Справа № 947/6331/25
Провадження № 2/947/1863/25
18.11.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (код ЄДРПОУ 43575686) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
Заходами електронного суду, з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №22031000408173 від 17.09.2020 у розмірі 36452,74 гривень, до суду звернувся ТОВ Санфорд Капітал».
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 17.09.2020 року Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №220310008173 який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у 36 384,85 гривень, на відповідних умовах та строках їх повернення.
Банк свої зобов'язання перед відповідачем за договором виконав у повному обсязі, зарахувавши на банківський поточний рахунок Клієнта грошові кошти в сумі 36 384,85 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Клієнта. Однак, свої зобов'язання за вказаним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитними коштами. Так за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом, Клієнт сплатив Банку лише 26 042,17 гривень. Останній платіж проведено 19/07/2021 року. Строк повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати всіх нарахованих Банком платежів за кредитом мав остаточно спливати в погоджену сторонами кінцеву дату повернення кредиту, а саме - 17/09/2022 року. відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим станом на 20/02/2023 року сформувалася наступна заборгованість Клієнта перед Банком за Кредитним договором: - залишок простроченого кредиту: в сумі 21222 гривень; - залишок прострочених комісій: в сумі 15230,74 гривень, що разом становить 36 452,74 гривень, вказану заборгованість банку повернуто не було.
Позивач на підставі договору факторингу №11/04/24 від 11.04.2024 набув право вимоги до Боржників за Кредитними Договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №22031000408173 від 17/09/2020 року.
Невиконані ОСОБА_1 зобов'язання за договором №22031000408173 від 17/09/2020 зумовили звернення позивача з дійсним позовом до суду.
Через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Луняченку В.О.
Ухвалою судді від 12.03.25 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Ніяких клопотань з боку учасників справи суду не надходили. Заперечень щодо розгляду справи у спрощеному провадженні також не надходило.
Зазначену ухвалу неодноразово надіслано відповідачу за місцем реєстрації його місця мешкання, відомості про що містяться в матеріалах справи.
Станом на день розгляду справи ніяких клопотань з боку учасників справи суду не надходили. Заперечень щодо розгляду справи у спрощеному провадженні також не надходило.
Від відповідача відзив на позов не надходив.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з наступних підстав.
Згідно ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так суд встановив наступне:
Судом встановлено, що 17/09/2020 року акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №22031000408173, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір. Клієнт, підписанням Кредитного договору підтвердив, що він акцептував УДБО шляхом підписання Заяви-згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі (з урахуванням всіх змін та доповнень), такі умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Кредитний договір разом з УДБО та Заявою-згодою складають єдиний договір
Відповідно до п.1.1., 1.2. Кредитного договору банк зобов'язується надати Клієнту грошові кошти (Кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 36 384,85 гривень, а Клієнт зобов'язується повернути наданий Кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строках і виконати зобов'язання за договором у повному обсязі. Відповідно до умов Кредитного договору - п.1.4. Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок Клієнта, що відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». У п.1.2. Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 24 місяці з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 17/09/2022 року. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту погоджена Сторонами у відсотках від суми Кредиту і її розмір також встановлений даним пунктом. В розділі 2 Кредитного договору сторонами узгоджено порядок погашення заборгованості за договором. Так, згідно з п.2.1-2.2 Кредитного договору зазначено, що платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів - обов'язків платіж. Дата погашення та розмір обов'язкового платежу визначені в Графіку платежів, який викладений в розділі 4 Кредитного договору. Відповідно до п.1.3. Банк формує Графік платежів, із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, орієнтовної реальної процентної ставки та ін. У відповідності до приписів Закону України «Про споживче кредитування» при укладенні Кредитного договору Банком була доведена до відома Клієнта інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, його було ознайомлено з Паспортом споживчого кредиту, що підтверджується власноручним підписом Клієнта під текстом Кредитного договору, а також під текстом Паспорту споживчого кредиту.
Підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту є належним доказом ознайомлення його з умовами кредитування, що підтверджено постановами Верховного Суду від 23.12.2019р. у справі №572/1169/17, від 12.02.2020 р. у справі №382/327/18.
Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок Клієнта грошові кошти в сумі 36384,85 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Клієнта. У подальшому Клієнт виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково.
Згідно виписок по рахунку Клієнта, за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом, Клієнт сплатив Банку лише 26042,17 гривень.
Останній платіж проведено 19/07/2021 року.
Строк повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати всіх нарахованих Банком платежів за кредитом мав остаточно спливати в погоджену сторонами кінцеву дату повернення кредиту, а саме - 17/09/2022 року.
У зв'язку з початком війни на підставі самостійного рішення Банку, як кредитора у кредитному зобов'язанні, з 01.03.2022 року були запроваджені «кредитні канікули», умови яких передбачали перенесення строку платежів за кредитом на погашення суми основного боргу (тіла кредиту) на майбутні періоди.
Тривалість «кредитних канікул» визначалась Банком індивідуально для кожного Клієнта і відображена у виписках по рахунках відповідача. Зокрема протягом строку дії «кредитних канікул» Банк: - не здійснював операцію по нарахуванню і винесенню на прострочення щодо сум належних з Клієнта платежів на погашення основного боргу за договором; - комісія і проценти за користування кредитом нараховувалась Банком і підлягали сплаті в строки, передбачені графіком погашення, що наведений у розділі 4 Кредитного договору, проте також не виносились на прострочення до закінчення строку «кредитних канікул».
З урахуванням наведеного вище, зазнав фактичних змін графік платежів Клієнта з повернення основного боргу (тіла кредиту). У зв'язку із тим, що протягом строку дії «кредитних канікул» Клієнт правомірно не сплачував кошти на погашення основного боргу, кінцевий строк виконання зобов'язань Клієнта перед Банком з повернення основного боргу продовжився і сплив не в дату закінчення строку кредитування, що була встановлена Кредитним договором - 17/09/2022 року, а пізніше - 20/02/2023 року, що відображено у виписках по рахунках строкової і простроченої заборгованості відповідача за основним боргом. Протягом цього додаткового строку розмір щомісячного платежу не змінився, проте після закінчення строку кредитування сума платежу включала лише суму погашення основного боргу. В той же час, кінцевий розмір заборгованості Клієнта зі сплати комісії сформувався остаточно саме в день закінчення строку кредитування, що був встановлений Кредитним договором - 17/09/2022 року. Після вказаної дати Банк не здійснював нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту та не нараховував штрафні санкції.
У зв'язку із зазначеним, 20/02/2023 року сформувалася наступна заборгованість Клієнта перед Банком за Кредитним договором: - залишок простроченого кредиту в сумі 21222 гривень; - залишок прострочених комiсiй в сумі 15230,74 гривень, що разом становить 36452,74 гривень і підтверджується виписками з рахунку Клієнта та розрахунком заборгованості, що здійснений Банком і доданий до даного позову. В подальшому сума заборгованості не змінювалась.
Наразі вказана заборгованість відповідачем не погашена.
Також позивач наполягає на правомірності позовних вимог до Відповідача по стягненню комісії у розмірі 15230,74 гривень, нарахування якої передбачене мовами ДБО.
Так, кредитний договір - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов'язки та економічну відповідальність банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.
Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту.
Станом на момент звернення ТОВ "Санфорд Капітал" до суду борг відповідачем не погашений.
Так, Договором, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що фінансові установи виконали свої зобов'язання з надання кредитних коштів, а позичальник порушує умови договорів з повернення позичених нею коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.
Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604- 609 ЦК.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За порушення зобов'язання винна особа несе цивільно-правову відповідальність, тобто зазнає основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні боржника певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
У той самий час, згідно із ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов'язання.
Боржник, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого грошового зобов'язання.
Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора.
На переконання суду, вимога позивача щодо стягнення заборгованості за комісією, як складової заборгованості за кредитним договором у розмірі 15230,74 гривень задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування"загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування"до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином,Закону України "Про споживче кредитування"безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України "Про споживче кредитування"розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування"після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У силу вимог ч. 5ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування"умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України "Про споживче кредитування"(10.06.2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування".
Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21). Ані в паспорті споживчого кредиту , ані в договорі не зазначено умов щодо комісії саме за сумою заборгованості за кредитом
В паспорті споживчого кредиту «Кредит готівкою, рефінансування з комісією 2,99 ( 3-5002 п.4) зазначено що щомісячна комісія за обсулговування кредиту становить 1087,91 грн. від суми кредиту, а Пунктом 4 кредитного договору №22031000408173 від 17.09.2020 передбачено платежі за розрахунково - касове обслуговування у розмірі 1087,91 грн. щомісячно.
Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитного договору, укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 за № 2203100048173 від 17.09.2020 щодо обов'язку сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно у розмірі 1087,91 грн. та є нікчемним.
Таким чином, позовні вимоги банку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
Тому позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в частині стягнення грошових коштів у розмірі 21222,00 гривень, яка заборгованістю за кредитним договором.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК України , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265,354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (код ЄДРПОУ 43575686) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (код ЄДРПОУ 43575686 юридична адреса м.Дніпро, вул. Сімферопольська,21 5-й поверх приміщення 68,69) грошові кошти у розмірі 21222,00 (двадцять одна тисяча двісті двадцять дві грн. 00 коп.) гривень, що є заборгованість за кредитним договором.
В іншій частині позовних вимоги відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (код ЄДРПОУ 43575686 юридична адреса м.Дніпро, вул. Сімферопольська,21 5-й поверх приміщення 68,69) судові витрати у справі у вигляді судового збору пропорційно до задоволених вимоги у розмірі 1410,27 гривень.
Питання розподілу судових витрат вирішити у порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя В. О. Луняченко