14 листопада 2025 рокуСправа № 160/30161/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби у порядку встановленому КМУ від 28.05.1993 №379;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби у порядку встановленому КМУ від 28.05.1993 №379.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме надати:
- уточнену позовну заяву, в якій зазначити в прохальній частині дату та номер оскаржуваного рішення (із доказами її направлення відповідачу).
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, вказавши інші підстави для поновлення строку з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску;
- документ про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На виконання вимог ухвали суду від 24.10.2025 року від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду, до якої долучено докази сплати судового збору, уточнену позовну заяву та заяву про поновлення строку звернення до суду.
Так, в обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що позивачем з поважних причин було пропущено строк звернення до суду, так в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивачка посилалась на перебування за кордоном з 2020 року, а саме з виїздом до Словацької Республіки на тимчасове місце проживання у зв'язку з сімейними обставинами, а після початку повномасштабного збройного вторгнення рф на територію України була вимушена залишитися за кордоном. Також посилається та неналежне надання правничої допомоги адвокатом Бровкіною Ю.О. Позивач звертає увагу, що вона не володіє спеціальними юридичними знаннями, а відтак позбавлена можливості самостійно визначити, оцінювати та кваліфікувати ті чи інші правові механізми, що застосовуються з метою забезпечення позитивного результату у справі.
Дослідивши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).
Судом встановлено, що предметом розгляду в даній справі є визнання протиправною відмови від 22.11.2024р. № 7/11/24-ЕС ІНФОРМАЦІЯ_1 у видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби, проте до суду із даною позовною заявою позивач звернулась засобами поштового зв'язку 14.10.2025 року, що підтверджується відміткою органу поштового зв'язку на конверті.
Оскільки на момент звернення позивача до суду з цим позовом (14.10.2025 року) шестимісячний строк звернення до суду вже сплинув, суддя прийшов до висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення з цим позовом до суду, передбачений ч.2 ст. 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.
Доводи позивача з посиланням на неналежне надання допомоги адвокатом та відсутність спеціальних юридичних знань, що позбавило останню можливості самостійно визначити, оцінювати та кваліфікувати ті чи інші правові механізми, що застосовуються з метою забезпечення позитивного результату у справі не є поважними підставами для поновлення строку звернення до суду, з огляду на наступне.
Позивач, як особа, яка звернулась до адвоката за правовою допомогою повинна без зайвого зволікання цікавитись результатами роботи її представника, оскільки в її інтересах вирішення питання щодо захисту порушеного права.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 року у справі №360/1870/19.
Суд зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду вказала у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Натомість у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не вказав, які саме об'єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк.
Аналогічні висновки щодо порядку обчислення строків звернення до суду у справах з подібними спірними правовідносинами, а також оцінки поважності причин їх пропуску викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/68/20, від 09 лютого 2022 року у справі №9901/473/21.
Оцінюючи наведені представником позивача обґрунтування пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом слід зазначити, що такі підстави не можуть бути визнані поважними.
Крім цього, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.
Таким чином, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду.
Дослідивши доводи та докази позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом з посиланням на перебування за кордоном з 2020 року, а саме з виїздом до Словацької Республіки на тимчасове місце проживання у зв'язку з сімейними обставинами, та залишення за кордоном після початку повномасштабного збройного вторгнення рф на територію України, (надана копія POVOLENIE NA POBYT PA7174554 від 01.10.2024 на ім'я позивачки), суд звертає увагу на наступне.
Так позивачкою в позовній заяві зазначено місце реєстрації : АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання : АДРЕСА_2 . На підтвердження вказаного до позовної заяви долучено довідку про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи №3003-7002270081 від 24.07.2025р.
Таким чином вказані доводи і докази суперечать змісту позовної заяви, та одне одному, крім того є взаємовиключним, а відповідно судом оцінюються критично.
Разом з тим суд звертає увагу що відповідно до п.2 ч. 5, 6 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, суд, оцінивши доводи позивача в обґрунтування підстав поновлення строку звернення до суду з даним позовом, дослідивши подані на усунення недоліків позовної заяви документи, дійшов висновку, що наведені у заяві позивача причини пропуску строку звернення до суду не є поважними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки судом визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 44, 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із цим адміністративним позовом.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Редіч Н.Ю. про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою надіслати особі, яка її подала.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) форма.
Ухвала може бути оскаржена та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова