17 листопада 2025 рокуСправа №160/26040/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/26040/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
12 вересня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №045650022453 від 12.06.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 11.06.1998 по 24.11.1998 та з 29.12.2000 по 17.03.2003 до пільгового стажу за Списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області переглянути заяву ОСОБА_1 про призначення їй пенсії із врахуванням висновків, зазначених у рішенні суду, та призначити їй пенсію з 04.06.2025 року.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Так, відповідач безпідставно не враховує до пільгового стажу позивача частину періоду роботи на підприємстві через несвоєчасне проведення атестації.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/26040/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26040/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
10 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що спірні періоди не зараховано оскільки:
1) - посада «машиніст електрокрана на гарячих роботах (як машиністи кранів (кранівники), зайняті на гарячих ділянках робіт)» не відповідає посаді «машиністи кранів (кранівники), зайняті на гарячих ділянках робіт» зазначеній в постанові Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»
2) наявна перерва між атестаціями робочих місць за умовами праці по підприємству АО «Дніпропетровський трубний завод» від 28.12.1995 № 82 та від 23.10.2003 № 265.
Також вказує про наявність у нього дискреційних повноважень.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Рішенням відповідача від 12.06.2025 року №045650022453 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначено про незарахування спірних періодів з підстав, а саме:
1) з 11.06.1998 року по 24.11.1998 року - посада «машиніст електрокрана на гарячих роботах (як машиністи кранів (кранівники), зайняті на гарячих ділянках робіт)» не відповідає посаді «машиністи кранів (кранівники), зайняті на гарячих ділянках робіт» зазначеній в постанові Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»
2) з 29.12.2000 року по 17.03.2003 року наявна перерва між атестаціями робочих місць за умовами праці по підприємству АО «Дніпропетровський трубний завод» від 28.12.1995 № 82 та від 23.10.2003 № 265.
Не погодившись з таки рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з цією позовною заявою
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Згідно п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (далі - Порядок №442), згідно п. 1 якого атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно п. 4 Порядку №442 Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Щодо періоду з 11.06.1998 року по 24.11.1998 року.
Цей період не зараховано, оскільки в Списку №1 передбачено посаду машиніста крана, а позивач займала посаду машиніста електрокрана.
В трудовій книжці позивача від 19.09.1986 року НОМЕР_2 наявні наступні записи:
11) 11.06.1998 року - машиніст електрокрана на гарячих роботах в фасоннолітейному цеху 4 розряду;
12) 25.11.1998 року - машиніст крана (крановщик на гарячих роботах) 5 розряду в фасоннолітейному цеху.
Згідно пільгової довідки ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» від 22.12.2023 року №75 та довідки від 28.08.2015 року № 62/108 позивач в спірний період займала посаду згідно Списку №1.
В діючому у відповідний період Списку №1 передбачалася посада «Машиністи кранів (кранівники), зайняті на гарячих ділянках робіт». Саме до цієї посади відсилає і код професії, вказаний у пільговій довідці позивача - 1110400а-13790.
Тобто, підприємство позивача прирівняло машиніста електрокрана до машиніста крана, а відповідач з цим не погодився.
Суд зауважує, що «електрокран» в цілому не згадується у Списках.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Суд констатує, що категорія «кран» є ширшою, ніж категорія «електрокран» та охоплює її, тобто - вони співвідносяться як родове та видове поняття, друга категорія входить у першу.
Інших зауважень до спірного періоду відповідач не навів, а судом не встановлено.
Отже, спірний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Щодо періоду з 29.12.2000 року по 17.03.2003 року.
Цей період не зараховано через перерву в атестації робочих місць в цей період часу: атестація згідно наказу від 28.12.1995 року закінчилася, а нова проведена наказом від 23.10.2003 року.
В трудовій книжці позивача наявні наступні записи:
12) 25.11.1998 року - машиніст крана (крановщик на гарячих роботах) 5 розряду в фасоннолітейному цеху;
13) 17.03.2003 року - звільнена за власним бажанням.
В матеріалах пенсійної справи позивача наявний наказ про атестацію від 28.12.1995 року №82.
Водночас, в наявності також і лист Головного державного експерта області з умов праці від 27.08.2001 року №003/07-1-179, згідно якого дія наказу від 28.12.1995 року поширена до 01.05.2002 року.
Отже, період з 29.12.2000 року по 01.05.2002 року підлягає зарахуванню як атестований.
В свою чергу щодо періоду з 01.05.2002 року по 17.03.2003 року суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.
В даній справі йдеться саме про бездіяльність підприємства щодо непроведення атестації робочого місця, в ході наступної атестацію цю ж посаду атестовано за Списком №1.
Отже, період з 02.05.2002 року до 17.03.2003 року підлягає зарахуванню як такий, протягом якого атестацію не проведена з вини роботодавця, що не може створювати негативних наслідків для позивача як працівника.
Отже, усі спірні періоди підлягають зарахуванню.
Щодо призначення пенсії позивачу.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Відповідно, наявні достатні підстави для зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 08.11.2019 року у справі № 227/3208/16-а.
У разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 року у справі № 480/4288/21, від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21.
Відповідач визнав за позивачем 2 роки 3 місяці 14 днів стажу за Списком №1 (при необхідних 7 роках 6 місяців).
На виконання рішення суду додатково зараховано кількість пільгового стажу, з урахуванням якої загальна його кількість все ще є недостатньою недостатнім для призначення пенсії за віком за Списком №1 або Списком №2.
Водночас, позивач у позові просив не призначити пенсію за віком за будь-яким зі Списків, натомість просив застосувати пільгу та призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку.
Згідно ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідні пільгові обчислення з урахуванням додаткового пільгового стажу позивача, що тільки буде зараховано на виконання рішення суду в цій справі, відповідач не проводив. При цьому в заяві про призначення пенсії позивач не уточнював своє бажання про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку із застосуванням відповідної пільги.
Отже, за таких обставин покладання на відповідача зобов'язання призначити пенсію із застосуванням зниження пенсійного віку є передчасним, оскільки правовідносини щодо застосування такої пільги між сторонами не виникли через недостатність пільгового стажу для переходу до питання про доцільність зарахування такої пільги.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 12.09.2025 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб'єкта владних повноважень, протиправність рішення якого встановлена в ході судового розгляду.
Судовий збір належить стягнути у повному розмірі, оскільки основна позовна вимога задоволена повністю.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі №640/9717/19.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.06.2025 року №045650022453 про відмову в призначенні ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи з 11.06.1998 року по 24.11.1998 року та з 29.12.2000 року по 17.03.2003 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.06.2025 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ: 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко