Справа №504/2591/25
Провадження №1-кп/504/661/25
18.11.20218.11.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025164330000160 від 08.06.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
В провадженні Доброславського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
В судовому засіданні прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження ОСОБА_4 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки перебуваючи на волі останній може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання, будучи належним чином повідомленим, не прибув, однак суд вважає можливим розглянути клопотання без його участі.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на незадовільний стан здоров'я.
Захисник-адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію обвинуваченого.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора виходячи з наступного.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 29.07.2025р. відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Останнього разу ухвалою суду від 23.09.2025р. продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого до 22.11.2025р.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, враховуючи принцип презумпції невинуватості, правила поваги свободи особи, приймаючи до уваги, що строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 22.11.2025р., а до вказаного терміну судове провадження не може бути завершено, суд приходить до наступного.
Так, на думку суду, ризики, визначені в ухвалі Доброславського районного суду Одеської області від 29.07.2025р. на теперішній продовжують існувати.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, він офіційно не працює, не навчається, в нього немає офіційного джерела доходу. Вказані обставини з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, характеру інкримінованого злочину свідчать про існування ризику переховування від суду.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Також, ризик впливу на свідків здається суду явно переконливим, оскільки обвинувачений шляхом вмовляння, переконання чи погроз може вплинути на них з метою зміни показань під час судового розгляду.
Реальна небезпека чинення тиску на свідків може мати місце на початковій стадії досудового розслідування цієї справи, і може зменшитись лише з певним часом (справа «Летельє проти Франції», 12369/86, 26 червня 1991 року). На даний час свідки по справі не допитувалися.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є обґрунтованим, оскільки ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, має нестійкі соціальні зв'язки.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п.9 ч.2 ст.131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Однак, обвинуваченим та його захисником в супереч положень ст.132 КПК України, не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що заявлені прокурором ризики та обставини, визначені п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, є неактуальними та недоведеними. Так само не надано доказів на підтвердження незадовільного стану здоров'я обвинуваченого.
Продовжуючи ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що саме цей запобіжний захід забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. На думку суду, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти доведеним ризикам, зважаючи на обставини справи, дані про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 371 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», обраний обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін та продовжити його дію на строк до двох місяців, а саме до 17.01.2026 року, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення -для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1