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області.
Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях №05-09-05368 від 11.12.2024, відомості про нерухоме майно за класифікаційними угрупуваннями: 215 - «Порти, канали, греблі та інші водні споруди», 3101.0 - «Землі водного фонду та водні об'єкти», 3101.1 - «Земля, зайняті водними об'єктами (морями, річками, озерами, болотами, а також островами)», 3102.2 - «Землі, зайняті водними об'єктами (водосховищем, ставком, каналом, іншими водоймами)», 3101.3 - «Землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, береговими смугами водних шляхів» та 3101.9 - «Інші землі водного фонду» відповідно до Класифікатора державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України №461 від 15.03.2006, які розташовані на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, суб'єктами управління до Фонду державного майна України, не надавалися.
Листом від 20.12.2024 №2/14/2103 Богданівська сільська рада повідомила керівнику Павлоградської окружної прокуратури, що земельна ділянка, кадастровий номер 1223585500:01:001:0659, площею 39,8715 га, передана в оренду за результатами відкритого аукціону на підставі договору оренди від 17.04.2024 в комплексі з розташованим та ній водним об'єктом. Орендар - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 . Відповідно до паспорта водного об'єкта на земельній ділянці знаходиться гідротехнічна споруда, водоскидна споруда, відводний канал. Відомості щодо власника або балансоутримувача зазначеної споруди відсутні, як безхазяйне майно на обліку Богданівської сільської ради не перебуває.
Відповідно до листа Павлоградської районної військової адміністрації №1591/0/529-25 від 21.04.2025 на запит прокуратури, відсутня інформація та підтверджуючі документи щодо передачі у власність або користування гідротехнічних споруд, розташованих на земельній ділянці водного фонду, кадастровий номер 1223585500:01:001:0659, площею 39,8715 га, та відсутня будь-яка інформація про власників та балансоутримувачів.
Павлоградська окружна прокуратура листом від 17.04.2025 №63-2251ВИХ-25 63-106-2792-24 звернулась до відповідача, в якому просила надати відомості про вжиття Богданівською сільською радою заходів щодо прийняття в комунальну власність гідротехнічних споруд (гідротехнічна споруда, водоскидна споруда, відвідний канал), розташованих на земельній ділянці 1223585500:01:001:0659, надавши підтверджуючі документи, або причини невжиття таких заходів.
Листом від 02.05.2025 №929/02-25 Виконавчий комітет Богданівської сільської ради повідомив керівнику прокуратури, що відсутні підстави відокремлювати приналежну споруду від основної (водного об'єкта) та приймати її окремо у комунальну власність.
До вказаного листа долучено копію акту обстеження із фототаблицею.
Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 01.05.2025, комісією у складі заступника сільського голови, спеціалісту відділу правового та кадрового забезпечення та спеціалістів відділу земельних відносин, містобудування проведено виїзне обстеження земельної ділянки водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер 1223585500:01:001:0659, площею 39,8715 га.
Обстеженням встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 1223585500:01:001:0659, розташована за межами населеного пункту - с. Кохівка Павлоградського району Дніпропетровської області, є комунальною власністю Богданівської сільської ради, водний об'єкт, розташований на земельній ділянці має гідротехнічну споруду, яка складається з:
-гребля захисна, матеріал глина, нерозривно пов'язана з водним об'єктом, орієнтовні розміри - ширина 4,0 - 5,0 м, довжина - 350 - 400 м, висота - 5 - 7м, на греблі розташована польова дорога;
-водоскидна споруда трубчатого типу, матеріал сталь, діаметр труби орієнтовно - 1м, орієнтовна довжина - 15 м, не регульована, є невід'ємною частиною греблі;
-водоскидна споруда трубчатого типу, матеріал сталь, діаметр труби орієнтовно - 500 мм, орієнтовна довжина - 7 м, регульована; має водозапірний кран, останки цегляної споруди, є невід'ємною частиною греблі;
-відвідний канал, встановити візуально фізичні параметри не вдалось у зв'язку з тим, що канал повністю вкритий шаром диких росли, переважно чагарників, які складаються з дикоростучих дерев та кущів.
В акті також зазначено, що в зв'язку із відсутністю наповнення водного об'єкта, дзеркало води знаходиться на відстані приблизно 10 м від гідротехнічної споруди, та нижче рівня розташування водоскидних споруд приблизно 3 м. Гідротехнічна споруда на момент обстеження не використовується орендарем водного об'єкта.
05.06.2025 Павлоградська окружна прокуратура, керуючись ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», звернулась до Богданівської сільської ради з листом, в якому просила надати інформацію щодо вжиття Богданівською сільською радою заходів щодо прийняття в комунальну власність гідротехнічних споруд (гідротехнічна споруда, водоскидна споруда, відвідний канал), розташованих на земельній ділянці 1223585500:01:001:0659, надавши підтверджуючі документи, або причини невжиття таких заходів.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей гідротехнічні споруди, а саме: греблю земляну, водоскидну споруду, відвідний канал, розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер, 1223585500:01:001:0659, площею 39,8715 га, що знаходиться на території Богданівської сільської ради, прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Отже, Конституція України визначає дві обов'язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 дійшов таких висновків: 69. Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором. 70. Разом з тим, незгода суду з наведеним в адміністративному позові на виконання частини четвертої статті 53 КАС України обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду, як помилково вважали суди у цій справі. 71. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
У постанові від 01.12.2022 у справі № 340/5914/21, в якій, зокрема розглядалося питання права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави у сфері збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, а також запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об'єктах, Верховний Суд зазначив: …водні об'єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об'єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об'єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда. 68. На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що не взяття на баланс гідротехнічної споруди водного об'єкта - водосховища площею 88,1212 га, розташованого на річці Мала Вись, невжиття заходів щодо охорони та збереження гідротехнічної споруди, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод. Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об'єктах.
Аналогічна позиція була викладена Верховним Судом і у постанові від 29.05.2024 у справі № 320/6482/21.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.06.2024 у справі № 420/19870/21 звернув увагу на те, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як забезпечення екологічної безпеки та безпеки життя та здоров'я людей, а тому прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Вищенаведені справи стосувалися представництва прокурором інтересів держави, однак ці висновки можуть бути застосовані у цій справі з огляду на те, що вони стосуються загального питання - права прокурора на звернення до суду у схожих правовідносинах.
У позовній заяві прокурор зазначив, що Богданівською сільською радою упродовж тривалого часу не вчинено жодних дій задля взяття на баланс гідротехнічні споруди (греблі земляної, водоскидної споруди, відвідного каналу, визнання їх безхазяйним майно з подальшим оформленням права власності, що може призвести до їх нецільового використання, пошкодження, руйнування, або взагалі вибуття з власності громади, що суперечить інтересам держави та згідно зі статтею 131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов'язок представництва інтересів держави в суді.
Суд вважає необхідним звернути увагу на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 340/5914/21, в якій заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Маловисківської МР щодо не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме - гідротехнічної споруди, що знаходиться в м. Мала Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області. У цій постанові Суд зазначив: 96. Отже, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави. 97. При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Також, суд враховує, що у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформулював висновки про те, що положення статті 53 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 23 Закону №1697-VII щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так: прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку; прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі, не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду; у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.
Водночас суд звертає увагу, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як забезпечення екологічної безпеки та безпеки життя та здоров'я людей, а тому прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону №1697-VII .
Аналогічні висновки містить постанова Верховного суду від 23.09.2024 по справі № 460/3537/21.
Враховуючи зазначені законодавчі приписи та практику Верховного Суду, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі має право на звернення до суду.
Щодо суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
До таких речей належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ( частина перша статті 181 ЦК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2024 №300/3657/22 вказав, що питання необхідності державної реєстрації гідротехнічної споруди потребує дослідження правової природи вжитого у Законі терміну «споруди», та можливості його поширення на дамбу.
За змістом понять, визначених у статті 1 Закону України від 18.09.2012 № 5293-VI «Про аквакультуру» (далі - Закон № 5293-VI), гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об'єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об'єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури;
гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об'єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод;
донний водовипуск - споруда, що призначена для регулювання рівня води, повного скиду води з водойми, а також для переміщення об'єктів аквакультури у рибовловлювач;
земляна гребля - земляна споруда, що побудована для створення штучної водойми шляхом ділення водотоку на верхній та нижній б'єфи та зосередження води у верхньому б'єфі;
У чинному з 01.01.2024 Класифікаторі будівель і споруд НК 018:2023, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі - НК 018:2023), використовуються терміни, визначені Європейським класифікатором типів споруд, а саме: споруди - структури, пов'язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.
Також Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).
Термін «гідротехнічні споруди» вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010). Це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
Схожий термін використано у п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 № 661 (далі - Правила № 661): гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.
Як зазначено у Класифікаторі, інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта. До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін.
За класом 215 НК 018:2023 дамба також належить до інженерних споруд.
Таким чином, термін «гідротехнічна споруда» пов'язаний з конкретним функціональним об'єктом (конструкцією), є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін «споруда».
У свою чергу, дамба (гребля) є видом гідротехнічних та інженерних споруд, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов'язаних з використовуванням водних ресурсів, зокрема для запобігання шкідливій дії вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.
Суд також враховує, що згідно із пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 за №466/1002, гідротехнічні споруди це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
Відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендаціях стосовно об'єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, затверджених протоколом колегії Державної реєстраційної служби України за № 3 від 11.12.2012, до об'єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.
До гідротехнічних споруд відносяться: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
Залежно від функціонального призначення та сфери використання законодавством також виділяються інші види споруд.
За такого правого регулювання та встановлених обставин, такі об'єкти як дамби (греблі), водоскид та відвідні канали слід вважати нерухомим майном.
Відповідно до пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) з дня набрання чинності цим пунктом (з 27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 16 Закону №280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частинами першою, другою та п'ятою статті 60 Закону №280/97-ВР визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до частини восьмої статті 60 Закону №280/97-ВР право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (стаття 329 ЦК України).
Згідно із статтею 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Відповідно до статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
За визначеннями, наведеними у статті 2 Законі № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження; заявник, зокрема, орган місцевого самоврядування - у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
Частиною першою статті 5 Закону № 1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у частині четвертій статті 5 Закону № 1952-IV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
Як інженерна (гідротехнічна) споруда, дамба (гребля) не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених частиною четвертою статті 5 Закону № 1952-IV.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.06.2024 у справі №420/19870/21.
За таких обставин, доводи відповідача у листі від 02.05.2025 суд вважає неприйнятними.
Відповідно до пункту 7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.09.2012 року № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (далі - Закон № 5245-VI), з дня набрання чинності цим законом (чинний з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІ Закону № 5245-VI з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
-на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
-які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.
Органи місцевого самоврядування з огляду на зміст частини першої та п'ятої статті 15 Закон № 280/97-ВР є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Таким чином, відповідач, як орган місцевого самоврядування, уповноважений визначати юридичну долю об'єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.
Згідно з пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127(далі-Порядок № 1127), взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку.
За результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічні характеристики відповідного безхазяйного нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, чи відомостей про земельну ділянку, сформовану за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), отриманих з Державного земельного кадастру, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.
Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
З огляду на викладене правове регулювання, законодавство визначає поетапну процедуру передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.
Верховний Суд у постановах від 21.06.2024 у справі №420/19870/21 та від 23.09.2024 у справі № 460/3537/21 дійшов висновків про застосування статті 355 ЦК України у питанні взяття на облік безхазяйних нерухомих речей:
(1) безхазяйною нерухомою річчю є нерухоме майно, яке відповідає двом умовам:
-відомості про це майно відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
-власник цього майна невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене;
(2) орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов'язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік.
Оскільки частиною другою статті 355 ЦК України сформульовано імперативно, звернення з відповідною заявою є обов'язком, а не правом органу місцевого самоврядування.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 31.03.2021 у справах № 9901/347/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/116/20, від 01.09.2022 у справі № 990/46/22, від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19 неодноразово виснувала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Суд зазначає, що відповідач у спірних правовідносинах не здійснив юридично значимих дій щодо звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного майна.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено відсутність власника (балансоутримувача) гідротехнічних споруд, а саме: земляної греблі, водоскидної споруди та відвідного каналу, які розміщені на водному об'єкті - ставок площею 25,8187 га, розташований за межами с. Кохівка та території Богданівської сільської ради на земельній ділянці з кадастровим номером 1223585500:01:001:0659, яка є власністю територіальної громади Богданівської сільської ради.
Відповідно до статті 13 Конституції України, частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов'язує. Гідротехнічні споруди не можуть мати юридичний статус безхазяйної речі, перебуваючи на території органу місцевого самоврядування.
При цьому суд враховує, що чинним законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, що свідчить про те, що вжиті відповідачем у формі створення комісії та затвердження акта обстеження земельної ділянки від 01.05.2025 є такими, що не відповідають конкретним вимогам чинного законодавства у вказаній сфері.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо невжиття заходів, спрямованих на визнання гідротехнічних споруд, а саме: земляної греблі, водоскидної споруди та відвідного каналу, які розміщені на водному об'єкті - ставок площею 25,8187 га, що розташований за межами с. Кохівка на території Богданівської сільської ради на земельній ділянці з кадастровим номером 1223585500:01:001:0659, безхазяйним майном, тому слід зобов'язати відповідача вжити заходи, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: земляної греблі, водоскидної споруди та відвідного каналу, які розміщена на водному об'єкті - ставок площею 25,8187 га, розташований за межами с. Кохівка та території Богданівської сільської ради на земельній ділянці з кадастровим номером 1223585500:01:001:0659, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного, оскільки саме такий спосіб захисту у даному випадку є належним та достатнім для ефективного захисту порушеного права.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що позивачем понесені судові витрати лише зі сплати судового збору, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 0290993833, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Світличної Ганни, 64-А) до Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338865, місцезнаходження: 51464, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Богданівка, вул. Українська, 35-А) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338865, місцезнаходження: 51464, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Богданівка, вул. Українська, 35-А) щодо невжиття заходів, спрямованих на визнання гідротехнічних споруд, а саме: земляної греблі, водоскидної споруди та відвідного каналу, які розміщені на водному об'єкті - ставок площею 25,8187 га, розташований за межами с. Кохівка та території Богданівської сільської ради на земельній ділянці з кадастровим номером 1223585500:01:001:0659, безхазяйним майном.
Зобов'язати Богданівську сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338865, місцезнаходження: 51464, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Богданівка, вул. Українська, 35-А) вжити заходи, спрямовані на визнання гідротехнічних споруд, а саме: земляної греблі, водоскидної споруди та відвідного каналу, які розміщені на водному об'єкті - ставок площею 25,8187 га, розташований за межами с. Кохівка та території Богданівської сільської ради на земельній ділянці з кадастровим номером 1223585500:01:001:0659, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова