Справа № 686/14673/25
Провадження № 2/686/5234/25
17 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Хараджі Н.В.,
при секретарі судових засідань - Козуляк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка подана та підписана представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
23 травня 2025 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.09.2015 року між ОСОБА_1 (надалі - Позивач, жіноче прізвище до реєстрації шлюбу ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 (надалі - Відповідач) було зареєстровано шлюб, про що Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві складено відповідний актовий запис № 2687 та видано свідоцтво про шлюб номер: НОМЕР_1 , дата видачі: 08.09.2015.
Від цього шлюбу подружжя дітей не має. Останнім часом сімейні стосунки між подружжям складалися не найкращим чином. Вже тривалий час вони проживають окремо.
Спільне життя Позивачки з Відповідачем не складається через непорозуміння між ними та різний склад характерів. Між подружжям постійно виникали сварки та суперечки, що негативно впливало на стан їх здоров'я та призводило до сильних душевних хвилювань. Через постійні душевні страждання, які доводилося переживати та непорозуміння, у учасників справи погіршилися стосунки з рідними та на роботі.
На сьогоднішній день вже тривалий час шлюбні відносини між подружжям фактично припинені, а спільне господарство не ведеться, та подружжя вже нічого не об'єднує.
Подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам обох з подружжя, оскільки кожен живе своїм життям та з обох сторін відсутні наміри продовжувати шлюбні відносини.
Примирення між сторонами є неможливим, про що свідчать неодноразові спроби знайти спільну мову, які не досягли результату. Подання до суду даного позову після фактичного припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства свідчить про те, що прийняте Позивачем рішення про розірвання шлюбу є виваженим, а не спонтанним і учасники справи не потребують часу для примирення.
Окрім викладеного, кожен із учасників справи має рухатися далі та будувати особисте життя, а перебування у шлюбі, який фактично припинено, перешкоджає цьому.
Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України «Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.»
Частиною 3 ст.105 Сімейного кодексу України передбачено «Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.»
Згідно з ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України «Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.»
З викладеного вище вбачається, що шлюб з Відповідачкою має бути розірваний за моєю заявою.
Окрім викладеного, за приписами ч. 2 ст. 112 СК України « Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.»
Як вже зазначалося, подальше спільне життя та збереження шлюбу з Відповідачем суперечить особистим інтересам Позивачки.
Частина 1 ст. 113 СК України передбачає, що «Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.»
За таких обставин вважаємо, що шлюб між Позивачем та Відповідачем підлягає розірванню, а прізвище позивача підлягає відновленню на дошлюбне прізвище ОСОБА_4 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025 року головуючим суддею визначено суддю Хараджу Н.В.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 19.06.2025 року позовну заяву залишено без розгляду та надано позивачу термін на усунення недоліків.
03.07.2025 року на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 04.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
10.10.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Іванченко І.В. про надання сторонам строк на примирення.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13.10.2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Іванченко І.В. було задоволено частково, надано сторонам строк для примирення до 11.12.2025 року.
15.10.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пустового М.В. надійшло клопотання про скасування терміну на примирення.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 20.10.2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пустового М.В. задоволено та поновлено провадження по справі.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилася, при йому на адресу суду надійшла заява від останнього, у якій останній просить провести розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, при цьому від представника надійшла заява, зі змістом якої просять відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 01.07.2025 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 08.09.2015 року Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2687.
Від шлюбу дітей не має.
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
За правилом ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви cпільне життя не складається через непорозуміння між ними та різний склад характерів. Між подружжям постійно виникали сварки та суперечки, що негативно впливало на стан їх здоров'я та призводило до сильних душевних хвилювань. Через постійні душевні страждання, які доводилося переживати та непорозуміння, у учасників справи погіршилися стосунки з рідними та на роботі. Вже тривалий час вони проживають окремо. Позивач обміркувала своє рішення і остаточно визначилась із серйозністю своїх намірів.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що позивач скористалась правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, відповідач, хоча у своїй письмовій заяві і заперечив проти розірвання шлюбу, проте не подав у визначеному ЦПК України порядку жодного доказу на спростування доводів позивача, викладених у позовній заяві.
Позивач у поданій до суду позовній заяві запевнила суд про те, що її рішення про розірвання шлюбу є остаточним і відповідає її волі.
Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
В даному випадку суд дійшов висновку, що подальше спільне проживання сторін та збереження їх сім'ї є неможливим, тому шлюб між ними слід розірвати.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Зважаючи на прохання позивача, суд вважає за доцільне задовольнити позовну вимогу позивача щодо змінити прізвище позивача задовольнити.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 969,00 грн.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 13, 81, 89, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 08.09.2015 року Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2687, розірвати.
Після розірвання шлюбу змінити прізвище позивача « ОСОБА_5 » на дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 969,00 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа