про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
17 листопада 2025 р. Справа № 120/15760/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивача вказала на протиправність наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21 липня 2025 року № 208 "Про результати службового розслідування з'ясування причин і умов відсутності на службі штаб-сержанта ОСОБА_1 ", а тому, на її думку, такий наказ слід скасувати.
Також, на думку представниці позивача відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачеві в належному розмірі грошового забезпечення.
Разом із позовною заявою представницею позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування такої зазначила, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною другою статті 233 КЗпП України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні). Як зазначає представниця позивача далі, предметом оскарження у цій справі визначено наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 21 липня 2025 року № 208 "Про результати службового розслідування з'ясування причин і умов відсутності на службі штаб-сержанта ОСОБА_1 ", а також бездіяльність щодо невиплати окремих складових грошового забезпечення ОСОБА_1 в належному розмірі.
Так, 21 липня 2025 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Однак після звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу частини позивач проходив стаціонарне лікування та обстеження у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби аж до 18 жовтня 2025 року.
За наведених обставин представниця позивача просить поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.
Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України).
В силу положень частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, у редакції КЗпП України, що була чинною до 19 липня 2022 року, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
19 липня 2022 року набув чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесені зміни до законодавства про працю.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
Відтак, починаючи з 19 липня 2022 року у КЗпП України, відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Водночас після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною другою статті 233 КЗпП України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
При цьому варто звернути увагу на те, що питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця, за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року було предметом дослідження судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.
У вказаній справі судова палата, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків (дослівно):
"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року."
Отже, Верховний Суд в постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 виснував, що до вимог щодо виплати грошового забезпечення після 19 липня 2022 року застосовні норми вже нині чинної редакції статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, що нараховані та виплачені при звільненні.
У зв'язку із цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, судова палата Касаційного адміністративного суду зауважила, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Відтак із наведених вище норм процесуального права слідує, що строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21 липня 2025 року № 208 "Про результати службового розслідування з'ясування причин і умов відсутності на службі штаб-сержанта ОСОБА_1 " становить один місяць з дня, коли позивачеві стало відомо про порушення його прав та інтересів.
Водночас строк звернення до адміністративного суду в частині оскарження дій (бездіяльності) щодо невірного нарахування грошового забезпечення становить три місяці з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Так, предметом оскарження у позові визначено наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 21 липня 2025 року № 208 "Про результати службового розслідування з'ясування причин і умов відсутності на службі штаб-сержанта ОСОБА_1 ", а також протиправні дії (бездіяльність) відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві окремих складових грошового забезпечення.
При цьому з військового квитка слідує, що ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення з 21 липня 2025 року (наказ від 21 липня 2025 року № 208).
Отже, позивач при звільненні з військової служби та отриманні грошового атестату мав би бути обізнаним про всі суми, що йому були нараховані та виплачені військовою частиною НОМЕР_1 , а тому саме з цього часу слід здійснювати обчислення тримісячного строку звернення до суду з позовними вимогами щодо обчислення грошового забезпечення, який закінчився 22 жовтня 2025 року.
Натомість, до суду з даним позовом позивач звернувся 10 листопада 2025 року (до відділення поштового зв'язку такий подано 06 листопада 2025 року), тобто із пропуском строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України.
Відтак позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з позовними вимогами, що стосуються невірного обчислення грошового забезпечення.
Крім того, позивачем пропущено і місячний строк щодо оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21 липня 2025 року № 208 "Про результати службового розслідування з'ясування причин і умов відсутності на службі штаб-сержанта ОСОБА_1 ".
Разом із тим суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 121 КАС України).
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску такого строку (в даному випадку строку звернення до суду), які об'єктивно перешкодили особі вчасно подати позов.
Як на підставу для поновлення строку звернення до адміністративного суду у поданій до суду заяві представниця позивача вказала на те, що ОСОБА_1 після звільнення з військової служби проходив курс лікувався, що унеможливило вчасно звернутися до суду із цим позовом.
В підтвердження таких обставин представницею позивача подано до суду виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5349 від 15 серпня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 в період з 06 серпня 2025 року по 15 серпня 2025 року перебував на стаціонарному лікуванні в комунальному некомерційному підприємстві "Хмільницька центральна лікарня" Хмільницької міської ради.
Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 227/25/1033/В від 11 вересня 2025 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності.
Заключенням від 16 вересня 2025 року підтверджується те, що ОСОБА_1 16 вересня 2025 року проходив медичне обстеження у комунальному некомерційному підприємстві "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради".
В період з 18 вересня 2025 року по 01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві "Хмільницька обласна лікарня відновного лікування Вінницької обласної ради", що підтверджується випискою-епікризом із медичної карти № 417 від 01 жовтня 2025 року.
Крім того, 06 жовтня 20255 року позивач проходив обстеження у сучасній діагностиці "Нейромед", а 18 жовтня 2025 року звертався до лікаря ортопеда-травматолога у зв'язку з погіршенням самопочуття, що підтверджується відповідними медичними документами.
Відтак в даному випадку, на переконання суду, причини невчасного звернення до суду з цим позовом слід визнати поважними, адже такі пов'язані з істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду з позовом (такими причинами є проходження позивачем постійного лікування після звільнення з військової служби).
Отже, аргументи, наведені представником позивача, свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а тому такий строк слід поновити.
Відповідно до статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, передбаченим статтею 160, 161 КАС України, що є підставою для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Визначаючись із тим, за якими правилами позовного провадження здійснюватиметься розгляд адміністративної справи, зважаю на таке.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини 1, 2 статті 12 КАС України).
Особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 розділу ІІ КАС України.
Статтею 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, керуючись приписами статей 12, 257, 262 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку, що розгляд справи слід здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Керуючись статтями 4, 12, 122, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України,
Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
Поновити строк звернення до адміністративного суду.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Яремчуком Костянтином Олександровичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог частини 3 статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку статті 163 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку статті 164 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідачу також надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович