про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
17 листопада 2025 р. Справа № 120/15723/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправність дій та бездіяльності відповідача щодо надання недостовірної, неточної і неповної інформації на запити від 04.02.2025 та від 06.03.2025, які були повторно розглянуті відповідачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 року в справі №120/4270/25.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на таке.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви, предметом даного позову є вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, що полягає у наданні недостовірної, неточної і неповної інформації на запити позивача від 04.02.2025 та від 06.03.2025, а також бездіяльність відповідача, що полягає у ненаданні достовірної, точної та повної інформації на запити позивача від 04.02.2025 та від 06.03.2025.
При цьому, обґрунтовуючи відповідні вимоги, позивач зазначив, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 в справі №120/4270/25, яке набрало законної сили згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025, відповідачем повторно розглянуто запити позивача від 04.02.2025 та від 06.03.2025 і листом від 05.11.2025 № 21175/20.1/9-25 надано недостовірну, неповну та неточну інформацію.
Таким чином, з наведених вище обставин слідує, що спірні правовідносини фактично виникли у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням рішення суду від 08.05.2025 в справі №120/4270/25, яке набрало законної сили.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 року в справі №120/4270/25 визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо неналежного розгляду запитів на інформацію ОСОБА_1 від 04 лютого 2025 року та від 06 березня 2025 р. Зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повторно розглянути запити на інформацію ОСОБА_1 від 04 лютого 2025 року та 06 березня 2025 р.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Виконання судового рішення може відбуватися у добровільному та примусовому порядку, а судовий контроль за виконанням рішення суду здійснює суд, що його ухвалив.
Як слідує зі змісту позовної заяви та долучених письмових доказів, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 в справі №120/4270/25, яке набрало законної сили, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, повторно розглянула запити позивача від 04.02.2025 та від 06.03.2025 і надала відповіді на поставлені питання, що підтверджується листом від 05.11.2025 № 21175/20.1/9-25.
Отже, питання надання достовірної, точної та повної інформації на запити позивача від 04.02.2025 та від 06.03.2025 охоплюється рішенням суду в справі №120/4270/25 та належить до предмета його виконання.
Однак, позивач, не погоджуючись з відповіддю відповідача, наданою на виконання рішення суду, звернувся до суду з новим позовом, фактичною підставою якого є незгода з тим, як Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, виконала рішення суду від 08.05.2025 в справі №120/4270/25 щодо надання відповіді на запити позивача від 04.02.2025 та від 06.03.2025. Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідач надав йому недостовірну, неточну та неповну інформацію.
За приписами ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Так, зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на викладене суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 11.12.2020 у справі № 826/13146/18.
Аналізуючи предмет спору у цій справі доходжу до висновку, що даний позов ОСОБА_1 фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 в справі №120/4270/25 щодо розгляду запитів на інформацію ОСОБА_1 від 04 лютого 2025 року та 06 березня 2025 р.
Відтак, слід зазначити, що позивач у цій справі фактично обрав інший спосіб захисту в спірних правовідносинах, які вже вирішені судом, а саме шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності відповідача, допущеною при виконанні рішення суду, щодо розгляду запитів на інформацію від 04.02.2025 та від 06.03.2025.
Проте, суд наголошує, що спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
В той же час, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відтак вимоги про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яка допущена на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не можуть розглядатися.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.12.2020 у справі №826/13146/18, вирішуючи подібний спір пов'язаний із виконанням судового рішення, у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
За вказаних обставин зазначаю, що ініційований позивачем спір не може бути вирішеним як адміністративним судом, так і в інших судових юрисдикціях, оскільки стосується вимог про зобов'язання відповідача виконати у бажаний для позивача спосіб чинне рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 в справі №120/4270/25.
В свою чергу, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконанні судового рішення у справі №120/4270/25 порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно з ст. 378 КАС України в межах адміністративної справи №120/4270/25, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Відповідно до пункту 2 частини першої статі 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
З огляду на те, що заявлені позовні вимоги та обраний позивачем спосіб захисту в цьому позові є способом виконання іншого судового рішення в адміністративній справі №120/4270/25, яке набрало законної сили та яким вирішено питання щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256 КАС України, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна