Справа № 450/2242/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/811/2624/25 Доповідач: ОСОБА_2
05 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2025 року,
за участі прокурора ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
вищезазначеною ухвалою у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2025 року скасувати.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що ухвала є незаконною та необгрунтованою, вважає, що в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наявний складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Апелянт зазначає, що ОСОБА_8 ввела суд в оману в частині надання ОСОБА_8 суду заяви про залучення її до кримінального провадження потерпілою, а також позовної заяви, до якої нею долучено копії документів, які підтверджують її перебування з ОСОБА_10 у шлюбі (свідоцтво про шлюб і паспорт з відміткою про реєстрацію шлюбу) та не повідомила суд про те, що шлюб був розірваний і разом вони не проживали.
ОСОБА_6 звертає увагу на те, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 02.02.2004 у справі № 2-4541/2003р. за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_10 розірвано шлюб між сторонами.
Наголошує, що слідчий суддя дійшов висновку про те, що на момент ухвалення рішення судом, законодавством було передбачено обов'язкову реєстрацію в державному органі реєстрації актів цивільного стану розірвання шлюбу, яке здійснене за рішенням суду, чого в даному випадку дотримано не було.
Однак вважає, що нездійснення реєстрації розірвання шлюбу в органі реєстрації актів цивільного стану не спростовує того, що він розірваний в судовому порядку і рішення суду про його розірвання набрало законної сили, а вказані у ньому обставини ніким не оспорювались.
Вважає, що до показів допитаних під час досудового розслідування свідків, зокрема і ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , слід ставитися критично через їхню заінтересованість у тому, аби їх не було притягнуто до кримінальної відповідальності за умисне введення в оману суду з корисливих мотивів.
Адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити.
Прокурор ОСОБА_7 апеляційну скаргу заперечила, просила ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволенню частково з таких підстав.
Частиною 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження.
Відповідно до ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Однак, оскаржувана до слідчого судді постанова слідчого не відповідає вказаним положенням, що залишилось без належної уваги слідчого судді.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, 30.06.2023 внесено відомості до ЄРДР за №42023142270000041 за ч. 2 ст. 384 КК України, із зазначенням короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 30.06.2023 до Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області надійшли матеріали, з яких вбачається, що ОСОБА_8 під час розгляду в Пустомитівському районному суді Львівської області справа №450/678/18 могла ввести суд в оману з корисливих мотивів.
22 серпня 2025 року постановою слідчого СВ Вп№3 Львівського РУП №2 ГУ НП у Львівській області винесено постанову про закриття кримінального провадження, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України та зазначено, що в ході досудового розслідування не встановлено об'єктивних і достовірних даних, які б вказували на факт введення в оману суд (завідомо неправдиве показання потерпілого з корисливих мотивів) у зв'язку з чим відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст. 384 КК України.
Приймаючи постанову про закриття кримінального провадження слідча врахувала пояснення свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 повторні пояснення ОСОБА_8 , пояснення ОСОБА_17 та зазначила про відсутність відмітки про розірвання шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у Франківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Приймаючи рішення слідча керуючись положеннями п.2 ч.1 ст. 284 КПК, прийшла до висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, а тому закрила кримінальне провадження.
Відповідно до положень кримінального процесуального кодексу України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження.
В свою чергу слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим, дізнавачем постанови.
Зокрема, якщо слідчим закрито кримінальне провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено кримінальне правопорушення та доводи слідчого на їх спростування.
Враховуючи, що з дослідженого рішення слідчого про закриття кримінального провадження не наведено належних і достатніх мотивів ухвалення процесуального рішення, а тому колегія суддів вважає його передчасним.
Зокрема, посилаючись на положення п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, слідчим не встановлені обставини, які дозволяють прийти до висновку, що в діях ОСОБА_8 відсутній склад правопорушення, не вказані підстави для прийняття такого рішення та не наведені фактичні дані, які підтверджують обґрунтованість таких висновків органу досудового розслідування.
Як вбачається з наявного у матеріалах кримінального провадження №42023142270000041, 11.05.2028 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 подали заяву до Пустомитівського районного суду Львівської області про визнання їх потерпілими у кримінальному провадженні №12017140000000721 за ч.2 ст. 286 КК України. У додатка до заяви зазначено про доручення копії паспорту ОСОБА_8 та копія свідоцтва про одруження (к/п а.с. 26-31).
Уподальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_8 подали до Пустомитівського районного суду Львівської області цивільний позов у кримінальній справі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням в порядку ст. 128 КПК України. До позовної заяви було долучено ряд документів, серед яких свідоцтво про одруження ОСОБА_8 із ОСОБА_10 (к/п а.с.101-139).
Проте у матеріалах кримінального провадження наявне рішенням Франківського районного суду м. Львова від 02.02.2004, яким розірвано шлюб укладений 24.05.1986 р. та зареєстрований відділом актів громадянського стану Франківського РУЮ м. Львова між ОСОБА_18 та ОСОБА_10 , актовий запис №268. Рішення суду набрало законної сили 03.03.2004 (кп а.с. 257 зворот).
Кодекс про шлюб та сім'ю України 1969 року втратив чинність після набрання чинності Сімейним кодексом України 1 січня 2004 року. З 1 січня 2004 року сімейні відносини регулюються новим Сімейним кодексом.
Згідно з ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Частиною 3 ст. 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Приймаючи постанову про закриття кримінального провадження слідча зіслалась на ст. 180 СК України, та п.6 постанови Пленуму ВСУ №16 від 12.06.1998 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», вказавши, що шлюб вважається припиненим з дня реєстрації його розірвання в органах РАГС на підставі рішення суду (обов'язковості та строку пред'явлення якого подружжям або одним із них ст.ст.44, 180 КпШС не встановлено), до цієї реєстрації можливе примирення подружжя, в разі досягнення якого суд за їхніми письмовими заявами постановляє ухвалу про закриття провадження відповідно до ст. 370 ЦПК.
Як вбачається з матеріалів справи рішення Франківського районного суд м. Львова від 02.02.2004 набрало законної сили 03.03.2004, відтак шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 із врахуванням вимог ч. 2 ст. 114 СК України є припиненим саме з 03.03.2004, а відсутність реєстрації в органах РАЦС відомостей про розірвання шлюбу, не скасовує припинення такого.
Крім того колегія судів звертає увагу на те, що слідчою 13.01.2025 було проведено додатковий допит ОСОБА_8 (пояснення якої викладено у постанові) під час якого вона зазначила, що про наявність рішення Франківського районного суду м. Львова від 02.02.2004 року їй нічого не відомо, оскільки копії такого ні вона, ні її чоловік не отримували. В судовому засіданні на момент прийняття такого присутніми не були.
Однак пояснення ОСОБА_8 під час додаткового допиту не узгоджується із рішення Франківського районного суду від 02.02.2004, зі змісту якого вбачається, що під час розгляду справи за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_10 у судовому засіданні були присутні ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Відтак при надані ОСОБА_8 пояснень такого змісту, слідча мала надати належну оцінку таким, зазначивши про це в оскарженій постанові.
Встановлена колегією суддів неповнота досудового розслідування та поверхневий аналіз зібраних у рамках кримінального провадження доказів, свідчить, що постанова слідчого від 22 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, є передчасною.
На переконання апеляційного суду слідчою не було вжито всіх можливих та необхідних заходів задля перевірки тверджень заявника, не надано аналізу норм Сімейного кодексу, які діяли на час прийняття судового рішення про розірвання шлюбу.
При цьому, судова колегія зауважує, що згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Натомість слідчою не використано усіх можливих слідчих заходів, скерованих на виконання завдань, передбачених ст. 2 КПК України і не доведено неможливості здобуття інших доказів у даному кримінальному провадженні, а тому висновки останньої зроблені передчасно.
Формальний підхід до перевірки доводів заявника є неприпустимим, а досудове розслідування має своєю метою досягнення ефективності шляхом проведення визначених главою 20 КПК України слідчих (розшукових) дій.
Однак на неповноту досудового розслідування слідчий суддя, при винесенні оскаржуваної ухвали, уваги не звернув.
Ураховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення слідчого про закриття кримінального провадження є передчасним, а досудове розслідування не є повним та всебічним, оскільки не в повному обсязі з'ясовані всі обставини справи, що мають значення для кримінального провадження, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги щодо неповноти досудового розслідування та необґрунтованості постанови слідчого, підтверджуються матеріалами і підлягають в цій частині до задоволення.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та постановити нову.
З огляду на вказані вимоги кримінального процесуального закону, враховуючи встановлену під час апеляційного розгляду неповноту досудового розслідування, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, постанова слідчого про закриття кримінального провадження та ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження - направленню для здійснення досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2025 року про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження скасувати.
Постанову слідчого СВ ВП №3 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_19 про закриття кримінального провадження №42023142270000041 від 30.06.2023 скасувати.
Матеріали кримінального провадження №42023142270000041 повернути до СВ ВП №3 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4