17 листопада 2025 рокуСправа №160/25666/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/25666/24 за позовною заявою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 57, к. 301, код ЄДРПОУ: 26239738) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської бригади, буд. 1, код ЄДРПОУ: 37988155) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
09 вересня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення страхових коштів Пенсійного фонду України від 30.07.2025 року №0400-010902-7/127049.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача, яке є предметом оскарження. Позивач стверджує, що своєчасно здійснив переказ відповідних коштів, чим повністю виконав покладені на нього зобов'язання, в той час як відповідач безпідставно виходить з дати надходження йому коштів, а не дати їх сплати.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/25666/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В..
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25666/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
20 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні, зазначає, що відповідач допустив прострочення виконання рішення про повернення страхових коштів Пенсійного фонду України на 2 дні, в зв'язку з чим і прийнято рішення, яке є предметом оскарження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року витребувано від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області додаткові докази у справі.
04 листопада 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про долучення доказів, яка надійшла від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області в підсистемі «Електронний Суд».
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
03 липня 2025 року відповідачем прийнято рішення про повернення страхових коштів Пенсійного Фонду України та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Пенсійного фонду України №0400-010902-7/127049 на суму:
1) 12286,18 грн - сума неправомірно витрачених страхових коштів;
2) 6143,09 грн - штраф у розмірі 50%;
Всього: 18429,27 грн.
Платіжною інструкцією від 17.07.2025 року №4504 позивач переказав відповідачу 12286,18 як «повернення неправомірно витрачених страхових коштів зг. рішення ПФУ ГУ ПФУ в Дніпроп. обл. №0400-010902-7/127049».
Дата отримання: 17.07.2025 року о 09:36:00 грн. Оплачено 21.07.2025 року о 15:51:20 год.
Платіжною інструкцією від 17.07.2025 року №4505 сплачено 6143,09 грн штрафних санкцій.
Дата отримання: 17.07.2025 року о 09:36:00 грн. Оплачено 21.07.2025 року о 15:44:21 год.
Листом від 21.07.2025 року №3476/25 позивач повідомив відповідача про те, що 17.07.2025 року зробив вищевказаний платіж.
Листом від 24.07.2025 року №3506/25 позивач повідомив відповідача про перерахування відповідних коштів.
30 липня 2025 року відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів пенсійного фонду України №0400-010902-7/144361. Цим рішенням до позивача застосовано фінансові санкції:
1) 1228,62 грн - штраф у розмірі 10%;
2) 36,86 грн - пеня у розмірі 0,1%;
Всього: 1265,48 грн.
Це рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку, однак рішенням відповідача від 02.09.2025 року №0400-010902-7/165721 скаргу залишено без задоволення.
Вважаючи рішення відповідача про застосування фінансових санкцій протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону №1105-XIV уповноважений орган управління та його територіальні органи мають право накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.
За абз. 1 ч. 6 ст. 8 Закону №1105-XIV у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавець відшкодовує уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Згідно ст. 49 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 року №1591-IX (далі - Закон №1591-IX) платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.
Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року №309 (далі - Порядок №309).
Згідно п. 1.1. Порядку №309 цей Порядок розроблено на виконання статей 43, 46, 48, 51, 112, 116-118 Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення здійснення контролю органами Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства) при взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами.
Орган Казначейства здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог Закону України «Про міжнародні договори України», законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, та цього Порядку.
Відповідно до п. 1.2. Порядку №309 у процесі реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників і одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, відповідно до законодавства може застосовуватися система дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" (далі - система Казначейства) з використанням засобів криптографічного захисту інформації Державної казначейської служби України (далі - Казначейство).
У разі застосування системи Казначейства між розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів) та органами Казначейства здійснюється обмін документами в електронній формі, в тому числі електронними документами.
За п. 1.4. Порядку №309 бюджетне фінансове зобов'язання - зобов'язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства.
Пунктом 1.5. Порядку №309 встановлено, що дія цього Порядку поширюється на розпорядників, одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів, відокремлені структурні підрозділи розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів), до яких застосовуються вимоги бюджетного законодавства, визначені для розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) (далі - розпорядники бюджетних коштів).
Згідно п. 2.2. Порядку №309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку в паперовій формі (у двох примірниках) разом із електронним носієм інформації, на якому записано файл проєкту цього документа, і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання.
Відповідно до п. 2.3. Порядку №309 органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.
Підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів / розміщені в електронній системі закупівель, опрацьовуються органом Казначейства:
- за захищеними видатками, які не потребують проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, - протягом 1 операційного дня;
- за захищеними видатками, які потребують проведення процедур закупівель / спрощених закупівель (крім капітальних видатків), - до 3 операційних днів;
- за іншими поточними видатками, крім захищених, та наданням кредитів з бюджету - до 3 операційних днів;
- за капітальними видатками - до 5 операційних днів.
Орган Казначейства опрацьовує підтвердні документи у визначені цим пунктом строки, але не пізніше останнього робочого дня поточного бюджетного періоду.
Відлік строку опрацювання підтвердних документів органом Казначейства починається з дати, вказаної у полі "Одержано Державною казначейською службою України (органом Державної казначейської служби України)" Реєстру та/або Реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр фінансових зобов'язань), враховуючи день подання Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань.
За п. 2.7. Порядку №309 після перевірки підтвердних документів по одному примірнику Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і заявки на видачу готівки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, а інші примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Казначейства. Форма заявки на видачу готівки затверджується Мінфіном.
Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та/або бюджетного фінансового зобов'язання, повертаються розпоряднику з відміткою "зареєстровано та взято на облік".
Пунктом 3.4. Порядку №309 встановлено, що підтвердженням для розпорядника бюджетних коштів успішної передачі його електронних документів до системи Казначейства є відповідне сповіщення системи Казначейства.
Згідно п. 3.5. Порядку №309 у разі невдалої спроби передавання документів в електронній формі до системи Казначейства розпорядником бюджетних коштів здійснюються заходи щодо повторного їх передавання.
У разі неможливості передавання документів в електронній формі до системи Казначейства з технічних причин або в інших випадках, визначених законодавством, до органу Казначейства подаються документи у порядку та у строки, визначені пунктами 2.2, 2.4 глави 2 цього Порядку.
Датою та часом отримання документів в електронній формі органом Казначейства є дата та час, зафіксовані в повідомленні системи Казначейства про отримання цих документів.
Документи в електронній формі, надані розпорядником бюджетних коштів, опрацьовуються органами Казначейства у строки, визначені пунктом 2.3 глави 2 цього Порядку.
Відлік строку опрацювання органом Казначейства документів в електронній формі, переданих розпорядником бюджетних коштів до системи Казначейства, починається з дати та часу, зафіксованих у повідомленні системи Казначейства про їх отримання.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Розбіжність позицій сторін в цій справі зводиться до різного тлумачення моменту, з якого страхові кошти вважаються повернутими: відповідач наполягає на тому, що повернення настає при надходженні коштів на його рахунок, в той час як позивач стверджує, що його обов'язок є виконаним з моменту передачі до виконання та реєстрації органом казначейського обслуговування відповідних платіжних інструкцій. В залежності від вирішення цього питання за обставин цієї справи і вирішується питання про наявність або відсутність прострочення позивачем строку на повернення страхових коштів Пенсійного фонду України.
Так, дійсно, кошти надійшли на рахунок відповідача 21.07.2025 року.
Водночас, платіжна інструкція складена 17.07.2025 року о 09:36:00. Усі цифрові підписи накладені раніше 10:00 год. В свою чергу позначка «оплачено» проставлена 21.07.2025 року о 15:44:21 год. та 15:51:20 год.
Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області підтвердило, що позивач використовував систему дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство», ця ж обставина вбачається і з копій платіжний інструкцій (відповідні відомості наявні в позначках про оплату).
Суд визнає перебування спірних правовідносин в площині нормативно-правового регулювання Порядку №309.
Як вже вказував суд, згідно п. 2.3., 3.4., 3.5. Порядку №309 відлік строку опрацювання підтвердних документів органом Казначейства починається з дати, вказаної у полі "Одержано Державною казначейською службою України (органом Державної казначейської служби України)" Реєстру та/або Реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр фінансових зобов'язань), враховуючи день подання Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань.
Підтвердженням для розпорядника бюджетних коштів успішної передачі його електронних документів до системи Казначейства є відповідне сповіщення системи Казначейства.
Датою та часом отримання документів в електронній формі органом Казначейства є дата та час, зафіксовані в повідомленні системи Казначейства про отримання цих документів.
Як на електронних копіях платіжних документів (наданих позивачем), так і на паперових копіях цього ж документу (наданих органом казначейського обслуговування) дата отримання вказана як 17.07.2025 року. При цьому вказано час: 09:36:00.
Отже, вплив позивача на спірні правовідносини закінчився з передачею платіжного документу органу казначейського обслуговування, після чого вже від останнього залежали обставини опрацювання платіжного документу.
В свою чергу твердження відповідача про те, що поняття “повернення страхових коштів» в розумінні Законів № 1105 та № 1591 означає завершену платіжну операцію, що полягає у зарахуванні суми повернутих страхових коштів на банківський рахунок одержувача» є необґрунтованим.
Дійсно, положення ст. 49 Закону №1591-IX вказують на те, що платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування коштів отримувачу.
Водночас, це правило поведінки було б застосовним до спірних правовідносин та свідчило про правомірність рішення відповідача, яке є предметом оскарження, якби положення вже Закону №1105-XIV встановлювали правило поведінки, згідно якого страхові кошти вважаються повернутими після закінчення відповідної платіжної операції (а вже такий момент тоді слід було б визначати згідно ст. 49 Закону №1591-IX), або напряму передбачали б, що кошти вважаються повернутими з моменту їх зарахування на рахунок органу Пенсійного фонду України. Проте, такого нормативно-правового регулювання законодавством не передбачено, а положення Закону №1105-XIV містять загальні правила поведінки про те, що кошти підлягають поверненню, без уточнення моменту, з якого вони вважаються повернутими.
Як наслідок, даний спір вирішується в площині загальних засад притягнення до відповідальності (в т.ч. застосування заходів впливу), однією з яких є вина.
Суд констатує, що для позивача не можуть наставати негативні наслідки у випадку, якщо він вжив всіх можливих дій в межах строку, встановленого законодавством, а фактичні наслідки таких дій настали вже за межами такого строку. Протилежний підхід міг би існувати в разі відповідного нормативно-правового регулювання, яке б зобов'язувало позивача, наприклад, «забезпечити повернення (фактичне надходження) коштів» відповідачу до певної дати. Однак, за відсутності визначеності з цього питання належить виходити з того, що позивач відповідає за своєчасність саме його дій, а не настання наслідків таких дій, до яких залучений сторонній суб'єкт.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відповідно, в даній справі відповідач застосував до позивача захід впливу без достатніх правових та фактичних підстав. Більш того, таке правозастосування суперечить меті вищевказаної системи нормативно-правового врегулювання, оскільки фактично негативні наслідки настають до добросовісного суб'єкта через обставини, які мали місце не на його боці, натомість залежали від іншого суб'єкта.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.
В т.ч. судом враховано описку в рішенні відповідача, яке є предметом оскарження.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією про сплату від 08.09.2025 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 57, к. 301, код ЄДРПОУ: 26239738) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської бригади, буд. 1, код ЄДРПОУ: 37988155) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.07.2025 року №0400-010902-7/144361.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 57, к. 301, код ЄДРПОУ: 26239738) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 297, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко