17 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/6165/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 07.05.2025 № UA205050/2025/000118/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач придбав в компанії Plus Automobile Roland Leib (Німеччина) автомобіль марки BMW 535, 2015 року випуску, vin № НОМЕР_1 із пошкодженнями за ціною 7900 євро.
З метою митного оформлення вказаного товару декларант подав до Волинської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ 25UA205050017075U0, в якій визначив митну вартість даного товару в сумі 7900 євро та додав до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару в сумі 16852,67 грн. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв'язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.
На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
За наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а.с. 63).
У відзиві на позовну заяву (а.с. 66-73) представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.
У відповіді на відзив позивач не погодився з аргументами відповідача, наведеними у відзиві, та просив позов задовольнити у повному обсязі (а.с. 115-125).
Ухвалою суду від 24.07.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін (а.с. 127).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 28.04.2025 ОСОБА_1 придбав в компанії Plus Automobile Roland Leib (Німеччина) автомобіль марки BMW, модель 535, 2015 року випуску, vin № НОМЕР_1 із пошкодженнями двигуна та коробки передач за ціною 7900 євро, що підтверджено рахунком № 193/25 від 28.04.2025 (а.с. 22-23 з перекладом).
На підставі рахунку-фактури від 28.04.2025 №193/25 ОСОБА_1 оплатив в адресу компанії Plus Automobile Roland Leib (Німеччина) кошти в сумі 7900 євро за вказаний, що підтверджується квитанцією від 28.04.2025 (а.с. 26, 27 з перекладом).
05.05.2025 декларантом позивача для митного оформлення ввезеного на територію України товару «автомобіля марки BMW, модель 535, 2015 року випуску, vin № НОМЕР_1 із пошкодженнями двигуна та коробки передач…» подано митну декларацію №25UA205050017075U0. У графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 7900,00 євро. Митну вартість визначено на рівні 390708,28 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 16937,95 грн), яку визначено за першим методом за курсом валюти 47,3127 грн за 1 євро (а.с. 98).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: рахунок-фактуру (iнвойс) 193/25 від 28.04.2025; автотранспортну накладну № 694317 від 29.04.2025; статус особи, яка подає митну декларацію - 2; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу GR988560 від 13.05.2020; платіжний документ, що підтверджує вартість товару б/н від 28.04.2025; довідка про транспортні витрати від 05.05.2025; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 1064 від 05.05.2025; договір про надання послуг митного брокера № 18 від 02.05.2025; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 193/25 від 28.04.2025; квитанцію № 0.0.4343751773.1 від 02.05.2025; квитанцію № 0.0.4343759887.1 від 02.05.2025; квитанцію № 0.0.4347647485.1 від 05.05.2025; фото від 05.05.2025; копію митної декларації країни відправлення MRN 25DE875658772770B5 від 29.04.2025; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України FZ 656477 від 04.12.2020; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України НОМЕР_2 від 26.12.1995.
07.05.2025 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000118/1 та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000380 (а.с. 13-16).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 07.05.2025 №UA205050/2025/000118/1 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності, а саме:
- продавець товару відповідно до інвойсу від 28.04.2025 №193/25 - компанія Plus Automobile Roland Leib, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13.05.2020 № НОМЕР_3 виписане на Atrium Treppenlifte GMBH. Виявлені обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо права компанії Plus Automobile Roland Leib відчужувати транспортний засіб та визначати ціну його продажу. Документ, що вказує на юридичний зв'язок цієї особи з транспортним засобом, право розпоряджатися транспортним засобом та визначати ціну продажу, до митного оформлення не подано;
- декларантом надано квитанцію від 28.04.2025 б/н та на вимогу митного органу переклад даного документу, проте, така квитанція містить нечіткі відомості щодо суми оплати за товар;
- в графі 44 ЕМД №25UA205050017075U0 вказано за кодом 3016 (висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією) висновок експерта від 05.05.2025 № 1064, який не містить інформації щодо вартісних характеристик товару, а лише підтверджує його технічні характеристики;
- для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано довідку про транспортні витрати від 05.05.2025 б/н та в додатково наданій виправленій довідці від 05.05.2025 № б/н, та договорі-заявці від 15.04.2025 № 138 казано, що вартість транспортування оцінюваного товару до митного кордону України складає 385 євро, тоді як до митної вартості товару не включено в повній мірі витрати на транспортування товару. Окрім того, в наданій довідці від 05.05.2025 вказано вартість транспортних витрат 385 євро, що становить 16397,9466 грн, що не відповідає дійсності та фактично становить 18215,3895 грн;
- перевезення здійснювалось отримувачем товару ОСОБА_1 у якості водія, що може свідчити про недостовірність інформації щодо понесених транспортних витрат. Окрім того, договір -заявка на перевезення оцінюваного товару датований 15.04.2025 № 138, тоді як товар проданий згідно інвойсу 28.04.2025 № 193/25, що може свідчити про недостовірність наданих документів;
- наданий висновок експерта від 06.05.2025 № 1080 не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки наданий не в повному обсязі, що не дає змоги впевнитися в правильності розрахунку, проведеного експертом.
Декларантом на вимогу митниці не було надано усіх додаткових документів, про що зазначено у заяві від 07.05.2025 № б/н.
Відтак зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. За основу для коригування оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого завершене - б/у легкового автомобіля марки BMW, моделі - 535dxDrive (5-СЕРІЯ (535), країна походження- EU, календарний рік виготовлення - 2014, технічні характеристики - 2993 см3, 230 квт, який ввозився зі Словаччини на умовах поставки EXW Kysucke Nove Mesto, та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт). Рівень митної вартості становить 16000,2303 євро за шт (ЕМД від 29.07.2024 №24UA305110009319U5).
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2025/000380 (а. с. 15-16).
Товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205050017449U2 від 08.05.2025 (а.с. 17-18) шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту) та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема, рахунок-фактуру (iнвойс) 193/25 від 28.04.2025; автотранспортну накладну № 694317 від 29.04.2025; статус особи, яка подає митну декларацію - 2; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу GR988560 від 13.05.2020; платіжний документ, що підтверджує вартість товару б/н від 28.04.2025; довідка про транспортні витрати від 05.05.2025; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 1064 від 05.05.2025; договір про надання послуг митного брокера № 18 від 02.05.2025; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 193/25 від 28.04.2025; квитанцію № 0.0.4343751773.1 від 02.05.2025; квитанцію № 0.0.4343759887.1 від 02.05.2025; квитанцію № 0.0.4347647485.1 від 05.05.2025; фото від 05.05.2025; копію митної декларації країни відправлення MRN 25DE875658772770B5 від 29.04.2025; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України FZ 656477 від 04.12.2020; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України НОМЕР_2 від 26.12.1995.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Відповідно до рахунку-фактури № 193/25 від 28.04.2025 вартість товару - автомобіля марки BMW, модель 535, 2015 року випуску, vin № НОМЕР_1 із пошкодженнями двигуна та коробки передач, становить 7900 євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.
Ціна товару в рахунку-фактурі № 193/25 від 28.04.2025 (7900 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД № 25UA205050017075U0 від 05.05.2025 (графа 22).
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Щодо аргументів відповідача у спірному рішенні про те, що продавцем товару відповідно до інвойсу від 28.04.2025 №193/25 є компанія Plus Automobile Roland Leib, однак свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13.05.2020 № НОМЕР_3 виписане на Atrium Treppenlifte GMBH, то суд їх до уваги не приймає з тих підстав, що на митну вартість товару не впливає та обставина, хто зазначений у інформації про технічний засіб власником, адже продавець та власник товару не повинен обов'язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів - рахунку № 193/25 від 28.04.2025, квитанції про оплату від 28.04.2025, зрозуміло, що продавцем товару є компанія Plus Automobile Roland Leib.
Крім того, відомості із свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар. Розбіжності щодо власника у свідоцтві про реєстрацію транспортних засобів не обґрунтовують сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та не містять об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню щодо числової вартості транспортного засобу. Зазначені обставини були досліджені Верховним Судом, позиція Верховного Суду викладена у постанові від 19.06.2020 (в рамках справи №1.380.2019.002044, адміністративне провадження №К/9901/31560/19, №К/9901/34055/19 (ЄДРСРУ №89928600).
Додатково суд звертає увагу, що відповідно до статті 53 МК України свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не входить до переліку документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Товари імпортовані з Німеччини, що є країною-членом Європейського Союзу, відповідно на цю країну також поширюються норми Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЕС від 29.04.1999 про реєстраційні документи транспортних засобів, де вказано про можливість не перереєстрації транспортних засобів на нових власників у випадку подальшого продажу.
Стосовно іншої розбіжності, зазначеної митним органом в оскаржуваному рішення про те, що наданий платіжний документ від 28.04.2025 № б/н містить не чіткі відомості щодо суми оплати за товар, то суд зазначає про те, що здійснення оплати вищевказаного транспортного засобу підтверджується квитанцією від 28.04.2025, виписаною продавцем Plus Automobile Roland Leib, з якої слідує, що ОСОБА_1 сплатив кошти в сумі 7900 євро за автомобіль марки BMW, vin № НОМЕР_1 на рахунок продавця (а.с. 26, 27 з перекладом).
Вказаним документом підтверджується факт сплати позивачем коштів саме в сумі 7900 євро в готівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб та така квитанція не містить в собі будь-яких нечітких відомостей щодо суми сплачених коштів.
Тому висновки відповідача з даного приводу є необґрунтованими та ґрунтуються на його припущеннях.
Щодо твердження митного органу про те, що висновок експерта від 05.05.2025 № 1064, не містить інформації щодо вартісних характеристик товару, а лише підтверджує його технічні характеристики, то суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, дійсно висновок експерта від 05.05.2025 № 1064, не містив інформації щодо вартісних характеристик товару.
Тому, позивач звернувся до судового експерта про проведення автотоварознавчого дослідження вищевказаного автомобіля.
За заявою позивача, 06.05.2025 було проведене автотоварознавче дослідження імпортованого автомобіля.
З висновку автотоварознавчого дослідження № 1080, складеного 06.05.2025 слідує, що в ході дослідження експертом було встановлено, що вартість автомобіль марки BMW, модель 535, 2015 року випуску, vin № НОМЕР_1 , на момент огляду складає 363061,14 грн, що згідно курсу валют НБУ станом на 06.05.2025 1 євро = 47,1868 грн, складає 7694 євро (а.с. 29-34). Тобто, експерт підтвердив заявлену митну вартість автомобіля.
Водночас, суд зазначає, що експертизу проведено судовим експертом Стасюком О.В., який має відповідну освіту, кваліфікацію судового експерта по спеціальності 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитку нанесеного власнику транспортного засобу» та стаж експертної діяльності з 1999 року, а тому відсутні підстави сумніватися в об'єктивності та правильності висновків такої експертизи.
Висновок експерта № 1080 від 06.05.2025 було надано митному органу.
Також суд зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.
Визначаючи митну вартість за першим методом за МД №25UA205050017075U0 від 05.05.2025, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України в сумі 16937,95 грн.
Такі витрати підтверджено поданими разом із МД договором-заявкою № 138 про надання транспортних послуг від 15.04.2025, укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , додатковою угодою до договору-заявки № 138 про надання транспортних послуг від 29.04.2025, рахунком-фактурою № 2 від 08.05.2025, актом надання послуг від 08.05.2025 № 2, платіжною інструкцією від 09.05.2025 та міжнародною транспортною накладною (а.с. 43-50).
Відповідно до пункту 5 договору-заявки № 138 про надання транспортних послуг від 15.04.2025, вартість перевезення автомобіля марки BMW, vin № НОМЕР_1 , становить 358 євро з м. Нюрнберг до м/п Устилуг та 27 євро - з м/п Устилуг до м. Ковель (а.с. 43).
Водночас, відповідно до умов додаткової угоди до вказаного договору сторони внесли зміни до пункту 5 договору-заявки № 138 від 15.04.2025, а саме: виклали в такій редакції: «вартість перевезення становить 16852,67 грн з м. Нюрнберг до м/п Устилуг та 1271,01 грн з м/п Устилуг до м. Ковель» (а.с. 47).
В той же час суд зазначає, що відповідно додаткової угоди від 29.04.2025 до договору заявки № 138 про надання транспортних послуг, рахунку-фактури № 2 від 08.05.2025 та акту надання послуг від 08.05.2025 № 2 транспортні витрати з перевезення вантажів авто НОМЕР_4 / НОМЕР_5 м. Нюмберг (Німеччина) - м/п Устилуг (Україна) становлять 16852,67 грн; транспортні витрати з перевезення вантажів авто НОМЕР_6 / НОМЕР_7 м/п Устилуг (Україна) - м. Ковель (Україна) становлять 1271,01 грн (а.с. 48-49).
Тобто, позивачем включено наведену суму витрат за транспортування товару до митного кордону України, що відповідає вимогам пункту 5 частини 10 статті 58 МК України.
При цьому слід також зазначити, що вартість транспортних витрат, зазначена декларантом у митній декларації №25UA205050017075U0 від 05.05.2025 в сумі 16937,95 грн є більшою, ніж зазначена у додатковій угоді від 29.04.2025 до договору заявки № 138 про надання транспортних послуг, рахунку-фактурі № 2 від 08.05.2025 та акті надання послуг від 08.05.2025 № 2 - 16852,67 грн, тобто вбачається навпаки завищення декларантом понесених витрат на транспортування імпортованого товару, однак наведене не призвело до заниження митної вартості товару та в жодному випадку не призвело до заниження митних платежів.
Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача про включення позивачем транспортних витрат не у повному розмірі.
Щодо встановленої розбіжності про те, що в наданій довідці про транспортні витрати від 05.05.2025 б/н та в додатково наданій виправленій довідці від 05.05.2025 № б/н, та договорі-заявці від 15.04.2025 № 138 вказано, що вартість транспортування оцінюваного товару до митного кордону України складає 385 євро, тоді як до митної вартості товару декларантом включено витрати на транспортування в сумі 358 євро, то суд зазначає, що з даного приводу і позивач ОСОБА_1 , і перевізник ФОП ОСОБА_2 , повідомляли митницю листами від 20.05.2025 про допущену арифметичну помилку щодо вартості перевезення товару на підставі договору-заявки № 138 від 15.04.2025 (а.с. 51, 61).
Отже, на думку суду позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного автомобіля за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України.
Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про надання: документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, зокрема щодо ціни товару, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Щодо МД №24UA3051110009319U5 від 29.07.2024, рівень митної вартості на рівні 16000,2303 євро/од., яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.
Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 07.05.2025 № UA205050/2025/000118/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 1221,20 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 04.06.2025 (а.с. 12).
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 07.05.2025 № UA205050/2025/000118/1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя Р.С. Денисюк