18 листопада 2025 рокуСправа №160/22825/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітряних сил, буд. 16; ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
07.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 37 рішення Міністерства оборони України (м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2024 року № 6/975, щодо призначення дружині та двом синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, повязаного із захистом Батьківщини, старшого лейтенанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 02.08.2022 - у розмірі 750 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1 860 750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. у рівних частках кожному;
- зобов'язати Міністерство оборони України (м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) призначити дружині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та двом синам: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_4 ) одноразову грошову допомогу, як членам сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , військовослужбовця Збройних Сил України (старшого лейтенанта) військової частини НОМЕР_5 , під час дії воєнного стану, внаслідок захворювання та причини смерті, повязаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 15 000 000 (п'ятнадцять мільйонів) грн. 00 коп. та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат у сумі 13 139 250 (тринадцять мільйонів сто тридцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач як законний представник (матір) в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернулася до Міністерства оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги на підставі пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168), подавши через відповідний орган ТЦК та СП заяву на виплату з повним пакетом необхідних документів. 05.03.2024 ОСОБА_1 на банківський рахунок було здійснено зарахування коштів за призначенням платежу “одноразова грошова допомога» у сумі 1 240 500,00 грн., у цей же день було здійснене аналогічне зарахування повнолітньому сину позивача ОСОБА_3 у сумі 620 250,00 грн. Загальна сума надходження сім'ї загиблого військовослужбовця склала 1 860 750,00 грн. Оскільки вищезазначена грошова допомога є не виплаченою в повному обсязі згідно Постанови №168, позивачем подане звернення до Міністерства оборони України про здійснення доплати одноразової грошової допомоги позивачу та її дітям. Міністерством оборони України на вказану заяву надало відповідь, згідно якої, зазначається про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця відповідно до Постанови №168 та правомірності вчинення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ №975 від 25.12.2013, оскільки смерть військовослужбовця ОСОБА_4 настала у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №160/22825/25 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
09.09.2025 від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву (вх. №47471/25). Відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, в обґрунтування своїх заперечень вказує, що відповідно до витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 23.02.2023 року №879 становлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_4 з захворюванням (Серцево-судинна недостатність. Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця), пов'язаним з захистом Батьківщини.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплата одноразової грошової допомоги здійснюється сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, а також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва). Тобто, постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі або у разі смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), тоді як смерть ОСОБА_4 , згідно наданих документів не є наслідком отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), а настала внаслідок ЗАХВОРЮВАННЯ.
У разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок ЗАХВОРЮВАННЯ, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби чи смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, одноразова грошова допомога призначається відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Постанова № 975).
Оскільки ОСОБА_4 помер внаслідок ЗАХВОРЮВАННЯ, яке не пов'язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, право на отримання одноразової грошової допомоги визначається відповідно до статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови № 975.
15.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №48531/25), в якій позивач заперечила проти тверджень, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, підтримала позовні вимоги та просила суд адміністративний позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно свідоцтва про одруження від 27.04.2001 року серії НОМЕР_6 , громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 одружились 27.04.2001 року. Після реєстрації присвоєно прізвище: дружині - ОСОБА_1 .
В свідоцтві про народження сина позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_7 в графі "мати" зазначено - ОСОБА_1 , в графі "батько" - ОСОБА_4 .
Так, в свідоцтві про народження сина позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_8 від 25.09.2007 в графі "мати" зазначено - ОСОБА_1 , в графі "батько" - ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією з 05.03.2022 (довідка Військової частини НОМЕР_5 від 08.05.2022 №450).
Згідно довідки в/ч НОМЕР_5 від 07.12.2022 №935 ОСОБА_4 дійсно у період з 18.04.2022 по 29.07.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Донецькій області Волноваський район.
ОСОБА_4 загинув у період дії воєнного стану, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 від 02.08.2022 року, та сповіщенням про смерть № 5/3277 від 01.08.2022 року при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із захистом Батьківщини від російської агресії.
Згідно довідки про причину смерті (до форми №106/о №292) від 31.07.2022 - причина смерті ОСОБА_4 - серцево-судинна недостатність. Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця. Смерть у місці проведення бойових дій.
При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти (довідка КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР від 01.05.2023 №559).
ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про виплату їй, як представнику неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одноразової грошової допомоги, у зв'язку з загибеллю ОСОБА_4 .
05.03.2024 ОСОБА_1 на банківський рахунок було здійснено зарахування коштів за призначенням платежу “одноразова грошова допомога» у сумі 1 240 500,00 грн., у цей же день було здійснене аналогічне зарахування повнолітньому сину позивача ОСОБА_3 у сумі 620 250,00 грн. Загальна сума надходження сім'ї загиблого військовослужбовця склала 1 860 750,00 грн. Оскільки вищезазначена грошова допомога є не виплаченою в повному обсязі згідно Постанови №168, позивачем подане звернення до Міністерства оборони України про здійснення доплати одноразової грошової допомоги позивачу та її дітям. Листом від 22.07.2025 №220/13/ВихЗВГ/49548 Міністерством оборони України на вказану заяву надало відповідь, згідно якої, зазначається про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця відповідно до Постанови №168 та правомірності вчинення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ №975 від 25.12.2013, оскільки смерть військовослужбовця ОСОБА_4 настала у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 09.02.2024 №6/975 відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 №975:
“Дружині та двом синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, старшого лейтенанта ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_9 від 02.08.2022 - у розмірі 750 -кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працезданих осіб, на 01 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1 860 750,00 грн. у рівних частках кожному».
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ).
Згідно зі статтею 41 Закону № 2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон № 2011-ХІІ).
Так, Закон № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до норм статті 1 Закону № 2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із частиною 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до положень 2 другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Відповідно до змісту частини 3 статті 16 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 161 Закону № 2011-XII визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 162 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами (ч. 6 статті 163 Закону № 2011-XII).
Згідно із п. 8, 9 статті 163 Закону № 2011-XII, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог Закону № 2011-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Водночас, указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами низки стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я.
Суд зазначає, що у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану питання про виплату соціального забезпечення, зокрема одноразової грошової допомоги в разі загибелі чи смерті військовослужбовця, набули нового правового регулювання і змісту.
Конституційний Суд України ухвалив Рішення від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, у якому вказав на необхідності посиленого з боку Держави соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також зазначив про неможливість обмеження або скасування права на соціальний захист цієї особливої категорії осіб із спеціальним юридичним статусом.
Також у вказаному рішенні зазначено, що за змістом статей 17, 65 Основного Закону України, громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов'язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п'ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України (абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019).
Розвиваючи зазначені юридичні позиції, Конституційний Суд України у рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 вказав на те, що зі змісту частин першої, другої, п'ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв'язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов'язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.
Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022, Кабінет Міністрів України зобов'язано невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», враховуючи необхідність вирішення багатьох невідкладних питань, пов'язаних із запровадженням воєнного стану, виконанням завдань щодо подолання збройної агресії та захисту держави, мобілізаційних та низки інших процесів, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», положеннями якої оперативно врегулював деякі особливості окремих виплат, в тому числі одноразової грошової допомоги (далі ОГД), зокрема для військовослужбовців, як осіб, які безпосередньо були залучені до виконання зазначених завдань.
Так, пунктом 1 постанови КМУ № 168 (тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Абзацами 1, 2, 7 пункту 2 Постанови №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 161 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.
Пунктом 2-1 Постанови КМУ № 168 установлено, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 29 липня 2022 року № 2489-IX (далі - Закон № 2489-IX) статтю 162 Закону № 2011-XII доповнено частиною 3 такого змісту: «Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України».
Відповідно до пункту п. 1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 2489-IX, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім п. 3 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Отже, норма частини 3 статті 162 Закону № 2011-XII, яка передбачає, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України, підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року.
З огляду на зміст наведених норм права, суд підсумовує, що після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на період дії воєнного стану, для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Постановою КМУ № 168 передбачена виплата одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, ніж це було визначено Постановою КМУ № 975.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2024 року справа № 380/9868/23.
У межах розгляду цієї справи суд встановив, що ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією з 05.03.2022 (довідка Військової частини НОМЕР_5 від 08.05.2022 №450).
Згідно довідки в/ч НОМЕР_5 від 07.12.2022 №935 ОСОБА_4 дійсно у період з 18.04.2022 по 29.07.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Донецькій області Волноваський район.
ОСОБА_4 загинув у період дії воєнного стану, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 від 02.08.2022 року, та сповіщенням про смерть № 5/3277 від 01.08.2022 року при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із захистом Батьківщини від російської агресії.
У сповіщенні про смерть № 5/3277 від 01.08.2022 року зазначено, що ОСОБА_4 помер при виконанні службових обов'язків.
Згідно довідки про причину смерті (до форми №106/о №292) від 31.07.2022 - причина смерті ОСОБА_4 - серцево-судинна недостатність. Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця. Смерть у місці проведення бойових дій.
При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти (довідка КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР від 01.05.2023 №559).
Отже, смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання під час здійснення військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, пов'язана з проходженням військової служби та не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Ураховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 помер безпосередньо під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, під час дії воєнного стану. Причина смерті пов'язана із захистом Батьківщини.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 липня 2024 року по справі № 600/548/23-а, 10 жовтня 2024 року справа № 420/11608/23 від 17 липня 2024 року справа № 600/548/23-а, від 22 серпня 2024 року справа № 380/9868/23, при розгляді подібних правовідносин, тому така, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Суд зауважує, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Позивачка та її діти є суб'єктом, які відповідно до положень статтею 161 Закону № 2011-XII має право на призначення та отримання спірної допомоги.
Відповідно до абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.
Враховуючи причини настання смерті ОСОБА_4 та з огляду на правове регулювання питання отримання одноразової грошової допомоги членами сімей загиблих військовослужбовців після 24 лютого 2022 року, зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним і скасування пункту 37 рішення Міністерства оборони України (м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2024 року № 6/975, щодо призначення дружині та двом синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, старшого лейтенанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 02.08.2022 - у розмірі 750 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1 860 750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.
Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав, суд бере до уваги, що призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, відтак суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із документами про призначення одноразової грошової допомоги їй та її дітям, як членам сім'ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_4 , пов'язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ст.2 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітряних сил, буд. 16; ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 37 рішення Міністерства оборони України (м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2024 року № 6/975, щодо призначення дружині та двом синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, повязаного із захистом Батьківщини, старшого лейтенанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 02.08.2022 - у розмірі 750 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1 860 750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із документами про призначення одноразової грошової допомоги їй та її двом синам, як членам сім'ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) чоловіка та батька ОСОБА_4 , пов'язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 18.11.2025.
Суддя О.В. Царікова