18 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 678/1647/25
Провадження № 33/820/775/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
Постановою суду встановлено, що 01.10.2025 року о 22 год. 05 хв. в селищі Летичів, по вул.Героїв Крут-Кармелюка, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу алкотестеру «Драгер Алкотест 6810», та в медичному закладі водій відмовилась, чим своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, відносно неї закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного правопорушення.
Вважає вказану постанову суду незаконною та необґрунтованою, з огляду на те, що суд допустив порушення її права на справедливий суд та права на захист. Зокрема, зазначає, що суд не повідомив її належним чином про розгляд справи, таким чином позбавив її можливості дати пояснення з приводу даних, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення.
Стверджує, що за обставин, які вказані у протоколі автомобілем не керувала, ним керувала її донька - ОСОБА_2 , яка не має досвіду водіння, а тому і не справилася із керуванням авто та здійснила наїзд на узбіччя. Хвилюючись за стан здоров'я доньки через її вагітність, вона пересіла на місце водія та в подальшому повідомила працівникам поліції що саме вона знаходилась за кермом транспортного засобу, хоча це не відповідало дійсності. При цьому, звертає увагу, що доказів руху автомобіля та його зупинку, матеріали справи не містять.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення і органах поліції, затвердженої наказом МВС №1376 від 06.11.2025 року, оскільки у протоколі відсутня графа чи притягувалась особа до адміністративної відповідальності, роз'яснення положень ст.ст. 55, 56, 59 Конституції України, а також відомості про вручення другого примірнику протоколу.
Також, посилається на те, що працівник поліції не роз'яснив ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Крім того, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення вона не мала можливості скористатися правовою допомогою адвоката, чим було порушено її право на захист. Разом з тим, звертає увагу і на те, що сам протокол їй не було вручено, як це передбачають вимоги ст. 254 ч.2 КУпАП.
Крім того, зазначає, що вказані у протоколі такі ознаки сп'яніння, як почервоніння очей та обличчя, не відносяться відповідно до Інструкції №1452/735 від 09.112025 року до ознак алкогольного сп'яніння. Надані ж працівниками поліції відеозаписи не підтверджують наявність у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя та очей.
Водночас, апелянт вважає, що правники поліції її ввели в оману, не роз'яснивши як і за допомогою якого технічного приладу необхідно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а також - і в якому медичному закладі.
Отже, на думку апелянта, п. 2.5 ПДР України вона не порушувала, оскільки не була зобов'язана у встановленому законом порядку проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, адже не керувала транспортним засобом.
Таким чином, вказані обставини свідчать про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим провадження підлягає закриттю.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати постанову суду з підстав викладених у ній.
Заслухавши ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №470844 від 01.10.2025 року, згідно якого 01.10.2025 року о 22 год. 05 хв. в селищі Летичів, по вул.Героїв Крут-Кармелюка, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу алкотестеру «Драгер Алкотест 6810», та в медичному закладі водій відмовилась (а.с.1);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.10.2025 року, згідно яких у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовилася. (а.с.3,4);
- відеозаписами з нагрудних відеокамер поліцейського, відповідно до яких ОСОБА_1 підтвердила факт керування належним їй транспортним засобом марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 , повідомила, що перед тим випила один келих шампанського та повністю визнала свою вину, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовилася (а.с.7).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За результатами апеляційного перегляду провадження апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав її винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Доводиапеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що за обставин, які вказані у протоколі вона автомобілем не керувала та за кермом знаходилась її донька, апеляційний суд відкидає враховуючи наступне.
Як вбачається із пояснень ОСОБА_1 , зафіксованих на нагрудну відеокамеру поліцейського, вона підтвердила, що 01.10.2025 року о 22 год. 05 хв. в селищі Летичів, по вул.Героїв Крут-Кармелюка, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області керувала транспортним засобом марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 ., та здійснила наїзд на каміння, потім в опору, в результаті чого сильно вдарилась об руль авто (а.с.7).
Вказані обставини вбачаються також із відеозапису місця події, згідно яких у момент приїзду працівників поліції на місце ОСОБА_1 знаходилась саме за кермом даного автомобіля, її донька - на задньому пасажирському сидінні (а.с.7).
Отже, в апеляційного суду немає підстав для сумніву в тому, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом за обставин, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, що також не заперечувалось на місці події і самою ОСОБА_1 . Апеляційні твердження про те, що транспортним засобом марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 ., у нічну пору 01.10.2025 року по вул.Героїв Крут-Кармелюка, в с. Летичів Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, керувала донька ОСОБА_1 апеляційний суд вважає такими, що спрямовані на створення власної версії події з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Твердження ОСОБА_1 з приводу того, що суд допустив порушення її права на справедливий суд та права на захист, оскільки не повідомив її належним чином про розгляд справи, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи спростовуються відеозаписами із нагрудної камери поліцейського, згідно яких ОСОБА_1 було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак остання в судове засіданні місцевого суду не з'явилася. (а.с.7).
Також не підлягають задоволенню апеляційні доводи в тій частині, що працівник поліції не роз'яснив ОСОБА_1 її права та обов'язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, адже як вбачається із відеозапису місця події поліцейським було роз'яснено ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (а.с.7), що повністю відповідає Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху №1395. При цьому, не роз'яснення працівниками поліції положень ст.ст. 55, 56, 59 Конституції України не може розцінюватись як істотне порушення прав особи під час складення протоколу про адміністративне правопорушення поряд з тим, що ОСОБА_1 були роз'ясненні її права відповідно до вимог закону.
Крім того, в апеляційній інстанції ОСОБА_1 в повній мірі скористалася своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема, скористалася послугами захисника Бригиди В.В., також вона не була позбавлена можливості висловити свої доводи щодо обставин провадження, висловлювати правову позицію в ході апеляційного перегляду провадження, скористалася своїм правом на оскарження постанови суду в апеляційному порядку, а тому відсутні підстави вважати, що було порушено її право на захист.
Щодо апеляційних вимог проте, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не мала можливості скористатися правовою допомогою, то апеляційний суд також не приймає їх до уваги, з огляду на те, що Закон України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від 2 червня 2011 року, з наступними змінами, містить вичерпний перелік суб'єктів права на безоплатну правову допомогу, підстави її надання та порядок подання звернень про надання безоплатної (вторинної) правової допомоги. Жодний нормативно-правовий акт не передбачає необхідної присутності адвоката під час проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також обов'язку працівника поліції при огляді водія на стан сп'яніння та при складанні протоколу за результатами огляду забезпечити участь захисника.
Посилання захисту на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення і органах поліції, затвердженої наказом МВС №1376 від 06.11.2025 року, оскільки у протоколі відсутня графа чи притягувалась особа до адміністративної відповідальності, роз'яснення положень ст.ст. 55, 56, 59 Конституції України, а також відомості про вручення другого примірнику протоколу, апеляційний суд вважає безпідставними, враховуючи наступне.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №470844 від 01.10.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 , він за своїм змістом містить усі необхідні відомості для з'ясування суті правопорушення, часу, місця, особи правопорушника і інших істотних обставин, що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення і органах поліції, затвердженої наказом МВС №1376 від 06.11.2025 року. Відсутність у протоколі графи про притягнення раніше особи до адміністративної відповідальності, позначки про роз'яснення положень ст. 55, 56, 59 Конституції України, а також відомостей про вручення другого примірнику протоколу, не свідчить про порушення вимог закону під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки жодним чином не впливає на кваліфікацію правопорушення, об'єктивність розгляду справи та законність прийнятого рішення судом.
Щодо тверджень з приводу того, що ОСОБА_1 не було вручено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 254 ч.2 КУпАП, то апеляційний суд зазначає, що, як вбачається із протоколу ОСОБА_1 відмовилась від підписання, надання пояснень та отримання копії протоколу (а.с.1).
Також апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в тій частині, що такі ознаки, як почервоніння очей та обличчя, не відносяться до ознак алкогольного сп'яніння відповідно до Інструкції №1452/735 від 09.11.2025 року, враховуючи те, що відповідно до п.3 Розділу 1 цієї Інструкції, до ознак алкогольного сп'яніння належить, крім інших ознак, і така ознака, як зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Отже, на думку апеляційного суду, зміна кольору очей та обличчя, відноситься до ознак алкогольного сп'яніння.
Доводи з приводу того, що надані працівниками поліції відеозаписи не підтверджують наявність у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя та очей, апеляційний суд також вважає неспроможними, оскільки такі ознаки обумовлені суб'єктивним сприйняттям посадової особи, яка уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, і не може об'єктивно оцінюватися виключно за відеозаписом подій доданим до протоколу, як вважає захист.
Апеляційним судом також не встановлено і обставин введення в оману ОСОБА_1 працівниками поліції, не роз'яснення їй найменування технічного приладу, який застосовується для визначення стану алкогольного сп'яніння, а також і назву медичного закладу, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про незаконні дії поліцейських. Натомість, як вбачається із відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, працівники поліції висловлювали до ОСОБА_1 законні, чіткі та зрозумілі вимоги щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Будь-яких ознак введення в оману працівниками поліції не зафіксовано. Відмова ОСОБА_1 була добровільною та свідомою, що свідчить про наявність в її діях порушень п.2.5 ПДР України.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі в розмірі в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: