Справа № 944/4150/25
Провадження №3/944/2397/25
17.11.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Колтун Ю.М., за участі адвоката Клострейх О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КпАП України,
01.08.2025 о 16 год. 25 хв. ОСОБА_1 на а/д Львів-Краковець, 60 км, керував автомобілем марки «DAF», номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SCHWARZMULLER J-203» номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат позитивний 2,26 проміле. Номер приладу 0248. Номер тесту 2385. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
27.08.2025 захисник адвокат Клострейх О.В., подала до суду клопотання, в яких зазначає, що з відеозаписів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння не називаючи жодної ознаки такого стану. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 перебував в абсолютно адекватному стані та будь-які ознаки алкогольного сп'яніння у нього взагалі були відсутні. Відтак, пропозиція поліцейського щодо проходження такого огляду ОСОБА_1 є неправомірною. Також в акті огляду на стан сп'яніння є необумовлені виправлення, дописи зроблені через фоторедактор в графі, де зазначена кількість проміле. В чеку Драгер не зазначено результат огляду на стан алкогольного сп'яніння. Водночас вказала, що долучені відеофайли є неповними, адже відеофіксація здійснювалася поліцейськими не з самого початку події та на ній відсутні важливі моменти. За перелічених обставин перелічені вище докази є недопустимими, як і рапорт поліцейського складений зацікавленою особою.
Враховуючи наведене, просить визнати процедуру огляду ОСОБА_1 такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а сам огляд на стан сп'яніння останнього недійсними, як і долучені відеозаписи недопустимими.
Відповідно до абз.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином законодавчо врегульовано питання проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу жодної незгоди, заперечення щодо результатів огляду не висловлював. Суд враховує, що роздруківка тестування на алкоголь з використанням технічного засобу «DRAGER ALKOTEST 6820» №2385 від 01.08.2025 за результатом якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 2,26 проміле алкоголю, підписана інспектором поліції та ОСОБА_1 , а згідно долученого до матеріалів справи акту огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 висловив свою згоду із результатами цього огляду, що також засвідчив власноручним підписом.
Окремо суддя наголошує, що незначна тривалість відеозаписів є тим не менше достатньою для підтвердження фактів, вказаних у протоколі.
Поліцейським долучено до протоколу необхідні фрагменти відеофайлів, які відтворюють огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння. Дані відеозаписи є об'єктивним доказом, тобто такими, які в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб'єктивного сприйняття певних обставин. Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону.
Отже, клопотання захисника про визнання процедури огляду на встановлення стану сп'яніння такою, що не відповідає нормам чинного законодавства і її результатів недійсними, а також про визнання відеозаписів недопустимими, чи витребування повного відезапису є безпідставним, а тому в задоволенні таких клопотань слід відмовити.
Окрім цього у слід відмовити у задоволенні клопотання від 27.08.2025 про призначення у справі експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозапису, з тих підстав, що сумнівів у достовірності цих записів, не має, а такий недолік як не безперервність чи неповнота відеозаписів не є істотним і таким, що б не дозволяв суду прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Суддя приймає до уваги те, що 27.08.2025 захисником подано клопотання про виклик поліцейських, в якому остання, з метою з'ясування обставин пов'язаних із розглядом справи, просить викликати в судове засідання та опитати лейтенанта полції ОСОБА_2 . Так, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, заявляючи клопотання про допит працівника поліції, не зазначає, які саме обставини цей працівник поліції повинен підтвердити чи спростувати та яким чином його допит може вплинути на вирішення справи, а також не обґрунтовує наявністю суперечностей чи недоліків в матеріалах справи, які потребують роз'яснення з боку посадової особи, яка склала процесуальні документи. Крім того, відповідно до ст.268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подавати докази та заявляти клопотання, однак це не означає, що суддя зобов'язаний безумовно задовольняти такі вимоги. Допит працівника поліції в судовому засіданні можливий у виключних випадках, коли є підстави вважати, що матеріали, подані ним до суду, є неповними, суперечливими або містять неточності, які не можуть бути усунуті іншим способом. Разом з тим, працівником поліції додано до матеріалів справи всі докази, які вважав необхідними для підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а відтак його виклик не має обґрунтованої необхідності.
19.09.2025 захисник Клострейх О.В. подала до суду письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких останній зазначає, що 01.08.2025 працівниками поліції було здійснено зупинку його транспортного засобу та запропоновано пройти огляд без жодних на те причин. ОСОБА_1 вважає, що працівники поліції мали лише до нього упереджене ставлення незважаючи на те, що транспортні засоби їхали колоною. Враховуючи тиск поліцейських останній не відмовлявся від огляду, не розуміючи, скільки це 2,26 проміле на все погодився, щоб не було проблем.
19.09.2025 захисник Клострейх О.В. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі, в якому заперечила зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини. Клопотання зокрема обґрунтоване тим, що в матеріалах справи містяться неналежний відеодоказ, тобто який повністю не відображає всієї картини подій, що стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , що не дає повно та всебічно дослідити всі обставини даної справи про адміністративне правопорушення. Окрім цього, поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння не називаючи жодної ознаки такого стану, тобто в останнього не виникало жодного юридичного обов'язку для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та відповідно пропозиція поліцейського щодо проходження такого огляду була неправомірною. Захисник звернула увагу на ту обставину, що в акті огляду на стан сп'яніння є необумовлені виправлення, дописи зроблені через фоторедактор в графі, де зазначена кількість проміле, а у роздруківці Драгер не зазначено результат огляду на стан алкогольною сп'яніння, тобто такі докази є недопустимими. Враховуючи наведене просить закрити провадження у справі.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 , адвокат Клострейх О.В., подане клопотання підтримала, просила закрити провадження у справі з підстав, наведених вище.
Заслухавши адвоката Клострейх О.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
На переконання судді, вина правопорушника підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 01.08.2025 серії ЕПР 1 №409259, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій, є вказівка на порушення вимог п. 2.9а ПДР та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП; протокол містить і відмітку про роз'яснення ОСОБА_1 положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП; водночас, протокол про адміністративне правопорушення підписано ОСОБА_1 після ознайомлення з його змістом;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатами якого -2,26 проміле, ОСОБА_1 погодився;
- тестом з використанням технічного засобу «Drager Alcotest 6820» №2385 за результатом якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 2,26 проміле алкоголю, який підписано інспектором поліції та ОСОБА_1 ;
-рапортом поліцейського;
- відеозаписами на DVD-R диску з нагрудних камер спостереження працівників поліції.
Зазначені докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є повними, такими, що доповнюють одне одного, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст.251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Обговорюючи позицію зазисника щодо неправомірності дій працівників поліції, суддя не може взяти до уваги ці твердження з наступних підстав.
Під час відтворення відеофайлів із нагрудних камер поліцейських, які оформляли правопорушення вбачається, що на проїжджій частині автомобільної дороги на відкритій місцевості колоною стоять транспортні засоби. В процесі спілкування поліцейські запропонували ОСОБА_1 (який стояв поруч та не заперечував факт керування транспортним засобом) пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, останній згодом продув технічний засіб. Окрім цього, він не висловлював будь-яких заперечень чи зауважень про складанні протоколу про адміністративні правопорушення. Після чого, були складені матеріали про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Хоча матеріали відеозапису не містять фіксації факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , проте обстановка, яка супроводжувала складання протоколу щодо останнього свідчить про те, що саме останній був водієм. Вказані відеозаписи узгоджуються з іншими наявними у справі доказами.
Щодо доводів захисника про порушення працівниками поліції вимог законодавства, з посиланням на те, що відеофайли на DVD-R диску не є безперервними, суд звертає увагу на те, що відеозаписи є безперервними у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП. Дійсно п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженоїнаказом МВС України 18.12.2018 № 1026, передбачена безперервність здійснення відеозапису, під час виконання поліцейськими своїх службових обов'язків. Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов'язковості надання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов'язків. На думку судді, надані суду відеозаписи, на якому зафіксована розмова поліцейського з ОСОБА_1 , з'ясування обставин для складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії, які при цьому вчинили поліцейські, об'єктивно доводить факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису стороною захисту не надано.
Окрім того, в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами.
Судя враховує, що з матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено із застосуванням приладу «Drager» за його згодою, що підтверджується його підписом на роздруківці тестування на алкоголь приладом «Drager».
Посилання захисника на те, що в матеріалах справи відсутні будь - які відомості про те, що поліцейськими було запропоновано та забезпечено проведення огляду в закладі охорони здоров'я та відсутня пропозиція правоохоронних органів пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, відхиляються судом, оскільки за встановлених обставин та відсутності заперечень ОСОБА_1 щодо результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки, у поліцейських не виникло обов'язку направляти його на огляд до медичного закладу, а відтак відсутність пропозиції правоохоронного органу пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, не спростовує результату огляду, проведеного на місці зупинки, а відтак не є підставою для закриття провадження у даній справі.
Суддя відхиляє і доводи про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, та звертає увагу, відповідно до вимог статті 266 КУпАП та положень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейський є спеціально уповноваженим суб'єктом на виявлення ознак сп'яніння, який самостійно оцінює стан водія транспортного засобу та наявність у нього ознак сп'яніння і у випадку якщо в поліцейського є підстави вважати, що водій перебуває у стані наркотичного сп'яніння, водій відповідно до положень ПДР України на вимогу поліцейського зобов'язаний пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Таким чином, оскільки наявність чи відсутність у поліцейського підстав для пред'явлення вимоги про огляд, входить у межі його повноважень, доводи з приводу відсутності ознак сп'яніння не можуть братися до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності складу певного правопорушення.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції чи того, що до ОСОБА_1 із їх сторони було необ'єктивне ставлення.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями та процедурою оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Однак зауважень чи заперечень щодо процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення, у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловлював, та відмовився від надання пояснень та поставити підпис в протоколі.
Не беруться до уваги і доводи захисту про те, що в акті огляду на стан сп'яніння є необумовлені виправлення, та у роздруківці Драгер не зазначено результат огляду на стан алкогольною сп'яніння, як необгрунтовані. Такі доводи захисника не спростовують наявні у справі докази факту порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 «а», ПДР України та не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Суду не було надано належних доказів, які б спростовували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо наявності його провини. Суддя ставиться критично до пояснень захисника, оскільки неправомірні дії працівників поліції не знайшли підтвердження при дослідженні матеріалів справи
У той же час, суддя дійшов висновку, що пояснення надані суду захисником спрямовані на уникнення відповідальності ОСОБА_1 , а викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості по суті порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам та підтверджуються дослідженими судом доказами.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчиненого правопорушення та клопотання захисту про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважає за необхідне застосувати до нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 36, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.
Суддя Юрій КОЛТУН