Справа № 466/6943/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/695/25 Доповідач: ОСОБА_2
05 листопада 2025 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючої ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 301 КК України, ч. 5 ст. 301 КК України,-
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 захисника обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 16 червня 2025 року за ч.4 ст. 301, ч.5 ст. 301 КК України, -
встановила:
вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 16 червня 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301 КК України.
Призначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301 КК України, у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі з позбавленням права займати посади на підприємствах, в установах, організаціях, які здійснюють діяльність, пов'язану з роботою з дітьми, або індивідуально займатись такою діяльністю на 2 /два/ роки.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 301 КК України.
Призначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 301 КК України, у виді 7 /семи/ років позбавлення волі з позбавленням права займати посади на підприємствах, в установах, організаціях, які здійснюють діяльність, пов'язану з роботою з дітьми, або індивідуально займатись такою діяльністю на 3 /три/ роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 7 /семи/ років позбавлення волі з позбавленням права займати посади на підприємствах, в установах, організаціях, які здійснюють діяльність, пов'язану з роботою з дітьми, або індивідуально займатись такою діяльністю на 3 /три/ роки.
Відповідно до ст. 71 КК України та ст. 72 КК України, до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02.03.2012 року, та призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 7 /семи/ років 1 /одного/ дня позбавлення волі з позбавленням права займати посади на підприємствах, в установах, організаціях, які здійснюють діяльність, пов'язану з роботою з дітьми, або індивідуально займатись такою діяльністю на 3 /три/ роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.
Запобіжний захід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у даному кримінальному провадженні не обирався. На підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 13.08.2021 року, обвинуваченого ОСОБА_6 тимчасово залишено у ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» на час розгляду кримінального провадження №12021140000000154 від 23.02.2021 року.
Згідно вироку, ОСОБА_6 , відбуваючи покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02.03.2012 року, яким його засуджено за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 153, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 14 років, перебуваючи на території ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 156, використав з метою незаконного розповсюдження творів та зображень порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, заборонений до використання у колонії мобільний телефон марки «Huawei», модель DRA-L21, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який він незаконно зберігав, придбавши у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб.
Так, 01.01.2021 року о 14.26 год. ОСОБА_6 з метою незаконного розповсюдження зображень порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, всупереч Міжнародній Конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними, а також в порушення вимог ст. 1 чинного на той час «Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 року №1296-IV, згідно з якою дитяча порнографія - це зображення у будь-який спосіб дитини чи особи, яка виглядає як дитина, у реальному чи змодельованому відверто сексуальному образі та/або задіяної у реальній чи змодельованій відверто сексуальній поведінці, або будь-яке зображення статевих органів дитини в сексуальних цілях, вимог ст. 2 цього Закону, згідно з якою в Україні забороняються виробництво і обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру, та всупереч існуючих у сфері культурного, духовного життя суспільства, моральних засад щодо недопустимості демонстрації статевих органів, сексуальних відносин, які є неприйнятними з погляду суспільної моралі, загальновизнаних правил сором'язливості, прихованості відповідних стосунків від сторонніх осіб, призначені для збудження статевої пристрасті інших осіб, провокування їх статевої агресії, діючи умисно, за допомогою вищезазначеного мобільного телефона, з'єднаного з мережею Інтернет через SIM-карту оператора стільникового зв'язку ТОВ «Лайфсел», абонентський номер НОМЕР_3 , в ході обміну повідомленнями в застосунку «Viber», в якому він зареєстрований через вищевказаний номер ТОВ «Лайфсел» під іменем « ОСОБА_9 », із абонентом « ОСОБА_10 », номер телефону облікового запису НОМЕР_4 , надіслав абоненту «Виолетта 757» графічний файл, збережений у пам'яті телефона під назвою f1c640863cf7e173d163401d9a13ba84-Chat1_Screen36.png та отриманий ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, із зображенням, яке містить ознаки дитячої порнографії, чим вчинив розповсюдження зображень порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.
Зазначені дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 4 ст. 301 КК України в редакції закону від 22.11.2018 року, чинній станом на 01.01.2021 року, відповідно до якої ОСОБА_6 обвинувачується у розповсюдженні зображень порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.
Також, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 11.01.2021 року о 00.00 год., з метою незаконного розповсюдження творів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, всупереч Міжнародній Конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними, а також в порушення вимог ст. 1 «Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 року №1296 IV, діючи умисно, знаходячись на території ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 156, використовуючи мобільний телефон марки «Huawei», модель DRA-L21 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який він незаконно зберігав на території ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)», з'єднаний з мережею Інтернет через SIM-карту оператора стільникового зв'язку ТОВ «Лайфсел», абонентський номер НОМЕР_5 , в ході обміну повідомленнями в застосунку «Telegram», в якому він зареєстрований через номер оператора стільникового зв'язку ТОВ «Лайфсел» НОМЕР_3 під іменем «огп гаетс», із абонентом « ОСОБА_11 », надіслав вказаному абоненту файл, збережений у пам'яті телефона під назвою 2 5465141194608610995.temp та отриманий ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, із відеозаписом тривалістю 55 секунд, який містить сцени з ознаками дитячої порнографії, чим повторно вчинив розповсюдження творів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.
Крім цього ОСОБА_6 11.01.2021 року о 21.45 год., з метою незаконного розповсюдження творів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, всупереч Міжнародній Конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними, а також в порушення вимог ст. 1 «Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 року №1296-IV, діючи умисно, знаходячись на території ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 156, використовуючи мобільний телефон марки «Huawei», модель DRA-L21 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який він незаконно зберігав на території ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)», з'єднаний з мережею Інтернет через SIM-карту оператора стільникового зв'язку ТОВ «Лайфсел», абонентський номер НОМЕР_5 , в ході обміну повідомленнями в застосунку «Telegram», в якому він зареєстрований через номер оператора стільникового зв'язку ТОВ «Лайфсел» НОМЕР_3 під іменем «огп гаетс», із абонентом « ОСОБА_11 », надіслав вказаному абоненту файл, збережений в пам'яті телефона під назвою 2 5465141194608610995.temp та отриманий ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, із відеозаписом тривалістю 55 секунд, який містить сцени з ознаками дитячої порнографії, чим повторно вчинив розповсюдження творів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.
Крім цього, ОСОБА_6 19.01.2021 року о 18.33 год., з метою незаконного розповсюдження творів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, всупереч Міжнародній Конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними, а також в порушення вимог ст. 1 «Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 року №1296-IV, діючи умисно, знаходячись на території ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 156, використовуючи мобільний телефон марки «Huawei», модель DRA-L21 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який він незаконно зберігав на території ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)», з'єднаний з мережею Інтернет через SIM-карту оператора стільникового зв'язку ТОВ «Лайфсел», абонентський номер НОМЕР_3 , в ході обміну повідомленнями в застосунку «Telegram», в якому він зареєстрований через вищевказаний номер ТОВ «Лайфсел» під іменем «огп гаетс», із абонентом «Аброр», надіслав вказаному абоненту файл, збережений в пам'яті телефона під назвою 2_5465141194608610995.temp та отриманий ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, із відеозаписом тривалістю 55 секунд, який містить сцени з ознаками дитячої порнографії, чим повторно вчинив розповсюдження творів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.
Крім цього, ОСОБА_6 28.01.2021 року о 23.48 год. з метою незаконного розповсюдження творів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, всупереч Міжнародній Конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними, а також в порушення вимог ст. 1 «Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 року №1296-IV, діючи умисно, знаходячись на території ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 156, використовуючи мобільний телефон марки «Huawei», модель DRA-L21 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який він незаконно зберігав на території ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)», з'єднаний з мережею Інтернет через SIM-карту оператора стільникового зв'язку ТОВ «Лайфсел», абонентський номер НОМЕР_3 , в ході обміну повідомленнями в застосунку «Telegram», в якому він зареєстрований через вищевказаний номер ТОВ «Лайфсел» під іменем «огп гаетс», із абонентом «S s», надіслав вказаному абоненту файл, збережений в пам'яті телефона під назвою 2_5231083812191996483 та отриманий ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, із відеозаписом тривалістю 1 хвилину 13 секунд, який містить сцени з ознаками дитячої порнографії, чим повторно вчинив розповсюдження творів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.
Крім цього, ОСОБА_6 29.01.2021 року о 00.03 год. з метою незаконного розповсюдження творів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, всупереч Міжнародній Конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними, а також в порушення вимог ст. 1 «Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 року №1296-IV, діючи умисно, знаходячись на території ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 156, використовуючи мобільний телефон марки «Huawei», модель DRA-L21 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який він незаконно зберігав на території ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)», з'єднаний з мережею Інтернет через SIM-карту оператора стільникового зв'язку ТОВ «Лайфсел», абонентський номер НОМЕР_3 , в ході обміну повідомленнями в застосунку «Telegram», в якому він зареєстрований через вищевказаний номер ТОВ «Лайфсел» під іменем «огп гаетс», із абонентом «S s», надіслав вказаному абоненту файл, збережений в пам'яті телефона під назвою 2_5231083812191996485 та отриманий ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, із відеозаписом тривалістю 1 хвилину 43 секунд, який містить сцени з ознаками дитячої порнографії, чим повторно вчинив розповсюдження творів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію.
Зазначені дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 5 ст. 301 КК України в редакції закону від 22.11.2018 року, чинній станом на січень 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_6 обвинувачується у розповсюдженні творів, зображень порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, вчиненому повторно.
На вирок суду адвокат ОСОБА_8 захисник обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просить оскаржуваний вирок скасувати і ухвалити виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 на підставі ст.ст.373 ч.1 п.п.2, 3 і 409 ч.1 п.п.1 - 4 КПК України.
В обґрунтування вказує, що вирок суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим і невмотивованим, а відтак підлягає скасуванню.
Захисник зазначає, що суд першої інстанції фактично скопіював текст обвинувального акту, не встановив фактичних обставин кримінального провадження, чим порушив вимоги ст. 370 КПК України.
В апеляційній скарзі наголошується на тому, що факт розповсюдження дитячої порнографії ОСОБА_6 не доведений, оскільки адресати файлів у месенджері «Telegram» не встановлені, їх реальне існування не підтверджене, а отже, відсутні докази фактичної передачі будь-яких відеофайлів іншим особам.
Сторона захисту вважає недопустимими електронні докази, покладені судом в основу вироку, оскільки мобільний телефон був вилучений з порушенням вимог закону - без ухвали слідчого судді, а інформацію з нього здобуто всупереч положенням ст. 258, 264 КПК України. У зв'язку з цим усі похідні докази також є недопустимими, з огляду на застосування доктрини «плодів отруєного дерева».
У своїх показаннях ОСОБА_6 вини не визнав, пояснивши, що телефоном користувалися й інші особи, зокрема мешканці колонії та оперативні працівники, а прокурор ці доводи не спростував. Суд першої інстанції, всупереч вимогам закону, не дослідив цю версію захисту.
Крім того, у кримінальному провадженні не було встановлено місце події, оскільки не проведено огляду місцевості та не отримано даних від оператора мобільного зв'язку. Незважаючи на це, суд без будь-яких доказів дійшов висновку, що повідомлення надсилалися саме з території колонії.
Захисник наголошує, що суд першої інстанції ухвалив вирок із порушенням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», проігнорувавши вимоги презумпції невинуватості та практику Європейського суду з прав людини. Обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях і не підтверджене допустимими доказами.
Також в апеляційній скарзі зазначається, що суд першої інстанції безпідставно застосував ст. 301 ч.ч. 4, 5 КК України, тоді як у діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбачений кримінальним законом. Отже, вирок підлягає скасуванню, а обвинувачений - виправданню.
Заслухавши доповідь судді, виступ захисника та обвинуваченого на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора про безпідставність доводів апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 301, ч.5 ст. 301 КК України за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Зі змісту ст. 370 КПК України випливає, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлено, зокрема, порядком оцінки доказів і визначення відповідно до статті 94 КПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно зі ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
У частині другій ст. 87 КПК України надано перелік тих діянь, які суд безумовно зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист; отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
Зміст частини 2 статті 91 КПК України передбачає, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
З наведеної норми вбачається, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. В той час, як за обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, встановлюються подія кримінального правопорушення, винуватість, форма вини, тощо.
Згідно ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд першої інстанції належним чином перевірив усі докази по справі, взявши до уваги їх як правдиві та такі, що відповідають дійсним обставинам справи, є послідовними і такими, що узгоджуються між собою та з іншими доказами та надав належну оцінку усім зібраним та перевіреним по справі об'єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 301, ч.5 ст. 305 КК України.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 у суді першої інстанції свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень не визнав.
Незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 301, ч.5 ст. 305 КК України, повністю доводиться зібраними та дослідженими доказами, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку та вірно взяв до уваги, свої висновки про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 301, ч.5 ст. 305 КК України, за викладених у вироку суду обставин, суд першої інстанції обґрунтував, зокрема:
показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , згідно з якими він у січні 2021 року працював на посаді старший інспектор ВНіБ ДУ «Личаківська ВК № 30». 29.01.2021 року близько 10:30 год. під час вибіркового обшуку в приміщеннях установи у засудженого ОСОБА_6 було проведено неповний обшук, в результаті якого начальник ВНіБ ДУ «Личаківська ВК №30» ОСОБА_13 вилучив у засудженого мобільний телефон, про що було складено протокол, телефон опечатано в пакеті для зберігання заборонених предметів та передано через чергову частину начальнику установи. Обшук проводився відповідно до Розділу 24 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань від 28.08.2018 року, затверджених наказом Мінюсту від 28.08.2018 року №2823/5. Також, порядок проведення обшуків передбачено наказом Мінюсту від 24.04.2016 року №33/5дск. При обшуку на ОСОБА_6 звернули увагу через його поведінку, яка викликала підозри - він намагався уникнути працівників установи, заховавшись серед засуджених. Неповний обшук проводиться без роздягання особи після пропозиції добровільно видати заборонені предмети. Мобільний телефон відноситься до заборонених предметів. Після вилучення предмета складається протокол обшуку, рапорт на ім'я начальника установи. Ці дії виконав ОСОБА_13 . Оформлені документи було передано черговому ОСОБА_14 ;
аналогічними показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 ;
показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , згідно з якими він, працюючи на посаді начальник оперативного відділу ДУ «Личаківська ВК №30», отримав рапорт начальника ВНіБ ДУ «Личаківська ВК №30» ОСОБА_13 про вилучення в ОСОБА_6 телефона. При огляді телефона в його пам'яті виявлено ознаки дитячої порнографії, у зв'язку з чим відповідні матеріали було скеровано в УБЗПТЛ ГУ НП у Львівській області для прийняття рішення про реєстрацію кримінального провадження;
рапортом ст. о/у УБЗПТЛ ГУ НП у Львівській області від 22.02.2021 року щодо повідомлення ДУ «Личаківська ВК №30» про виявлення 29.01.2021 року у засудженого громадянина ОСОБА_6 мобільного телефона з великою кількістю фото та відеоматеріалів із дитячою порнографією, що вказує на наявність ознак передбаченого ч. 4 ст. 301 КК України злочину;
повідомленням ДУ «Личаківська ВК №30» від 12.02.2021 року №2/621 на ім'я начальника Управління БЗПТЛ ГУНП у Львівській області із зазначеного вище приводу;
протоколом огляду вилученого мобільного телефона з фототаблицею від 29.03.2021 року, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон марки «Huawei», що знаходився в опечатаному конверті. При огляді зафіксовано номери IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 телефона та вигляд головного екрана при ввімкненні;
висновком комп'ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи від 07.04.2021 року №КСЕ 19/120-21/336, з якого вбачається що в пам'яті мобільного телефона «Huawei» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , виявлено 951 графічний файл з ознаками дитячої порнографії, 18 відеофайлів, які містять сцени з ознаками дитячої порнографії, а також що такі відеофайли надсилались з цього телефона через програмне забезпечення «Telegram» з облікового запису «огп гаетс» абонентам: «S s» (2 відеофайли), «Ra» (2 відеофайли) та «Арбор» (1 відеофайл). Крім того, відповідно до вказаного висновку, за допомогою програмного забезпечення «Viber» з облікового запису « ОСОБА_9 » «Виолетта 757» було надіслано 1 графічний файл з ознаками дитячої порнографії.
протоколом тимчасового доступу від 23.04.2021 року до речей і документів та оглянутими у ході його проведення на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31.03.2021 року документами ДУ «Личаківська ВК №30», а саме:
постановою №87 від 05.02.2021 року про накладення стягнення на ОСОБА_6 за порушення вимог режиму утримання засудженим у зв'язку зі зберіганням мобільного телефона;
висновком за фактом порушення вимог режиму утримання засудженим віділення №2 СПП ОСОБА_6 від 01.02.2021 року;
рапортом начальника ВНіБ ДУ «Личаківська ВК №30» ОСОБА_13 від 29.01.2021 року про виявлення в засудженого ОСОБА_6 мобільного телефона;
протоколом №2/23 про вилучення в засудженого ОСОБА_6 заборонених предметів від 29.01.2021 року, а саме: мобільного телефона «Huawei» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ;
поясненням ОСОБА_6 від 01.02.2021 року, відповідно до якого у нього дійсно було вилучено мобільний телефон. Вказаний телефон, як вбачається з пояснення, ОСОБА_6 напередодні знайшов біля стіни першої локальної дільниці у чорному пакеті і вирішив залишити собі;
довідкою про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_6 від 02.02.2021 року;
випискою з протоколу №8 засідання дисциплінарної комісії ДУ «Личаківська ВК №30» від 05.02.2021 року, відповідно до якої визнано доцільним притягнення засудженого ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності та ухвалено застосувати до нього заходу стягнення - сувору догану;
протоколом тимчасового доступу від 27.05.2021 року до речей і документів, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.04.2021 року, а саме мобільного телефона «Huawei» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 та його вмісту. Відповідно до вказаного протоколу огляду на мобільному телефоні виявлено встановлені додатки «Viber», «Instagram», «Telegram», «Facebook», через які з облікових записів відповідно « ОСОБА_9 », «i.svarog762019», «огп гаетс» та « ОСОБА_16 » велось спілкування з іншими абонентами. Зокрема, в додатку «Viber» користувачем, зареєстрованим під ім'ям « ОСОБА_9 » з номера мобільного оператора зв'язку ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_3 . В додатку збереглись 104 діалоги за період з 23.01.2020 року по 14.01.2021 року. Поміж іншим, користувач « ОСОБА_9 » під час спілкування в додатку «Viber» неодноразово пересилає співрозмовникам власні фотографії, з яких видно, що користувачем під вказаним іменем є саме ОСОБА_6 . При цьому в додатку «Viber» збережено діалог з користувачем номера НОМЕР_6 (обліковий запис у «Viber» - « ОСОБА_10 ») за період з 27.12.2020 року по 01.01.2021 року, у ході якого 01.01.2021 року о 14.26 год. абонентом « ОСОБА_9 » відправлено співрозмовниці фотозображення оголеного підлітка. (діалог від імені Макса 12 років, спонукав співрозмовницю відправити йому свої фотографії оголеною). Також, в додатку «Telegram» користувачем, зареєстрованим під ім'ям « ОСОБА_17 » з номера мобільного оператора зв'язку ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_3 , виявлено 68 збережених бесід за період з 05.06.2020 року по 29.01.2021 року. Зокрема, під час спілкування із абонентом « ОСОБА_18 » абонентом « ОСОБА_17 » 28.01.2021 року о 23.48 год. та 29.01.2021 року о 00.03 год. надіслано відеофайли (які відповідно до висновку експерта містять сцени дитячої порнографії). Також, під час спілкування із абонентом « ОСОБА_19 » абонентом « ОСОБА_17 » 19.01.2021 року о 18.33 год. надіслано відеофайл (який відповідно до висновку експерта містить сцени дитячої порнографії). Крім того, під час спілкування із абонентом « ОСОБА_11 » абонентом « ОСОБА_17 » 11.01.2021 року о 00.00 год. та 11.01.2021 року о 21.45 год. надіслано відеофайли (які відповідно до висновку експерта містять сцени дитячої порнографії);
протоколом тимчасового доступу від 22.07.2021 року до речей і документів, здійсненого на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24.06.2021 року, до інформації оператора стільникового зв'язку ТОВ «Лайфселл», а також аналітичною довідкою, підготованою на підставі окремого доручення слідчого про з'єднання абонентських номерів телефона, СІМ-картки яких знаходились у вилученому мобільному телефоні за даними, отриманими в оператора. Із вказаних документів убачається, що з 14.01 год. по 14.40 год. 01.01.2021 року (час відправлення абоненту «Виолетта 757» зображення), з 23.01 год. 10.01.2021 року по 00.48 год. 11.01.2021 року (час відправлення абоненту «Ra» відеофайлу), з 21.21 год. по 21.54 год. 11.01.2021 року (час відправлення абоненту «Ra» відеофайлу), з 17.57 год. по 21.26 год. 17.01.2021 року (час відправлення абоненту «Арбор» відеофайлу), з 23.09 год. 28.01.2021 року по 00.15 год. 29.01.2021 року (час відправлення абоненту «S s» відеофайлів) було активним Інтернет з'єднання із зазначених номерів.
При цьому, суд першої інстанції, обґрунтовано у вироку вказав на те, що мобільний телефон «Huawei» відповідно до приписів ч. 7 ст. 102 КВК України підлягав вилученню у засудженого ОСОБА_6 . При цьому, начальник ВНіБ ДУ «Личаківська ВК №30» ОСОБА_13 , який проводив вилучення телефона, відповідно до положень зазначеної статті склав протокол вилучення заборонених предметів №2/23 від 29.01.2021 року.
Крім цього, суд першої інстанції, щодо доводів сторони захисту про отримання слідчим тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, після проведення огляду вилученого в ОСОБА_6 мобільного телефона «Huawei», а також комплексної комп'ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи, обґрунтовано відзначив наступне.
Старшим слідчим Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_20 29.03.2021 року оглянуто мобільний телефон «Huawei», який на момент огляду було поміщено в паперовий конверт, скріплений паперовою биркою із відтиском мастичної печатки «ДЛЯ ПАКЕТІВ №1, Міністерство юстиції України, ідентифікаційний код 08563932».
При огляді телефона зафіксовано зовнішній вигляд конверта, в якому він знаходився, самого пристрою, встановлено та зафіксовано номери IMEI 1 та IMEI 2. Втручання в особисту переписку у ході проведення слідчої дії не здійснювалось.
У подальшому, 30.03.2021 року слідчим винесено постанову про призначення комплексної комп'ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи вказаного пристрою, на вирішення якої поставлено питання про наявність в пам'яті телефона «Huawei» графічних та відеофайлів з ознаками дитячої порнографії, в тому числі видалених, а також щодо наявності інформації про пересилання таких файлів.
Після отримання висновку комп'ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи від 07.04.2021 року №КСЕ 19/120-21/336, відповідно до якого із вказаного телефона здійснювалось пересилання фалів з ознаками дитячої порнографії через програмне забезпечення «Telegram» і «Viber», коли стало зрозуміло, що дослідження обставин такого пересилання може потребувати втручання в особисте спілкування, яке велось з допомогою вказаного програмного забезпечення, слідчий звернувся з клопотанням про надання доступу до змісту переписки, яка велась у вказаному телефоні, у тому числі з допомогою додатків «Telegram» і «Viber».
Зміст переписки, яку проводив ОСОБА_6 з іншими абонентами, слідчий досліджував на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.04.2021 року (протоколом тимчасового доступу від 27.05.2021 року до речей і документів).
Таким чином, втручання в приватне спілкування ОСОБА_6 було поведено на підставі ухвали слідчого судді, як цього вимагають положення КПК України.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції і про те, що доводи сторони захисту про те, що огляд телефона 27.05.2021 року слідчий провів без залучення належного спеціаліста, не заслуговують на увагу, оскільки, як убачається із протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 27.05.2021 року, до його проведення було залучено начальника 2-го сектору (організації технічного супроводження) Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України ОСОБА_21 . Тобто слідчий залучив працівника спеціалізованого підрозділу поліції, який в силу займаної посади володіє спеціальними знаннями та кваліфікація якого є достатньою для надання безпосередньої технічної допомоги в рамках зазначеної слідчої дії.
Оскільки суд першої інстанції вжив аналізу хронології вилучення/оглядів, врахував протоколи вилучення і тимчасового доступу, а також дав оцінку висновку експерта, іншим доказам, апеляційний суд не вбачає підстав для визнання всіх доказів недопустимими. Таким чином, посилання на те, що всі докази повинні визнаватися недопустимими є безпідставними.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (Справа "Салов проти України").
Метою судочинства є не лише формальне вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог ст. 368 КПК України, а досягнення правосуддя, в зв'язку з чим суд зобов'язаний дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі прийнятого ним рішення й забезпечують його правосудність.
Як передбачено положеннями ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_6 дотримані у повному обсязі, місцевим судом при розгляді даного кримінального провадження дотримано положень закону щодо забезпечення сторонам рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав, порушення принципів юридичної рівності, змагальності та справедливого судового розгляду при апеляційному перегляді не встановлено, оскільки кожній стороні була надана розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Незгода стороною захисту з оцінкою суду першої інстанції доказів у кримінальному провадженні не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання доказів недопустимими, є лише способом захисту і намаганням спростувати вказані докази, які проведені за участі обвинувачених або об'єктивно вказують на вчинення ними кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за скоєне.
Інші доводи апелянта правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, є необґрунтованими і безпідставними.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу на позицію, Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, судом першої інстанції допущено не було.
Отже, апеляційна скарга, не містять правових підстав для зміни чи скасування вироку, й колегія суддів визнає таку необґрунтованою.
Вирок суду ухвалений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 16 червня 2025 року щодо ОСОБА_6 за ч.4 ст. 301, ч.5 ст. 301 КК Українизалишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4