Справа № 680/517/25
2/680/392/25
18 листопада 2025 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,
з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник позивача - адвокат Соловей О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування,
установив:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому із врахуванням заяви про зміну підстав позову, просила визнати за нею право власності на частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 .
Свої вимоги мотивує тим, що вона є дочкою ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина до складу якої входить частка домоволодіння в АДРЕСА_1 . Вказує, що ОСОБА_3 та її мати ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі із 1976 року під час якого у 1983 році набули право власності на вказане домоволодіння, а тому таке майно відноситься до спільної сумісної власності подружжя. Водночас 13 серпня 2018 року відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зареєстровано право власності на вищесказане домоволодіння за відповідачем у справі ОСОБА_2 , що позбавляє можливості позивача успадкувати частку майна, належного спадкодавцю.
Зазначає, що вона прийняла спадщину після смерті батька, однак нотаріус через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на житловий будинок, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Представник позивача - адвокат Соловей О.В. подав заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позов підтримав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась, заяв, клопотань не заявила. Про дату час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Процесуальні дії у справі
08 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
01 вересня 2025 року підготовче засідання відкладено у зв'язку з неявкою відповідача.
22 вересня 2025 року прийнято до розгляду заяву, подану представником позивача про зміну підстав позову від 19 серпня 2025 року, встановлено відповідачу додатковий 5-денний строк для подання додаткових доказів.
07 жовтня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, продовжено строк підготовчого провадження.
27 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивач ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 , а після ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Батьки позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі із 14 жовтня 1976 року. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження, свідоцтвом про шлюб, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (арк. спр. 8, 9 на звороті-10, 13,14 ).
02 вересня 2009 року ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого заповів усе його майно, яке складається із земельної частки (паю) розміром 2,90 га, посвідченої державним актом серії ХМ №117257, виданого Новоушицькою райдержадміністрацією 20 березня 2004 року дочці ОСОБА_7 , про що свідчить заповіт (арк. спр. 10 на звороті).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (арк. спр. 11).
Відповідно до даних довідки №35 від 10 червня 2025 року, виданої на підставі погосподарського обліку, на день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті були зареєстровані: ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_8 - дочка. Домоволодіння взяте на погосподарський облік у 1983 році (арк. спр. 30).
Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 з 13 серпня 2018 року є одноособовим власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Документи, подані для державної реєстрації - довідка Новоушицької селищної ради про присвоєння адреси № 530 від 02 серпня 2018 року. До складу будинку входять: житловий будинок, веранда, літня кухня/сарай (арк. спр.15).
Ринкова вартість нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 становить 224 574,00 гривень, про що свідчить звіт про оцінку майна (арк.спр.16-27).
З даних інвентарної справи наданої КП «Новоушицьке БТІ» вбачається, що роком забудови житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є 1985, власник ОСОБА_2 (арк. спр.103-108).
Даними спадкової справи №7/2024 підтверджується, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла позивач ОСОБА_1 та їй ІНФОРМАЦІЯ_2 були видані два свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом на земельні ділянки. Спадкоємець за законом - дочка померлого ОСОБА_8 в межах визначеного 6-місячного строку відмовилась від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 . Спадкоємець за законом - дружина померлого ОСОБА_2 в межах визначеного 6-місячного строку відмовилась від прийняття спадщини на користь дочки померлого ОСОБА_1 (арк. спр. 49-68).
Позивачу ОСОБА_1 нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу виданого на ім'я померлого, що підтверджується постановою від 28 липня 2025 року (арк. спр. 28).
З огляду на викладене виник спір про право на спадкове майно та за вказаних обставин позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в іншому (позасудовому) порядку.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1 ст. 1220, ст. 1216 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.ст. 1217, 1261 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст.1269 ЦК України).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст.1268 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (ч. 1 ст.1273 ЦК України).
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Суду при розгляді справ про визнання права власності на спадкове майно належить встановити: факт смерті спадкодавця, коло спадкоємців, наявність (відсутність) заповіту, факт прийняття спадщини, наявність спадкового майна.
Відповідно до статті 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства,
доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Зібрані по справі та безпосередньо дослідженні судом докази свідчать про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_3 . Позивач, як спадкоємець за заповітом та законом першої черги, відповідно до вимог статті 1269 ЦК України, прийняла спадщину, оскільки подала нотаріусу заяву про її прийняття. Спадкоємці за законом ОСОБА_8 та ОСОБА_2 відмовились від прийняття спадщини.
Позивач стверджує, що до складу спадкового майна після смерті її батька ОСОБА_3 увійшла, окрім іншого, частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки таке майно було набуте під час шлюбу батьків позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та є спільною сумісною власністю подружжя.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі із 14 жовтня 1976 року.
Відповідно до даних інвентарної справи наданої КП «Новоушицьке БТІ» та даних погосподарського обліку, житловий будинок є 1985 року побудови, тобто вказаний будинок набутий подружжям ОСОБА_5 під час шлюбу, а тому відповідно до положень статті 22 КпШС належав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частинах, тобто по частині.
Таким чином суд вважає, що позивач довела, що до складу спадкового майна після смерті батька ОСОБА_3 увійшла частина домоволодіння в АДРЕСА_1 .
Відповідач вказану обставину не спростувала.
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 13 серпня 2018 року проведена державна реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_2 без врахування належної спадкодавцю ОСОБА_3 частки у праві спільної сумісної власності.
З урахуванням того, що право власності на вказане вище майно зареєстроване за відповідачем, позивач позбавлена можливості успадкувати його у нотаріальному порядку, а тому її право підлягає судовому захисту. Обраний позивачем спосіб захисту права - визнання права власності є ефективним, а відповідач ОСОБА_2 є належним відповідачем у справі.
Вказані висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові № 522/3974/20 від 14 серпня 2024 року.
Відтак позов необхідно задовольнити.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 969,44 грн.
Правничу допомогу позивачу ОСОБА_1 надавав адвокат Соловей О.В. на підставі договору про надання правничої допомоги від 13 червня 2025 року. Згідно з п. 4.1 договору вартість наданих адвокатом послуг по наданню правничої допомоги визначена у фіксованому розмірі і становить 10 000 грн за надання консультації, підготовку та подання позовної заяви, представництво в суді.
Відповідач ОСОБА_1 сплатила адвокату Солов'ю О.В. за надану правничу допомогу у справі 10 000 грн, що підтверджується квитанцією про оплату гонорару (арк.спр.33).
Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги в зв'язку з їх не співмірністю суду не заявила. Водночас суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання цих робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.
З урахуванням задоволення позову, понесені позивачем ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 у повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги задоволені, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (112 287 грн), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн (1 211,20 х 0,8= 968,96) та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.2, 12, 81, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 право власності на частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку, веранди, веранди, літньої кухні/сараю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп. сплаченого судового збору та 10 000 (десять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього - 10 968 (десять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя А. О. Олійник