Справа №676/6250/25
Номер провадження 2/676/3237/25
17 листопада 2025 року
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судового засідання Райтаровського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області впорядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник позивача ТзОВ «КОШЕЛЬОК» Гурський Г.Ю. звернувся до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.08.2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3082204863-415529 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідачка зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.
Відповідно до умов кредитного договору, ТзОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: - сума кредиту, становить 6 000,00 грн. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); початковий строк кредитування, становить 23 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); дисконтна відсоткова ставка, становить 2,00 % на добу за початковий строк кредитування (лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом, визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків);
Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківська картка на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3082204863-415529 від 03.08.2021 року.
Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 26.08.2021року до 23.11.2021 року, за ставкою 2,2% на добу.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором, заборгованість відповідачки станом на дату подання позову до суду становить 20640,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 14640,00 грн.- заборгованість за відсотками за користування позикою. Представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 20640,00 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Кам'янець- Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.09.2025 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача Гурський Г.Ю. в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки не повідомила, хоча про час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно належним чином, в тому числі оголошенням на сайті суду.
За відсутності відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст.279 ЦПК України.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У свою чергу, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.
Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з ч. 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ТзОВ «КОШЕЛЬОК» за пред'явленими позовними вимогами цивільного характеру, а також причетність до порушення таких його прав відповідача, встановив наступне.
Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Судом встановлено, що 03.08.2021 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 3082204863-415529 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТзОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор -1415 для підписання кредитного договору № 3082204863-415529 від 03.08.2021 року, шляхом направлення Позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 (вказаного позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті). Таким чином без отримання SMS повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання SMS повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між ТзОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачці, що відповідає висновку викладеному в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі 127/33824/19. Також до укладенню кредитного договору, відповідачці позивач надав для ознайомлення паспорт споживчого кредиту, що суд вважає виконанням позивачем переддоговірних зобов'язань, так як термін «паспорт споживчого кредиту» визначається у Законі України «Про споживче кредитування» в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону.
Таким чином, сторони домовились, що позивач надає відповідачці кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 6000,00 грн. (п. 1.1. договору, р. 3.); початковий строк кредитування, становить 23 днів (п. 2.1. договору, р. 3., п. 1. графіку розрахунків); дисконтна відсоткова ставка становить 2,00% на добу за початковий строк кредитування (лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору та п. 1. п. 2. графіку розрахунків); базова процентна ставка становить 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору, п. 4. графіку розрахунків.
Позивач виконав домовленості за договором перерахувавши грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті, як банківську картку на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3082204863-415529 від 03.08.2021 року, що підтверджується листом АТ «Таскомбанк» від 16.06.2025 року № 23213/47.1 про успішне перерахування коштів 03.08.2021 року о 09:20:35 в розмірі 6000,00 грн. на НОМЕР_3 , ID трансакції НОМЕР_4 , ID заявки на кредит 200117 та копією повідомлення TASLink про успішне зарахування на карту клієнта 03.08.2021 року о 09:20:37 коштів в сумі 6000,00 грн. на карту номер НОМЕР_5 , опис замовлення - видача кредитних коштів, договір займа № 3082204863-415529.
Пунктом 3.6. кредитного договору встановлено, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8.
Таке відповідає ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, а саме: особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина)
Згідно п. 3.7, п.3.8 кредитного договору зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більш ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду. З наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов'язується сплачувати проценти з розрахунку 730 % річних, що становить 2,0 % в день від суми кредиту .
Таким чином за п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 26.08.2021 року до 23.11.2021 року, за ставкою 2,2% на добу, а тому на момент подання даної позовної заяви у відповідачки виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом у розмірі 20640,00 грн.
З огляду на докази, які суд вважає належними та допустимими, доходить висновку про укладення кредитного договору, а також перерахування кредитних коштів.
Відповідачка, в свою чергу у встановленому процесуальним законом порядку не спростувала, що перераховані на її рахунок кошти у розмірі 6000,00 грн. були перераховані їй не в рахунок виконання зобов'язань за укладеним з нею кредитним договором.
Даних про те, що позичальницею були повернуті кошти за вказаним договором, матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд доходить висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується, що ОСОБА_1 прийняла умови договору, шляхом підписання його електронним цифровим підписом, однак, в порушення умов вказаного договору не виконала своїх зобов'язань щодо повернення коштів та сплати відсотків.
З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 не вносила кошти на оплату заборгованості та така, за період з 03.08.2021 року по 26.08.2021 року зросла та становить 20640,00 грн., з яких 6000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14640,00 грн. - заборгованість за процентами.
Відтак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, то є підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідачки на користь ТзОВ «КОШЕЛЬОК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень, суд приходить до наступного.
Як встановлено, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс складає 10000,00 гривень.
У частині 8 статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, судом також застосовувалась практика Європейського суду з прав людини відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Встановлено, що до матеріалів справи долучено договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025 року, додаток до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 року, з яких вбачається, що вартість послуг наданих адвокатом становить 10 000, 00 гривень.
За вказаних вище обставин на підставі зібраних у справі доказів суд приходить до переконання, що стороною позивача в силу вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України доведено реальність витрат на правову допомогу, розмір яких суд вважає співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, що об'єктивно вбачається з матеріалів справи та розцінюється судом, як достатніми підставами для розподілу судових витрат.
На думку суду, зазначені витрати є фактично понесеними, а їх розмір належно обґрунтований стороною позивача.
З врахуванням наведеного, слід стягнути з відповідача на користь ТзОВ «КОШЕЛЬОК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11,509,526,611,625,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,81,141,258-259,263-265,282 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ 40842831) заборгованість за кредитним договором № 3082204863-415529 від 03.08.2021 року у розмірі 20640,00 грн., з яких 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14640,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ 40842831) судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданною протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
позивач: ТзОВ «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ 40842831, адреса: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А);
відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя І.О. Пилипенко