Рішення від 18.11.2025 по справі 680/707/25

Справа № 680/707/25

№2/680/509/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Польової В.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 86665,66 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 квітня 2024 року між сторонами за допомогою веб сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1386-6545 (Кредитний договір). На виконання вимог Договору, відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор С5970, для підписання кредитного договору № 1386-6545 від 26 квітня 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Згідно з умовами кредитного договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 18200,00 грн зі строком кредитування на 300 календарних днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти.

В подальшому, відповідач порушив умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.

Станом на 02 вересня 2025 року, загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача становлять 96966,86 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 18200,00 гривень; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 77313,60,00 гривень; простроченої заборгованості по комісії за видачу кредиту - 1453,26 гривень.

Після застосування до позичальника програм лояльності, а саме часткового списання заборгованості, вважає за можливе заявити про стягнення заборгованості у розмірі 86665,66 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 18200,00 гривень; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 68465,66 гривень.

Тому просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 21 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін.

Представник позивача заявив у позовній заяві клопотання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. Однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до таких висновків.

Так, 26 квітня 2024 року між сторонами за допомогою веб сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1386-6545 (Кредитний договір).

На виконання вимог договору, відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор С5970, для підписання кредитного договору № 1386-6545.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 18200,00 грн зі строком кредитування на 300 календарних днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день.

Відповідач підтвердив, що ознайомлений із вказаними документами та зобов'язується виконувати їх умови. Усі зазначені документи підписані відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису. На виконання умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 18200,00 грн шляхом перерахунку на його банківський рахунок за допомогою системи LiqPay.

Відповідач не спростував факт отримання кредитних коштів.

Згідно з розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви, заборгованість відповідача за кредитним договором № 1386-6545 станом на 02 вересня 2025 року, становить 86665,66 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 18200,00 гривень; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 68465,66 гривень.

Визначаючи розмір боргу, суд виходить з розрахунку, який надано позивачем, оскільки відповідачем цей розрахунок не спростований.

Суд зазначає, що позивачем доведено факт отримання кредиту та наявності заборгованості у відповідача.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Додатком до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи підтверджується, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.

Відповідно до ч.1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч.1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч.1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На час розгляду справи в суді відповідач простроченої кредитної заборгованості не сплатив.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 кредитні кошти отримала, якими в подальшому розпорядилася на власний розсуд, однак свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконала, тобто кредитні кошти не повернула.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач подав достатньо доказів, які свідчать про взаємовідносини сторін та наявність заборгованості за кредитним договором, відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, допустив прострочення платежів та не подав суду жодних доказів, які б спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 86665,66 гривень, тобто в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ - 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за кредитним договором №1386-6545 від 26 квітня 2024 року, в розмірі 86665 (вісімдесят шість тисяч шістсот шістдесят п'ять) гривень 66 копійок, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 18200,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 68465,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, код ЄДРПОУ - 38548598.

Відповідачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Суддя В. Є. Польова

Попередній документ
131856179
Наступний документ
131856181
Інформація про рішення:
№ рішення: 131856180
№ справи: 680/707/25
Дата рішення: 18.11.2025
Дата публікації: 20.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новоушицький районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (21.10.2025)
Дата надходження: 09.10.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
18.11.2025 09:00 Новоушицький районний суд Хмельницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОЛЬОВА ВІКТОРІЯ ЄВГЕНІВНА
суддя-доповідач:
ПОЛЬОВА ВІКТОРІЯ ЄВГЕНІВНА
відповідач:
Дацков Оксана Сергіївна
позивач:
ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС"
представник позивача:
Дідиченко Дарина Григорівна