14.11.2025
Справа № 497/2976/25
Провадження № 2-д/497/9/25
про повернення доручення
14.11.25 року суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, вивчивши подання Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про виконання доручення французького суду про вручення судових документів ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в межах цивільного судочинства - стосовно делеування або передачу батьківських прав,
11.11.2025р. до Болградського районного суду Одеської області з Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м.Одеса) надійшло подання з супровідним листом щодо виконання доручення французького суду "про вручення судових документів ОСОБА_1 , адреса зазначена в документах".
Вирішуючи питання про можливість прийняття судового доручення до виконання, суд встановив непідсудність матеріалів з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2ст.500 ЦПК України, судове доручення не приймається до виконання в разі, якщо воно:
1) може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці;
2) не належить до юрисдикції цього суду;
3) суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
З матеріалів доручення іноземного суду вбачається, що громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: с.Підгірне, Тарутинський район, Одеська область.
З метою дотримання вимог чинного законодавства щодо підсудності, перевірки місця реєстрації та проживання гр. ОСОБА_4 , судом здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру через підсистему "електронний суд" та отримано відповідь, що ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , однак, оскільки с.Підгірне розташоване на території Тарутинської ОТГ, підсудність виконання доручення належить до Тарутинського району Одеської області.
Так, наразі Тарутинська ОТГ - це колишній Тарутинській район, що є ліквідованою адміністративно-територіальною одиницею в межах реформи децентралізації, що була здійснена на підставі Постанови ВР України «Про утворення та ліквідацію районів» №807-IX від 17.07.2020, яка набула чинності з 19.07.2020, та згідно якої змінився адміністративно-територіальний поділ Одеської області зі збереженням її загальних меж. Так, замість 490 сільських, селищних і міських рад утворено 91 об'єднану територіальну громаду, а замість 26 районів - 7 укрупнених районів, в результаті чого територія Тарутинського району Одеської області увійшла до складу Болградського району.
Проте, Законом України № 950-IX від 03.11.2020, було доповнено пунктом 3-1 Розділ XII «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016р., згідно якого: "До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів, відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою ВР України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, що був введений Указом Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого ЗУ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022р. № 2102-IX (п.3-1 зі змінами, згідно ЗУ №1874-IX від 16.11.2021; в редакції ЗУ №2808-IX від 01.12.2022).
Тому, зважаючи на те, що Тарутинський районний суд Одеської області, - який не є наразі ліквідованим і його юрисдикція розповсюджується на територію колишнього Тарутинського району до остаточного реформування судів за територіальним принципом, - здійснює свою діяльність на тій частині території Болградського району, що є територією колишнього Тарутинського району, та з огляду на те, що заявником не вказано підстав для розгляду справи саме Болградським районним судом Одеської області і матеріали справи не містять доказів того, що розгляд цієї справи відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Болградського районного суду - це є недоліком, який перешкоджає відкриттю провадження і розгляду справи Болградським районним судом Одеької області, адже це є порушенням вимог ст.316 ЦПК України.
Так, інститут підсудності - це не формальний та абстрактний, теоретизований кримінально-процесуальний інститут. Законодавець, встановлюючи правила підсудності, виходив з того, що інститут підсудності - це публічний інститут процесуального права, а дотримання правил підсудності - це обов'язок суду, який не залежить від особистого волевиявлення сторін. За рахунок його запровадження забезпечується оптимальне функціонування судової системи, створюються умови для вирішення поставлених перед нею завдань щодо забезпечення прав людини та громадянина, захищається державний інтерес у справедливому судочинстві. Натомість, порушення правил підсудності, зокрема територіальної, породжує всеосяжний спектр несприятливих для всієї системи правосуддя наслідків - коли суддів притягають до дисциплінарної відповідальності за порушення правил територіальної підсудності при вирішенні, зокрема, цивільних справ. Норма процесуального Закону про заборону зміни або про зміну підсудності під час розгляду цивільної справи встановлена з метою недопущеня затягування судового процесу у часі - т.н. "тяганини" та для зручності заінтересованих учасників справи, що мають намір прибувати у судові засідання для надання суду особистих пояснень, на що мають право, тобто, мають право прибувати до суду, що є найбільш наближеним за територіальним розташуванням до місця проживання учасника справи.
Отже, оскільки зареєстроване місце проживання (перебування) Трандафілова Івана знаходиться на території Тарутинської ОТГ Одеської області, - розгляд справи щодо його цивільних прв не відноситься територіально до юрисдикції (підсудності) Болградського районного суду Одеської області.
Таким чином, вищезазначена справа Болградському районному суду Одеської області не підсудна за територіальною підсудністю, а тому - відсутні підстави для виконання доручення саме цим судом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення судового доручення французького суду заявнику на підставі вимог п.2ч.2ст.500 ЦПК України - у зв'язку з непідсудністю, оскільки виконання доручення не належить до юрисдикції цього суду.
Керуючись ст.ст.260, 500 ЦПК України, суд
Повернути Південному міжрегіональному управлінню міністерства юстиції України (м.Одеса) доручення французького суду "про вручення судових документі ОСОБА_1 ".
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В.Кравцова