Справа № 686/27211/25
Провадження № 2-а/686/551/25
18 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Чевилюк З.А.,
з участю секретаря судового засідання Томашівської А.Т.
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому адміністративну справу №686/27211/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
18.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №11007, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Протоколом від 10 вересня 2025 року № 3734 визначено, що відповідно до п.2 розділу ІІ Закону України про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Вказаними діями, громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист".
За даним фактом представником ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол від 10 вересня 2025 року № 3734 про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, на підставі якого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
З протоколу від 10 вересня 2025 року № 3734 не зрозуміло суть вчиненого правопорушення та підстави складення такого протоколу.
В протоколі зазначено, що "Вказаними діями", громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист". Про які саме дії йде мова, як вони були встановлені, та чим підтверджено вчинення так званих "вказаних дій" зрозуміти неможливо.
Зазначено, що ОСОБА_1 згідно з останнім заключенням військово-лікарської комісії від 04.12.1990 року визнаний «непридатним в мирний час та обмежено придатним до військової служби у воєнний час».
Згідно з військовим квитком ОСОБА_1 повторний огляд для підтвердження встановленого ступеня придатності потрібно провести в грудні 1993 року. Тобто ступінь придатності ОСОБА_1 встановлено тимчасово до дати повторного його підтвердження.
Якщо допустити що в протоколі від 10 вересня 2025 року № 3734 та постанові від 18.09.2025 року №11007 під визначенням "вказаними діями" ІНФОРМАЦІЯ_3 мається на увазі, що ОСОБА_1 за ступенем придатності до військової служби був обмежено придатним, та згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» на нього був покладений обов'язок до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чого він не зробив, чим саме порушив правила військового обліку то немає жодних підстав вважати що запис в військовому квитку ОСОБА_1 який був зроблений 04.12.1990 року і діяв до моменту повторного медичного огляду, а саме грудня 1993 року та здійснений на підставі наказів Міністра оборони колишнього СРСР 1989 року №116, №317 які вважаються такими що не застосовуються у Збройних Силах України, є дійсним та відповідає фактичному ступеню придатності військовозобов'язаного та встановлює той факт що ОСОБА_1 є обмежено придатним до військової служби.
Тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП посилаючись на запис зроблений 04.12.1990 року є абсолютно безпідставним. ІНФОРМАЦІЯ_3 , не визначенно жодних доказів вчинення правопорушення.
При цьому, з моменту вчинення останнього запису в військовому квитку ОСОБА_1 , органами ТЦК та СП в тому числі і ІНФОРМАЦІЯ_3 , не було вчинено жодних дій для встановлення актуального ступеня придатності ОСОБА_1 шляхом його виклику до ТЦК та СП.
Згідно військово-облікового документу в електронній формі який сформовано 14.09.2025 року ОСОБА_1 вчасно уточнив свої облікові дані, за висновком ВЛК від 08.09.2025 року є придатним до військової служби.
Відомості про те що ОСОБА_1 має статус особи яка обмежено придатна до військової служби, відсутні в військово-обліковому документі в електронній формі. Що додатково підтверджує безпідставність оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Більше того, ОСОБА_1 є особою, яка на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Позивач вважає, що постанова №11007 від 18.09.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності є протиправною та необґрунтованою. Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 не маючи у своєму розпорядженні жодних доказів, не правильно оцінив обстановку та прийняв незаконне рішення, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року відкрито провадження у справі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив скаcувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрити.
Відповідач до суду представника не направив, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином у встановленому порядку. Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить заяву такою, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 10.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув громадянин ОСОБА_1 , який не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Згідно останнього заключення військово-лікарської комісії від 04.12.1990 року при ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнаний непридатним в мирний час та обмежено придатним до військової служби у воєнний час.
Згідно п.2 розділу ІІ Закону України про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" військовозобов?язані громадяни віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Вказаними діями, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2 розділу І "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" на підставі чого 18.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником винесено постанову №11007.
ОСОБА_1 згідно з останнім заключенням військово-лікарської комісії від 04.12.1990 року визнаний «непридатним в мирний час та обмежено придатним до військової служби у воєнний час».
Згідно з військовим квитком ОСОБА_1 повторний огляд для підтвердження встановленого ступеня придатності потрібно провести в грудні 1993 року. Тобто ступінь придатності ОСОБА_1 встановлено тимчасово до дати повторного його підтвердження.
Відповідно до протоколу від 10 вересня 2025 року № 3734 та постанові від 18.09.2025 року №11007 ОСОБА_1 за ступенем придатності до військової служби був обмежено придатним, та згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» на нього був покладений обов'язок до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чого він не зробив, чим порушив правила військового обліку.
Немає жодних підстав вважати що запис в військовому квитку ОСОБА_1 який був зроблений 04.12.1990 року і діяв до моменту повторного медичного огляду, а саме грудня 1993 року та здійснений на підставі наказів Міністра оборони колишнього СРСР 1989 року №116, №317, які вважаються такими що не застосовуються у Збройних Силах України, є дійсним та відповідає фактичному ступеню придатності військовозобов'язаного та встановлює той факт що ОСОБА_1 є обмежено придатним до військової служби.
З моменту вчинення останнього запису в військовому квитку ОСОБА_1 , органами ТЦК та СП в тому числі і ІНФОРМАЦІЯ_3 , не було вчинено жодних дій для встановлення актуального ступеня придатності ОСОБА_1 шляхом його виклику до ТЦК та СП.
Згідно військово-облікового документу в електронній формі який сформовано 14.09.2025 року ОСОБА_1 вчасно уточнив свої облікові дані, за висновком ВЛК від 08.09.2025 року є придатним до військової служби.
Відомості про те що ОСОБА_1 має статус особи яка обмежено придатна до військової служби, відсутні в військово-обліковому документі в електронній формі.
Крім того, ОСОБА_1 є особою, яка на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Відповідно до ст.235КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з пунктом 1статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частина 1ст.210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Відповідно до ч.3ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Закону України зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до статті 283 КУпАП, яка визначає зміст постанови про адміністративне правопорушення визначено, що у постанові мають міститися: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Отже, з наведеного слідує, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення пункту 2 розділу ІІ Закону України зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист", притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 210-1 КУпАП, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Відтак, суд приходить до висновку, що у діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.3 статті 210-1 КУпАП, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
Пункт 1 частини 1статті 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №11007 від 18.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7,9, ч.2 ст.210, 247, 251, 278-280, 293 КУпАП та ст.ст. 2,6,19-20,77, 132,139, 229, 286 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати постанову №11007 від 18.09.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 18 листопада 2025 року.
Суддя