13 листопада 2025 рокуСправа №160/21459/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді
Врони О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ПП «Транс Логістик» про ухвалення додаткового рішення у справі №160/21459/25 за позовною заявою Приватного підприємства «Транс Логістик» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови ,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі №160/21459/25 позовну Приватного підприємства «Транс Логістик» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, задоволено.
Визнано протиправним та скасовано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.07.2025 № 007296 на суму 17 000,00 грн.
Стягнуто з Приватного підприємства «Транс Логістик» на користь Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 ( три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Приватне підприємство «Транс Логістик» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про прийняття додаткового рішення.
Позивач просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства «Транс Логістик» вартість послуг, пов'язаних з наданням правової (правничої) допомоги у розмірі 3000,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 призначено заяву ПП «Транс Логістик» про ухвалення додаткового рішення у справі №160/21459/25 за позовною заявою Приватного підприємства «Транс Логістик» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови , до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідачу запропоновано надати пояснення щодо поданої заяви до 11.11.2025.
Від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшли заперечення на заяву позивача.
Відповідач просить відмовити у задоволенні заяви виходячи з наступного.
Дії адвоката у даній справі не потребували тих затрат часу, які заявлені представником позивача як доведені витрати на професійну правничу допомогу. Справа розглядалась в порядку письмового провадження без виклику сторін, а всі витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Відповідач вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд виходить з наступного.
Відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення відноситься до основних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.1,ч.2 ст. 16 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частин 1,2, 4, 5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На виконання ч. 7 ст. 139 КАС України в позовній заяві позивачем було зазначено, що докази понесених ним витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Згідно ч.1. ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За визначенням п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Між Адвокатським об'єднанням «АЛЬЯНС» (Об'єднання) і Приватним підприємством «Транс Логістик» (Клієнт) 08.02.2025 був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/5 , за яким Об'єднання зобов'язалось надавати Клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а Клієнт зобов'язався приймати та оплачувати надану Об'єднанням правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі.
23.07.2025 сторонами до договору було укладено додаткову угоду, відповідно до якої Клієнт доручив, а Об'єднання приймає на себе зобов'язання надати правову (правничу) допомогу, яка передбачена п.п. 1.1 та 1.2 договору про надання правової допомоги №08/02-19/5 від 08.02.2019 у судовій справі у спорі між ПП «Транс Логістик» та Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області щодо визнання протиправним та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.07.2025 №007296 на суму 17000,00 грн.
Орієнтовна вартість послуг (гонорар) Об'єднання за цією додатковою угодою складає 10000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ.
В пунктах 3, 4 додаткової угоди сторони погодили, що остаточна вартість наданих послуг Об'єднанням та порядок розрахунків між сторонами за цією додатковою угодою буде зазначена в акті приймання-передачі наданих послуг. Послуги за даною додатковою угодою вважаються належним чином наданими Об'єднанням з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі таких послуг. Акт приймання-передачі наданих послуг підписується сторонами на протязі 3(трьох) календарних днів з моменту винесення судом першої інстанції рішення за результатами розгляду справи.
21.10.2025 сторонами складено і підписано акт здачі-приймання наданих послуг, за змістом якого були надані наступні послуги з правової (правничої) допомоги:
1. Консультації. Консультація Клієнта щодо порядку, строків та можливих наслідків подання позовної заяви щодо визнання протиправним та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.07.2025 №007296 на суму 17000,00 грн. Вартість послуг склала 750,00 грн.
2.Підготовчі дії, спрямовані на подання позовної заяви в суд, які складаються з:
2.1 з'ясування чи мали місце обставини (документальні факти), про які вказує Клієнт, та якими доказами вони підтверджуються;
2.2 з'ясування чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження;
2.3 визначення правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин з врахування висновків щодо застосування відповідних норм права;
2.4 збір необхідних доказів для підтвердження позовних вимог в тому числі аналіз судової практики з аналогічних справ;
2.5 підготовка адвокатських запитів для витребування необхідних документів для підготовки та подачі позову до суду. Вартість послуг склала 750,00 грн.
3. Підготовка та подання позовної заяви в суд, складається з:
3.1 визначення підсудності розгляду позовної заяви;
3.2 визначення складу учасників судового процесу;
3.3. написання позовної заяви з обґрунтуванням позовних вимог та доказів, що їх підтверджують;
3.4. копіювання позовної заяви та всіх документів та доказів на підтвердження позовних вимог та надсилання засобами поштового зв'язку в суд та відповідачу по справі. Вартість послуг склала 750,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг становить 3000,00 грн.
Вартість наданих послуг оплачена платіжною інструкцією №39662 від 24.10.2025.
За правилами частин 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
Відповідач з розміром витрат на правничу допомогу не погоджується.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 робить висновок, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Також у постанові зазначено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд виходить з того, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі № 200/14113/18-а.
Суд наголошує на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023р. №910/7032/17).
Дана справа є справою незначної складності і розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Позовна заява за змістом є подібною до позовних заяв, поданих у справах з аналогічними правовідносинами між тими ж сторонами.
Отже, написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль, значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Надання таких видів правничої допомоги, яка складається із зустрічі та усної консультації клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, проведення адвокатом юридичного аналізу змісту спірних правовідносин, змісту позовної заяви та опрацювання правничої позиції та захисту інтересів клієнта, визначення обсягу доказів та їх систематизація за своєю природою входять до надання послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з клієнтом.
Копіювання позовної заяви та всіх документів та доказів на підтвердження позовних вимог та надсилання засобами поштового зв'язку є технічною процедурою, а не є послугами з правничої допомоги. Такі дії можуть бути виконані будь-ким без спеціальної юридичної освіти.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати позивача на правничу допомогу можуть бути зменшені та підлягають частковому відшкодуванню, а саме в сумі 2000,00 грн. що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 241, 243-245, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ПП «Транс Логістик» про ухвалення додаткового рішення у справі №160/21459/25 за позовною заявою Приватного підприємства «Транс Логістик» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити частково.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, ко ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Транс Логістик» (вул. Теплична, буд. 27 С, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52005, код ЄДРПОУ 34307753) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
В задоволенні решти заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона