Справа № 689/761/25
2/689/350/25
Іменем України
(заочне)
11.11.2025 року селище Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі -
головуючого судді - Шевчик О.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Фурман Н.Л.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представників третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області - Лісовського О.М., Курятніка О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні селища Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про позбавлення батьківських прав,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що проживав без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , яка є мамою їхніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . В травні 2023 року ОСОБА_3 їх покинула і пішла від них. Він залишився проживати з дітьми. Близько одного року з 2023 року донька ОСОБА_7 проживала разом зі своєю хрещеною мамою. З вказаного часу йому не відомо де перебуває ОСОБА_3 , вона з дітьми не спілкується, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, аліменти не платить, не проявляє батьківської турботи. Відповідачка не знає де навчаються її діти та не цікавиться станом їх здоров'я. Дітей виховує лише він, створює для них необхідні житлово-побутові умови та утримує їх.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що мати дітей вже 2 роки і 4 місяці нічим не допомагає, вживає алкогольні напої. В 2023 році син неодноразово забирав її п'яну з роботи. Дочка викликала до неї поліцію. Також її притягували до адміністративної відповідальності через те, що вона билася. Вона поїхала від них з дочкою, жила з нею рік, а потім дочка подзвонила, повідомила, що вже не може з нею жити і повернулася до нього. ОСОБА_3 участі у вихованні та утриманні дітей не бере, хоча він їй в цьому не перешкоджає, у дітей є телефони. 03 травня 2023 року він з нею спілкувалися по телефону, вона ображала дітей нецензурними словами. Дітей з днем народження не вітає та не приносить подарунки.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області в судовому засіданні позов підтримав. Зазначив, що в лютому і в серпні вони відвідували дану сім'ю, в будинку було чисто, діти не заперечують, щоб з ними жила співмешканка тата, оскільки в них склалися доброзичливі відносини. Дана родина в 2019-2020 роках була у них на обліку, як неблагополучна, мама вживала алкогольні напої, в будинку було брудно. ОСОБА_3 неодноразово викликали на засідання Комісії з питань захисту прав дітей, однак вона на телефонні дзвінки не відповідала. Вона свідомо не брала участі у вихованні дітей.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 13.10.2023 року, НОМЕР_2 від 13.10.2023 року, та НОМЕР_3 від 13.10.2023 року, (а.с.11-13).
На даний час діти проживають зі своїм батьком, що підтверджується поясненнями позивача, витягами з реєстру територіальної громади від 16.01.2025 року, згідно з якими ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , та актом обстеження умов проживання №5 від 26 лютого 2025 року за адресою АДРЕСА_1 , в якому вказано, що ОСОБА_1 1979 р.н.дійсно проживає та виховує своїх малолітніх дітей без їхньої матері ОСОБА_3 1991 р.н(а.с. 14-17, 21).
Згідно з довідкою Ярмолинецької селищної ради №75 від 18.04.2025 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , склад сім'ї: мати - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 ; син - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 ; дочка - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 . Мати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 , не зареєстрована та не проживає із своїми малолітніми дітьми за даною адресою згідно акту № 5 від 26.02.2025 року (а.с.18).
Згідно з довідкою Правдівського ЗЗСО І-ІІІ ступеню ім. ОСОБА_9 від 18.04.2025 №34, ОСОБА_1 , батько учня 5 класу ОСОБА_13 та учениці 9 класу ОСОБА_5 , бере активну участь у вихованні та навчанні своїх дітей, відповідальний, постійно відвідує заклад освіти, батьківські збори, бере участь у шкільних заходах та сприяє створенню позитивної атмосфери співпраці між школою та родиною, відкритий до спілкування з адміністрацією закладу освіти та педагогічним колективом, уважно ставиться до рекомендацій учителів, прагне до конструктивного діалогу та взаєморозуміння. Його участь у шкільному житті позитивно впливає на навчальні успіхи та особистісний розвиток дітей. Діти завжди охайно одягнені, забезпечені усім необхідним шкільним приладдям. Батько є прикладом турботливого, відповідального й свідомого батьківства.
ОСОБА_3 , мати учня 5 класу ОСОБА_13 та учениці 9 класу ОСОБА_5 , впродовж навчального року результатами навчальних досягнень та поведінкою дітей в школі не цікавилась, заклад освіти не відвідувала, не контактувала з класними керівниками та педпрацівниками, що викладають предмети в класах, де навчаються її діти (а.с.19).
Відповідно до довідки управління соціального захисту населення Хмельницької РДА №20-323 від 18.04.2025 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення райдержадміністрації, як одержувач соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (а.с.20).
Згідно з довідкою ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловийцентр професійної освіти» ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 навчається у ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти» за професією «Електрогазозварник. Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Водій автотранспортних засобів» з 1 вересня 2023 року.За період навчання батько учня ОСОБА_10 постійно цікавиться його успішністю та відвідує усі виховні заходи і батьківські збори, завжди на зв'язку з класним керівником та майстром виробничого навчання (а.с.22).
Свідок ОСОБА_11 суду показав, що є роботодавцем та кумом позивачем. Родину ОСОБА_12 він знає більше 15 років, є хрещеним батьком ОСОБА_13 , часто буває у них та ОСОБА_12 ОСОБА_14 працює у нього. З літа 2023 року, відколи ОСОБА_3 немає, з того часу діти чисті, охайні. Одного разу пізно ввечері йому подзвонив позивач, бо ОСОБА_3 напилася і їй треба було прокапатися. Тоді приїжджала поліція та заспокоювала її, бо вона била ОСОБА_15 . Зранку вона втекла з речами через вікно. З того часу він її не бачив, хоча він часто буває у них вдома, з дітьми вона не спілкується. Коли ОСОБА_16 жила разом з ними, то вона не доглядала за собою і дітьми, не прибирала, їй було все рівно. Перед тим як вона втекла, то часто вживала алкоголь.
Свідок ОСОБА_17 , яка є хрещеною мамою сина позивача ОСОБА_13 , суду показала, що знає цю родину приблизно 11 років. ОСОБА_3 пішла з родини в 2023 році, коли одного дня вона напилася. Тоді викликали поліцію і на другий день вона втекла. Вона зловживала алкогольними напоями, їхні діти ходили неохайними, а батько постійно був на роботі. З 2023 року вона ОСОБА_16 не бачила. Після того як ОСОБА_16 втекла, діти почали ходити чисті, охайні, доглянуті. Батько дітей не забороняє їм зустрічатися з мамою, але вона сама не хоче спілкуватися з дітьми.
Крім того, судом заслухано думку дітей.
Зокрема, малолітній ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що мати не живе з ними вже два роки, не дзвонить, гроші не передає, не вітає з днем народження. Проживає він разом з батьком, братом, сестрою та т. ОСОБА_19 . Зазначив, що мама вчора дзвонила, розмовляла з ОСОБА_7 та ОСОБА_20 , а він не хотів спілкуватися з мамою. Коли вони жили разом, мама пила алкоголь, але їх не била і не ображала. Повідомив, що хоче позбавити маму батьківських прав.
В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_5 пояснила, що вона поїхала до мами перед літом в 2024 році. Мама почала пити алкоголь і її забрала до себе жити хрещена мама, яка її і утримувала. Коли вони жили з мамою в бабусі, то мама її била, різала пальці ножицями, так що були рани. Коли вони проживали разом із батьком, мама могла вдарити її. Потім обіцяла, що зміниться і припинить пити. Вона возила маму в лікарню лікуватися, після чого вона не пила, але потім починала пити знову. На даний час вона проживає разом із з батьком, братом, сестрою та т. Ірою. Мама дзвонила позавчора, казала, що не приїде на суд, бо лежить в лікарні в м. Дунаївці. Говорила, що дасть згоду на позбавлення її батьківських прав. З мамою вона не живе з 2023 року, вона матеріально не допомагає, зі святами не вітає. В школу мама не приходить, навчанням не цікавиться, одяг не купує. Вважає, що маму треба позбавити батьківських прав.
Неповнолітній ОСОБА_21 пояснив, що проживає разом з батьком, братом, сестрою та т. Ірою. В 2022 чи 2023 році мама напилася, зробила скандал і до неї викликали поліцію. На другий день вона поїхала і півроку не дзвонила. Її ніхто не виганяв, вона сама поїхала. Коли вони жили разом з мамою, вона не завжди готувала їсти, грубо до них відносилась, могла вдарити, одяг прав батько. З того часу він бачив її лише один раз, літом цього року. Вона питала, як він навчається, гроші не давала. З днем народження не вітала, подарунки не дарувала, всіх дітей утримує батько. Вважає, що маму треба позбавити батьківських прав.
Згідно з висновком Органу опіки і піклування Ярмолинецької селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.61-64).
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно зпостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч.2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частинами 1,2,4 ст.155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частинами другою, третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Європейський суд з прав людини у свої рішеннях зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява №10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява №2091/13).
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі №760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі №753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі №552/2947/19 та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17.
Згідно абз.2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 15 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до абз.2 п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний захід.
Вирішуючи даний позов, суд також враховує, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Натомість, необґрунтоване та передчасне (за відсутності підстав застосування гнучких заходів впливу для спонукання матері до належного виконання своїх батьківських обов'язків) позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі №344/1107/23).
Судом встановлено, що відповідачка ухиляється від своїх обов'язків по вихованню дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , а саме, зловживає алкогольними напоями та не піклується про них.
При вирішенні позову, суд також враховує інформацію ВП №3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про те, що відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 неодноразово працівниками поліції складалися адміністративні протоколи за вчинення нею адміністративних правопорушень передбачених статтею 173-2 КУпАП та працівниками відділення поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області було складено адміністративні протоколи за ч.2 ст.173-2 КУпАП та ч.1 ст.173-2 КУпАП, 30.06.2023 працівниками відділення поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в складено протокол за ч.1 ст.173-2. Також, ОСОБА_22 притягувалася 5 разів до адміністративної відповідальності, за завідомо неправдивий виклик спецслужб (24.09.2024, 13.04.2025, 26.04.2025, 05.05.2025, 10.07.2025). Окрім цього, відносно громадянки ОСОБА_22 працівниками поліції було винесено 4 заборонні приписи та остання перебувала на обліку поліції, як кривдник (а.с.76-77).
Таким чином, судом встановлено, що відносно ОСОБА_3 неодноразово працівниками поліції складалися адміністративні протоколи за вчинення нею адміністративних правопорушень передбачених ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство), однак, позивачем не надано доказів притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за цими протоколами.
Враховуючи наведене, а також оцінивши всі докази у їх сукупності, суд вважає передчасним позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її дітей, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
При цьому, суд вважає за необхідне попередити відповідачку про необхідність зміни ставлення до виховання нею дітейта покласти на Орган опіки та піклування - Службу у справах дітей Ярмолинецької селищної ради контроль за виконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків по відношенню до її дітей.
Позивачу роз'яснюється, що у разі, якщо відповідачка не змінить ставлення до виховання дітей, він має право повторно подати позов про позбавлення батьківських прав.
В силу ст.141 ЦПК України у разі відмови у позові, судовий збір з відповідачки на користь позивача не стягується.
На підставі ст.164 СК України, керуючись ст.ст.12,76-81,141,259,263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про позбавлення батьківських прав, відмовити.
Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поклавши на Орган опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької областіконтроль за виконанням нею батьківських обов'язків.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Ярмолинецького районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 14 листопада 2025 року.
Суддя Шевчик О.М.