17 листопада 2025 року Справа №160/14306/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі №160/14306/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 в адміністративній справі №160/14306/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 року по 01.05.2018 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно провести розрахунок компенсації за несвоєчасну виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №160/14306/21 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 в адміністративній справі №160/14306/21 - змінено.
Абзац 3 резолютивної частини рішення викладено у такій редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 по 01.05.2018 згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів» у зв'язку з порушенням термінів їх виплати від 21.02.2001 №159 у розмірі 40879,12 грн».
В іншій частині Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 в адміністративній справі №160/14306/21 - залишено без змін.
06.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_2 адвоката Летучого Володимира Ігоровича про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі №160/14306/21 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №160/14306/21, а саме нарахувати та виплатити правонаступнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 по 01.05.2018 згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-111 та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» від 21.02.2001 №159 у розмірі 40879,12 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 заяву представника ОСОБА_2 адвоката Летучого Володимира Ігоровича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/14306/21 задоволено, встановлено судовий контроль за виконанням рішення у справі №160/14306/21, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі №160/14306/21 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 у місячний строк з моменту отримання цієї ухвали.
04.06.2025 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 в адміністративній справі №160/14306/21.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, поданий на виконання рішення суду від 21.10.2021 у справі №160/14306/21; встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 в адміністративній справі №160/14306/21 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023, а саме щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 по 01.05.2018 згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів» у зв'язку з порушенням термінів їх виплати від 21.02.2001 №159 у розмірі 40879,12 грн, який становить три місяці, з дати отримання копії цієї ухвали.
10.09.2025 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 в адміністративній справі №160/14306/21.
У поданому звіті відповідач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 по справі № 160/14306/21 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 зобов'язано Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 по 01.05.2018 у розмірі 40879,12 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 по справі №160/1346/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було нараховано та виплачено у травні 2021 року ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 по 01.05.2018 у розмірі 2033,22 грн. Залишок невиплаченої доплати склав 38845,90 грн. Головним управлінням нараховано компенсацію втрати частини доходів у сумі 38845,90 грн, яка обліковується в «Реєстрі судових рішень». Виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. На сьогодні бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено. До затвердження бюджету Пенсійного фонду України фінансування видатків здійснюється на підставі Тимчасового розпису доходів і видатків, який не містить витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії Позивачу виконані Головним управлінням в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень покладених на управління Фонду. Невиконання судового рішення пенсійним органом в частині невиплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління до отримання фінансування не має можливості виконати судове рішення в частині виплати нарахованих коштів. Таким чином, Головне управління вживає всіх заходів щодо виконання в повному обсязі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 по справі № 160/14306/21.
Розглянувши питання про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною другою цієї статті визначено, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України до звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (ч. 4 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно ч. 5 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Згідно із ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За приписами ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (абзац перший частини першої цієї статті).
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (абзац перший частини другої цієї статті).
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина одинадцята цієї статті).
21.11.2024 Верховною Радою України прийнято Закон України №9462 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль», а саме: якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або взагалі звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у боржника суб'єкта владних повноважень та вжиття керівником боржника всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які на переконання суду на момент розгляду звіту є достатніми та вичерпними.
Належить зауважити, що специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, котрий він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту чи невиконання рішення суду.
Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Суд зазначає, що поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звіт свідчить про виконання не в повному обсязі рішень суду у справі №160/14306/21, оскільки на час подання відповідного звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, а саме відповідачем не здійснено нарахування повної суми виплати та не проведено виплату таких сум.
Так, у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №160/14306/21 суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 по 01.05.2018 згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів» у зв'язку з порушенням термінів їх виплати від 21.02.2001 №159 у розмірі 40879,12 грн, тоді як у поданому звіті відповідач зазначає, що Головним управлінням нараховано компенсацію втрати частини доходів у сумі 38845,90 грн.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на нарахування та виплату у травні 2021 року ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 по 01.05.2018 у розмірі 2033,22 грн як на часткове виконання судового рішення, оскільки нарахування та виплату означеної суми здійснено на виконання рішення суду у справі №160/1346/20, тоді як рішення у справі №160/14306/21, питання щодо виконання якого наразі розглядається судом, було прийнято у жовтні 2021 року та набрало законної сили у листопаді 2023 року.
Суд зазначає, що на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними надані відповідачем докази щодо вжиття ним заходів задля виконання рішення суду у цій справі, відповідач не ухиляється від обов'язку виконати рішення у цій справі, а виплата буде здійснена після надходження додаткових коштів, у зв'язку з чим суд не вважає за потрібне накладати штраф на керівника суб'єкта владних повноважень.
Також, оскільки на теперішній час суду не надано доказів щодо повного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту.
При встановленні нового строку для подання звіту судом враховується, що фактичне виконання рішення пов'язано із виділенням коштів Державного бюджету на такі цілі і не залежить від особистого волевиявлення відповідача.
Керуючись ст. ст. 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, поданий на виконання рішення суду від 21.10.2021 у справі №160/14306/21.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 в адміністративній справі №160/14306/21 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023, а саме щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 по 01.05.2018 згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів» у зв'язку з порушенням термінів їх виплати від 21.02.2001 №159 у розмірі 40879,12 грн, який становить три місяці, з дати отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський