Справа № 947/38138/25
Провадження № 2-н/947/10967/25
про відмову у видачі судового наказу
18.11.2025 суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., розглянувши матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,-
Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Вивчивши заяву, суддя приходить до наступного.
Згідно ч. 1ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно отриманої судом інформації з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області, місцем реєстрації проживання боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: АДРЕСА_1 .
Проте, статтею 30 ЦПК України визначено виключну підсудність справ.
Слід зазначити, що ч.1 ст.30 ЦПК України визначено, зокрема, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Слід зазначити, що заявник вказує на те, що він надає послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Київського району м. Одеси.
За приписами п.4,5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно п.4 ч. 3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Проте, заявником не обґрунтовано з посиланням на належні докази, що боржнику належить на праві власності будинок АДРЕСА_2 за яким нараховується заборгованість за спожитий природний газ та не надано відповідних документів, що підтверджують цей факт. Жодних доказів фактичного проживання за даною адресою боржника матеріали справи також не містять.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя, відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Отже, з урахуванням тих обставин, що вимоги за якими видаються судові накази, мають бути безспірними, суддя приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись ст. 27,30,160,162,163,165-167,353 ЦПК України, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі у п'ятнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали апеляційної скарги.
Суддя І. В. Огренич