17 листопада 2025 рокуСправа №160/23866/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
20 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зарахуванню періоду роботи з 01.05.1986р. по 11.05.1995р. згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 16.02.1987 року до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885), зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , періоди роботи на посаді оператора з 01.05.1986 р. по 11.05.1995 р. згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 16.02.1987 року, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розпочала трудову діяльність з 01.05.1986 року, що підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 .
Загальний трудовий стаж позивача становить 11 років 11 місяців 01 день. Стаж роботи оператором у колгоспі "Маяк", де позивач здійснювала трудову діяльність, охоплює період з 01.05.1986 по 11.05.1995 року, і за цей період сплачувалися страхові внески до Пенсійного фонду України.
15.07.2025 року позивач звернулася до відділу з питань призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
22.07.2025 року позивач отримала рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову №047050032815 у призначенні пенсії за віком, оскільки у довідці №61-Р її ім'я записане як " ОСОБА_2 ", що не відповідає паспортним даним.
Позивач вважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не було здійснено жодних дій, спрямованих на отримання додаткових відомостей чи документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити пільговий стаж, і безпідставно не було взято до уваги наявні довідки щодо стажу роботи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
09.09.2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Дата звернення позивача до територіальних органів Пенсійного фонду України 15.07.2025.
Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове держави пенсійне страхування" становить 58 років 06 місяців для жінок, які народились у період 01.10.1959 по 31.03.1960. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу передбаченого ч. 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 та 65 років.
Вік ОСОБА_1 , на момент звернення до органів Пенсійного фонду України був 65 років 08 місяців 08 днів.
Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить після досягнення віку 65 років не менше 15 років.
Страховий стаж особи становить 11 років 11 місяців 01 день.
Згідно абзацу 36 частини 1 ст. 1 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження систем персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкової державного соціального страхування.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення (далі Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1, 2 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана н підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно пункту 23 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Відповідно до пункту 24 Порядку № 637 для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.
Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 затверджено Положення п порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспника (далі - Положення). Згідно дано Положення трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту прийняття їх в члени колгоспу. Раніше видані трудові книжки колгоспнику встановленого взірця обміну на нові не підлягають (пункт 2 Положення).
У трудову книжку колгоспника вносились відомості про колгоспника, відомості про членство в колгоспі, відомості про роботу, відомості про трудову участь колгоспника громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, йо виконання, відомості про нагородження. Тобто, якщо колгоспник не виробив обов'язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням ч загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповіді записи до трудової книжки (пункт 5 Положення).
В разі відсутності рішення правління колгоспу або загальних зборів колгоспників або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи, через невиконань встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поважної причині обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю в такому порядку: загальна кількість відпрацьованих людиноднів ділиться на 25,4. Аналогічний порядок обчислення стаж роботи застосовується і в тому випадку, коли не встановлювався мінімум трудової участі громадському господарстві.
Відповідно до абзаців 2-4 пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за № 58, що зареєстрований Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведенні на іншу постійну роботу, звільнення.
Згідно з пунктом 2.4 Порядку усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохоченні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження) але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точне відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.6 Інструкції № 58).
Відповідно до пункту 2.7 Порядку у разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.
Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідовані відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму (пункт 2.8 Порядку).
За результатами розгляду заяви та доданих документів до страхового стажу не зараховано: період роботи в колгоспі з 01.05.1986 по 11.05.1995, згідно довідки №61-Р від 11.02.2021, оскільки ім'я (Ліда) не відповідає паспортним даним.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 року продовжено процесуальний строк розгляду справи на тридцять днів.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.07.2025 року ОСОБА_1 звернулась до відділу з питань призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047050032815 від 22.07.2025 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком.
В рішенні зазначено, що дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 15.07.2025.
Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 58 років 06 місяців для жінок, які народились у період з 01.10.1959 по 31.03.1960. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого ч.1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 та 65 років.
Вік заявника 65 років 08 місяців 08 днів.
Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить після досягнення віку 65 років не менше 15 років.
Страховий стаж особи становить 11 років 11 місяців 01 день.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
*за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період роботи в колгоспі з 01.05.1986 по 11.05.1995, згідно довідки №61-Р від 11.02.2025, оскільки ім'я ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним.
Право на пенсійну виплату згідно підтверджених документів відсутнє. У разі повторного звернення за призначенням пенсії з додатковими документами, право на пенсійну виплату буде переглянуто.
Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047050032815 від 22.07.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком, позивач звернулась до суду з даними позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частина перша статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 4 Закону України 1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 30 років з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 9 частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 (тут і надалі в редакції на момент виникнення спірних відносин) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Судом встановлено, що на дату звернення 15.07.2025 року загальний стаж позивача склав 11 років 11 місяців 01 день.
У межах спірних правовідносин позивачем заявлено позовні вимоги про зарахування ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періоду роботи на посаді оператора з 01.05.1986 року по 11.05.1995 року у колгоспі "Маяк", Криничанського району, Дніпропетровської області, що підтверджується трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_1 від 16.02.1987 року.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 від 16.02.1987 року, позивач 01.05.1986 була принята в члени колгоспу "Маяк", Криничанського району, Дніпропетровської області.
Так, пунктами 1, 2. З "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів пункту 3 Порядку № 637, підтвердження трудового стажу необхідне в разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви про призначення пенсії за віком долучено архівні довідки від 11.02.2025 року №61-Р, № 62-Р.
З рішення Головного управління ПФУ у Львівській області № 047050032815 від 22.07.2025 року, яке долучено до матеріалів справи вбачається, що відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи в колгоспі з 01.05.1986 по 11.05.1995, згідно довідки №61-Р від 11.02.2025, оскільки ім'я ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним.
Суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за чіткість інформації, яка зазначена, зокрема, у архівних довідках.
Крім того, при прийманні документів працівник сервісного центру: повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6).
Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що позивачу було повідомлено/зазначено у розписці про необхідність надання додаткових документів з метою підтвердження періоду роботи.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні періоди роботи до страхового стажу.
Суд зауважує, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть спростовувати наявність страхового стажу та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.
За паспортними даними прізвище, ім'я та по батькові позивача ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що архівні довідки від 11.02.2025 року №61-Р, 62-Р, складені Комунальним закладом "Трудовий архів" Криничанської селищної ради, в яких зазначено, що "В відомості за 1986-1988 рр., 1990-1995 рр. зазначена ОСОБА_3 (так у документах)".
При цьому, прізвище, ім'я та по батькові позивача, зазначене у архівних довідках від 11.02.2025 року №61-Р, 62-Р, співпадає з паспортними даними позивача, а відтак, не може свідчити про неспівпадіння з паспортними даними та відсутністю права позивача на зарахування до страхового стажу періоду роботи.
При цьому, суд зазначає, що права позивача порушені вказаним протиправним рішенням, а не діями щодо відмови у призначенні пенсії.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047050032815 від 22.07.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком на підставі заяви позивача про призначення пенсії від 15.07.2025 року, є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі вищезазначеного, та з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885), зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи на посаді оператора з 01.05.1986 р. по 11.05.1995 р., що підтверджуються трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_1 від 16.02.1987 року, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області № 047050032815 від 22.07.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком на підставі заяви позивача про призначення пенсії від 15.07.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885), зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи на посаді оператора з 01.05.1986 р. по 11.05.1995 р., що підтверджуються трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_1 від 16.02.1987 року, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2423 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник