Справа № 471/424/23
Провадження №2/471/5/25
Номер рядка звіту 15
"17" листопада 2025 р. с-ще Братське
Братський районний суд Миколаївської області
у складі:
головуючого судді - Гукової І.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід судді по цивільній справі № 471/424/23 за позовом Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виключення зі списку осіб, які мають право на паювання,
В провадженні головуючого судді Гукової І.Б. перебуває цивільна справа позовом Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виключення зі списку осіб, які мають право на паювання.
Розгляд справи призначено на 20.11.2025 року на 10.00 годину.
13 листопада 2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про відвід головуючого судді.
Заява мотивована тим, що у поданому позові позивач просить суд: Виключити ОСОБА_1 зі списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) в землях Акціонерного товариства «Україна» та право на отримання сертифіката на землю, а саме з Додаткового списку на паювання землі АТ «Україна», в якому вона значиться під номером 13 як ОСОБА_3 ; Виключити ОСОБА_2 зі списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) в землях Акціонерного товариства «Україна» та право на отримання сертифіката на землю, а саме з Додаткового списку на паювання землі АТ «Україна», в якому вона значиться під номером 14. Підставою для виключення відповідачів зі списків в позові зазначено те, що відповідачі не були членами АТ “Україна» станом на час отримання товариством державного акту на право колективної власності на землю. Разом з тим, ОСОБА_1 у липні 2022 року звернулася до суду з позовом до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про встановлення факту належності запису про право на земельну частку (пай) та визнання права на таку земельну частку (пай) (справа №471/462/22). Позов було мотивовано тим, що рішенням правління Акціонерного товариства «Україна» від 26 січня 1996 року (протокол № 1) рекомендовано загальними зборами прийняти ОСОБА_4 до членів товариства. Згідно з рішенням правління АТ «Україна» від 10 лютого 1996 року (протокол № 2) на ОСОБА_4 тимчасово покладені обов'язки завідуючої ферми № 2. Рішенням загальних зборів членів АТ «Україна» від 11 лютого 1997 року (протокол № 1) ОСОБА_3 прийнята до членів товариства. Тому позивача вказувала, що в додатковому списку на розпаювання землі під № 13 значиться громадянка ОСОБА_3 , яка 18 травня 1996 року уклала шлюб із ОСОБА_5 та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », та вважала, що у списку громадян-членів АТ «Україна», який є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, та в додатковому списку на розпаювання землі під № 13 зазначена саме вона ОСОБА_8 . На підставі викладеного позивачка просила суд: встановити факт належності ОСОБА_1 запису під порядковим № 13 на ім'я « ОСОБА_3 » у списку членів АТ «Україна» до державного акта на право колективної власності на землю, виданого 22 листопада 1995 року, серія МК № 002; визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення розміром 10,0 га в умовних кадастрових гектарах із не витребуваних земель сільськогосподарського призначення Вознесенського (колишня назва - Братського) району Миколаївської області. Братський районний суд Миколаївської області рішенням від 15 лютого 2023 року, розглянувши справу під головуванням судді Гукової І.Б., позов ОСОБА_1 задовольнив. Встановив факт належності ОСОБА_1 запису під порядковим № 13 на ім'я « ОСОБА_3 » у списку членів АТ «Україна» до державного акта на право колективної власності на землю серії МК № 002, виданого 22 листопада 1995 року. Визнав за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення розміром 9,14 в умовних кадастрових гектарах із не витребуваних земель сільськогосподарського призначення Вознесенського (колишня назва Братського) району Миколаївської області. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції в особі судді -головуючої у справі Гукової І.Б., керувався тим, що у додатку до державного акта на право колективної власності під № 13 зазначене дошлюбне прізвище позивачки. Встановлення факту належності цього запису ОСОБА_1 необхідно для подальшого оформлення права на земельну частку (пай). Визнаючи за позивачкою право на земельну частку (пай), суддя вважала, що право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта на право колективної власності на землю, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). Це право є непорушним та підлягає захисту. Також суддею щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, було зазначено, із посиланням на практику Верховного Суду, що право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). Це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а тому таке право підлягає захисту без обмеження позовною давністю. Миколаївський апеляційний суд постановою від 17 травня 2023 року рішення Братського районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову до Братської селищної ради Миколаївської області про встановлення факту та визнання права на земельну частку (пай). Скасовуючи рішення першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції керувався тим, що позивачка станом на день отримання КСП «Україна» державного акта на право колективної власності на землю не була членом товариства, а тому не мала права на отримання земельної частки (паю). За таких обставин включення її до додаткового списку громадян, які мали право на земельну частку (пай), відбулося до прийняття її до членів підприємства та є незаконним. Таким чином, апеляційний суд виснував, що позивачка не має права на отримання земельної частки (паю) на підставі наявності її прізвища у додатковому списку. Постановою Верховного Суду від 06.08.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а Постанову Миколаївського апеляційного суду від 17.05.2023 - без змін. За такого, позивач вважає, що наявні обставини, які вказують на необ'єктивність суду при розгляді даної справи та наявність підстав для відводу судді у іншій справі, яка розглядається цією ж суддею за позовом Братської селищної ради - у справі №471/424/23, адже суддя вже висловила свою думку з приводу наявності у ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) в землях АТ “Україна» у зв'язку з її зазначенням в додатковому списку та щодо непорушності цього права. Тому очевидно, що така позиція судді буде аналогічною при розгляді справи за позовом Братської селищної ради про виключення ОСОБА_1 зі списку осіб-пайовиків АТ “Україна» через відсутність у неї права на земельну частку (пай) Що вочевидь викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості судді при розгляді справи №471/424/23.
Заява про відвід передана судді для розгляду 17 листопада 2025 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…».
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду (справи «Бєлілос проти Швейцарії» та «Очолан проти Туреччини») і застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд (справи «Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії» та «Веттштайн проти Швейцарії»).
Так, дійсно, провадженні головуючого судді Гукової І.Б. раніше перебувала цивільна справа за позовом до ОСОБА_1 до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про встановлення факту належності запису про право на земельну частку (пай) та визнання права на таку земельну частку (пай) (справа №471/462/22). Під час розгляду справи суд надавав оцінку таким доказам як Державний акт про право колективної власності на землю, Додатковий список на паювання та ін. та прийняв рішення, яке в подальшому було скасоване апеляційним судом, таким чином, встановивши фактичні обставини справи, які можуть впливати і під час розгляду справи, що знаходиться на розгляді.
Враховуючи вищевикладене та з метою запобігання у подальшому нарікань на необ'єктивність та упередженість головуючого, заявлений відвід підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України в разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України
Заяву представника позивача про відвід суді - задовольнити.
Передати матеріали справи № 471/424/23 за позовною заявою позовом Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виключення зі списку осіб, які мають право на паювання до канцелярії Братського районного суду Миколаївської області для визначення судді і порядку, передбаченому ст.. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяІ.Б. Гукова