18 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/8012/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління поліції охорони у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 31 березня 2025 року №88 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПО Волинської області» Управління поліції охорони у Волинській області в частині застосування до поліцейської взводу охорони об?єктів та публічної безпеки роти УПО у Волинській області сержанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Визнання протиправним та скасування наказу від 05 липня 2025 року №92 о/с (по особовому складу) Управління поліції охорони у Волинській області в частині звільнення поліцейської взводу охорони об?єктів та публічної безпеки роти УПО у Волинській області сержанта поліції ОСОБА_1 , зі служби в поліції відповідно до пункту 6 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію».
Зобов'язання Управління поліції охорони у Волинській області поновити ОСОБА_1 , на посаді поліцейського взводу охорони об?єктів та публічної безпеки роти УПО у Волинській з 06 липня 2025 року.
Стягнення з Управління поліції охорони у Волинській області на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за вимушений прогул за період з 06 липня 2025 року до поновлення на службі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з грудня 2022 року по 05 липня 2025 року проходила службу в Управлінні поліції охорони у Волинській області.
Відповідно до наказу начальника УПО у Волинській області від 31 березня 2025 року №88 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПО Волинської області» до сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейської взводу охорони об'єктів та публічної безпеки роти УПО у Волинській області, за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог пп.1 п.1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 2 пп.1, 2, 3, 4 та 6 п.3 статті 1 Розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині не дотримання вимог наказів Національної поліції України та МВС України, зобов'язань щодо обмежень пов'язаних із проходженням служби в поліції, в тому числі із дотриманням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів, Присяги поліцейського на вірність Українському народові, що виразилось у керуванні транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, що дають право водіям на керування транспортними засобами, вчинення дій, що призвели до тяжких наслідків та поставили під загрозу своє життя і здоров'я та інших осіб, керуючись статтями 11-13, 19 та 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
З метою реалізації наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальником УПО у Волинській області 05.07.2025 видано наказ №92 о/с (по особовому складу) про звільнення позивача зі служби в поліції відповідно до пункту “б“ (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач не погоджується з вищевказаними наказами, вважає рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності необґрунтованим, а звільнення безпідставним. При цьому зазначає, що під час проведення службового розслідування за фактом порушення мною службової дисципліни Дисциплінарною комісією не взято до уваги те, що керування транспортним засобом без посвідчення водія не перебуває у прямому причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, оскільки причиною пошкодження транспортного засобу та травмування пасажирів є саме протиправна поведінка ОСОБА_2 , що встановлено в межах кримінального провадження №6202514010000407 внесеного 02.03.2025 до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) досудове розслідування у якому здійснюється слідчим третього відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого в м. Львові.
Крім того, під час керування автомобілем без посвідчення водія позивач, як поліцейська перебувала поза службою, без однострою та табельної вогнепальної зброї, а за вчинення даного виду адміністративного правопорушення (ч.2 ст.126 КУпАП), передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи наведене вважає, що до неї за факт разового порушення Правил дорожнього руху, не може бути застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, за відсутності інших дисциплінарних стягнень, оскільки це суперечить правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 щодо застосування положень частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у який зазначено, що застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення повинно бути послідовним з дотриманням порядку зростання від менш суворого до більш суворого.
Крім того, таке рішення порушує принцип співмірності є довільними та нераціональними та потребує належного судового контролю згідно правової позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2025 року у справі №140/8778/23 у зв'язку із недоведеністю суб'єктом владних повноважень, що саме її дії призвели до тяжких наслідків та поставили під загрозу життя і здоров'я інших осіб.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням підстав (поважних причин) пропуску такого строку та надання доказів на підтвердження таких обставин.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10.09.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому представник зазначив, що в даному випадку позивачем було вчинено грубий дисциплінарний проступок: будучи діючим поліцейським, без посвідчення водія позивачка сіла за кермо автомобіля, у позаробочий час вчинила дорожньо-транспортну пригоду, в період дії комендантської години, внаслідок якої пасажири отримали тілесні ушкодження.
Такі дії прямо порушують вимоги Закону України «Про Національну поліцію», зокрема статті 18, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися службової дисципліни, діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як уже зазначалося, стаття 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України - службова дисципліна полягає у суворому та точному дотриманні вимог Конституції, законів України, Присяги поліцейського, наказів та розпоряджень керівників, стаття 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов'язків, порушенні службової дисципліни, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції або дискредитують її.
Таким чином, дії працівників поліції, які об'єктивно підривають авторитет поліції та дискредитують її в очах суспільства, є дисциплінарним проступком, передбаченим ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що свідчить про їхню протиправність та неприпустимість.
На підставі проведеного службового розслідування, висновок якого від 23.03.2025 був доведений до відома позивача 21.04.2025 під підпис, керівництвом видано наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення від 31.03.2025.
Крім того, вважає безпідставним твердження позивача про те, що за керування транспортним засобом без посвідчення водія передбачена адміністративна відповідальність, яка не стосується суті дисциплінарного стягнення, так як дисциплінарне стягнення до позивача було застосоване за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а не за вчинення адміністративного правопорушення чи у зв'язку зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
23 вересня 2025 року від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі до прийняття процесуального рішення (повідомлення про підозру/закриття провадження) у кримінальному провадженні №6202514010000407 внесеному 02.03.2025 року до ЄРДР досудове розслідування в якому здійснюється за ч.1 ст.286 КК України, слідчим третього відділу (з дислокацією у м.Луцьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого в м.Львові.
Ухвалою суду від 26.09.2025 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, відмовлено.
Ухвалою суду від 07.11.2025 витребувано від Управління поліції охорони у Волинській області належним чином завірену копію довідки про середньоденний заробіток позивача згідно з вимогами постанови КМУ №100 від 08.02.1995 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 у період з грудня 2022 року по 05 липня 2025 року проходила службу в Управлінні поліції охорони у Волинській області на посаді поліцейської взводу охорони об'єктів та публічної безпеки роти УПО у Волинській області.
02.03.2025 о 00:10 год до чергової частини УПО у Волинській, області із чергової частини ГУНП у Волинській області надійшла інформація про те, що на 478 км. автодороги сполученням «Київ-Ковель-Ягодин » в районі населеного пункту Пригородив (Ковельського району) трапилось ДТП за участю чотирьох осіб, з яких троє являються діючими працівниками поліції.
По даному факту на підставі наказу начальника УПО у Волинській області від 03.03.2025 №63 «Про призначення службового розслідування» було призначено та проведено службове розслідування дисциплінарною комісією Управління поліції охорони.
В ході розслідування встановлено, що 01.03.2025 близько 23:30 год поліцейська взводу охорони об'єктів та публічної безпеки роти УПО у Волинській області сержант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою у цивільному одязі, без зброї та спеціальних засобів, керуючи автомобілем «Renault Logan» н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_3 , зареєстрованому: АДРЕСА_1 , рухаючись дорогою М-07 в напрямку м. Ковель, Волинської області, поблизу с. Хворостів, Ковельського району, не врахувала дорожньої обстановки та технічного стану транспортного засобу, не вибрала безпечної швидкості руху, втратила керованість в наслідок чого виїхала за межі проїзної частини автодороги в ліво, де допустила перекидання автомобіля.
В результаті ДТП ОСОБА_1 та пасажири зазначеного автомобіля а саме: інспектор відділу «Служба освітньої безпеки» Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області лейтенант поліції ОСОБА_4 (0019929), ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектор відділу «Служба освітньої безпеки» Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області лейтенант поліції Сільченко Данило Володимирович (0185807), ІНФОРМАЦІЯ_2 та громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 , отримали тілесні ушкодження в тому числі середнього ступеня тяжкості, а автомобіль «Renault Logan» н.з. НОМЕР_1 зазнав значних механічних пошкодження всього кузова.
Моніторингом відеозапису з камери спостереження АЗС « 7/23», що розташована в селищі Щацьк по вул. 50 років Перемоги, 6, дисциплінарною комісією встановлено, що саме ОСОБА_1 01.03.2025 о 22:12 год. перебуваючи за кермом автомобіля «Renault Logan» н.з. НОМЕР_1 заїхала на територію вказаної АЗС, заправила автомобіль та виїхала з АЗС о 22:15 год.
По факту вчинення ДТП та отримання пасажирами тілесних ушкоджень в тому числі середньої тяжкості слідчим третього відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого в м. Львові 02.03.2025 внесено до 6РДР відомості за №6202514010000407 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами).
На час вчинення ДТП (02.03.2025 о 00:10 год) ОСОБА_1 перебувала поза службою без однострою та табельної вогнепальної зброї, однак 02.03.2025 о 08:00 год. мала заступати на добове чергування відповідно до графіку чергувань УПО у Волинській області.
Згідно проведених лабораторних досліджень 02.03.2025 в КНП «Любомльське територіальне медичне об'єднання» (повідомлення від 14.03.2025 за вих.№210/2.12.25) ОСОБА_1 не перебувала в стані алкогольного сп'яніння на час вчинення ДТП.
Таким чином, в ході службового розслідування за вищевказаним фактом установлено, що сержант поліції ОСОБА_1 нехтуючи вимогами своїх прямих та безпосередніх керівників, наказів Національної поліції України та МВС України, не дотримуючись зобов'язань щодо обмежень пов'язаних із проходженням служби в поліції в тому числі із дотримання правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів, Присяги поліцейського на вірність Українському народові, остання свідомо вчинила дії які призвели до тяжких наслідків та поставила під загрозу своє життя і здоров'я інших осіб. Вчинення таких ганебних дій зі сторони сержанта поліції ОСОБА_1 створює негативний імідж, нівелює досягнення і здобутки поліції в боротьбі зі злочинністю, забезпеченні публічної безпеки та захисту територіальної цілісності й суверенітету нашої держави та підриває авторитет поліції.
Порушення службової дисципліни сержантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у порушенні нею вимог пп.1 п.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, пп.1, 2, 3, 4 та 6 п.2 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, доведено в повному обсязі та підтверджується особистими письмовими поясненнями ОСОБА_1 та
матеріалами, зібраними в ході проведення службового розслідування.
Беручи до уваги вищевикладене, письмове пояснення ОСОБА_1 та інших осіб, дослідивши матеріали зібрані в ході службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що сержант поліції ОСОБА_1 заслуговує притягненню до найсуворішого виду дисциплінарної відповідальності - звільнення із служби в поліції.
За наслідками службового розслідування складено висновок від 28.03.2025, який затверджений начальником Управління поліції охорони у Волинській області 28.03.2025, відповідно до пунктів 1, 2, 3 якого комісія прийшла до висновку:
Службове розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейської взводу 00 та ПБ роти УПО Волинської області, що мало місце 02.03.2025 року, завершити.
Факт дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 01.03.2025 близько 23.30 на автодорозі М-07 сполученням «Київ-Ковель- Ягодин» за участі поліцейського взводу охорони об'єктів та публічної безпеки роти УПО у Волинській області ОСОБА_1 на автомобілі «Renault Logan», н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження, вважати таким, що знайшов своє підтвердження.
За порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог пп.1 та 2 п. 1 та п. 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 2, пп.1, 2, 3, 4 та 6 п. З статті 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині не дотримання вимог наказів Національної поліції України та МВС України, Зобов'язань щодо обмежень пов'язаних із проходженням служби в поліції в тому числі із дотримання правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів, Присяги поліцейського на вірність Українському народові та вчинення дій, що призвели до тяжких наслідків та поставила під загрозу своє життя і здоров'я та інших осіб, керуючись статтями 11-13, 19 та 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосувати до сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейської взводу охорони об'єктів та публічної
безпеки роти Управління поліції охорони у Волинській області, дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.
31.03.2025 начальник Управління поліції охорони у Волинській області видав наказ №88 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПО Волинської області», п.1 якого за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог пп.1 п.1 статті і8 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 2 пп.1, 2, 3, 4 та 6 п.3 статті 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині не дотримання вимог наказів Національної поліції України та МВС України, зобов'язань щодо обмежень пов'язаних із проходженням служби в поліції в тому t числі із дотриманням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів, Присяги поліцейського на вірність Українському народові, що виразилось у керуванні транспортним засобом без І посвідчення водія відповідної категорії, що дають право водіям на керування транспортними засобами, вчинення дій, що призвели до тяжких наслідків та поставили під загрозу своє життя і здоров'я та інших осіб, керуючись статтями 11-13, 19 та 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, було застосовано до поліцейської взводу охорони об'єктів та публічної безпеки роти УПО у Волинській області сержанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.
Наказом начальника Управління поліції охорони у Волинській області від 05.07.2025 №92 о/с “По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), 05.07.2025.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут) та іншими нормативно-правовими актами.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
В частині першій статті 19 Закону №580-VIII зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України “Про оборону України».
Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статут.
За змістом преамбули Дисциплінарного статуту, дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Cлужбова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Як передбачає стаття 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина перша статті 13 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин другої та третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Враховуючи вищезазначені законодавчі норми, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, зміст якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни і за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Водночас приписами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Статтею 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 7, 13, 14 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.
Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.
Разом із тим, вирішуючи питання правомірності застосування до працівника поліції дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування, адміністративний суд має з'ясувати, чи відповідають висновки службового розслідування меті та підставам його призначення, і чи дійсно в ході проведення службового розслідування підтвердилися відомості, які стали підставою для його призначення. Суд також має перевірити дотримання порядку проведення службового розслідування.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі №480/1338/19.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22 зазначено наступне.
У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
У постанові від 26 січня 2022 року у справі №620/397/21 Верховний Суд вказав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Так, як слідує із висновку службового розслідування, в ході його проведення встановлено, що 01.03.2025 близько 23:30 год поліцейська взводу охорони об'єктів та публічної безпеки роти УПО у Волинській області сержант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою у цивільному одязі, без зброї та спеціальних засобів, керуючи автомобілем «Renault Logan» н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_3 , зареєстрованому: АДРЕСА_1 , рухаючись дорогою М-07 в напрямку м. Ковель, Волинської області, поблизу с. Хворостів, Ковельського району, не врахувала дорожньої обстановки та технічного стану транспортного засобу, не вибрала безпечної швидкості руху, втратила керованість в наслідок чого виїхала за межі проїзної частини автодороги в ліво, де допустила перекидання автомобіля.
В результаті ДТП ОСОБА_1 та пасажири зазначеного автомобіля а саме: інспектор відділу «Служба освітньої безпеки» Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області лейтенант поліції ОСОБА_4 (0019929), ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектор відділу «Служба освітньої безпеки» Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області лейтенант поліції Сільченко Данило Володимирович (0185807), ІНФОРМАЦІЯ_2 та громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 , отримали тілесні ушкодження в тому числі середнього ступеня тяжкості, а автомобіль «Renault Logan» н.з. НОМЕР_1 зазнав значних механічних пошкодження всього кузова.
Моніторингом відеозапису з камери спостереження АЗС « 7/23», що розташована в селищі Щацьк по вул. 50 років Перемоги, 6, дисциплінарною комісією встановлено, що саме ОСОБА_1 01.03.2025 о 22:12 год. перебуваючи за кермом автомобіля «Renault Logan» н.з. НОМЕР_1 заїхала на територію вказаної АЗС, заправила автомобіль та виїхала з АЗС о 22:15 год.
По факту вчинення ДТП та отримання пасажирами тілесних ушкоджень в тому числі середньої тяжкості слідчим третього відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого в м. Львові 02.03.2025 внесено до ЄРДР відомості за №6202514010000407 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами).
На час вчинення ДТП (02.03.2025 о 00:10 год) ОСОБА_1 перебувала поза службою без однострою та табельної вогнепальної зброї, однак 02.03.2025 о 08:00 год. мала заступати на добове чергування відповідно до графіку чергувань УПО у Волинській області.
Згідно проведених лабораторних досліджень 02.03.2025 в КНП «Любомльське територіальне медичне об'єднання» (повідомлення від 14.03.2025 за вих.№210/2.12.25) ОСОБА_1 не перебувала в стані алкогольного сп'яніння на час вчинення ДТП.
Таким чином, в ході службового розслідування за вищевказаним фактом установлено, що сержант поліції ОСОБА_1 нехтуючи вимогами своїх прямих та безпосередніх керівників, наказів Національної поліції України та МВС України, не дотримуючись зобов'язань щодо обмежень пов'язаних із проходженням служби в поліції в тому числі із дотримання правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів, Присяги поліцейського на вірність Українському народові, остання свідомо вчинила дії які призвели до тяжких наслідків та поставила під загрозу своє життя і здоров'я інших осіб. Вчинення таких ганебних дій зі сторони сержанта поліції ОСОБА_1 створює негативний імідж, нівелює досягнення і здобутки поліції в боротьбі зі злочинністю, забезпеченні публічної безпеки та захисту територіальної цілісності й суверенітету нашої держави та підриває авторитет поліції.
З огляду на викладене, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Таким чином, виходячи із встановлених службовим розслідуванням обставин, слід дійти висновку, що суть дисциплінарного проступку позивача полягає в тому, що ОСОБА_1 нехтуючи вимогами своїх прямих та безпосередніх керівників, наказів Національної поліції України та МВС України, не дотримуючись зобов'язань щодо обмежень пов'язаних із проходженням служби в поліції в тому числі із дотримання правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів поза службою, свідомо вчинила дії які призвели до тяжких наслідків та поставила під загрозу своє життя і здоров'я інших осіб.
В даному випадку, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 не перебувала на службі, тобто безпосередні обов'язки як поліцейський не виконувала.
В свою чергу, за керування автомобілем без посвідчення водія, передбачений інший вид юридичної відповідальності, а саме юридичної відповідальності за адміністративне правопорушення передбаченої ч.2 ст.126 КУпАП.
Також, під час проведення службового розслідування за фактом порушення ОСОБА_1 службової дисципліни Дисциплінарною комісією не взято до уваги те, що керування транспортним засобом без посвідчення водія не перебуває у прямому причинному зв'язку із порушенням трудової дисципліни, а тому відповідачем не взято до уваги зазначену обставину.
Порушення загальних засад законодавства, в частині дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків не є самостійною підставою для звільнення.
Самостійною підставою для звільнення є порушення спеціальних норм законодавства, що регулюють питання проходження служби.
Водночас, суд зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Не менш важливим аспектом оцінки обґрунтованості звільнення позивача зі служби в поліції є з'ясування співмірності цього виду дисциплінарного стягнення з тим порушенням, які стали для цього підставою, що, безумовно, також підлягає судовому контролю і не становить втручання у дискрецію відповідача.
Вимога пропорційності передбачає, що зменшення обсягу або кваліфікуючих ознак порушень, які ставляться у провину особі, має призводити до зменшення суворості стягнення, за винятком випадку, коли буде доведено, що порушення є істотним(и) настільки, щоб бути самостійною і достатньою підставою для застосування стягнення певного виду (у цьому випадку - звільнення.
У даній справі, до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції внаслідок вчинення нею дисциплінарного проступку, який полягав у керуванні транспортним засобом без посвідчення водія, у позаробочий час вчинила дорожньо-транспортну пригоду, в період дії комендантської години, внаслідок якої пасажири отримали тілесні ушкодження.
З матеріалів справи вбачається, що при застосуванні до позивачки дисциплінарного стягнення та обрані виду дисциплінарного стягнення, відповідачем належним чином не досліджувалися обставини, за яких був учинений проступок, обставини, що знімають звинувачення, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність позивачки.
Враховуючи наведене суд вважає, що до позивача за факт порушення Правил дорожнього руху, який остання визнала та сприяла проведенню службового розслідування, не може бути застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, за відсутності у позивача інших дисциплінарних стягнень, оскільки це суперечить правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 щодо застосування положень частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у який зазначено, що застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення повинно бути послідовним з дотриманням порядку зростання від менш суворого до більш суворого.
Відтак, матеріалами службового розслідування не доведено обгрунтованості застосування до ОСОБА_1 найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги зібрані та досліджені судом докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.
Відтак, з метою відновлення порушених прав позивача позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправними та скасування наказу від 31 березня 2025 року №88 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПО Волинської області» Управління поліції охорони у Волинській області в частині застосування до ОСОБА_1 , поліцейської взводу охорони об?єктів та публічної безпеки роти УПО у Волинській області сержанта поліції, дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції та наказу Управління поліції охорони у Волинській області від 05 липня 2025 року №92 о/с (по особовому складу) в частині звільнення ОСОБА_1 , поліцейської взводу охорони об?єктів та публічної безпеки роти УПО у Волинській області сержанта поліції, зі служби в поліції відповідно до пункту 6 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію».
Щодо дати, з якої позивача слід поновити на посаді, то суд зазначає, що згідно з оскаржуваним наказом від 05 липня 2025 року №92 о/с позивача звільнено з 05.07.2025, який є останнім робочим днем, тоді як першим днем звільнення є 06.07.2025, а тому саме з цієї дати позивач підлягає поновленню на займаній посаді.
Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з частиною першої статті 27 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР “Про оплату праці» (із змінами і доповненнями) порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом “з» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
У відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Отже, розрахунок середньоденної заробітної плати проводиться шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до пункту 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача слід визначати шляхом ділення грошового забезпечення за останні два місяці перед звільненням на число календарних днів за цей період.
Відповідно до довідки про доходи від 12.11.2025 №267/43/22/01-2025 середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 596, 72 грн.
Оскільки днем звільнення позивача є 05.07.2025, час вимушеного прогулу становить з 06.07.2025 по 17.11.2025 включно, а всього 134 календарних днів. Таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає 79 960,48 грн (596,72 грн х 134 календарних днів) без відрахування обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів, яке слід стягнути з УПО у Волинській області на користь позивача.
Відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з УПО у Волинській області на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 18 199,96 грн (596,72 грн х 30,5 календарних днів (середня кількість днів за два місяці, що передували місяцю звільнення)) слід звернути до негайного виконання.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про Національну поліцію», суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони у Волинській області від 31 березня 2025 року №88 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПО Волинської області», в частині застосування до ОСОБА_1 , поліцейської взводу охорони об?єктів та публічної безпеки роти УПО у Волинській області сержанта поліції, дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони у Волинській області від 05 липня 2025 року №92 о/с (по особовому складу), в частині звільнення ОСОБА_1 , поліцейської взводу охорони об?єктів та публічної безпеки роти УПО у Волинській області сержанта поліції, зі служби в поліції відповідно до пункту 6 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію».
Поновити ОСОБА_1 , на посаді поліцейського взводу охорони об?єктів та публічної безпеки роти Управління поліції охорони у Волинській області з 06 липня 2025 року.
Стягнути з Управління поліції охорони у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 79 960 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 48 копійок.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 18 199 (вісімнадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять) гривень 96 копійок виконується негайно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Управління поліції охорони у Волинській області (43025, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 37, код ЄДРПОУ 40108800).
Суддя Ю.Ю. Сорока