17 листопада 2025 рокуСправа №160/15940/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ,; ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
30.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_3 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини в/ч № НОМЕР_3 щодо відсутності відповіді на рапорт від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , курсанта військової частини № НОМЕР_3 ;
- зобов'язати військову частину в/ч № НОМЕР_3 розглянути по суті рапорт від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , курсанта військової частини № НОМЕР_3 та надати відповідь щодо прийнятого рішення;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відсутності відповіді на заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , курсанта військової частини № НОМЕР_3 від 14 квітня 2025 року щодо надання висновку ВЛК - за яким була здійснена мобілізація.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 надати відповідь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , курсанту військової частини № НОМЕР_3 інформації щодо висновку ВЛК- за яким було здійснена мобілізація до лав ЗС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.04.2025 у м. Кривий Ріг при відвідуванні МРЕО (сервісний центр МВС) для обміну водійського посвідчення працівниками сервісного центру була викликана поліція на підставі того, що у їх службових програмах було зазначено, що позивач має порушення військового обліку та знаходиться у розшуку. У застосунку “Резерв+» позивачем було оновлено своєчасно всі дані, ніяких повісток або повідомлень він не отримував, але незважаючи на це, патрульна поліція доставила позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як вони повідомили, для проходження військово-лікарської комісії. При цьому адміністративний протокол працівниками поліції не складався.
ОСОБА_1 зазначив про наявність в нього захворювань. Також просив видати йому повістку для проходження ВЛК за місцем проживання і для можливості надати лікарям відповідні медичні висновки. Проте, представники ІНФОРМАЦІЯ_2 наполягали на негайному проходженні медичного огляду. Будь-яких документів: повістки, направлення, акту відмови від проходження ВЛК тощо працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 надано не було. Позивач зазначає, що його відвезли до незнайомої лікарні, де за півгодини він пройшов ВЛК. На прохання позивача до лікарів звернути увагу на те, що згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного в нього був обмежений рівень придатності, лікарі не звертали уваги. З означеним ВЛК позивач не був ознайомлений під підпис та йому не було надано копію вказаного ВЛК, що є порушенням його прав.
Позивачу був виписаний військовий квиток, але на руки виданий не був. Розписок позивач не писав про передачу військового квитка іншим фізичним або юридичним особам. Вважає це ознаками перевищення службових і посадових обов'язків, порушенням “Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу».
На наступний день після проходження ВЛК, а саме без висновку ВЛК і військового квитка позивача було під конвоєм перевезено до учбової частини.
14.04.2025 позивачем було направлено до військової частини № НОМЕР_3 рапорт, в якому доповідав про неспроможність до служби, а також просив надати направлення на ВЛК та військовий квиток. Вказаний рапорт не був розглянутий командуванням військової частини № НОМЕР_3 .
Також, 14.04.2025 позивачем було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про намір оскаржити висновок ВЛК та вимога надати цей висновок для ознайомлення. Вказана заява не була розглянута.
Позивач зазначає про порушення відповідачами чинного законодавства під час призову позивача на військову службу під час мобілізації в особливий період та вказує, що ці порушення свідчать про протиправність дій відповідачів, у зв'язку з чим звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
30.05.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Витребувано у Військової частини НОМЕР_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчену копію особової справи на військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
30.05.2025 разом з поданням адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову (вх. №44687/25), в якій останній просить:
- заборонити відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_5 проводити мобілізаційні дії у відношенні позивача - військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.
В обґрунтування заяви зазначено, що у позові позивач посилається на той факт, що станом на момент подання позову заява і рапорт, які були подані 14 квітня 2025 р., не розглянуті і рішення щодо питання позивача не прийнято.
30.05.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/15940/25 відмовлено повністю.
12.06.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №31033/25). Відповідач-1 заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, в обґрунтування своїх заперечень вказує, що бездіяльність відповідача-1 не доведена, оскільки заява позивача від 14.04.2025 розглянута в строки, встановлені законом та 16.05.2025 надано відповідь, яку було направлено засобами поштового зв'язку.
Відповідач-1 вказує, що заява від 14.04.2025 була адресована Голові мобілізаційної комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак керівником не було створено таку комісію при ТЦК та СП, та вона не передбачена жодним нормативно-правовим документом.
Щодо отримання висновків ВЛК повідомляє, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки областей підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки області, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Положенням про структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_2 не передбачені в штаті ІНФОРМАЦІЯ_6 , створюється виключно при обласних ІНФОРМАЦІЯ_7 постійно діюча ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 створена наказом КНП “Криворізька міська лікарня №1» КМР №243 від 02.10.2023 “Про роботу структурного підрозділу “Військоволікарська комісія» та діє як структурний підрозділ КНП “Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради, яка юридично знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
Отримана постанова ВЛК була направлена разом з позивачем до військової частини. Інший примірник постанови позивач може отримати звернувшись безпосередньо до військово-лікарської комісії.
16.06.2025 від військової частини НОМЕР_3 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №31742/25), в якому зазначає, що рапорт позивача адресовано командиру в/ч НОМЕР_3 , який не є безпосереднім начальником ОСОБА_1 . Доказів того, що ОСОБА_1 звертався з рапортом до безпосереднього начальника позивач не надав. Також зазначає, що в/ч НОМЕР_3 не є лікувально-профілактичним закладом, отже не наділена повноваженнями видавати направлення на МСЕК військовослужбовцям.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 17.11.2025.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_5 ОСОБА_1 , 1995 року народження, 28.11.2014 визнаний обмежено придатним у воєнний час за ст. 52 б МОУ №402.
Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_8 від 16.05.2025 №1/4073 на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» ОСОБА_1 знаходився в картотеці вільних залишків як військовозобов'язаний, який підлягає призову. Після уточнення поточного стану військового обліку ОСОБА_1 був супроводжений для проходження медичного огляду до позаштатної військово-лікарської комісії, за результатами якого визнаний придатним до військової служби, що зафіксовано в протоколі. Таким чином, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 06.04.2025 №207 військовозобов'язаний ОСОБА_1 був призваний по мобілізації і відправлений до навчального центру для проходження базової загальновійськової підготовки.
Справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями військового обліку стосовно ОСОБА_1 уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_8 не розглядалися.
Уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_8 до органів Національної поліції для доставлення ОСОБА_1 з метою складання протоколів про адміністративні правопорушення не зверталися.
04.04.2025 у м. Кривий Ріг при відвідуванні МРЕО (сервісний центр МВС) ОСОБА_1 для обміну водійського посвідчення працівниками сервісного центру була викликана поліція на підставі того, що у їх службових програмах було зазначено, що позивач має порушення військового обліку та знаходиться у розшуку.
Позивач вказав представникам патрульної поліції що, дані ним оновлені вчасно, ніяких повісток або повідомлень він не отримував. Однак, вказані особи доставили ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як вони повідомили, для проходження військово -лікарської комісій. Позивач зазначив про наявність в нього захворювань. Також просив видати йому повістку для проходження ВЛК за місцем проживання і для можливості надати лікарям відповідні медичні висновки. Проте, представники ІНФОРМАЦІЯ_2 наполягали на негайному проходженні медичного огляду. Будь-яких документів: повістки, направлення, акту відмови від проходження ВЛК тощо працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу надано не було. Натомість, позивача примусово доставили до приміщення лікарні, де, за доводами позивача, за півгодини він пройшов ВЛК. На прохання позивача до лікарів звернути увагу на те, що згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного в нього був обмежений рівень придатності, лікарі не звертали уваги. З означеним ВЛК позивач не був ознайомлений під підпис та йому не було надано копію вказаного ВЛК, що є порушенням його прав.
Позивачу був виписаний військовий квиток, але на руки виданий не був. Розписок позивач не писав про передачу військового квитка іншим фізичним або юридичним особам. Вважає це ознаками перевищення службових і посадових обов'язків, порушенням “Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу».
На наступний день після проходження ВЛК, а саме без висновку ВЛК і військового квитка позивача було під конвоєм перевезено до учбової частини.
З наведених обставин позивач і звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом №3543-XII.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.1 Закону №3543-XII особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли оприлюднений Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24лютого 2022 року №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і на даний час.
Законом України №2105-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і на даний час.
Статтею 22 Закону №3543-XII визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, відповідно до ч.3 ст. 22 Закону №3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження (абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону №3543-XII).
Таким чином, відповідно до абз.7 ч.3 ст.22 Закону №3543-XII всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абзаців 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 підпункту 1пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесеннязмін додеяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби,мобілізації та військового обліку» установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.
Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно), а саме:
-шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
-шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;
-через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Також не зрозумілими та необґрунтованими є твердження відповідача-1, які зазначені у відзиві на позовну заяву, а саме - у листі від 16.05.2025 №1/4073, про те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» ОСОБА_1 знаходився в картотеці вільних залишків як військовозобов'язаний, який підлягає призову, оскільки згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_5 , військовозобов'язаний ОСОБА_1 28.11.2014 визнаний обмежено придатним у воєнний час на підставі ст. 52б МОУ №402.
Кабінетом Міністрів України постановою від 16.05.2024№ 560 (набрала чинності 18.05.2024), затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Цей Порядок визначає зокрема: процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу підчас мобілізації,на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до п. 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються до ТЦК з метою: взяття на військовий облік, проходження ВЛК, уточнення своїх персональних даних чи даних військово-облікового документа і призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16травня 2024р. № 560 (далі - Порядок № 560): належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
При цьому, слід зазначити, що 04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Згідно із Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 (далі за текстом Закон №4235-ІХ) були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду». Закон №4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025.
Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX (Закону №4235-IXвід 12.02.2025 р.) дозволяє дійти таких висновків.
По-перше, громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024, зобов'язані були до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
По-друге, законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов'язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він оновлював дані у Резерв+, але суд зазначає, що підтверджень цьому позивачем не було надано.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 призваний по мобілізації (лист від 16.05.2025 №1/4073).
ІНФОРМАЦІЯ_4 не надано до суду доказів того, що ОСОБА_1 скеровувались повістки, повідомлення, сповіщення, листи чи інші вимоги щодо явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо проходження ВЛК.
Крім цього, в порушення покладених на відповідачів-1,2 процесуальних обов'язків, відповідачі - 1, 2 не надали жодних документів на підтвердження правомірності вчинених дій та рішень стосовно зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 не надано жодного доказу на підставі чого відносно позивача було видано вказаний наказ від 06.04.2025 № 207, що свідчить про грубе порушення відповідачем 1 законодавства щодо проведення мобілізаційних заходів в Україні під час введення воєнного стану, зокрема, медичний огляд для встановлення придатності до військової служби, наказ про призов та направлення позивача до військової частини взагалі відбувалися без взяття Позивача на облік відповідним ТЦК та СП. Слід зазначити, що проходження медичного огляду та встановлення придатності до військової служби є обов'язковими умовами, без дотримання яких призов особи на військову службу є неможливим.
Судом не береться до уваги твердження відповідача-2 військової частини НОМЕР_3 про те, що доказів того, що ОСОБА_1 звертався з питаннями, викладеними у рапорті від 14.04.2025 до командування в/ч НОМЕР_3 не надано, оскільки в матеріалах справи міститься копія квитанції АТ “Укрпошта» від 15.04.2025 за №4900002363327 про направлення вказаного рапорту за місцезнаходженням в/ч НОМЕР_3 .
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки тягар доказування в адміністративному процесі покладається на суб'єктів владних повноважень, слід відзначити, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів, що спростували б доводи позивача про добросовісне дотримання законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в тому числі правил військового обліку.
За таких обставин, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини в/ч № НОМЕР_3 щодо відсутності відповіді на рапорт від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , курсанта військової частини № НОМЕР_3 ; зобов'язання військової частини № НОМЕР_3 розглянути по суті рапорт від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , курсанта військової частини № НОМЕР_3 та надати відповідь щодо прийнятого рішення.
Стосовно відсутності відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 на заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , курсанта військової частини № НОМЕР_3 від 14 квітня 2025 року щодо надання висновку ВЛК - за яким була здійснена мобілізація, суд зазначає наступне.
Так, за приписами ч.1ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" №393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. У статті 3 Закону №393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша).
ОСОБА_1 звернувся рапортом від 14.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами поштового зв'язку, що підтверджується квитанцією АТ “Укрпошта» від 15.04.2025 з питання порушення мобілізації, оскарження висновку ВЛК і повернення військового квитка, також просив надати висновок ВЛК, який проходив 04.04.2025, рішення мобілізаційної комісії щодо призову, копії повісток, та направлення на ВЛК.
Вирішуючи дану справу суд керуються вимогами частини 2 статті 2 КАСУ, які ставляться до дій та рішення суб'єкта владних повноважень, в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Однак, проаналізувавши вищевказане законодавство та встановивши обставини справи на підставі досліжених доказів, наданих сторонами, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_4 належним чином даний рапорт не розглянув, оскільки не взяв до уваги всі документи дані до рапорта та пояснення заявника зазначені в самому рапорті.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відсутності відповіді на заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , курсанта військової частини № НОМЕР_3 від 14 квітня 2025 року щодо надання висновку ВЛК - за яким була здійснена мобілізація.
Стосовно зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відповідь ОСОБА_1 , інформації щодо висновку ВЛК- за яким було здійснена мобілізація до лав ЗС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.71 Порядку №560 рішення щодо придатності резервіста та військовозобов'язаного для проходження військової служби за станом здоров'я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 70 Порядку №560 передбачено, що порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов'язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону (п.2.2. глави 2 розділу І Положення №402).
Відповідно до підпунктів 2.5.1. пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення №402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Підпунктами 2.5.3, 2.5.5. пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення №402 позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).
Отже, рішення щодо придатності резервіста та військовозобов'язаного для проходження військової служби за станом здоров'я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, порядок роботи якої визначає Положення №402.
Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
- медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
- установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно із п.п.2.1, 2.6.1 Положення 402 про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
У відповідності до п. 2.2 Положення 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
2.4.6. Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
2.4.10. Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Згідно з п. 2.4.3. Положення 402 за рішенням ЦВЛК наВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи,покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби.
Відповідно до п. 2.5.1. Положення 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема і ВЛК ТЦК та СП.
Згідно 2.8.1. Положення НОМЕР_6 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.
Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров'я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.
З даного приводу суд зазначає, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку даної комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись до ВЛК регіону щодо перегляду рішення ВЛК військової частини, яка наділена таким правом.
Зокрема, абзацом 4 пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.
Остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби може бути прийнято ЦВЛК.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що для отримання інформації щодо висновку ВЛК, позивачу необхідно звернутися до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5
Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 ст. 6 КАС України).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява у цій справі є такою, що підлягає частковому задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини в/ч № НОМЕР_3 щодо не надання відповіді на рапорт від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , курсанта військової частини № НОМЕР_3 .
Зобов'язати військову частину в/ч № НОМЕР_3 розглянути по суті рапорт від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , курсанта військової частини № НОМЕР_3 та надати відповідь щодо прийнятого рішення.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не надання відповіді на заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , курсанта військової частини № НОМЕР_3 від 14 квітня 2025 року щодо надання висновку ВЛК, за яким була здійснена мобілізація.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 17.11.2025.
Суддя О.В. Царікова