запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/1107/25Головуючий у 1-й інстанції Кольц Д.М.
Єдиний унікальний №331/1227/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП
24 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Клострейх О.В. (в режимі відеоконференції), діючої в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 04 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , білоруса, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 10.02.2025 року о 17 год. 46 хв. в м.Запоріжжі, по вул.Фортечна, біля будинку 2В, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що суд першої інстанції належним чином не з'ясував обставини справи, розглянувши справу поверхнево, оскільки викладене в постанові висновки суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та не відповідають фактичним обставинам справи.
Також ОСОБА_1 у своєму клопотанні просив зупинити провадження у даній справі до моменту його звільнення з військової служби.
Захисник Клострейх О.В. подала доповнення до апеляційної скарги, в яких просить скасувати постанову Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 04 червня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування поданих доповнень покликається на те, що з доданого до матеріалів справи відеозапису, вбачаються ознаки його коригування та монтажу, більш того відеозапис є неповним та очевидно не безперервним, оскільки є таким, що не відображає повної картини подій.
Були відсутні підстави для обшуку автомобіля ОСОБА_1 , поліцейські незаконно здійснили такий обшук.
Зупинка транспортного засобу була неправомірною.
Матеріали справи не містять жодних доказів які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, а тому у ОСОБА_1 не виникало жодного юридичного обов'язку для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем і під час зупинки виконував службові обов'язки, отже огляд мав проводитися в порядку ст.266-1 КУпАП.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги його було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток "Viber". Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутності в судовому засіданні.
Заслухавши захисника Клострейх О.В., діючу в інтересах ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу та наполягала на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вимоги ОСОБА_1 і захисника Клострейх О.В. про зупинення провадження у справі з підстав того, що ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу, не можуть бути задоволені.
Положеннями ч.4 ст.277 КУпАП регламентовано можливість зупинення строків розгляду лише щодо справ про пов'язані з корупцією адміністративні правопорушення та у передбачених вказаною статтею випадках.
Натомість порядок зупинення розгляду та апеляційного перегляду передбачених ст.130 КУпАП справ про адміністративне правопорушення чинними нормами КУпАП не передбачено.
Застосування у даному випадку за аналогією закону положень ст.335 КПК, якими регламентовано порядок зупинення судового провадження у разі якщо обвинувачений, зокрема, був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на що посилається захисник у клопотанні про зупинення провадження по справі, апеляційний суд вважає неприпустимим.
Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку що, норми КПК до сфери національного законодавства про адміністративні правопорушення у розумінні ст.2 КУпАП не віднесено, а тому під час розгляду справ про адміністративне правопорушення та їх апеляційного перегляду норми кримінального процесуального права застосуванню не підлягають.
Крім того, відповідно до наданих Запорізькому апеляційному суду роз'яснень згідно інформаційного листа Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду №109/0/158-24 від 23.02.2024 року висвітлено аналогічну позицію щодо застосування під час розгляду справ про адміністративне правопорушення як норм кримінального права, так і викладених у постановах Верховного Суду правових висновків щодо їх застосування.
Відтак, вимоги захисника та ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними та відхиляються апеляційним судом.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №243589 від 10.02.2025 року, підписаному особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння;
- направленні на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗНПД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 10.02.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом.
У зв'язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце.
Апеляційний суд зауважує, що застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено ст.40 Закону України «Про національну поліцію».
Відеозапис події містить достовірні дані про вчинення водієм ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та має істотне значення для правильного вирішення даної справи.
На зазначеному відеозаписові об'єктивно за допомогою технічного засобу відеозапису зафіксовано обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність складу і події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та винності ОСОБА_1 у його вчиненні. Разом із тим, зафіксовані на відеозаписові події ніким у встановленому законом порядку не спростовано.
Відтак, відеозапис є належним та допустимим у розумінні ст.251 КУпАП, узгоджується з іншими наявними доказами.
При цьому, склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не вимагає встановлення з наданого відеозапису даних, на які впливав би факт специфічних характеристик технічного засобу відеофіксації, а саме бодікамер 471874 та 471865, відомості про які зазначено у графі 10 «Технічний засіб відеозапису» протоколу про адміністративне правопорушення.
Із цього відеозапису встановлено, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у останнього виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим уповноваженою особою було озвучено водієві вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. У подальшому на вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння водій ОСОБА_1 відповів відмовою. В результаті чого, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, патрульним поліцейським було роз'яснено права та розпочато оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Вимога уповноваженої особи про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння була чітка і зрозуміла для сприйняття, а відмова водія була такою, що не ставила під сумнів факт відмови.
Що стосується заперечення захисника проти відсутності у працівників поліції законних підстав зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Питання поважності чи неповажності причини зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ніким не заперечується.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння регламентовано ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція").
Відповідно до п.2 Розділу I Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, викладено уповноваженою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та у направленні на огляд з метою виявлення стану сп'яніння. Виявлення поліцейським у водія наведених ознак вбачається на дослідженому відеозаписові, про що слушно зазначено у оскаржуваній постанові судді. Із чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції ознак наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, судом не встановлено.
Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконного обшуку автомобіля під керуванням ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються предмету доказування в рамках диспозиції ст.130 КУпАП та не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Доводи захисника про те, що згідно з вимогами ст.266-1 КУпАП ОСОБА_1 міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, суд вважає необґрунтованими, оскільки положення ст.266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водія транспортного засобу, а поширюються лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, зокрема ст.172-20 КУпАП. Отже, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується загальний порядок проходження огляду на підставі ст.266 КУпАП, які проводять працівники поліції.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують.
У зв'язку з наведеним, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її зміни або скасування відсутні. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 04 червня 2025 року в цій справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 331/1227/25